Ухвала

від 21.05.2024 по справі 308/3369/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3369/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , представника володільця майна - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання процесуального прокурора начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024070000000073 від 12.02.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Процесуальний прокурор у кримінальному провадженні - начальник відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді у кримінальному провадженні №12024070000000073, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України із клопотанням про накладення арешту на майно.

В обгрунтування вимог клопотання прокурор посилається на те, що 12.02.2024 слідчим управління ГУНП в Закарпатській області розпочато досудове розслідування за фактом зловживання службовими особами Ужгородської міської ради службовим становищем під час затвердження і видачі містобудівних умов та обмежень, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024070000000073.

Підставою для початку досудового розслідування на внесення відповідних відомостей до ЄРДР став рапорт начальника відділу РОТЗ СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 щодо отримання інформації про те, що у порушення вимог земельного та містобудівного законодавства посадові особи управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб всупереч інтересам служб, можливо вчинили ряд юридично значущих дій, які можуть призвести до незаконного відчуження земельних ділянок комунальної власності, чим самим спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам громади міста Ужгорода.

Зокрема встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:48:001:0006, площа якої становить 0,1370 га, здійснюється будівництво об`єкту «Нове будівництво АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів та АГЗП». Дана земельна ділянка перебуває у приватній власності ТОВ «Уж-Пілігрим». Проте, отримані дані свідчать, що під час будівництва на даному об`єкті забудовником за сприяння службових осіб Ужгородської міської ради неправомірно, всупереч діючому законодавству використовується земельна ділянка комунальної власності з кадастровим номером 2110100000:48:001:0261, на якій без будь яких дозвільних документів здійснюється прокладання комунікацій для обслуговування зазначеного об`єкту.

У вказаному кримінальному провадженні процесуальним прокурором 22.02.2024 до Ужгородського міськрайонного суду подано клопотання про арешт майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:48:001:0261.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 26.02.2024 у справі №308/3369/24 вищезазначене клопотання процесуального прокурора задоволено та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:48:001:0261, шляхом заборони користування, відчужування та розпорядження нею.

У подальшому, Закарпатським апеляційним судом 10.04.2024 за результатом розгляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТзОВ «Уж-ПІЛІГРИМ» на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 26.02.2024 у справі №308/3369/24, таку задоволено частково.

Зокрема, судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 26.02.2024 - скасувати. Клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке 12.02.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024070000000073, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, повернути начальнику відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали Закарпатського апеляційного суду.

Вказане рішення суду апеляційної інстанції Закарпатською обласною прокуратурою засобами ЄСІТС (Електронний суд) отримано 15.04.2024.

Прокурор зазначає, що у ході досудового розслідування встановлено, що приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 28.11.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ТОВ «Уж-Пілігрім» право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:48:001:0006 площею 0,1370 га, яка розташована за адресою м.Ужгород, вул.Собранецька, 212 . Цільове призначення якої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, землі під торгово-готельним комплексом.

Підставою для вчинення зазначених реєстраційних дій зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна №№2268, 2269, 2270, виданий ТОВ «Уж-ПІЛІГРИМ», ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Прокурор зазначає, що 30.06.2020 за зверненням ТзОВ «Уж-ПІЛІГРІМ» управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради надано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва №82/03-01/20 на «Будівництво АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів та АГЗП».

Відповідно до вказаних містобудівних умов та обмежень надано дозвіл на проектування будівництва АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів на території земельної ділянки, площею 0,1370 га, кадастровий номер 2110100000:48:001:0006, цільове призначення якої 03.15 «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови», 60% забудови площі земельної ділянки.

23.07.2020 рішенням сесії Ужгородської міської ради за №2070 затверджено проект землеустрою щодо відведення ТзОВ «Уж-Пілігрим» власної земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:48:001:0006, площею 0,1370 га для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу по вулиці Собранецькій, 212 в м.Ужгороді зі зміною цільового призначення .

Так, частиною 5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» унормовано, що містобудівні умови та обмеження, окрім іншого містять: максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони).

Згідно п. 5.1 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.1996 № 173 до складу виробничої території входять: промислова, комунально-складська, науково-виробнича зони, споруди зовнішнього транспорту та міської вулично-дорожньої мережі. Розміщення вказаних зон визначається містобудівними і санітарно-гігієнічними нормами відповідно до санітарної класифікації підприємств, профілізації населеного пункту, особливостей місцевих умов і т.ін.

Прокурор вказує що за таких обставин, службові особи Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч діючого законодавства видали містобудівні умови та обмеження на проведення «Будівництво АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів та АГЗП» по вулиці Собранецькій, 212 в м.Ужгороді на земельній ділянці площа якої по суті є меншою від площі самої площі забудови, в тому числі для розміщення комунікацій, а також резервуарів для зберігання пального.

Прокурор в клопотанні зазначає, що 21.02.2024 в рамках зазначеного кримінального провадження слідчим проведено огляд місцевості, а саме загальнодоступної проїзної частини по вулиці Собранецькій, 212 в м.Ужгороді , біля якої розміщуються земельні ділянки з кадастровим номером 2110100000:48:001:0006, площею 0,1270 га та кадастровий номер 2110100000:48:001:0261 площею 0,0752 га, за адресою: м.Ужгород, вул. Собранецька, 212 , яка є огороджена тимчасовим парканом, на території проводяться будівельно-монтажні роботи по будівництву АЗС, на території обох земельних ділянок знаходиться будівельна техніка, працюють будівельники та зберігаються будівельні матеріали, а також наявні насипи грунту і щебеню, крім цього ззовні огородженої території міститься паспорт об`єкту із зазначенням: «Будівництво АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів та АГЗП» по вулиці Собранецькій, 212 в м.Ужгороді .

За запитом Виконавчий комітет Ужгородської міської ради за №791802.4-18 від 19.02.2024 повідомив, що рішенням XLIX сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 26.12.2023 за №1620 надано дозвіл ТзОВ «УЖ-ПІЛІГРИМ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 1000 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства по вулиці Собранецькій в м.Ужгороді . За твердження ТзОВ «УЖ-ПІЛІГРИМ» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, площею 0,0752 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства по вулиці Собранецькій б/н з подальшою передачею її в оренду строк на 3 роки, лише включено в проект рішення на розгляд чергової сесії міської ради.

Поряд з цим, як було встановлено в ході проведення огляду місцевості 21.02.2024 на території земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, площею 0,0752 га на даний час тривають будівельні роботи з будівництва АЗС та прокладаються відповідні комунікації, тобто така ділянка станом на 21.02.2024 була вільна від забудови.

В ході огляду офіційного веб - сайту Ужгородської міської ради за посиланням - htt://rada-uzhgorod.gov.ua/ підтверджено факт передання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:48:001:0261 Товариству з обмеженою відповідальністю «УЖ-ПІЛІГРИМ» без проведення аукціону.

Зокрема, згідно протоколу огляду вищезазначеного веб-ресурсу від 15.04.2024 встановлено, що рішенням LI сесії міської ради VIII скликання від 22.02.2024 №1665 «Про затвердження та відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», а саме пунктом 1.15 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «УЖ-ПІЛІГРИМ» земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:48:001:0261) площею 0,0752 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства по вул. Собранецькій, б/н та передано її в оренду строком на 3 роки.

Таким чином, наявні достатні підстави вважати, що службові особи Ужгородської міської ради зловживаючи своїм службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди спільно із службовими особами ТзОВ «УЖ-ПІЛІГРИМ», всупереч ч.2 ст.127, ч.2 ст. 124, ч.8 ст. 186 Земельного кодексу України, електронний аукціон не провели, та фактично передали право користування земельною ділянкою кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, площею 0,0752 га, зазначеному товариству, чим сприяють незаконному будівництву АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів та АГЗП» по вулиці Собранецькій, 212 в м.Ужгороді на земельній ділянці, яка належить Ужгородській міській територіальній громаді.

В рамках даного кримінального провадження, 21.02.2024 слідчим винесено постанову про визнання та приєднання в якості речового доказу, а саме земельну ділянку, площею 0,0752 га, кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, розташовану за адресою м.Ужгород, вул.Собранецька, б/н , оскільки вказаний об`єкт нерухомого майна являється предметом злочинного посягання та підпадають під критерії, визначені ст.98 КПК України.

Приймаючи до уваги викладене і те, що земельна ділянка, площею 0,0752 га, кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, розташована за адресою м.Ужгород, вул.Собранецька, б/н , являється предметом злочинного посягання та підпадає під критерії, визначені ст. 98 КПК України, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів на даний об`єкт нерухомого майна прокурор просить накласти арешт, шляхом накладення заборони будь яким особам розпоряджатись ним та використовувати її в частині забудови.

Прокурор зазначає, що з метою упередження в подальшому будь - якого обтяження, перетворення, шляхом укладення угод із розподілу (об`єднання), відчуження, а також незаконної забудови даних об`єктів нерухомого майна є необхідність заборонити використання, відчуження та розпорядження вказаними земельними ділянками.

Прокурор також зазначає, що накладення арешту на речові права на вказаний обєкт нерухомого майна абсолютно відповідає як загальним правилам застосування заходів забезпечення кримінального провадження, закріпленим у ч.3 ст. 132 КПК України, оскільки:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням, - так і спеціальним правилам застосування такого виду заходів забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно.

Прокурор зазначає, що необхідність у накладені заборони будь яким особам на використання вказаних земельних ділянок викликана тим, що на даний час триває незаконне будівництво на даній земельній ділянці, прокладаються відповідні комунікації і в разі не своєчасного вжиття даного виду заходу забезпечення кримінального провадження, унеможливить в подальшому зберегти вказаний об`єкт нерухомого майна в належному стані, а саме придатним для її використання за цільовим призначенням.

На даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказаний об`єкт (земельна ділянка, площею 0,0752 га, кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, розташована за адресою м.Ужгород, вул.Собранецька, б/н ,) є доказом у кримінальному провадженні, адже вона відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, є предметом злочинного посягання , на території обох земельних ділянок (в тому числі і на земельній ділянці, площею 0,0752 га, кадастровий номер 2110100000:48:001:0261) знаходиться будівельна техніка, працюють будівельники та зберігаються будівельні метеріали, а також наявні насипи грунту і щебеню, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів на даний об`єкт нерухомого майна слід накласти арешт, шляхом накладення заборони будь яким особам розпоряджатись ним та використовувати її в частині забудови. У зв`язку із цим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у клопотанні. Оголосив зміст клопотання.

Представник володільця майна - ОСОБА_4 , в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях. Подав до суду заперечення на клопотання про арешт майна в письмовому вигляді, згідно яких зазначив , що Закарпатська обласна прокуратура після ухвали від 10.04.2024 року Закарпатського апеляційного суду повинна була впродовж 72 годин направити клопотання про арешт майна з усунутими недоліками з дня отримання ухвали суду. Як вбачається з матеріалів клопотання від 17.04.2024 року то прокуратурою отримано ухвалу 12.04.2024 року, а тому строк не дотриманий. Разом з тим, 11 березня 2024 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду №308/4210/24 скасовано арешт даної земельної ділянки.

Зазначає, що питання стосовно арешту вже вирішувалось в суді першої та апеляційної інстанції. При скасуванні арешту в суді першої інстанції та апеляційної інстанції, суд неодноразово вказував на відсутність доказів обґрунтованої мети накладення арешту на земельну ділянку. В той же час, слідчий суддя ОСОБА_10 надала дозвіл на проведення огляду земельної ділянки із залученням спеціалістів-геодезистів. Однак по сьогоднішній день при наявному дозволі орган дізнання не провів даний огляд, про що відсутні відомості в матеріалах клопотання. Зазначив, що натомість орган досудового розслідування обмежився оглядом веб сайту Ужгородської міської ради та вважає, що має значення для кримінального провадження детальний план м. Ужгорода станом на 2018 рік, однак слідчим не враховано той факт, що у 2021 році рішенням Ужгородської міської ради №84 внесено зміни в детальний план території в районі вул. Собранецька та КПП, наведене в черговий раз свідчить, що орган досудового розслідування штучно інспірує наведені обставини, використовуючи процесуальний статус з перекручуванням обставин. Зазначив, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що висунута підозра за ознаками діяння передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, може застосовуватись спеціальна конфіскація. Зазначив, що повторне подане клопотання таке ж саме як і попереднє, без усунутих недоліків та належного обґрунтування мети арешту. Звернув увагу на відсутність відомостей про оспорювання в судовому порядку рішення Ужгородської міської ради. Наголосив на тому, що формальне посилання прокурора у клопотанні на ч.1 ст. 98, ст.170 та та ст. 173 КПК України, без належного вмотивування мети та підстав для арешту майна, є таким, що не призводить до висновку про його обґрунтованість та про необхідність його задоволення. Зазначив, що арешт на земельну ділянку із забороною фактичного її використання, є надмірним втручанням в права та інтереси власника майна і є невиправданим на даному етапі досудового розслідування і порушить співрозмірність між інтересами власника та користувачів майна, гарантованими законом, оскільки такий арешт вже скасовувався, а клопотання розглядалося судом першої інстанції та апеляційної інстанції, і на даний момент знову подається до суду в рамках одного й того самого кримінального провадження, з порушенням строків наданого апеляційним судом, знову не обґрунтоване, знову без жодних доказів, свідчить лише про те, що це спроба чинити тиск у здійсненні ними підприємницької діяльності, в умовах воєнного стану. З огляду на викладене просив слідчого суддю відмовити у задоволенні даного клопотання.

Перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення прокурора, заперечення представника володільця майна, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 12.02.2024 року внесені до ЄРДР за №12024070000000073, попередня правова кваліфікація ч. 2 ст. 364 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що 21.02.2024 слідчим було проведено огляд місцевості , а саме загальнодоступної проїзної частини по вул. Собранецька, 212 м. Ужгород , біля якої розміщуються земельні ділянки кадастровий номер 2110100000:48:001:0261 та 2110100000:48:001:0006, яка є огороджена тимчасовим парканом, на території проводяться будівельно-монтажні роботи по будівництву АЗС, на території обох земельних ділянок знаходиться будівельна техніка, працюють будівельники та зберігаються будівельні матеріали, а також наявні насипи грунту і щебеню, крім цього ззовні огородженої території міститься паспорт об`єкту із зазначенням: «Будівництво АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв і пасажирів та АГЗП» по вулиці Собранецькій, 212 в м.Ужгороді .

Постановою начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 від 21.02.2024 земельну ділянку площею 0,0752 га, кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, розташовану за адресою м.Ужгород, вул.Собранецька, б/н. , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні за №12024070000000073 від 12.02.2024.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 від 26.02.2024 року клопотання процесуального прокурора начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024070000000073 від 12.02.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України про накладення арешту на майно- задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,0752 га, кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, розташованою за адресою м.Ужгород, вул.Собранецька, б/н. , шляхом заборони користування, відчужування та розпорядження.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_10 від 11.03.2024 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УЖ-Пілігрім» задоволено, скасовано арешт на земельну ділянку, площею 0,0752 га, кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, розташованою за адресою Собранецька, б/н , накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.02.2024 року.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_10 від 05.03.2024 року клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_11 , погоджене начальником відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_12 , про надання дозволу на проведення огляду у кримінальному провадженні №12024070000000073 від 12.02.2024 року задоволено. Надано стороні кримінального провадження слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні №12024070000000073 дозвіл на проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:48:001:0261, площею 0,0752 га, яка розташована по вулиці Собранецька, 212 ,з метою фіксації на місці обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема проведення із залученням спеціалістів геодезистів обмірів земельної ділянки, а також перевірки наявності на вказаній земельній ділянці інженерних споруд чи комунікацій.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 10.04.2024 року апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах ТзОВ «УЖ-ПІЛІГРИМ» задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.02.2024 -скасовано. Клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні,відомості про яке 12.02.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024070000000073,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, повернуто начальнику відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали Закарпатського апеляційного суду.

Слідчим суддею встановлено, що рішенням LI сесії VIII скликання Ужгородської міської ради від 22.02.2024 року №1665 «Про затвердження та відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «УЖ-ПІЛІГРИМ» земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:48:001:0261), площею 0,0752 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства по вул. Собранецькій, б/н, та передано її в оренду строком на 3 роки.

Слідчим суддею встановлено, що 18.04.2024 року між Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «УЖ-ПІЛІГРИМ» укладено договір оренди землі №2491 , згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства по вул. Собранецькій, б/н, кадастровий номер 2110100000:48:001:0261.

Слідчим суддею встановлено, що згідно повідомлення КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» від 01.03.2024 року №407 за вказаною адресою на земельній ділянці по вул. Собранецька, 212 , з кадастровим номером 2110100000:48:001:0261 відсутні комунікації водопровідних та каналізаційних мереж комунального підприємства.

Слідчим суддею встановлено, що згідно повідомлення ПрАТ «Закарпаттяобленерго» №154-25/2201 від 08.03.2024 року, кабельні лінії класом напруги 0,4/10/35 Кв на території земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:48:001:0261 відсутні.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів ( в тому числі цінних паперів , грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.

