Вирок

від 24.05.2024 по справі 194/510/23

ТЕРНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кримінальне провадження № 194/510/23

Номер провадження 1-кп/194/23/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2024 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження в режимі відеоконференції в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2022 року за № 42022132600000084 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дмитрівка Новоайдарського району (нині Щастинський район) Луганської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

24.02.2022 року РФ здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.

У зв`язку із веденням агресивної війни з боку РФ проти України Новоайдарська селищна територіальна громада Щастинського району Луганської області, включаючи смт Новоайдар, з 25.02.2022 року є тимчасово окупованою РФ територію України.

Приблизно на початку березня 2022 року, більш точний час встановити не видалося можливим, в смт Новоайдар почав функціонувати створений представниками «луганської народної республіки (лнр)» незаконний правоохоронний орган так званий /мовою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_2 министерства внутренних дел лнр (Новоайдарский РОВД МВД ЛНР)» (укр. Новоайдарський районний відділ внутрішніх справ міністерства внутрішніх справ лнр), який на території Щастинського району Луганської області покликаний виконувати завдання та функції, властиві для правоохоронних органів (зокрема, забезпечення громадського порядку; вжиття заходів по захисту громадян та усіх форм власності від злочинних і протиправних посягань; вжиття заходів з профілактики злочинів та адміністративних правопорушень; приймати заяви про злочини та адміністративні правопорушення, здійснювати їх перевірку та вживати відповідні заходи; розпочинати кримінальні справи та здійснювати по ним розслідування, проводити слідчі дії; здійснювати оперативно-розшукову діяльність з метою виявлення, попередження, припинення та розкриття злочинів; здійснювати розшук осіб; утримувати, охороняти, конвоювати затриманих та взятих під варту осіб; та інші).

Упродовж червня-липня 2022 року, більш точний час встановити не видалося можливим, ОСОБА_3 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії проти України, яка розпочалась 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, з особистих інтересів, перебуваючи в смт Новоайдар Щастинського району Луганської області, маючи умисел на зайняття посади в незаконному правоохоронному органі окупаційної влади та реалізуючи його, вступила у злочинну змову з окупаційними владою та військами РФ і представниками лнр та в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно зайняла посаду співробітника поліції в так званому /мовою оригіналу/ «Новоайдарском районном отделе внутренних дел министерства внутренних дел лнр (Новоайдарский РОВД МВД ЛНР)» (укр. Новоайдарський районний відділ внутрішніх справ міністерства внутрішніх справ лнр), що виконує правоохоронні функції на території Щастинського району Луганської області, тобто зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Луганської області.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 (in absentia)

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 31.08.2023 року розгляд кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2022 року за № 42022132600000084 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, постановлено здійснювати за відсутності обвинуваченої в порядку спеціального судового провадження (in absentia).

Відповідно до ч. 2 ст.7КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Враховуючи, що у кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом досліджено, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_3 , як підозрюваної та обвинуваченої, на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження, в результаті чого судом встановлено таке.

Суд вважає, що стороною обвинувачення вжито усіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваної та обвинуваченої на захист з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування.

Під час здійснення судового провадження судом також здійснені усі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Так, з метою дотримання прав обвинуваченої на захист та доступу до правосуддя, обвинувачена ОСОБА_3 про дату, час та місце судових засідань повідомлялась належним чином відповідно до вимог ч. 3 ст. 323 КПК України, зокрема, шляхом публікації змісту повісток про виклик та рішень суду в газеті «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, на офіційному веб-сайті суду та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа вважається належним чином ознайомленою зі змістом судових повісток, а отже, обізнаною про здійснюване судом щодо неї кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст.323КПК (in absentia), якщо місцевий суд повідомляв їй про судові засідання шляхом розміщення оголошення на вебпорталі «Судова влада України» та в газеті «Урядовий кур`єр».

До такого висновку дійшов ВС у своїх постановах від 01.04.2021 у справі № 759/2992/17 (провадження № 51-3360км20); від 10.03.2020 у справі № 242/3982/16-к (провадження № 51-7218км18); від 27.10.2021 у справі № 759/7443/17 (провадження № 51-1578км20); від 25.01.2021 у справі № 461/4987/16-к (провадження № 51-1955км20).

Процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання підсудного. У прецедентній практиці ЄСПЛ були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_3 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, у судові засідання не з`явилась, незважаючи на судові повістки (оголошення), опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» та оголошення, розміщені на офіційному веб-сайті суду та офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Крім того, судом вживались заходи щодо направлення судових повісток на номер телефону, яким користувалась ОСОБА_3 , та який зазначений в матеріалах справи, що є додатковим заходом до основних способів інформування обвинуваченої, передбачених КПК.

Отже, для забезпечення доступу до правосуддя судом вживалися заходи для виклику обвинуваченої ОСОБА_3 в судові засідання - повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

У зв`язку з чим обвинувачена не була допитана судом, тому показань суду не надавала та будь-яких клопотань від останньої на адресу суду також не надходило.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , яка в свою чергу повинна була знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про її наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченої ОСОБА_3 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останньої її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

При цьому, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.

Враховуючи відсутність обвинуваченої та особливості розгляду кримінального провадження за відсутності обвинуваченої в порядку спеціального судового провадження, захисником за призначенням було здійснено захист обвинуваченої ОСОБА_3 .

Так, захисник в судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися зі своєю підзахисною та з`ясувати в неї правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення.

Водночас, захисник належним чином брав участь у реалізації права на захист обвинуваченої під час судового розгляду та висловив свою позицію з приводу недоведеності вини останньої у даному кримінальному провадженні.

Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.

Також судом приймається до уваги те, що загальновідомими обставинами є те, що 24.02.2022 року збройні сили РФ вторглись на визнану міжнародним співтовариством територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України.

24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого неодноразово продовжувалась, і який продовжує існувати станом на час ухвалення цього вироку.

Відповідно до положень частини 1статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року (в редакції від 07.05.2022 року, далі за текстом - Закон № 1207-VII), тимчасово окупована РФ територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до пункту 7 частини 1статті 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.

Тимчасова окупація РФ територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022 року», Щастинський район: 1) Нижньотеплівська сільська територіальна громада; 2) Новоайдарська селищна територіальна громада; 3) Станично-Луганська селищна територіальна громада; 4) Широківська селищна територіальна громада; 5) Щастинська міська територіальна громада, внесено до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та перебувала у ньому протягом всього періоду чинності вказаного наказу, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022.

Відповідно до вказаного наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022 року, який є чинним станом на час ухвалення цього вироку, Щастинський район: Новоайдарська селищна територіальна громада ( НОМЕР_1 ); Щастинська міська територіальна громада ( НОМЕР_2 ), також віднесені до тимчасово окупованих територій України.

Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року № 1/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Новоайдарського районного суду Луганської області. Такі справи визначені за територіальною підсудністю Тернівського міського суду Дніпропетровської області.

Дослідивши наявні у провадженні докази, допитавши свідків, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України за обставин встановлених судом, доведена повністю і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам передбаченим ст.ст. 85-87 КПК України, та які узгоджуються між собою, перевірених та оцінених у їх сукупності судом безпосередньо в судовому засіданні.

Допитаний в судовому свідок ОСОБА_6 суду показав, що обвинувачену ОСОБА_3 він знав особисто, остання працювала вчителькою. Після повномасштабного вторгнення на територію України, зі слів мешканців він знає, що в приміщенні Щастинського ВП складали присягу, та серед присутніх була обвинувачена, яка також приймала присягу працівника поліції Новоайдарського районного відділу поліції лнр. Також щодо цього факту йому стало відомо з перегляду відеозапису та фотографій в інтернет-ресурсу, де він бачив, що ОСОБА_3 приймала присягу працівника поліції, та може однозначно підтвердити її особу. На даний час йому нічого не відомо.

Згідно витягу з ЄРДР вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч. 7 ст. 111-1 КК України ст. за №42022132600000084 від 08.07.2022 року. (т. 2 а.с. 1)

Згідно рапорту оперуповноваженого 5 відділу 5 управління ДВКР СБУ від 07.07.2022 року, вбачається, що під час здійснення контррозвідувальних заходів, проведених на території Луганської області, встановлено, що ОСОБА_3 добровільно зайняла посаду в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території. На підтвердження встановлена сторінка інтернет-ресурсу телеграм каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », на якій розміщено інформацію щодо ОСОБА_3 , де 07.07.2022 року о 19-34 год. опублікований інформаційний матеріал (стаття з фотоматеріалом). (т. 2 а.с. 5-6)

Згідно акту огляду сторінки Інтернет-ресурсу від 07.07.2022 року, проведеного огляд сторінки Інтернет-ресурсу телеграм каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , на якій розміщено інформацію щодо ОСОБА_3 , де 07.07.2022 року о 19-34 год. опублікований інформаційний матеріал (стаття з фотоматеріалом). На фото зображено приміщення, схоже на актовий зал районного відділу поліції, на передньому плані зображена жінка та троє осіб за нею. Жінка вдягнена у військову форму зразка РФ, з шевроном «ЛНР», на лівій руці, волосся довге, світлого кольору, одягнуті окуляри, в руках тримає папку з зображенням герба «ЛНР» ( ОСОБА_3 ). (т. 2 а.с. 7-9)

Постановою прокурора Щастинської окружної прокуратури Луганської області від 08.07.2022 року визначено підслідність у кримінальному провадженні №42022132600000084 від 08.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за слідчим відділом 3 Управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. (т. 2 а.с. 11-12)

Згідно протоколуогляду від12.07.2022року тадодатку донього,проведеного заучасті спеціаліста ОСОБА_7 ,оглянуто публікаціюна телеграм-каналі/мовоюоригіналу/« ІНФОРМАЦІЯ_4 »(посиланняна телеграмканал ІНФОРМАЦІЯ_5 а самепублікація зтемою /мовоюоригіналу/« ІНФОРМАЦІЯ_4 »,яка розміщена07.07.2022року о19-34год.У вказанійпублікації зазначеноінформацію щододіяльності т.зв.«Новоайдарського ровдмвд лнр»та розміщенодесять фотознімків,серед іншого,з зображеннямосіб уформеному одязі,які приймаютьприсягу. (т. 2 а.с. 19-53)

Згідно протоколу огляду від 13.09.2022 року та додатку до нього, проведеного за участі спеціаліста ОСОБА_8 , оглянуто публікацію у соціальній мережі «Вконтакте» групи (користувача), підписаної як /мовою оригіналу/ «МВД ЛНР», із заголовком /мовою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », яка розміщена як зазначено ІНФОРМАЦІЯ_6 о 19:22 год. за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 , до якої маються фотозображення осіб, одягнутих у камуфльовану форму, серед яких зображена жінка, зовні схожа на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також мається фотозображення паперової брошури на якій надруковано текст /мовою оригіналу/: «Присяга сотрудников органов внутренних дел Луганской народной республики». (т. 2 а.с. 74-106)

Згідно листа Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області від 15.09.2022 року, за обліками ЄІАС УМП ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортом громадянина України у формі картки та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувалася. Додатковою перевіркою встановлено, що 22.12.2016 року Новоайдарським РВ УДМС України в Луганській області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Дмитрівка Новоайдарського району Луганської області, була документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 у зв?язку з досягненням 16-річного віку. За обліками бази даних УДМС у Кіровоградській області "Особи, які набули або припинили громадянство України" вказана особа не значиться. Вказані обставини також підтверджуються заявою про видачу паспорта ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 109-110)

Постановою прокурора Щастинської окружної прокуратури від 15.09.2022 року надано тимчасовий доступ до документів (в тому числі електронних документів), а саме: копії паспорту, ідентифікаційного коду, фотознімків ідентифікації чи верифікації клієнта - громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які знаходяться у володінні АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», за адресою: м. Київ вул. Госпітальна, 12-г, за період з 01.01.2010 року по день надання відповіді, з можливістю ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). (т. 2 а.с. 111-114)

Згідно листа АТ «Державний ощадний банк України» від 30.09.2022 року, на виконання постанови Щастинської окружної прокуратури від 15.09.2022 року, в установах АТ «Ощадбанк» відсутні відкриті рахунки на ім`я ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 116)

Постановою прокурора Щастинської окружної прокуратури від 15.09.2022 року надано тимчасовий доступ до документів (в тому числі електронних документів), а саме: копії паспорту, ідентифікаційного коду, фотознімків ідентифікації чи верифікації клієнта - громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які знаходяться у володінні АТ «ПРИВАТБАНК», за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.01.2010 року по день надання відповіді, з можливістю ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). (т. 2 а.с. 117-120)

