печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18487/24-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2024 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явився,
прокурора: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Профікон Трейд» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/31387/23-к від 24.07.2023 в рамках кримінального провадження №42023000000000707 від 27.04.2023,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Профікон Трейд» із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/31387/23-к від 24.07.2023 в рамках кримінального провадження №42023000000000707 від 27.04.2023 на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , які відкриті в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 30529), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д та № НОМЕР_4 , який відкрито у Державному казначействі України ( НОМЕР_5 ), що розташоване за адресою: вул. Бастіонна, 6, м. Київ.
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає про відсутність підстав для подальшого арешту вказаних грошових коштів, оскільки у межах кримінального провадження №42023000000000707 від 27.04.2023 жодній посадові особі ТОВ «Профікон Трейд» про підозру не повідомлялося. Товариство є реально діючим суб`єктом господарювання, його установчі документи, виписки з ЄДРПОУ є чинними, у встановленому законом порядку не скасовані. Постанова про визнання речовими доказами грошових коштів є невмотивованою, формальною, не мсітить жодних фактів протиправної діяльності ТОВ «Профікон Трейд».
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з`явилася, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлена належним чином. На адресу суду надійшла заява про розгляд клопотання за її відсутності, вимоги клопотання підтримала.
Прокурор в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. На адресу суду надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності , проти задоволення клопотання не заперечував.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та представника органу досудового розслідування, на підставі наявних матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000707 від 27.04.2023 за ч. 2 ст. 364 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/31387/23-к від 24.07.2023 накладено арешт на майно ТОВ «Профікон Трейд» (код ЄДОРПОУ 44702942), а саме: на грошові кошти, які знаходяться на наступних розрахункових рахунках: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , які відкриті в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 30529), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д та на рахунку № НОМЕР_4 , який відкрито у Державному казначействі України ( НОМЕР_5 ), що розташоване за адресою: вул. Бастіонна, 6, м. Київ.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.
Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2023 задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходив з того, що арешт необхідний з метою збереження речових доказів, оскільки належні ТОВ «СІЛАНТЕХ ЛЮКС» грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення
Разом з тим, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України, та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Так, досудове розслідування у кримінальному проваджені триває понад 12 місяців, а арешт на вказане майно накладено понад 8 місяців тому. Разом з тим в судовому засіданні слідчому судді органом досудового розслідування не доведено об`єктивних підстав подальшого обмеження права власності. На противагу чому адвокатом ОСОБА_3 аргументовано зазначено, що накладений арешт унеможливлює здійснення господарської діяльності ТОВ «Профікон Трейд», а також виконання договірних зобов`язань.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Оцінюючи вищевказані обставини в їх сукупності слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання в частині скасування арешту зазначеного майна з метою забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 16, 84, 85, 86, 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
У Х В А Л И В :
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Профікон Трейд» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/31387/23-к від 24.07.2023 в рамках кримінального провадження №42023000000000707 від 27.04.2023, - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/31387/23-к від 24.07.2023 на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Профікон Трейд» (код ЄДРПОУ44702942), а саме:
-№ НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , які відкриті в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 30529), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д ,
-та № НОМЕР_4 , який відкрито у Державному казначействі України ( НОМЕР_5 ), що розташоване за адресою: вул. Бастіонна, 6, м. Київ.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.05.2024 |
Оприлюднено | 28.05.2024 |
Номер документу | 119282408 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Хайнацький Є. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні