Рішення

від 08.05.2024 по справі 497/668/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.05.2024

Справа № 497/668/24

Провадження № 2/497/370/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2024 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2024 року представник позивача адвокат Кірчев І.І., який підтвердив свої повноваження електронним ордером серії ВН №1268863 від 28.09.2023 року (а.с.38) звернувся до суду з позовом та просить постановити судове рішення, яким визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили, мотивуючи тим, що вона є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме на земельну ділянку, розташовану на території с.Оріхівка Кубейської ради Болградського району Одеської області площею 2,0 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 5121485700:01:001:1788 та на 1/3 частку у житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є єдиним спадкоємцем померлого, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає. Вона у встановлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із тим, що не знала про наявність заповіту від 10.07.2020 року. Коли позивач звернулася до державної нотаріальної контори, їй було відмовлено у видачі відповідного свідоцтва, у зв`язку з пропущенням строку звернення з заявою про прийняття спадщини, тому представник звертається до суду в інтересах позивача з цім позовом.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явилася, її представник ОСОБА_3 надіслав 08.05.2024 року на електрону пошту суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.59).

Відповідач - Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області в особі т.в.о. голови ОСОБА_4 , надав 08.04.2024 до суду заяву, в який визнав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглядати справу за відсутності представника сільської ради.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17.02.2022 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Одеса Одеської області (а.с.12).

При житті ОСОБА_2 склав заповіт від 10.07.2020 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Оріхівської сільської ради Болградського району Новак Л.І., зареєстрованим в реєстрі за №54, відповідно до якого зробив таке розпорядження: земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5121485700:01:001:1788, що розташована на території Оріхівської сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства заповів своїй дочці ОСОБА_1 , позивачу по справі. Заповіт не змінено та не скасовано (а.с.18).

Позивач по справі ОСОБА_1 також є дочкою померлого, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 , яке видане 02.06.1975 року Оріхівською сільською радою Болградського району Одеської області на підставі актового запису за №34 від 02.06.1975 року, відповідно до якого народилася ОСОБА_5 , а її батьком є ОСОБА_2 (а.с.14) та заочним рішенням Болградського районного суду Одеської області від 03.10.2018 року по справі №497/1306/18 року, відповідно до якого позивач укладала шлюб з ОСОБА_6 у зв`язку з чим змінила прізвище, шлюб було розірвано та позивач залишила собі прізвище, яке вона отримала під час державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_7 » (а.с.15-17). Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадкова маса до якої входять, в тому числі:

- земельна ділянка площею 2,00 га, розташована на території Оріхівської сільської ради Болградського району (на даний час це територіальна підвідомчість Кубейської сільської ради), цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5121485700:01:001:1788, що підтверджується державним актом серії Р1 №453352, який виданий 10.02.2003 року Болградською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3106-А (а.с.22) та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5100261482013, сформованим 05.06.2013 року;

- 1/3 частина у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, яке видане 28.08.2009 року Оріхівським сільським головою ОСОБА_8 (а.с.32) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23699467 від 28.08.2009 року (а.с.33).

Відповідно до довідок №1082 та №1083, виданих 02.10.2023 року старостою с.Оріхівка Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 30 листопада 1978 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та на день смерті ОСОБА_2 з ним в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ніхто не проживав (а.с.19, 20).

При зверненні ОСОБА_1 до державного нотаріуса Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області Панашенко І.П., постановою №285/02-14 від 27.09.2023 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з пропущенням строку для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.34).

Також, судом досліджено матеріали спадкової справи №322/2022 року, яка заведена 07.09.2023 року державним нотаріусом Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області Панашенко І.П., відповідно до якої позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який звернувся до нотаріальної контори з відповідної заявою №890 від 07.09.2023 року для оформлення спадщини та саме на підставі її заяви було заведено спадкову справу (а.с.48-58). З матеріалів спадкової справи дійсно видно, що позивач звернулася до нотаріальних органів з пропущення строку передбаченого ст. 1270 ЦК України.

Відповідно до ч.3ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з абз. 6 п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Положеннямист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»встановлено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Як встановлено судом, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , у встановлений законом строк не звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини після його смерті, через необізнаність наявності заповіту від 10.07.2020 року, де вона зазначена особою, якій батько заповів земельну ділянку.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19.

Позивач не була обізнана про наявність заповіту, що можливо навіть у знаходженні з померлим в родинних відносинах. Позивач не прийняла спадщину, так як не знала про заповіт складений на її ім`я, а тому суд вважає що ОСОБА_1 пропустила строк подачі заяви до нотаріальної контори з поважної причини.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 82 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб

На підставі викладеного, керуючись ст. 1222,1233,1272 ЦК України, ст.ст.12,82,263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кубейськоїсільської радиБолградського районуОдеської областіпро визначеннядодаткового строкудля подачізаяви проприйняття спадщини- задовольнити.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , термін три місяці після набрання рішенням законної сили, для звернення до нотаріальних органів з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца