Рішення

від 21.05.2024 по справі 191/4/24

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/4/24

Провадження № 2/191/2/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючогосудді - Прижигалінської Т.В.

за участю секретаря- Силкіної О.Г.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу,розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Старобільської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, до ОСОБА_1 , третя особа : Фермерське господарство «Степове» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації у власність держави,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа : Фермерське господарство «Степове» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації у власність держави.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою російської федерації, має паспорт громадянина російської федерації, серія та номер НОМЕР_1 , виданий 27.12.2007 року, видавник : ТП УФМС росії по Сахалінській області в Вуглегірському районі, реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_2 , що підтверджується листом Управління державної міграційної служби України в Луганській області від 11.04.2023 року № 4401.5.2-786/44.2-23, в якому зазначено, що перевіркою за обліками УДМС у Луганській області та інформаційною підсистемою «Іноземці та біженці» Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Управління міграційними процесами» встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідкою на тимчасове/постійне проживання в Україні, паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувалась; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.03.2023 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.01.2014 року, договором оренди № 31 від 29.01.2014 року, де також вказано, що ОСОБА_1 має громадянство російської федерації.

Встановлено, що державним реєстратором Старобільського районного управління юстиції Луганської області, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 9864369 від 13.01.2014 року та державного акту на право власності на землю серія 533, виданого 13.08.2002 року, Малохатською сільською радою Луганської області, яка знаходиться на території Шульгинської селищної ради Старобільського району Луганської області, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-4400582852013, виданого 17.12.2013 року Відділом Держземагентства у Старобільському районі, зареєстровано право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4425183500:06:006:0068 площею 7,435 га за ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації.

Відповідно до зазначеного витягу, власником земельної ділянки кадастровий номер 4425183500:06:006:0068 площею 7,435 га є : ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина російської федерації, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 27.12.2007 року, видавник: ТП УФМС росії по Сахалінській області в Вуглегірському районі, країна громадянства : російська федерація.

На даний час земельна ділянка перебуває в оренді фермерського господарства «Степове» (код ЄДРПОУ 24853718), про що внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру. Вказане підтверджується договором оренди землі № 31 від 29.01.2014 року, укладеного між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та фермерським господарством «Степове». Об`єктом оренди за вказаними договором є земельна ділянка кадастровий номер 4425183500:06:006:0068 площею 7,435 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

29.01.2014 року проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право 4464434). Записи про припинення права оренди відсутні. 30.01.2020 року між сторонами договору укладено додаткову угоду, якою продовжено строк дії договору оренди землі № 31 від 29.01.2014 року до 30.11.2031 року.

Таким чином, громадянка російської федерації ОСОБА_1 у 2002 році отримала вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення у приватну власність, однак на теперішній час земельну ділянку не відчужила, однак зобов`язана була відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення не пізніше 13.08.2003 року.

Окрім того, відповідно інформації ВДРАЦС у Луганській області УДР СМУМЮ від 03.11.2023 року № 52706/45217-11-23/15.5 за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актових записів про державну реєстрацію народження, смерті відносно ОСОБА_1 не виявлено.

Вказані порушення вимог земельного законодавства ОСОБА_1 , є триваючими, пов`язаними з тривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Бездіяльність ОСОБА_1 характеризується тим, не відчуження отриманої у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення з 13.08.2002 року по цей час та їх фактична належність на праві власності іноземцю, є порушенням вимог закону.

Окружною прокуратурою виявлено порушення ст.ст. 13,14,41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки.

У зв`язку з цим, представник позивача просить припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина російської федерації, серія номер: НОМЕР_1 , виданий 27.12.2007 року, видавник : ТП УФМС росії по Сахалінській області в Вуглегірському районі, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4425183500:06:006:0068 площею 7,435 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Шульгинської сільської військової адміністрації Старобільського району Луганської області, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майне 13.01.2014 року (номер запису про інше речове право : 4226470, індексний номер рішення про державну реєстрацію : 9864369 від 13.01.2014 року) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області; а також стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Луганської обласної прокуратури, р/р : UA048201720343140001000000839, банк: ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02909921, 2718,10 грн. судового збору, сплаченого за пред`явлення цього позову.

