Вирок

від 27.05.2024 по справі 562/869/24

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/869/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

27.05.2024 року

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника-адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунів Рівненської області кримінальне провадження №12024181130000011 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гільча Перша Рівненської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

02 січня 2024 року близько о 16:00 години ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в період воєнного стану, який введений в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу таємно викрав з території Здолбунівської початкової школи №7 по вул.Лесі Українки, 2 в м.Здолбунів Рівненської області належні ТОВ «Корсбуд» п`ять упаковок плит мінераловатних «Техноруф Н Оптима» (три плити SD) 1200х600х100мм вартістю 3101 грн. 60 коп. та чотирнадцять профнастилів з полімерним покриттям вартістю 6720 грн., чим спричинив потерпілому майнову шкоду на загальну суму 9821 грн. 60 коп.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненій крадіжці за ч.4 ст.185 КК України визнав повністю, погодившись з вартістю викраденого майна та підтвердивши встановлені судом обставини події, у скоєному щиро розкаявся.

Потерпілий у судове засідання не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, що не перешкоджає за таких обставин згідно ст.325 КПК України розгляду справи.

У зв`язку з тим, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України вважає за можливе визнати дослідження доказів щодо цих обставин недоцільним, і проти цього вони не заперечують. При цьому суд переконався у тому, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, які б підлягали б доказуванню і ними не заперечуються, та сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєному кримінальному правопорушенні доведена повністю.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

При обранні виду та визначенні міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до положень ст.65 КК України враховує, що кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується, згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, думку потерпілого, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Таку сукупність обставин суд вважає підставою для застосування відносно обвинуваченого ст.75 КК України з покладенням на нього певних обов`язків, оскільки, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, але в умовах постійного контролю за його поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації.

При визначенні тривалості іспитового строку суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вид і строк призначеного основного покарання, обставин, що характеризують обвинуваченого, середовище, в якому він перебуває.

Питання про долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368-371, 374-376, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 /п`ять/ років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 /одного/ року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Зобов`язати ОСОБА_4 відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не обирати.

Речові докази в справі, а саме: п`ять упаковок плит мінераловатних «Техноруф Н Оптима» (три плити SD) 1200х600х100мм та чотирнадцять профнастилів з полімерним покриттям, які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_6 - залишити законному володільцю.

Документи кримінального провадження №12024181130000011 залишити в матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.

Накладений ухвалою суду від 09 січня 2024 року арешт на речові докази, а саме: п`ять упаковок плит мінераловатних «Техноруф Н Оптима» (три плити SD) 1200х600х100мм та чотирнадцять профнастилів з полімерним покриттям, - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Суддя: