Постанова

від 24.05.2024 по справі 347/772/24

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/772/24

Провадження № 2-а/347/20/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю. С.,

секретаря с/з Мошулі Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Косівського районного відділу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на постанову про накладення адміністративного стягнення

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник Лазоришин І.І., що діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся в суд з позовом до Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області на постанову про накладення адміністративного стягнення. Вимоги позову обґрунтував тим, що 24.03.2024 року о 20 год. 40 хв. інспектором СРПП Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, старшим лейтенантом поліції Романюком В.Я. була винесена постанова серії БАД № 880763 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП.

Вказану постанову ОСОБА_2 вважає незаконною, та такою що винесена щодо нього з численними порушеннями. Так представник позивача вказує, що в той день ОСОБА_2 зустрівся зі своїм товаришем ОСОБА_3 в с. Микитинці Косівського району, Івано-Франківської області. Під вечір 24.03.2024 року ОСОБА_2 разом із товаришем зупинили автомобіль Фольксваген, яким керував чоловік на ім`я ОСОБА_4 , який погодився підвезти їх в с. Пістинь. Не доїжджаючи до центральної допомоги, водій Андрій зупинив транспортний засіб та відійшов в кущі щоб справити природню потребу. В цей час до автомобіля підійшли працівники поліції, та попросили в ОСОБА_2 щоб той показав свої документи. Оскільки ОСОБА_2 сидів посередині, то вийшов через двері водія. При цьому його товариш ОСОБА_3 неодноразово вказував працівникам поліції, що саме він керував транспортним засобом, однак працівники поліції не хотіли чути про вказаний факт. Спілкування ОСОБА_2 , ОСОБА_3 разом із працівниками поліції тривало досить довгий час. При цьому жодних постанов при ОСОБА_2 працівники поліції не виносили, копія такої постанови ОСОБА_2 на місці зупинки транспортного засобу не вручалася, та поштою не направлялася. ОСОБА_2 не було роз`яснено його прав та обов`язків, та права на правову допомогу.

У зв`язку з цим, представник Лазоришин І.І., що діє в інтересах ОСОБА_2 , просив оскаржувану постанову визнати незаконною та скасувати.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак відповідач правом на подання відзиву не скористався. Проте на виконання ухвали суду про витребування доказів надіслав диск з відеофайлами на яких зафіксовані обставини події, що мала місце 24.03.2024 року.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 08.04.2024 року було відкрито провадження по адміністративній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 08.04.2024 року витребувано докази, щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення.

У відповідностідо ч.3ст.194КАС Українисудом проведенорозгляд справиу відсутностісторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно доч.4ст.229КАС України,у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

24.03.2024 року інспектором СРПП Косівського РВП лейтенантом поліції Романюком В.Я. щодо ОСОБА_2 було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП.

В графі постанова: суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених при розгляді справи, вказано, що 24.03.2024 року о 19:34 год. в с. Пістинь, присілок Царина, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки Фольксваген Транспортер н.з. НОМЕР_1 без права керування транспортними засобами, а саме був позбавлений права керування Довгінецьким райсудом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 07.03.2023 року терміном на один рік, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с.2).

Згідно відеозаписів наданих до відзиву та на ухвалу про витребування доказів, судом встановлено, що працівники поліції підійшли до транспортного засобу, з якого вийшов ОСОБА_2 . Тривалий час працівники поліції намагались встановити особу водія, який зволікав з наданням документів, які б підтверджували особу водія, а також з документів, які б підтверджували право керування транспортним засобом. Водночас під час спілкування, ОСОБА_2 надав працівникам поліції неправомірну вигоду, як наслідок на місце події була викликана слідчо-оперативна група. Також в подальшому працівниками поліції було встановлено особу водія, а також той факт, що ОСОБА_2 позбавлений права керування транспортним засобом. При цьому сам ОСОБА_2 також не заперечував той факт, що його дійсно позбавлено права керування транспортним засобом (а.с.11).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У п. 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.

Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Згідно ч.4 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Така постанова повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити, крім іншого, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом на підставі безпосередньо дослідженого та оціненого наявного у справі доказу, а саме відеозаписів встановлено, що 24.03.2024 року інспектором СРПП Косівського РВП лейтенантом поліції Романюком В.Я. щодо ОСОБА_2 було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП.

В графі постанова: суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених при розгляді справи, вказано, що 24.03.2024 року о 19:34 год. в с. Пістинь, присілок Царина, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки Фольксваген Транспортер н.з. НОМЕР_1 без права керування транспортними засобами, а саме був позбавлений права керування Довгінецьким райсудом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 07.03.2023 року терміном на один рік, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

На виконання вимог ухвали суду від 08.04.2024 року про витребування доказів, відповідачем було надіслано диск з 17 відеофайлами, кожен з яких тривалістю п`ять хвилин.

Запис відеофайлів розпочинається тим, що працівники поліції, вітаються з ОСОБА_2 та намагаються встановити напрямок руху водія та особу водія. Протягом тривалого часу, працівник поліції спілкуються з ОСОБА_2 та намагаються з`ясувати особу водія, який не називав свого прізвища та по батькові. Відеофайли містять численну ненормативну лексику осіб, з якими спілкувалися працівники поліції. Після тривалого часу спілкування з ОСОБА_2 , останній називав спершу інше прізвище « ОСОБА_5 », а в подальшому назвав своє. Після чого було встановлено особу ОСОБА_2 , та те, що він позбавлений права керування транспортним засобом.

Суд зауважує той факт, що працівник поліції не назвав свого прізвища та посаду, і лише на претензії водія, про причину зупинки транспортного засобу, та його прізвище і особу, назвав своє прізвище та посаду. В подальшому після тривалого часу спілкування та ненормативної лексики, працівники поліції попередили осіб, про те, що здійснюється фото та відеофіксація подія, на бодікамери працівників поліції. При цьому на відеозаписах працівник поліції ствердив, що тільки включив камеру, і попереджує що здійснюється відеофіксація. Однак суд зауважує, що такі твердження не відповідають обставинам відеофайлів, оскільки відеофіксація до часу повідомлення про такий факт ОСОБА_2 здійснювалася протягом вже близько 10 хвилин. Через 20 хвилин спілкування ОСОБА_2 все таки назвав своє прізвище, та ім`я, і повідомив працівникам поліції, що його позбавлено права керування транспортним засобом на 1 рік.

На 02:07 хв. відеофайлу 0000000_00000020240324200855_0010 МР4 зафіксовано, як особа, яка себе називала ОСОБА_3 ствердила, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом.

На відеозаписі також зафіксовано, як працівник поліції пропонує ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та разом із ОСОБА_2 перебуває в транспортному засобі працівника поліції та тримає в руках бланк протоколу про адміністративне правопорушення та бланк незаповненої постанови. На відео також зафіксовано факт надання ОСОБА_2 неправомірної вигоди працівнику поліції, та працівник поліції повідомив про дану обставину слідчо-оперативну групу.

Водночас суд звертає увагу, що ОСОБА_2 не було роз`яснено його прав та обов`язків, не роз`яснено право на правову допомогу. На відео відсутній факт складання відносно ОСОБА_2 оскаржуваної постанови, та вручення її копії правопорушнику ОСОБА_2 .

Ухвалою суду у відповідача витребовувались адміністративні матеріали та матеріали відеофіксації. Ухвала суду була виконана відповідачем частково, та надано лише докази відеофіксації події за участю ОСОБА_2 . В той же час адміністративних матеріалів суду не надано. Як і не надано доказів того, що оскаржувана копія постанови направлялася ОСОБА_2 .

Таким чином, суд констатує той факт, що працівниками поліції при винесенні постанови серії БАД № 880763 від 24.03.2024 року допущено порушення вимог ст.ст. 268, 279 КУпАП, та п.5, 8 ч.4 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, оскаржувана постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозаписи, подані представником відповідача на підтвердження порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, в зв`язку з чим надані відеозаписи не відповідають критеріям належності та допустимості.

Суд не оцінює факти надання неправомірної вигоди працівнику поліції, та факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, оскільки такі не є предметом даного позову.

Суд звертає увагу, що лише чітке дотримання працівниками поліції процедури з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністрества внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року свідчить про законність їх дій та допустимості висновків, викладених у постанові, як доказу вчинення адміністративного правопорушення.

Суд не може брати на себе функцію державного обвинувача, й закон забороняє перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого законодавства, покладено на працівника поліції як на суб`єкта владних повноважень.

Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Як роз`яснив Верховний Суд у Постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Тому, сумнів у тому, що позивач припустився порушення Правил дорожнього руху за вказаних вище обставин, суд тлумачить на користь позивача.

Інших доказів, які б вказували на вину позивача у інкримінованому правопорушенні, в матеріалах справи відсутні. Сама по собі постанова про адміністративне правопорушення та опис інкримінованого правопорушення не можуть бути доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки постанова це процесуальний документ, що має виноситися вже на основі досліджених доказів, а не бути самостійним доказом, а опис правопорушення є фабулою обвинувачення та правовою кваліфікацією інкримінованого правопорушення, що має бути доведено або спростовано на основі відповідних доказів, що досліджуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, в межах даної справи відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності свого рішення, та дотримання вимог Інструкції та КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення. На основі цього суд також приходить до висновку, що відповідачем не спростовано презумпцію, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України та не доведено правомірність свого рішення, а отже, з урахуванням також вищенаведених обставин та положень законодавства, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, суд приходить до висновку, що спірна постанова серії БАД № 880763 від 24.03.2024 року є підлягає скасуванню, а провадження у справі відносно ОСОБА_2 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП закриттю у зв`язку з відсутністю у його діях ознак складу адміністративного правопорушення.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1,7 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За оскарження вказаної постанови позивач сплатив 1211, 20 грн. В той же час правильна сума судового збору за оскарження постанови становить 605, 60 коп.

Таким чином, судові витрати в розмірі 605, 60 грн. відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Що стосується переплаченої суми судового збору в розмірі 605, 60 грн., то така може бути повернута позивачу ухвалою суду за його клопотанням відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 6, 9, 73 - 77, 139, 242-246, 262, 286, 293, 295 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Косівського районного відділу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на постанову про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 880763від 24.03.2024року- скасувати, провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управлінняНаціональної поліціїв Івано-Франківськійобласті (76018,м.Івано-Франківськ,вул.Сахарова,15,код ЄДРПОУ40108798) на користь ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме: - 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24 травня 2024 року.

Суддя Ю. С. Кіцула