Постанова

від 23.05.2024 по справі 521/5982/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/5982/24

Номер провадження 3/521/4711/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Поліщук І.О.,

при секретарі Димитрової Н.І.,

за участю:

представника Одеської митниці Бурчо І.Й.

особи, як притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі справу про порушення митних правил, що надійшла з Одеської митниці ДМС України за протоколами про порушення митних правил №0205/50000/24, №0206/50000/24, №0207/50000/24 від 15 лютого 2024 року, складеними Одеською митницею відносно громадянина України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий Дніпровським РВХ МХУ УМВС України в Херсонська область, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який виступав декларантом ТОВ «Талстактив» (код ЄДРПОУ 43970030, 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, б.26, оф 1500/1), нова назва «ТОВ ТЕХНОТРЕЙД ПОСТАЧАННЯ» перереєстровано за адресою: Україна, 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Шевченківський район, вул. Троїцька, буд. 21-Г, за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси з Одеської митниці ДМС України надійшли на розгляд протоколи про порушення митних правил №0205/50000/24, 0206/50000/24, 0207/50000/24 від 15 лютого 2024 року, складені відносно гр. ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.

Адміністративні справи за даними протоколами постановою суду від 14 травня 2024 року були об`єднані в одне провадження якому присвоєно спільний номер судової справи № 521/5982/24 провадження №3/521/4711/24.

З протоколу про порушення митних правил №0205/50000/24 убачається, що Одеською митницею здійснено перевірку зовнішньоекономічних операцій ТОВ «ТАЛСТАКТИВ» (код ЄДРПОУ 43970030) (продавець) згідно контракту від 17.05.2022 №TST-170522-SFR), укладеного з компанією «Вогко Trade Hungary Kft» (1171, Hungary, Budapest, Lugasutca 7) (покупець).

З протоколу про порушення митних правил №0206/50000/24 убачається, що Одеською митницею здійснено перевірку зовнішньоекономічних операцій ТОВ «ТАЛСТАКТИВ» (код ЄДРПОУ 43970030) (продавець) згідно контракту від 18.05.2022 №TST-180522-SFR), укладеного з компанією «Вогко Trade Hungary Kft» (1171, Hungary, Budapest, Lugasutca 7) (покупець).

З протоколу про порушення митних правил №0207/50000/24 вбачається, що Одеською митницею здійснено перевірку зовнішньоекономічних операцій ТОВ «ТАЛСТАКТИВ» (код ЄДРПОУ 43970030) (продавець) згідно контракту від 20.01.2022 №TST-200122-PR), укладеного з компанією «Вогко Trade Hungary Kft» (1171, Hungary, Budapest, Lugasutca 7) (покупець).

У вищевказаних протоколах Одеська митниця зазначає, що в ході перевірки зовнішньоекономічних операцій ТОВ «ТАЛСТАКТИВ» (код ЄДРПОУ 43970030) (продавець), які укладені на підставі трьох контактів, а саме: контракту від 17.05.2022 №TST-170522-SFR), контракту від 18.05.2022 №TST-180522-SFR), контракту від 20.01.2022 №TST-200122-PR), укладених з компанією «Вогко Trade Hungary Kft» (1171, Hungary, Budapest, Lugasutca 7) (покупець), Одеською митницею встановлено, що декларант ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який діяв на підставі договору про надання брокерських послуг від 19.05.2022 №19/05 укладеного з ТОВ «ТАЛСТАКТИВ» (код ЄДРПОУ 43970030) - який зберігається у декларанта (згідно графи 44 - код 4207, з позначкою «d - не подається митному органу разом з МД та зберігається Декларантом», подав до митного оформлення наступні митні декларації: 28.06.2022 декларант ОСОБА_1 подав до митного оформлення митні декларації (далі - МД) типу ЕК 10 ДР №UA500390/2022/004852, ЕК 10 ДР №UA500390/2022/004853 на товар «Насіння соняшника, українського походження, врожаю 2021 року», загальною вагою брутто/нетто 1 659 800,00 кг, фактурною вартістю - 663 920,00 дол. США, митна вартість - 19 422 913,21 грн., який експортовано до Болгарії, 10.06.2022 декларант ОСОБА_1 подав до митного оформлення митні декларації (далі - МД) типу ЕК 10 ДР №UA500390/2022/003972, ЕК 10 ДР №UA500390/2022/003973, ЕК 10 ДР №UA500390/2022/003974 на товар «Насіння соняшника, українського походження, врожаю 2021 року», загальною вагою брутто/нетто 2 951 430,00 кг, фактурною вартістю 1 180 572, 00 дол. США, митною вартістю - 34 537 515,80 грн., який експортовано до Румунії, а 17.06.2022 декларант ОСОБА_1 подав до митного оформлення митну декларацію (далі - МД) типу ЕК 10 ДР №UA500390/2022/004299, на товар «Насіння соняшника, українського походження, врожаю 2021 року», загальною вагою брутто/нетто 5 088 370,00 кг, фактурною вартістю - 2 035 348,00 дол. США, митною вартістю - 59 543 902,21 грн., який експортовано до Туреччини.

Митне оформлення зазначених МД здійснено з наданням документів, які передбачені ст. 335 МК України, серед яких: контракт від 17.05.2022 №TST-170522-SFR, рахунок - фактура від 17.06.2022 № TST-170522-SFR/3, від 21.06.2022 № TST-170522-SFR/4, коносамент від 20.06.2022 № 2, від 17.06.2022 № 1; контракт від 18.05.2022 №TST-180522-SFR, рахунок - фактура від 23.05.2022 № TST-180522-SFR/3, від 24.05.2022 № TST-180522-SFR/4, від 23.05.2022 № TST-180522-SFR/2; контракт від 20.01.2022 №TST-200122-PR, рахунок - фактура від 23.05.2022 № 10.06.2022 №TST-200122-PR/3, коносамент від 14.05.2022 №1.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія ТОВ «ТАЛСТАКТИВ» (код ЄДРПОУ 43970030, 01133, Україна, м. Київ, бул. Лесі Українки, б. 26, оф 1500/1) в особі директора ОСОБА_2 , а покупцем є іноземна компанія «Вогко Trade Hungary Kft» в особі директора Jakub Bedrich.

У всіх перелічених вище протоколах про порушення митних правил №0205/50000,№0206/50000/24, №0207/50000/24, складених 15 лютого 2024 року, Одеською митницею відносно громадянина України ОСОБА_1 , який виконав процедуру декларування, вказується, що з метою з`ясування питання про автентичність поданих митному органу документів на зазначені товари, було направлено запит до митних органів Чеської Республіки.

Так, 22.12.2023 Одеською митницею за вхідним номером 31852/4 отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби (від 22.12.2023 року №26-1/26- 04/7.10/3222), щодо отриманої відповіді Генерального митного директорату Чеської Республіки (від 01.12.2023 №41066-8/2023-900000-213) на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при експорті товарів на підставі контрактів з «BORKO TRADE HUNGARY КЕТ» (1171, Hungary, Budapest, Lagasutca 7) в особі директора компанії Jakub Bedrich. У протоколах про порушення митних правил відносно декларанта ОСОБА_1 , вказується, що за результатом розгляду листа Держмитслужби та опрацювання документів, які надійшли від Генерального митного директорату Чеської Республіки, а також додатків до нього, встановлено наступне. Так співробітниками митного директорату проведено розслідування та з`ясовано фактичне місцезнаходження Jakub Bedrich. Справжня адреса проживання пана ОСОБА_3 (директор « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_2 ), є муніципалітет resident BORKOVANY 128, 691 75 BORKOVANY,CZ у Чеській Республіці. Однак фактично за даною адресою він не проживає. Також, співробітниками митного директорату здійснено опитування пана ОСОБА_3 щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності та інших деталей, які можуть стосуватись діяльності пов`язаної з ТОВ «ТАЛСТАКТИВ». 19.10.2023 о 10 год. 00 хв. пан ОСОБА_3 з`явився до митниці області Південна Моравія, де було оформлено протокол заслуховування за №539622-4/2023-530000-51.

В ході опитування пана ОСОБА_3 встановлено наступне.

Пан ОСОБА_3 за проханням свого товариша ОСОБА_5 у 2019 році на своє ім`я відкрив банківський рахунок в Угорщині (назву банку не пам`ятає). Товариш ОСОБА_5 пояснив пану ОСОБА_3 , що хоче відкрити банківський рахунок в Угорщині, однак для цього йому потрібен громадянин з Європейського Союзу, інакше йому не відкриють банківський рахунок у зв`язку з тим, що він громадянин України. Також, ОСОБА_5 зазначив, що хоче займатися бізнесом в Угорщині, а саме купувати зерно і сільськогосподарську продукцію, яку він би обмінював на трактори. У подальшому на початку 2021 року за проханням ОСОБА_5 пан ОСОБА_3 закрив цей рахунок. Зі слів пана ОСОБА_3 жодних документів на руки за відкриття та закриття банківського рахунку він не отримував, так само як і фінансову винагороду. Разом з тим, пан ОСОБА_3 пояснив, що йому невідомо про те, що він десь значиться як керівник компанії «BORKO TRADE HUNGARY» та не підписував ніяких документів (окрім випадків відкриття та закриття банківського рахунку в Угорщині за проханням Альберта). Зі слів пана ОСОБА_3 , він не повинен був мати жодних прав підпису, а лише бути працівником з метою управління банківським рахунком.

Виходячи зі свідчень пана Jakub Bedrich Одеська митниця вважає встановленим, що подані ТОВ «ТАЛСТАКТИВ» зовнішньоекономічний контракт від 18.05.2022 №TST-180522-SFR до митних декларацій від 10.06.2022 типу ЕК 10 ДР №UA500390/2022/003972, ЕК 10 ДР №UA500390/2022/003973, ЕК 10 ДР №UA500390/2022/003974 на товар «Насіння соняшника, українського походження, врожаю 2021 року», зовнішньоекономічний контракт від 20.01.2022 №TST-200122-PR до митної декларації від 17.06.2022 типу ЕК 10 ДР №UA500390/2022/004299 на товар «Насіння соняшника, українського походження, врожаю 2021 року», та поданий ТОВ «ТАЛСТАКТИВ» зовнішньоекономічний контракт від 17.05.2022 №TST-170522-SFR до митних декларацій від 28.06.2022 типу ЕК 10 ДР №UA500390/2022/004852, ЕК 10 ДР №UA500390/2022/004853 на товар «Насіння соняшника, українського походження, врожаю 2021 року» є підробленими, оскільки пан Jakub Bedrich їх не підписував та не вів жодної фінансово-господарської діяльності угорської компанії «BORKO TRADE HUNGARY KFT» (1171, Hungary, Budapest, Lagasutca 7).

На підтвердження правової позиції щодо правомірності складання протоколів про порушення митних правил за № 0205/ 50000, № 0206/50000, №0207/50000 складених 15 лютого 2024 року відносно декларанта ОСОБА_1 , Одеською митницею також зазначено що 10.08.2022 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження 42022100000000422 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України відносно ОСОБА_2 , директора ТОВ «ТАЛСТАКТИВ».

Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 обвинувачується у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи (ТОВ «ТАЛСТАКТИВ»), завідомо неправдивих відомостей, а також умисному поданні для проведення такої реєстрації Документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Згідно наданих пояснень, які містяться в матеріалах кримінального провадження від 10.08.2022 42022100000000422, ОСОБА_2 зазначив що не підписував будь-які контракти та не виконував обов`язки директора ТОВ «ТАЛСТАКТИВ».

Одеська митниця приймаючи до уваги покази ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, вважає, що керівник ТОВ «ТАЛСТАКТИВ» в особі ОСОБА_2 не підписував з декларантом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) договір про надання брокерських послуг від 19.05.2022 № 19/05 на підставі якого здійснювалось декларування за МД від 10.06.2022 типу ЕК 10 ДР №UA500390/2022/003972, ЕК 10 ДР №UA500390/2022/003973, ЕК 10 ДР №UA500390/2022/003974 на товар «Насіння соняшника, українського походження, врожаю 2021,року, декларування 17.06.2022 типу ЕК 10 ДР №UA500390/2022/004299 на товар «Насіння соняшника, українського походження, врожаю 2021 року» та МД від 28.06.2022 типу ЕК 10 ДР №UA500390/2022/004852, ЕК 10 ДР №UA500390/2022/004853 на товар «Насіння соняшника, українського походження, врожаю 2021 року».

Отже, на думку Одеської митниці, відповідно до протоколів про порушення митних правил декларантом ОСОБА_1 надано підроблений договір про надання брокерських послуг від 19.05.2022 №19/05 на підставі якого були подані до митного оформлення підроблені документи, а саме контракт від 18.05.2022 №TST-180522- SFR, контракт від 20.01.2022 №TST-200122-PR. контракт від 17.05.2022 №TST-170522-SFR.

Таким чином, митний орган вважає, що ОСОБА_1 , вчинені дії, спрямовані на переміщення товару ««Насіння соняшника, українського походження, врожаю 2021 року» вартістю - 34 537 515,80 грн. через митний кордон України шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів, а саме: контракту від 18.05.2022 №ТSТ-180522-SFR та договір про надання брокерських послуг від 19.05.2022 №19/05.

Окрім цього, митний орган прийшов до висновку, що ОСОБА_1 , вчинені дії, спрямовані на переміщення товару «Насіння соняшника, українського походження, врожаю 2021 року» вартістю - 59 543 902,21 грн. через митний кордон України шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів, а саме контракту від 20.01.2022 №ТSТ-200122-РR та договору про надання брокерських послуг від 19.05.2022 №19/05 та декларантом ОСОБА_1 також вчинено дії, спрямовані на переміщення товару «Насіння соняшника, українського походження, врожаю 2021 року» вартістю - 19 422 913,21 грн. через митний кордон України шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів, а саме контракту від 17.05.2022 №Т8Т-170522-8РК та договору про надання брокерських послуг від 19.05.2022 №19/05, чим скоєно порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України

Відповідно до відомостей модуля «Провадження в справах про ПМП» АСМО «Інспектор» та інформації, наявної в реєстрі порушників митних правил ЄАІС, гр. ОСОБА_1 протягом 2023 не притягувався до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 482, 483 МК України.

На підставі вищевказаних обставин посадовою особою митниці було складено протоколи про порушення митних правил № 0205/50000/24, № 0206/50000, № 0207/50000 від 15 лютого 2024 року відносно декларанта ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Представник митниці в судовому засіданні висловив думку про необхідність притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскільки вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю та підтверджується зібраними по справі доказами та вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення, відповідно до санкції статті, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 просив закрити провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, підтримав надані адвокатом заперечення на протоколи, додатково розповів суду, що у 2022 рокі працював у місті Херсон, внесений до реєстру митних брокерів, виконував обов`язки відповідно до чинного законодавства України. Через електронну пошту отримав документи від ТОВ «ТАЛСТАКТИВ» (код ЄДРПОУ 43970030, 01133, Україна, м. Київ, бул. Лесі Українки, б. 26, оф 1500/1) в особі директора ОСОБА_2 , а саме: договір про надання брокерських послуг від 19.05.2022 №19/05; контракт від 17.05.2022 №TST-170522-SFR, рахунок - фактура від 17.06.2022 № TST-170522-SFR/3, від 21.06.2022 № TST-170522-SFR/4, коносамент від 20.06.2022 № 2, від 17.06.2022 № 1; контракт від 18.05.2022 №TST-180522-SFR, рахунок - фактура від 23.05.2022 № TST-180522-SFR/3, від 24.05.2022 № TST-180522-SFR/4, від 23.05.2022 № TST-180522-SFR/2; контракт від 20.01.2022 №TST-200122-PR, рахунок - фактура від 23.05.2022 № 10.06.2022 №TST-200122-PR/3, коносамент від 14.05.2022 №1. Відповідно до брокерського контракту заповнив митні декларації і подав до Одеської митниці. Одеська митниця ніяких претензій до його повноважень, як декларанта, який заповнив декларації відповідно до поданих документів ТОВ «ТАЛСТАКТИВ» (код ЄДРПОУ 43970030, 01133, Україна, м. Київ, бул. Лесі Українки, б. 26, оф 1500/1) в особі директора ОСОБА_2 , не мала. Він особисто не був знайомим з директором цієї фірми, сканкопії документів отримав на електронну адресу, оригінали документів подавалися до митних органів представником ТОВ «ТАЛСТАКТИВ». Щодо порушення митного законодавства ним як декларантом, заперечував, тому що отримання вже підписаного керівником товариства договору про надання брокерських послуг електронною поштою, є звичною процедурою, яка не заборонена законом. Щодо порушення законодавства України іншими особами пояснити нічого не може.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Кваша С.С., через електронний суд надав заперечення на протоколи, в якому заперечив вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Обґрунтовуючи свої доводи, пояснив, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та просив провадження в справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що ОСОБА_1 при здійсненні митних формальностей, митним органам України надав товаросупровідні документи, які йому були надані представником фірми відправника. Умислу вчиняти будь-які протиправні дії під час проходження митного контролю у нього не було. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що ОСОБА_1 є особою, яка здійснює декларування вантажу, а саме він перевірив зазначену в наданих документах інформацію, яка відповідала фактичному вантажу, жодних розбіжностей у вказаних відомостях не було, а тому подав усі необхідні документи до митного контролю. Крім цього, стверджує, що долучені до протоколів документи, які на думку митниці підтверджують їхню позицію, є суперечливими та такими, що викликають сумніви у їх правильності, фактично містять припущення та не можуть бути взяти до уваги як допустимі і належні докази фіктивності наданих до митного оформлення документів. Також вказує, що подані митним органом матеріали не доводять наявність в діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони порушення митних правил, а також в його діях відсутні ознаки об`єктивної сторони порушення митних правил, передбаченої ч. 1 ст. 483 МК України. Адвокат в судовому засіданні повністю підтримав доводи, зазначені у запереченнях на протоколи про порушення митних правил № 0205/50000/24, № 0206/50000, № 0207/50000 від 15 лютого 2024 року відносно декларанта ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Заслухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Згідно ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Для притягнення до відповідальності за ст. 483 МК України, необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року N 8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил").

В ході судового розгляду встановлено, що митним органом ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митним органам як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві дані щодо маркування товару.

Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено настання адміністративної відповідальності у разі Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.

Відповідно до ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспорті засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим кодексом та податковим кодексом, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього кодексу; 5) у випадках визначених цим кодексом та іншими законами України, платити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

В контексті МК України, декларантом є особа, яка переміщує товари або бере на себе зобов`язання та відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України та/або митною територією України.

Щодо оцінки доказів наданих до суду Одеською митницею, суд дійшов наступних висновків.

Процес доказування в національному митному законодавстві врегульовано лише поверхово, безпосередньо пов`язаний зі здійсненням провадження у справах про порушення митних правил. У Митному кодексі України зазначено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Водночас Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається із цього Кодексу та інших законів України. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України. Однак ані Митний кодекс України, ані Кодекс України про адміністративні правопорушення не є процесуальними кодифікованими нормативно-правовими актами.

Одеською митницею декларанту ОСОБА_1 інкримінується подання до митного органу підроблених документів, а саме: договору про надання брокерських послуг від 19 травня 2022 року № 19/05, контракту від 17.05.2022 № TST-170522-SFR, контракту від 20.01.2022 № TST-200122-PR, контракту від 18.05.2022 № TST-180522-SFR, з підстав, що зазначені документи не підписувалися сторонами.

