Ухвала

від 27.05.2024 по справі 495/213/22

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/213/22

№ провадження 2-з/495/57/2024

УХВАЛА

про відмову в задоволені клопотання про забезпечення позову

"27" травня 2024 р. м. Білгород - Дністровський

Білгород Дністровський міськрайонний суд Одеської області,

у складі головуючої одноособово судді Прийомова О.Ю.,

за участю секретаря Ульвіс К.Є.,

розглянувши клопотання представника позивача адвоката Дзундзи О.П. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району, ОСОБА_2 , Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконним та скасування рішення (запису) про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2022 року позивач звернулася до суду з позовом до Миколаївськоїсільської радиБілгород-Дністровськогорайону, ОСОБА_2 ,Південного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)про визнаннянезаконним таскасування рішення(запису)про державнуреєстрацію речовогоправа нанерухоме майнота зобов`язаннявчинити певнідії,просить судвизнати незаконнимта скасуватирішення (запис)про державнуреєстрацію прававласності наоб`єкт нерухомогомайна,а саме:на садовийбудинок,який знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,проведену 27березня 2019року державнимреєстратором МакарінимАндрієм Костянтиновичем КП«Будинок юстиції»,Одеська область,номер записупро правовласності 30903618та зобов`язатиПівденне міжрегіональнеуправління Міністерствоюстиції (м.Одеса),код ЄРПОУ:43315529 зареєструватиза ОСОБА_1 ,РНОКПП- НОМЕР_1 ,адреса реєстраціїта проживання: АДРЕСА_2 ,право власностіна підставірішення Білгород Дністровськогоміськрайонного судувід 23квітня 2020року усправі №495/10801/18на об`єктнерухомого майна,а саме:на садовийбудинок АДРЕСА_1 ,площею 176,34кв.м.,мансарди площею176,34кв.м.;вбиральні;душу,площею 5,00кв.м.;господарського блокуплощею 26,01кв.м.;господарського блоку(незавершенебудівництво)площею 33,12кв.м.;огорожі таворіт,що знаходитьсяза адресою:СТ «Авангард»смт.Затока м.Білгород Дністровський,Одеської області.

24 травня 2024 року до суду від адвоката Дзундзи О.П. надійшло клопотання про забезпечення позову, відповідно до якого просить суд постановити ухвалу, якою забезпечити позов шляхом заборони будь яким особам вчиняти будь-які дії з будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, на якій знаходиться будинок до набрання рішення у справі № 495/213/22 законної сили.

Свою заявуобґрунтовує тим,що позивачпросить визнатинезаконним таскасувати рішення(запис)про державнуреєстрацію прававласності наоб`єкт нерухомогомайна,а саме:на садовийбудинок,який знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,проведену 27березня 2019року державнимреєстратором МакарінимАндрієм Костянтиновичем КП«Будинок юстиції»,Одеська область,номер записупро правовласності 30903618та зобов`язатиПівденне міжрегіональнеуправління Міністерствоюстиції (м.Одеса),код ЄРПОУ:43315529 зареєструватиза ОСОБА_1 ,РНОКПП- НОМЕР_1 ,адреса реєстраціїта проживання: АДРЕСА_2 ,право власностіна підставірішення Білгород Дністровськогоміськрайонного судувід 23квітня 2020року усправі №495/10801/18на об`єктнерухомого майна,а саме:на садовийбудинок АДРЕСА_1 ,площею 176,34кв.м.,мансарди площею176,34кв.м.;вбиральні;душу,площею 5,00кв.м.;господарського блокуплощею 26,01кв.м.;господарського блоку(незавершенебудівництво)площею 33,12кв.м.;огорожі таворіт,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_3 .

Рішенням Білгород Дністровського міськрайонного суду від 23 квітня 2020 року у справі № 495/10801/18 за ОСОБА_1 визнано право власності на будинок АДРЕСА_1 .

Нещодавно сусіди повідомили ОСОБА_1 , що на земельній ділянці де знаходиться її будинок невідомі люди здійснюють демонтаж її будинку, монтаж нових конструкцій та інше.

Що це за люди їй не відомо.

Наявність ухвали про забезпечення позову надасть ОСОБА_1 можливість ефективного захисту у правоохоронних органах зупинити свавілля та гарантії виконання рішення суду, тому представник і звернувся з вказаним клопотанням.

Суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи, що відповідає положенню ч.1ст. 153 ЦПК України, відповідно до якої заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

П. 4 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 151 ЦПУ України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Проте, з наданого представником позивача клопотання про забезпечення позову не вбачається який саме належить застосувати захід забезпечення позову.

Варто зауважити, що рішення суду не може бути двозначними або містити неясності.

Натомість, представник позивача не конкретизував яким саме особам, яких саме дій з будинком, заборону на які має вчинити суд для можливості забезпечення позову.

Законом передбачено вжиття такого заходу забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії /п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України/, натомість самі дії має бути визначено, окреслено з конкретизацією, що не містить під собою двозначність підтексту прохальної частини заяви про забезпечення позову, чого заявником зроблено не було.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник не надає доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги чи заперечення.

В якості єдиного доказу на підтвердження клопотання про забезпечення позову, представником приєднуються до матеріалів справи фото фіксація.

Разом з тим, суд вважає посилання представника позивача, що висвітлено в фото фіксаціях, приєднаних до позову не є належними та достатніми доказами тому, що саме особою вчиняються заходи щодо будівництва або руйнування будинку, немає фактично встановленої прив`язки до місцевості, немає доказів встановлення особи, тощо.

В свою чергу посилання представника позивача, що якісь невідомі особи вчиняють дії з будинком та поліція відмовляється прийняти міри щодо припинення вказаних дій, без долучення належних, допустимих, та достовірних доказів та обґрунтувань є лише припущеннями позивача, які не вказують про можливість утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову та не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Вказані правові позиції містяться вПостановах ВС від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, від 21 листопада 2018 рокуу справі № 752/6255/18,від 13 січня 2020 рокуу справі № 922/2163/17.

Як вказав у своїй постанові від 1 жовтня 2020 року у справі № 524/188/18 (провадження № 61-38051св18) Верховний Суд України, обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття таких заходів призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Таким чином, з урахуванням відсутності конкретизації дій та об`єктів, на які має бути спрямована заборона судом як захід забезпечення позову, виходячи із не співмірності заходів забезпечення позову з предметом спору, та необґрунтованості та недоведеності фактичних обставин, вказаних у клопотанні, відсутністю доказів імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання адвоката Дзундзи О.П. про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 247, 258, 260, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представникапозивача адвокатаДзундзи О.П.про забезпеченняпозову поцивільній справіза позовом ОСОБА_1 доМиколаївської сільськоїради Білгород-Дністровськогорайону, ОСОБА_2 ,Південного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)про визнаннянезаконним таскасування рішення(запису)про державнуреєстрацію речовогоправа нанерухоме майнота зобов`язаннявчинити певнідії - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складений 27 травня 2024 року.

Суддя