Згідно положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК).

Застосовуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 3 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

При цьому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Отже, чинним КПК не заборонено з метою збереження речових доказів накладати арешт на майно у кримінальному провадженні, коли у ньому нікому, в тому числі й тим, на чиє майно накладається арешт, не повідомлено про підозру.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст.173 КПК України).

Згідно зі ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

У кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Як вбачається зі змісту клопотання, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 12.02.2024 року внесені до ЄРДР за №12024070000000073, попередня правова кваліфікація ч. 2 ст. 364 КК України.

Диспозиція ч.2 ст. 364 КК України передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Зі змісту клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури вбачається, що метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів, проте відповідних доказів на підтвердження необхідності накладення арешту не надавав, також прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно.

Також прокурором не було доведено існування ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Факт арешту земельної ділянки, заборони проведення будівельних робіт на ній, жодним чином не може приховати земельну ділянку від органу досудового розслідування, а також приховати чи спотворити факт наявності в діях посадових осіб Ужгородської міської ради ознак передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України кримінального правопорушення.

Долучені до матеріалів клопотання докази свідчать про те, що ТОВ «Уж-Пілігрим» не здійснює дій щодо приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження земельної ділянки, як це передбачено ст. 170 КПК України як підставу для накладення арешту.

Крім того, долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження не доведено наявність ризиків, а саме того, що незастосування заборони на використання та розпорядження майном може призвести до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі вказаного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя зазначає, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_10 від 11.03.2024 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УЖ-Пілігрім» задоволено, скасовано арешт на земельну ділянку, площею 0,0752 га, кадастровий номер 2110100000:48:001:0261, розташованою за адресою Собранецька, б/н , накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.02.2024 року.

Постановляючи ухвалу про скасування арешту майна слідчий суддя виходив з того, що рішенням ІI сесії Ужгородської міської ради VIII скликання від 22.02.2024 за №1665 надано дозвіл ТзОВ «УЖ-ПІЛІГРИМ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0752 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства по вулиці Собранецькій в м.Ужгороді з подальшою передачею її в оренду на строк 3 роки. Враховуючи наявність рішення сесії Ужгородської міської ради від 22.02.2024 року, майно - земельна ділянка на яку накладено арешт, не може вважатися набутим неправомірним шляхом, а тому із врахуванням положень ч. 10 ст. 170 КПК України, на нього не може бути накладено арешт.

Слідчий суддя зазначає, що при постановлені ухвали слідчого судді від 26.02.2024 року про накладення арешту на земельну ділянку, дані документи не були долучені сторонами провадження , у зв`язку з чим, з метою збереження речових доказів слідчий суддя наклав арешт на земельну ділянку, площею 0,0752 га, кадастровий номер 2110100000:48:001:0261.

Так, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_10 від 05.03.2024 року було надано дозвіл на проведення огляду земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:48:001:0261, площею 0,0752 га, яка розташована по вулиці Собранецька, 212 ,з метою фіксації на місці обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема проведення із залученням спеціалістів геодезистів обмірів земельної ділянки, а також перевірки наявності на вказаній земельній ділянці інженерних споруд чи комунікацій. Однак, стороною досудового розслідування не використано дану можливість для вчинення всіх необхідних дій, зокрема не проведено огляду земельної ділянки із залученням спеціалістів геодезистів, обмірів земельної ділянки, а також перевірки наявності на вказаній земельній ділянці інженерних споруд чи комунікацій. Доказів зворотного в ході розгляду клопотання прокурором надано не було.

Відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено необхідність такого арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:48:001:0261.

Більш того, у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, а це, в свою чергу, підтверджує, що у цій справі орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов`язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до вимог КПК України, судовою процедурою гарантується дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

На підставі вищенаведеного, враховуючи, що прокурором не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу , і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, а відтак слідчий суддя прийшов до висновку, що зазначене клопотання про накладення арешту майна є безпідставним та необґрунтованим, тому в його задоволенні слід відмовити.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

За таких обставин у слідчого судді відсутні законні підстави для задоволенню клопотання.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання процесуального прокурора начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024070000000073 від 12.02.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України про накладення арешту на майно- відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Дата оголошення повного тексту ухвали у зв`язку з перебуванням судді у нарадчий кімнаті в іншій справі - 27.05.2024 року о 08 год. 30 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1