В судовому засіданні встановлено та не оспорювалося іншими учасниками адміністративної справи те , що контракт від 17.05.2022 № TST-170522-SFR, контракт від 20.01.2022 № TST-200122-PR, контракт від 18.05.2022 № TST-180522-SFR є зовнішньоекономічними договорами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності (абз.13 ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Представництво іноземного суб`єкта господарської діяльності - установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб`єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження (абз.45 ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Контрагент це фізична або юридична особа, що є однією зі сторін угоди та бере участь у фінансовій операції для заключення договору. Головною метою, якого є забезпечення захисту свого підприємства, дотримання національного законодавства країн контрагентів і інше. Міжнародні умови торгівлі (Incoterms) це міжнародно визнана система торгових термінів, які застосовуються при поставках товарів.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан. Цей Указ набрав чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Суттєве ускладнення, а іноді і повна неможливість особистих зустрічей для підписання контрактів, як і деякі труднощі у роботі пошти та кур`єрських сервісів, не мають стати перешкодою для їх укладення. Для більшості підприємств електронний документообіг став незамінною частиною роботи, особливо за останні рокі пандемії. Безліч сервісів дають таку можливість просто та безпечно.

Крім того, міжнародні звичаї комерції значно лояльніші до форм укладення контрактів, в тому числі і міжнародних. Досягти згоди щодо всіх істотних умов угоди можна буквально на серветці.

Стаття 2.1. Принципів міжнародних комерційних договорів (принципів УНІДРУА (UNIDROIT) регламентує, що договір може бути укладено шляхом акцепту оферти чи в результаті поведінки сторін, яка в достатній мірі свідчить про згоду. До речі, найпопулярніша в Україні письмова форма договору за тими ж Принципами визначається як будь-який вид повідомлення, який зберігає запис інформації, яка міститься в ньому, та може бути відтворена у візуальному вигляді. А тому фактично навіть обмін електронними повідомленнями, в яких сторони узгодять істотні умови контракту є достатніми для його укладення. Укладання зовнішньоекономічного договору (контракту) це найважливіший елемент зовнішньоекономічної операції, це залежить від того, що саме контракт регламентує умови зовнішньоекономічної операції, її права і обов`язки сторін, а також їх відповідальність в разі невиконання договірних умов.

Положення про укладення, істотних умов і форми договору визначені статтями 638 647 Цивільного кодексу України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. (ч.2 ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Ч.3 ст. 31 Закону України Про міжнародне приватне право встановлює, що зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.

Умови зовнішньоекономічного контракту, тобто зміст договору складає:

Умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дo 07.08.2020 зовнішньоекономічні договори, контракти повинні були відповідати вимогам Наказу Мінекономіки та євроінтеграції від 09 вересня 2001 poкy зa № 201 «Пpo затвердження Положення пpo фopмy зовнішньоекономічних договорів (контрактів)». Пpoтe цeй документ втратив чинність. Іншого документу, який би встановлював вимоги до ЗЕД-дoгoворів, пoки нe пpийнятo. Пpoтe, пpи укладенні таких контрактів особливу увагу звертається на наступне:

Найменування договору (договір купівлі-продажу, надання послуг, поставки тощо), його номер, а також дата укладення контракту.

Преамбула.

Тут зазначаються повні найменування сторін ЗЕД-операції (згідно з відповідними реєстрами) із зазначенням країни, а також скорочене найменування сторін («Замовник», «Продавець», «Постачальник» тощо), уповноважена особа від імені якої укладається ЗЕД-контракт, найменування установчих або інших документів, на підставі яких діють установчі органи управління або представники контрагентів при укладенні ЗЕД-контракту.

Предмет ЗЕД-контракту.

Тут зазначається, які товари (роботи, послуги) або інші об`єкти цивільних прав, що один з контрагентів повинен поставити (здійснити) іншому, із зазначенням точного найменування, марки, зміст послуги або кінцевого результату роботи чи завершеного об`єкта.

Якщо товар (роботи, послуги) потребує детальнішої характеристики або номенклатура товарів (роботи, послуги) є значною, то такі дані можуть зазначатися у додатку або специфікації і мають бути невід`ємною частиною ЗЕД-контракту, про що зазначається у тексті самого договору.

Ціна і загальна вартість.

Тут зазначається ціна за одиницю виміру товару, а також загальна вартість товару (роботи, послуги), крім випадків, коли ціни розраховуються за формулою, і валюта контракту. Якщо поставляються товари різної якості та асортименту, ціна зазначається окремо за одиницю товару кожного сорту, виду, марки.

Умови платежів.

Умови про валюту платежу, способи, порядок і строки грошових або інших розрахунків та гарантії виконання сторонами зобов`язань з оплати. Також може зазначатися, на підставі яких документів здійснюється оплата, передплата та за чий рахунок здійснюється оплата комісій банків (Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.1995 року №444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті").

Термін дії договору.

Може бути безстроковий, тобто до повного виконання сторонами зобов`язань за договором, або з фіксованою датою завершення дії контракту

Реквізити сторін.

Зазначається місце знаходження або місце проживання сторін (адреса, населений пункт, країна), повні поштові і платіжні реквізити контрагентів договору.

Підписи уповноважених осіб та відбиток печатки (за її наявності).

До умов, які повинні бути передбачені в договорі або контракті (якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об`єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України), відносяться:

1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

2. Преамбула.

3. Предмет договору (контракту).

4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).

5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг).

6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).

7. Умови платежів.

8. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг).

9. Упаковка та маркування.

10. Форс-мажорні обставини.

11. Санкції та рекламації.

12. Урегулювання спорів у судовому порядку.

13.Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок унесення змін до договору (контракту) та ін.

Окремі види зобов`язань регулюються розділом III книги п`ятої Цивільного кодексу України, Законом України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" та інші.

Сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту) є суб`єкти, які мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до законів України або закону місця укладання договору (контракту).

Зовнішньоекономічний договір (контракт), укладений резидентом України, повинен бути складений двома мовами: державною мовою України і мовою другої сторони контракту. Виконувати цю вимогу закону потрібно незалежно від того, яке право сторони вибрали для свого договору.

Відповідно до статей 627 і 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Із наданих суду та досліджених в судовому засіданні контрактів ( міжнародних договорів), а саме: контракту від 17.05.2022 № TST-170522-SFR, контракту від 20.01.2022 № TST-200122-PR, контракту від 18.05.2022 № TST-180522-SFR, суд приходить до висновку, що в них зазначені усі істотні умови договору, а тому навіть повна відсутність підписів сторін, не тягне визнання цих зовнішньоекономічних документів не дійсними.

Питання недійсності договорів (міжнародних договорів) може ініціюватися сторонами таких договорів, або іншими уповноваженими органами в інтересах держави та вирішуються в порядку цивільного судочинства. При розгляді адміністративної прави суд позбавлений робити такі висновки.

Щодо підробки документів, суд зауважує, що КК України, а саме статті 359 та 366 КК України передбачають відповідальність за підробку офіційних документів та службове підроблення. Питання чи являються вищенаведені зовнішньоекономічні договори офіційними документами, та чи є вони підробленими, хто саме вчинив ці кримінальні правопорушення, вирішується в межах кримінальних проваджень, доказів навіть щодо реєстрації яких, суду не надано.

Аналіз вищенаведених нормативно-правових актів, не дозволяє суду при розгляді адміністративної справи визнати документи, а саме: контракт від 17.05.2022 № TST-170522-SFR, контракт від 20.01.2022 № TST-200122-PR, контракт від 18.05.2022 № TST-180522-SFR - підробленими.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 як декларантом були підготовлені та подані митному органу митні декларації: МД від 10.06.2022 типу ЕК 10 ДР №UA500390/2022/003972, ЕК 10 ДР №UA500390/2022/003973, ЕК 10 ДР №UA500390/2022/003974 на товар «Насіння соняшника, українського походження, врожаю 2021,року, декларація 17.06.2022 типу ЕК 10 ДР №UA500390/2022/004299 на товар «Насіння соняшника, українського походження, врожаю 2021 року» та МД від 28.06.2022 типу ЕК 10 ДР №UA500390/2022/004852, ЕК 10 ДР №UA500390/2022/004853 на товар «Насіння соняшника, українського походження, врожаю 2021 року», які прийняті та зареєстровані митними органами.

Відповідно до МД вищевказані товари після повного митного оформлення було випущено у вільний обіг, тобто автентичність поданих митним органам України документів, а саме митних декларацій, які прийняті та зареєстровані за номерами МД від 10.06.2022 типу ЕК 10 ДР №UA500390/2022/003972, ЕК 10 ДР №UA500390/2022/003973 від 17.06.2022, ЕК 10 ДР №UA500390/2022/003974, ЕК 10 ДР №UA500390/2022/004299 МД від 28.06.2022 типу ЕК 10 ДР №UA500390/2022/004852, ЕК 10 ДР №UA500390/2022/004853 не викликала сумнів.

Не викликали сумніву у представників митних органів і справжність інших документів, які були надані декларантом ОСОБА_1 для митного оформлення, а саме серед яких: рахунок - фактура від 17.06.2022 № TST-170522-SFR/3, від 21.06.2022 № TST-170522-SFR/4, коносамент від 20.06.2022 № 2, від 17.06.2022 № 1; рахунок - фактура від 23.05.2022 № TST-180522-SFR/3, від 24.05.2022 № TST-180522-SFR/4, від 23.05.2022 № TST-180522-SFR/2; рахунок - фактура від 23.05.2022 № 10.06.2022 №TST-200122-PR/3, коносамент від 14.05.2022 №1.

При цьому більшість цих документів, зокрема рахунки-фактури, також підписані директором ОСОБА_2 ..

Не заперечував проти справжності вказаних документів представник Одеської митниці і в судовому засіданні, підтвердивши, що подання рахунку-фактури, коносаменту, інших товаросупровідних та комерційних документів передбачено статтею 335 МК України та до цих документів, Одеська митниця претензій не має.

В ході судового розгляду також встановлено, що 22.12.2023 Одеською митницею за вхідним номером 31852/4 отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби (від 22.12.2023 року №26-1/26- 04/7.10/3222), щодо отриманої відповіді Генерального митного директорату Чеської Республіки (від 01.12.2023 №41066-8/2023-900000-213) на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при експорті товарів на підставі контракту з «BORKO TRADE HUNGARY КFТ» (1171, Hungary, Budapest, Lagasutca 7) в особі директора компанії Jakub Bedrich.

За результатом розгляду листа Держмитслужби та опрацювання документів, які надійшли від Генерального митного директорату Чеської Республіки, а також додатків до нього, встановлено наступне.

Співробітниками митного директорату проведено розслідування та з`ясовано фактичне місцезнаходження Jakub Bedrich. Справжня адреса проживання пана ОСОБА_3 (директор « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_2 ), є муніципалітет resident BORKOVANY 128, 691 75 BORKOVANY,CZ у Чеській Республіці. Однак фактично за даною адресою він не проживає.

Також, співробітниками митного директорату здійснено опитування пана ОСОБА_3 щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності та інших деталей, які можуть стосуватись діяльності пов`язаної ТОВ «КРАУН ЛЮКС». 19.10.2023 року о 10.00 пан ОСОБА_3 з`явився до митниці області Південна Моравія, де було оформлено протокол заслуховування за №539622-4/2023-530000-51 в ході якого останній пояснив, що він не має відношення до діяльності «BORKO TRADE HUNGARY».

Проаналізувавши наданий суду заключний звіт, слід врахувати що відповідальна особа ОСОБА_6 , який підготував звіт щодо опитування ОСОБА_3 , зазначив, що «ПАН ЯКУБ БЕДРІХ відповідав на запитання переважно такими словами: «Ні я не знаю, я не пам`ятаю». Висновок за результатами опитування Митне управління Південноморавського краю зробило наступний «Митне управління Південноморавського краю не змогло отримати запитувані документи та відповіді на запитання працівників митного управління України, а лише інформацію про можливі проміжки часу вищезазначеної справи».

Таким чином, враховуючи вище викладене у мотивувальній частині постанови суд приходить до висновку, що слова пана ОСОБА_3 про те, що він підписував тільки документи необхідні для відкриття рахунку в Угорщині, не можуть бути підставою для однозначного висновку про підробку зовнішньоекономічного контакту.

Як зазначалося вище факт підробки документа повинен бути підтверджений судом.

Окремо суд звертає увагу на те, що у наявних в матеріалах справи документах відсутні ідентифікуючі дані пана ОСОБА_3 , тобто відсутні докази того, що було опитано особу, яка має відношення до компанії «Borko Trade Hungary Kft».

Водночас сам пан ОСОБА_3 повідомив, що йому невідомо про те, що він десь значиться як керівник компанії «BORKO TRADE HUNGARY» та не підписував ніяких документів.

Таким чином, є цілком обґрунтовані підстави вважати, що було опитано особу з таким же ім`ям та прізвищем як у керівника компанії «Borko Trade Hungary Kft», що також свідчить про необґрунтованість доводів, що покладені в основу протоколу про порушення митних правил.

В матеріалах адміністративної справи знаходиться лист Генерального митного директорату Чеської Республіки від 01 грудня 2023 року № 41066-8/2023-900000-213, в якому зазначено, що результати розслідування надсилаються з метою успішного завершення розслідування можливого порушення митних правил і можуть бути використані як докази в митному, адміністративному або подальшому судовому провадженні. Його не можна використовувати в якості доказів або будь-якому кримінальному провадженні. Якщо Митна служба України має намір отримати докази для цілей кримінального провадження, вони повинні бути витребувані у формі судового доручення з посиланням на наш вих. №. 41066/2023-900000-213.

Оскільки факт підроблення документів встановлюється судом в межах кримінального провадження, то матеріали справи не містять доказів підробки, що свідчить про відсутність події і складу адміністративного правопорушення у діях декларанта ОСОБА_1 ..

Щодо надання Одеською митницею інших доказів, суд зауважує наступне.

10.08.2022 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження 42022100000000422 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України відносно ОСОБА_2 , директора ТОВ «ТАЛСТАКТИВ».

Суду надано протокол допиту ОСОБА_2 , який допитаний в якості підозрюваного за ч.1 ст.205-1 КК України та надає покази щодо його участі у перереєстрації ТОВ «ТАЛСТАКТИВ», який на запитання слідчого переважно відповідає «не знаю, не пам`ятаю, не підписував». Відповідно до ст. 42 КПК України підозрюваний має процесуальні права передбачені кримінально-процесуальним законом та Конституцією України, зокрема право відмовитися від дачі показів. Зміна показів обвинуваченого ніяким чином не впливає на його долю у кримінальному провадженні, тому що право на захист та обов`язок доведення винуватості особи саме стороною обвинувачення, дають підозрюваному право на відповідну поведінку.

При цьому суд також дослідив протокол допиту ОСОБА_2 в якості свідка у іншому кримінальному провадженні, а саме зареєстрованому за № 42022100000000302 за ст. 212 КК України, де він будучи попередженим про кримінальну відповідальність дав свідчення, що за пропозицією свого знайомого погодився за грошову винагороду стати директором підприємства ТОВ «ТАЛСТАКТИВ». При цьому ОСОБА_2 вказує що розумів, що підприємство ТОВ «ТАЛСТАКТИВ» створюється з метою ведення фінансово-господарської діяльності, однак він цим займатися не буде.

Проаналізувавши покази ОСОБА_2 які давалися ним у різних статусах та у різних кримінальних провадженнях убачаю певні розбіжності, які могли бути усунуті шляхом його допиту в якості свідка у вказаній адміністративній справі. Проте представником Одеської митниці клопотання про допит ОСОБА_2 в якості свідка не заявлялося, що позбавило суд можливості прийняти до уваги і цей доказ при розгляді адміністративної справи.

Вироку суду за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст.205-1 ч.1 КК України на час розгляду вказаної справи, суду не надано.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

За змістом статті 8 Митного кодексу України митна справа здійснюється на основі принципів: 1) виключної юрисдикції України на її митній території; 2) виключних повноважень митних органів України щодо здійснення митної справи; 3) законності та презумпції невинуватості; 4) єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; 5) спрощення законної торгівлі; 6) визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності; 7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; 8) заохочення доброчесності; 9) гласності та прозорості; 10) відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.

Приписами статті 458 Митного кодексу України унормовано, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (частина перша статті 486 Митного кодексу України).

Згідно з диспозицією частини першої статті 483 Митного кодексу України відповідальність за цією статтею настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Тобто, основним безпосереднім об`єктом правопорушення є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України (активна поведінка особи).

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується прямим умислом особи на переміщення товарів з приховуванням від митного контролю.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 483 Митного кодексу України є наявність в діях правопорушника вини.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

За змістом ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, а згідно ч. 2 цієї статті провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у ст.508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (ст.487 МК України).

Відповідно до вимог ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 483 МК України передбачено, що відповідальність за порушення митних правил настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

В ст. 483 МК України надано вичерпаний перелік ознак, за якими має кваліфікуватися дане правопорушення.

Так, відповідно до ст. 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 492 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою.

Враховуючи положення зазначеної норми, оцінка документів, які стали підставою для складання протоколу про порушення митних правил, та які є в розумінні митного органу доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, можлива за наявності належним чином оформленого перекладу з мови оригіналу на українську мову.

Статтею 503 МК України, визначено, що перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.

Матеріалі справи міститься лист митних органів Чеської Республіки викладений англійською мовою.

Однак, листи з відповіддю від митних органів Чеської Республіки мають неофіційний переклад на українську мову, здійснений начебто перекладачем ОСОБА_7 з «Бюро перекладів Platinum», про що свідчить відповідна відмітка на вказаних документах та лист ДМСУ від 22.12.2023 року, в якому зазначено «направляємо копію відповіді митних органів Чеської Республіки з неофіційним перекладом...», тобто автентичність тексту є сумнівною.

Крім того, матеріали справи не містять жодних відомостей що перекладач ОСОБА_7 з «Бюро перекладів Platinum», володіє відповідною мовою, для здійснення перекладу наданих документів та володіє технічним перекладом відповідної мови з урахуванням особливостей справи.

Оцінюючи докази у справі, враховую те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.

Крім того, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відповідно до статті 251 КУпАП можуть бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 надав покази особисто, які суд оцінив як правдиві, тому і приймає їх до уваги в якості доказу по адміністративній справі.

Наведені вище обставини свідчать про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митним органам як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані щодо маркування товарів.

Відповідно до ст. 17Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків ("Коробов проти України" від 21.10.2011 року).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 МК України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст. 486 МК України).

У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями п. 3 ч. 1ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як "кримінальне обвинувачення", оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні ст. 6 Конвенції.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній (в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні (в даному випадку на митний орган), і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.

В процесі провадження у справі митним органом не дотримано принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об`єктивність рішення у провадженні, а також не здобуто такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені у протоколі висновки, як такі, що не залишають місця сумнівам.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (в даному випадку митного органу) має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення. Наявність таких обставин, яким версія митного органу не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення (в даному випадку митний орган), був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у інкримінованих діях.

Оцінивши усі докази по справі в їх сукупності, суд виходячи із загальних засад державної митної справи, законності, презумпції невинуватості, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та обов`язків, вважає, що під час розгляду даної справи не здобуто та суду не надано достатніх, належних, достовірних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Матеріали справи не містять достатніх, належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 свідомо порушив встановлений цим Кодексом порядок проходження митного контролю з порушенням визначеної законодавством процедури.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та враховуючи вимоги закону щодо того, що усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягається до відповідальності, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

З урахуванням наведеного, провадження по справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за протоколами про порушення митних правил №0205/50000/24, №0206/50000/24, №0207/50000/24 від 15 лютого 2024 року за ознаками ч. 1 ст. 483 МК України закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.О. Поліщук