Ухвалою судді від 16.01.2024 року у даній цивільній справі було відкрито провадження та справу призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 ст.279 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, оскільки місцем її проживання згідно позовної заяви є російська федерація. Крім того, про дату, час та місце розгляду справи відповідачка повідомлена належним чином, в порядкуст.128 ЦПК України, шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, оскільки можливість надання доручення про вручення документів та виклик відповідача в судове засідання в порядку міжнародної правової допомоги відсутня, внаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію України.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, хоча про день та час судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується оголошенням про виклик. Виклик здійснювався через оголошення на веб-сайті суду, оскільки адреса його знаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідност. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором ( ст.5ЦПК України ).

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ч.1,2ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити (ст. 264 ЦПК України).

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю Серії IV-ЛГ №086442, ОСОБА_1 на підставі рішення 22 сесії ХХІІІ скликання Малохатської сільської ради від 20.12.2001 року передана у приватну власність земельна ділянка площею 7.4350 гектарів, яка розташована на території Малохатської сільської ради та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №533.

З копії Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, вбачається, що 13.01.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Старобільського районного управління юстиції Луганської області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер : 533, виданий 13.08.2002, видавник : Малохатська сільська рада, зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку, ділянку АДРЕСА_1 , кадастровий номер : 4425183500:06:006:0068, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа : 7,435 га. Власник : ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_2 , паспорт громадянина російської федерації, серія та номер : НОМЕР_1 , виданий 27.12.2007, видавник : ТП УФМС росії по Сахалінській області в Вуглегірському районі, країна громадянства : російська федерація.

Згідно копії договору оренди землі №31 від 29.01.2014 року ОСОБА_1 передала ФГ «Степове» в оренду земельну ділянку площею 7,4350 гектарів, кадастровий номер : 4425183500:06:006:0068. Даний факт підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, сформованого 07.02.2020 року. Строк дії договору оренди до 30.11.2031 року. Державну реєстрацію права оренди земельної ділянки проведено 29.01.2014 року, номер запису про інше речове право : 4464434. Записи про припинення права оренди відсутні (а.с.29,31,33,37).

Згідно листа Управління державної міграційної служби України в Луганській області № 4401.5.2-786/44.2-23 від 11.04.2023 року, перевіркою за наявними обліками УДМС у Луганській області та відомостями, внесеними до Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Управління міграційними процесами» встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідкою на тимчасове/постійне проживання в Україні, паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувалася.

З листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луганській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 52706/45217-11-23/15.5 від 03.11.2023 року вбачається, що перевіркою, проведеною за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актових записів про державну реєстрацію народження, смерті не виявлено.

Таким чином, громадянка російської федерації ОСОБА_1 у 2002 році отримала вказана земельна ділянка сільськогосподарського призначення у приватну власність, однак, на теперішній час земельну ділянку не відчужила, хоча зобов`язана була відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення не пізніше 13.08.2003 року відповідно.

Згідно із ч. 1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю), зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства саме Головне управління Держгеокадастру у Луганській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч.ч. 2, 4ст. 145 Земельного кодексу України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

Враховуючи виявлені порушення та зазначені положення законодавства, керуючисьст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружною прокуратурою Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області надіслано листи № 53-805ВИХ-23 від 24.03.2024 року, №53-3897ВИХ-23 від 08.12.2023 року, про виявлені порушення із вимогою вжити заходи щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку.

Разом із цим, уповноваженим державою органом заходи щодо конфіскації земельних ділянок в дохід держави не вжито, лише листом від 05.04.2023 року № 10-12-0.42-762/2-23 повідомлено окружну прокуратуру про відсутність коштів на сплату судового збору як причину невжиття заходів, що дає підстави прокурору вживати заходи представництва інтересів держави в суді. Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Луганській області у вищезазначеному листі просить вжити заходи представницького характеру, спрямовані на захист інтересів держави.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 131-1Конституції України передбачено, що на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що звернення Старобільської окружної прокуратури з позовом в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Луганській області повністю узгоджується з вимогамист. 23 Закону України «Про прокуратуру»таст. 56 ЦПК України.

Аналогічні висновки щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави викладено у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі № 910/11919/17, від 17.03.2021 року у справі № 264/7493/18.

За приписами ч. 4ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Старобільською окружною прокуратурою Луганської області листом від 08.12.2023 року №53-3897ВИХ-23 повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Луганській області про встановлення прокурором підстав для представництва інтересів держави у суді та намір звернутись із позовом до суду.

Так, згідно зі статтями13,14 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю відповідно достатті 80 Земельного кодексу Українивизначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших нормЗемельного кодексу Українисуб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другоїстатті 81 Земельного кодексу Україниможуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3ст. 81 Земельного кодексу Україниіноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу Українинабуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимогстатті 130 цього Кодексу, а саме : іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Разом з тим, за змістом частини четвертоїстатті 81 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Поряд із цим, згідно з ч.ч. 1, 3ст. 145 Земельного кодексу Україниякщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власникам протягом року з моменту переходу такого права.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст.ст. 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

У разі невиконання вимоги щодо відчуження земельної ділянки настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Вимогамистатті 181 ЦК Українипередбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1ст. 356 ЦК України).

Згідно зістаттею 361 ЦК Україниспіввласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові від 12.12.2018 року у справі №442/7505/4 (провадження № 61-4536св18) Верховний Суд вказав, що частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному зі співвласників, виступаєне як частина речі та не як право на частину речі, а як частка в праві на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

Конфіскація частки в праві на земельну ділянку у даному випадку переслідуватиме легітимну мету та є необхідною у демократичному суспільстві, оскільки порушуються законодавчі обмеження щодо перебування земель сільськогосподарського призначення у власності іноземців.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутих у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка з кадастровим номером 4425183500:06:006:0068 площею 7.435 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Малохатської сільської ради Старобільського району Луганської області підлягають конфіскації у власність держави.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель (ч. 4ст. 145 Земельний Кодекс України).

Пунктом 10 частини 1статті 346 Цивільного кодексу Українивизначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно ізстаттею 354 Цивільного кодексу Українидо особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 6статті 41 Конституції Українивизначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

З огляду на характер спірних правовідносин, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, які сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки, які відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення та ділянок, призначених для ведення особистого селянського господарства, які незаконно використовуються іноземними громадянами, оскільки зазначений спосіб захисту чітко визначений частиною 4статті 81 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 4ст. 145 Земельного Кодексу Україниконфісковані земельні ділянки за рішенням суду підлягають продажу на земельних торгах. Ціна проданих на земельних торгах земельних ділянок, за вирахуванням витрат, пов`язаних з їх продажем, виплачується їх колишньому власнику.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, 13.08.2002 року отримала у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4425183500:06:006:0068 площею 7.435 га., яку у встановленому законом порядку протягом року не відчужила, володіє до цього часу, що є порушенням вимог земельного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому дані вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, згідно ч.1 п.6 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання : як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ч.1, ч.2 п.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позивачем, при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 2718,10 грн., тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2718,10 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13,14,19,41,131-1 Конституції України, ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», ст.ст. 22,80,81, 140, 145 Земельного Кодексу України, ст.ст. 181, 346, 354, 361 ЦК України, ст.ст.2,5, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянина російської федерації, серія номер: НОМЕР_1 , виданий 27.12.2007 року, видавник : ТП УФМС росії по Сахалінській області в Вуглегірському районі, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4425183500:06:006:0068 площею 7,435 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Шульгинської сільської військової адміністрації Старобільського району Луганської області, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майне 13.01.2014 року (номер запису про інше речове право : 4226470, індексний номер рішення про державну реєстрацію : 9864369 від 13.01.2014 року) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_2 , паспорт громадянина російської федерації, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 27.12.2007 року, видавник : ТП УФМС росії по Сахалінській області в Вуглегірському районі, країна громадянства: російська федерація) на користь Луганської обласної прокуратури, р/р : UA048201720343140001000000839, банк : ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ : 02909921, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2718 ( дві тисячі сімсот вісімнадцять) гривень 10 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяТ. В. Прижигалінська