Вирок

від 17.05.2024 по справі 308/8174/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8174/24

1-кп/308/584/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12024071170000230, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2024 року близько 11 години 30 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи, що транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «21063», червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1985 року випуску, який згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_6 , фактичним власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово знаходиться без нагляду на загальнодоступній місцевості за адресою: м. Чоп, пров. Прикордонників, поблизу будинку № 7А , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих спонукань, та з метою протиправного, всупереч волі власника, вилучення, транспортного засобу, домовився з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про продаж даного транспортного засобу, за обумовлену суму в розмірі 4500 гривень, переконавши останнього, що він дійсно являється власником вищевказаного транспортного засобу. Після отримання грошових коштів в сумі 4500 гривень, ОСОБА_4 надав вказівки ОСОБА_8 забрати транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «21063», червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , з місця його розташування та розпорядитися ним на власний розсуд, після чого ОСОБА_8 , шляхом вільного доступу, відкрив вищевказаний транспортний засіб та в подальшому, шляхом гнучкої зчіпки за допомогою буксируваного тросу причепив один кінець до автомобіля сірого кольору, марки «ВАЗ», моделі « НОМЕР_3 », державний номерний знак НОМЕР_4 , інший до автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21063», червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1985 року випуску, після чого сів до автомобіля сірого кольору, марки «ВАЗ», моделі «210700», державний номерний знак НОМЕР_4 , а до салону транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «21063», червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме на водійське сидіння, дав вказівку сісти знайомому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого перемістив його за допомогою автомобіля сірого кольору, марки «ВАЗ», моделі «210700».

Надалі ОСОБА_9 розпочав рух на автомобілі марки «ВАЗ» моделі «21063», червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1985 року випуску, та почав рух з даної адреси до місця проживання ОСОБА_8 а саме: АДРЕСА_4 , де і залишив автомобіль.

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом.

У ході підготовчого судового засідання прокурор повідомив про укладення 17 травня 2024 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника ОСОБА_5 угоди про визнання винуватості та просив перейти до її розгляду.

При цьому зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права.

Згідно з умовами угоди, обвинувачений ОСОБА_10 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Сторони погодилися на призначення ОСОБА_10 кримінального покарання за ч. 1 ст. 289 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, якщо ОСОБА_10 протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає передбачені ст. 76 КК України обов`язки. Окрім цього, в угоді визначено, що обвинувачений зобов`язується протягом 1 місяця з моменту затвердження судом угоди про визнання винуватості та постановлення вироку у кримінальному провадженні перерахувати на рахунок Благодійної організації «ЗАХИСТИ ХМЕЛЬНИЧЧИНУ», ЄДРПОУ 44715364, благодійну допомогу на потреби військової частини НОМЕР_5 у розмірі 30 000,00 гривень.

Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, однак подав заяви про розгляд справи у його відсутності, надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Захисник обвинуваченого підтвердила укладення угоди про визнання винуватості, просила її затвердити, при цьому додала, що при укладенні угоди були дотримані вимоги, передбачені КПК України та КК України, угода укладена добровільно, без застосування насильства, примусу чи погроз.

Обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засіданні зазначив, що визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, вказав, що час, місце та спосіб вчинення ним кримінальних правопорушень в обвинувальному акті та угоді викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У вчиненому щиро розкаюється. Зазначив, що повністю розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що угода про визнання винуватості укладена ним добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу чи погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, суд прийшов до висновку, що укладена угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, дії обвинуваченого ОСОБА_11 обґрунтовано кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК

України, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, яке згідно з положеннями ст.12 КК України, відносяться до нетяжкого злочину.

Потерпілий надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_11 .

Обвинувачений ОСОБА_11 попереджений про наслідки укладення та затвердження угоди, визначені ст. 473 КПК України, щодо обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, повністю усвідомлює характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, і інші заходи, які можуть бути застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України.

Угода про визнання винуватості укладена обвинуваченим ОСОБА_11 добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу чи погроз.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України, узгоджена міра покарання визначена в межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 289 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, встановленим ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

На підставі наведеного, враховуючи, що укладена угода про визнання винуватості повністю відповідає встановленим кримінальним процесуальним законодавстом вимогам, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженої міри покарання.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід слід залишити без змін.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна належить скасувати.

Доля речових доказів підлягає вирішенню у порядку ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 371, 374, 394, 395, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17 травня 2024 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024071170000230, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

2. ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

3. Згідно з п. 5 Угоди про визнання винуватості від 17.05.2024 зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 в строк до 17 червня 2024 року перерахувати грошові кошти у сумі 30 000,00 грн (тридцять тисяч грн 00 коп.) на рахунок Благодійної організації «ЗАХИСТИ ХМЕЛЬНИЧЧИНУ» (29000, м. Хмельницький, вул. Подільська, 54/1, кв. 4 , ЄДРПОУ 44715364 , НОМЕР_7 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299 або банк: АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» IBAN: НОМЕР_8 , МФО 322001, призначення платежу: благодійна допомога на потреби військової частини НОМЕР_5 ) .

4. Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року в справі № 308/5259/24 (провадження 1-кс/308/2205/24, 1-кс/308/2205/24), скасувати.

5. Речові докази по справі, а саме:

- транспортний засіб марки "ВАЗ" моделі "21063", червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1985 року випуску, ключі до даного автомобіля - повернути власнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , або його уповноваженому представнику;

- транспортний засіб марки "ВАЗ" моделі " 210700 " сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 , 2007 року випуску, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 - повернути фактичному користувачу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , або його уповноваженому представнику;

- змиви з керма транспортного засобу марки ВАЗ "21063", державний номерний знак НОМЕР_1 , з важеля коробки перемикання передач даного автомобіля, сліди папілярних ліній рук людини з внутрішньої частини скла водійських дверей даного автомобіля, які вилучені 21.03.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 , недопалок, який вилучений 21.03.2024 року під час огляду місця події за адресою: пр. Прикордонників, м. Чоп , - знищити.

6. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням транспортно-товарознавчої експертизи від 11.04.2024 за № CE-19/107-24/3652-АВ, у розмірі 2271,84 грн (дві тисячі двісті сімдесят одну грн 84 копійок).

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд виключно з підстав, визначених ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його проголошення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1