Ухвала

від 22.05.2024 по справі 757/23142/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23142/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

за участі:

прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ)

підозрюваного - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 ,про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62022000000000679 від 02.09.2022, підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2024 старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62022000000000679 від 02.09.2022.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, розслідується кримінальне провадження № 62022000000000679 за фактами протиправних дій працівників правоохоронних органів та цивільних осіб, які у складі злочинної організації на території Дніпропетровської, Харківської, Полтавської, Кіровоградської, Київської та інших областей здійснюють незаконне виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення з метою збуту та збут особливо небезпечних наркотичних засобів - канабісу, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1,2,3 ст. 255, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 372, ч. 3 ст. 308, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України.

Так, підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310 КК України, за найтяжчі з яких, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, від п`яти до дванадцяти років, від дев`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.10.2023 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 16.12.2023.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 01.04.2024 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до 30.05.2024 включно, без визначення розміру застави.

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні описаних злочинів, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій передбачених ст.ст. 258, 260, 263, 264, 267, 268, 269, 270 КПК України, таких як: аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем, обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу), спостереження за особою, річчю або місцем, аудіо-, відеоконтроль місця;протоколами оглядів матеріалів розсекречених НСРД;протоколом негласної слідчої (розшукової) дії, проведеної 23.02.2023, - обстеження публічно недоступного місця, а саме гаражного боксу № НОМЕР_1 в ГБК «Планер», код ЄДРПОУ 23360190, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, Індустріальний район, вул. Іжевська, під час якої виявлено та вилучено розфасовані і упаковані речовини рослинного походження зелено-коричневого кольору загальною масою 14 596,62 грам;висновком експерта від 08.03.2023 № СЕ-19/111-23/10573-НЗПРАП згідно якого речовина рослинного походження відібрана в ході обстеження публічно недоступного місця, гаражного боксу № НОМЕР_1 в ГБК «Планер», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою (в перерахунку на висушену речовину) 453,57 грам, 452,91 грам, 452,57 грам, 48,01 грам, 383,44 грам, 841,40 грам, 853,50 грам, 864,03 грам, 518,47 грам, 39,60 грам, 194,53 грам, 448,22 грам, 324,65 грам, 34,19 грам, 11,31 грам, 4,18 грам, 1,56 грам, 16,73 грам, 37,76 грам, 27,86 грам, 918,19 грам, 922,01 грам, 901,73 грам, 930,91 грам, 925,04 грам, 900,35 грам, 1069,24 грам, 118,20 грам, 446,08 грам, 93,20 грам, 457,19 грам, 451,99 грам, 454,00 грам; висновком експерта від 15.12.2023 № СЕ-19/111-23/64358- НЗПРАП, згідно якого виявлені та вилучені в гаражному приміщенні за місцем зберігання автомобіля ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 19-П речовини рослинного походження в кількості 16 (шістнадцяти) паперових згортків, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 186,27 грам, 185,74 грам, 191,56 грам, 186,82 грам, 188,13 грам, 142,05 грам, 97,42 грам, 190,03 грам, 140,18 грам, 95,31 грам, 142,66 грам, 147,44 грам, 187,07 грам, 96,61 грам, 197,04 грам, 192,95 грам. Загальна маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) складає 2567,28 грам; висновками експертів від 18.10.2023, від 30.10.2023 № СЕ-19-23/60688- НЗПРАП, № СЕ-19-23/62739- НЗПРАП, № СЕ-19/23/60693- НЗПРАП, згідно яких виявлені та вилучені 190 (сто дев`яносто) рослин зеленого кольору, в ході обшуків за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 є рослинами роду коноплі (Cannabis), які віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей та речовина рослинного походження у вигляді фрагментів листя і суцвіть зеленого кольору; протоколами допитів свідків у кримінальному провадженні; протоколами допитів підозрюваних у кримінальному провадженні;протоколами обшуків від 18.10.2023, від 21.11.2023 та від 13.12.2023 (в ході яких виявлено нарколабораторії, наркотичні засоби, обладнання для діяльності нарколабораторій, мобільні телефони фігурантів, чорнові записи та інші відомості, які мають значення для досудового розслідування); протоколами огляду речей (у тому числі відомостей з мобільних телефонів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , матеріалів проведених НСРД, матеріалів з камер відеоспостереження); висновками експертиз від 23.10.2023, 03.11.2023, 16.11.2023 та ін.;протоколами впізнання за фотознімками від 24.10.2023, 03.11.2023, 21.11.2023; протоколами зняття інформації про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису;відповідями на письмові запити з підприємств, установ та організацій; виявленими та вилученими речовими доказами;іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Допитані в якості підозрюваних ОСОБА_12 та ОСОБА_11 відмовилися від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України, а ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 надали викривальні покази.

Крім цього, в рамках досудового розслідування кримінального провадження органом досудового розслідування, з урахуванням проведених обшуків та розсекречених матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, проведених слідчих та процесуальних дій 03.11.2023 виявлено та зареєстровано додаткові 4 епізоди вчинення кримінальних правопорушень за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 15 ч. 372, ч. 3 ст. 255 КК України, які постановою прокурора об`єднано з кримінальним провадженням № 62022000000000679.

Також, в ході досудового розслідування органом досудового розслідування, з урахуванням проведених обшуків, розсекречених матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, а також після закінчення проведення експертних досліджень, проведених слідчих та процесуальних дій 17.02.2024 виявлено та зареєстровано додаткові 11 епізодів вчинення кримінальних правопорушень за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 308, ч. 1 ст. 263 КК України, які 01.03.2024 постановою прокурора об`єднано з кримінальним провадженням № 62022000000000679.

Таким чином, у кримінальному провадженні № 62022000000000679 станом на дату звернення з клопотанням, з урахуванням вже наявних розсекречених матеріалів НСРД призначено ряд експертиз відео,-звукозапису, експертиз матеріалів, речовин та виробів, експертизи зброї та боєприпасів до неї та інших, з яких 3 експертизи щє знаходяться на виконанні та строк їх виконання не залежить від органу досудового розслідування.

Також після закінчення розсекречення всіх наявним матеріалів проведених НСРД мається необхідність у призначенні додаткових експертиз, з метою всебічного, повного та неупередженого з`ясування обставин кримінального провадження.

На даний час у кримінальному провадженні № 62022000000000679 здійснюється досудове розслідування щодо вчинення 31 епізод протиправних дій, які вчинені як учасниками злочинної організації, так і іншими особами, які не були обізнані про єдиний план злочинних дій.

Постановою Заступника Генерального прокурора від 30.11.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000679 від 02.09.2022 продовжено до трьох місяців, а саме до 18.01.2024.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_16 від 21.03.2024 у справі № 757/11236/24-к строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000679 від 02.09.2022 продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 18.10.2024.

Прокурор вказує, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, які не зменшились.

Так, наявність вказаного ризику підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки інкриміновані йому кримінальні правопорушення, передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує для уникнення покарання може переховуватися від суду, в тому числі шляхом виїзду за межі України.

Також ОСОБА_8 та інші учасники злочинної організації мають дуже тісні зв`язки з керівниками різних ланок правоохоронних органів, протиправна діяльність яких в теперешній час документується органом досудового розслідування та які можуть надавати допомогу ОСОБА_8 та іншим учасникам злочинної організації переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Крім цього, 15.05.2023 підозрюваному повідомлено про нові підозри у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, що також впливатиме на його поведінку в подальшому, оскільки за вчинення вказаних злочичнів, передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі .

Підозрюваний може як особисто так і шляхом надання вказівок чи висловлення прохань, або погроз знищити, сховати або спотворити, предмети і речі та документи, які супроводжували його незаконну діяльність по виготовленню і продажу наркотичних речовин, зокрема знищити обладнання, які використовується для виготовлення наркотичних речовин, чорнові записи, документи що підтверджують отримання грошових коштів і оплату за реалізовані наркотичні речовини, здійснити зміну місць зберігання вже виготовлених наркотичних речовин, або реалізувати їх. Знищити електронні носії інформації, зокрема мобільні телефони, комп`ютерне обладнання, які використовувались в ході злочинної діяльності. Проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями у кримінальному провадженні зафіксовані неодноразові обговорення між учасниками злочинної організації місця та способи облаштування схованок для зберігання вже виготовлених та підготовлених для реалізації наркотичних засобів, не всі з яких на даний час органом розслідування встановлені.

Крім цього, на теперішній час органом досудового розслідування вживаються всі необхідні заходи, направлені на встановлення та документування інших співучасників злочину та інших учасників злочинної організації, а також відшування та виявлення наркотичних засобів в особливо-великому розмірі, обладнання для діяльності нарколабораторій, які учасники злочинної організації зберігають у спеціальних схованках, та частина з яких не була виявлено під час обшуків 18.10.2023.

Отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних даних свідків, інших відомих стороні обвинувачення учасників злочинної організації та осіб, які можуть надати органу досудового розслідування та суду викривальні покази стосовно нього, у зв`язку з чим останній буде мати можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

Також вказані дії вже проявлялися під час досудового розслідування та виражалися у тому, що не встановлені на даний час особи на ім`я ОСОБА_17 та інші мешканці Дніпропетровської області, та безпосередньо ОСОБА_8 навіть перебуваючи в умовах СІЗО домовлявся щодо укладення договорів про надання правової допомоги з деякими ключовими учасниками злочинної організації -підозрюваними та особами, яким на даний час не повідомлено про підозру, однак вказані адвокати, ОСОБА_8 та інші не встановлені особи не погоджували вказані дії із підозрюваними. Вказані дії вчинялися ОСОБА_8 з метою встановлення однієї правової позиції, відмови у наданні показаів на правоохоронців та інших учансиків злоичнної організації, та з метою недопущення надання викривальних показів вже затриманими учасниками злочинної організації та свідками у даному кримінальному провадженні.

Підозрюваний може продовжувати здійснення своєї злочинної діяльності, як шляхом продовження здійснення реалізації вже виготовлених наркотичних речовин перехованих у різних схованках, так і організувати інші незаконні лабораторії по виготовленню наркотичних речовин чи прийняти участь у вже організованій незаконній діяльності пов`язаній із виготовленням чи продажем наркотичних речовин. Треба зазначити, на підтвердження цього ризику свідчить той факт що тривалий час основним видом діяльності підозрюваного являється саме виготовлення і реалізація наркотичних речовин, це підтверджується проведеними у провадження негласними слідчими (розшуковими) діями, жодних стабільних альтернативних джерел отримання доходів законним шляхом підозрюваний не має.

Ураховуючи характер вчинених підозрюваним злочинів та тяжкість покарання, що може загрожувати йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та переховатись від органів досудового розслідування та суду, а незаконними засобами через залякування може впливати наексперта, інших підозрюваних чи свідківу кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, тому з метою запобігання вказаним ризикам, об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання, застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки підозрюваний частково визнає свою вину, співпрацює зі слідством, надає покази.

Також, в разі задоволення клопотання підозрюваний та захисник просили слідчого суддю зменшити розмір застави, яка була визначена попередньою ухвалою.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя одночасно враховує, що вказані обставини та докази були встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та його продовження.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підозрюваного на даній стадії досудового розслідування, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів може виявитися не достатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

Крім того, суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Даних про наявність підстав для скасування підозрюваному запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

З врахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що ризики є сталими та доведеними. Також, слідий суддя враховує тяжкість покарання, обставини вчинення кримінального правопорушення, які лише приводять до висновку, що більш м`який запобіжний захід станом на день розгляду клопотання не може бути застосований.

Також, суд звертає увагу, що доцільність необхідності подальшого утримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час з урахуванням результатів подальшого розгляду кримінального провадження у судовому розгляді, під час якого також будуть перевірені доводи сторони захисту.

Між тим, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, який на думку суду належним чином зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

Окрім цього, частиною 1 статті 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що з метою забезпечення досудового розслідування, виконання підозрюваним обов`язків, необхідно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 300 прожиткових мінімумів, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., з одночасним покладанням обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків з урахуванням вказаних обставин.

Так, слідчий суддя у відповідністі до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 дані про особу підозрюваного, його стан здоров`я, соціальні зв`язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, те, що продовження строку тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Відтак, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000679 від 02.09.2022, строк тримання під вартою до 20.07.2024 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 300 прожиткових мінімумів, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, в разі внесення застави, а саме:

- не відлучатися з населеного пункту де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками, потерпілими, підозрюваними та особами визначеними слідчим та прокурором, у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 20.07.2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти підозрюваного ОСОБА_5 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_5 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1