Згідно протоколу тимчасового доступу від 01.11.2022 року у відділенні АТ КБ «Приватбанк» на підставі постанови про тимчасовий доступ до речей і документів від 15.09.2022 року, було вилучено диск, що упакований до паперового конверту з поміткою «*30004 от 15.09.2022 Вх 224-ВБ 0084 Луганськ». (т. 2 а.с. 122-123)

Згідно протоколу огляду від 04.11.2022 року та додатку до нього, проведено огляд інформації, яка знаходиться на диску, що упакований до паперового конверту з поміткою «*30004 от 15.09.2022 Вх 224-ВБ 0084 Луганськ» на якому містяться документи серед яких: картка фізичної особи платника податків ОСОБА_3 , паспорт на ім?я ОСОБА_3 , «Анкета-заява» на ім?я ОСОБА_3 , зображення (фотознімки) особи. (т. 2 а.с. 124-132)

Згідно протоколу огляду від 08.12.2022 року та додатку до нього, проведеного за участі спеціаліста ОСОБА_8 , оглянуто публікацію т.зв. «закону про поліцію луганської народної республіки» (далі лнр), а саме публікацію із заголовком /мовою оригіналу/ «Закон о полиции», яка розміщена як зазначено 30.12.2014 року о 16:13 на веб-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_9 ) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 За своїм змістом т.зв. «закон про поліцію лнр» схожий на нормативний акт, яким /дослівно/ «визначаються правові і організаційні основи діяльності поліції лнр, встановлює обов`язки і права поліції та її співробітників, їх гарантії правового і соціального захисту». (т. 2 а.с. 139-159)

Згідно висновку експерта №44 від 01.02.2023 року, проведеної портретної експертизи, вбачається, що: 1. Зображення особи жіночої статі на зображенні (фотознімку) формату «JPG» (.jрg), що міститься в електронному файлі під назвою «28d53171-92еl-4221-ad9a-0c295581ea7d» (в кадрі на передньому фоні одна - в окулярах, зі світлим довгим розпущеним волоссям, одягнута у камуфльований одяг з шевроном «ПОЛИЦИЯ ЛНР», тримає в руках паперову брошуру з символікою так званої лнр) придатне для портретного ідентифікаційного дослідження за ознаками зовнішності.

2. На зображенні (фотознімку), що міститься в електронному файлі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 » формату «JPG» (.jpg) (в кадрі на передньому фоні одна - в окулярах, зі світлим довгим розпущеним волоссям, одягнута у камуфльований одяг з шевроном «ПОЛИЦИЯ ЛНP», тримає в руках паперову брошуру з символікою так званої лнр) та на фотознімку заяви про видачу паспорта на ім?я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в паперовому форматі надана на дослідження в якості порівняльного матеріалу, зображена одна й та сама особа.

3. На зображенні (фотознімку), що міститься в електронному файлі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 » формату «JPG» (.jpg) (в кадрі на передньому фоні одна - в окулярах, зі світлим довгим розпущеним волоссям, одягнута у камуфльований одяг з шевроном «ПОЛИЦИЯ ЛНР», тримає в руках паперову брошуру з символікою так званої лнр) та на зображеннях (фотознімках), що містяться в електронних файлах, наданих банківською установою, що с додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 04.11.2022, здійсненого в рамках кримінального провадження № 42022132600000084 від 08.07.2022, які знаходяться на оптичному водієві - диску CD-R Verbatim 700 mb 52x 80 min та надаються на дослідження в якості порівняльного матеріалу, а саме:

- на фотознімку, що міститься в електронному файлі з назвою «0» формату JPG (фотознімок в паспорті громадянина України на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (шлях до файлу: диск CD-R > файл з назвою 0000002753738467.1.0 (Архив ZIP - WinRAR (.zip)) > папка з назвою 3684609260 > файл з назвою 0000001135193273);

- на фотознімку, що міститься в електронному файлі з назвою 0000002157821193 формату JPG (шлях до файлу: диск CD-R > файл з назвою 0000002753738467.1.0 (Архив ZIР - WinRAR (.zip)) > папка з назвою 3684609260), зображена одна й та сама особа.

4. Зображення особи жіночої статі на зображенні (фотознімку) формату «JPG» (.jpg), що міститься в електронному файлі під назвою «Q-jlvWskc5w» (в кадрі на передньому фоні одна - в окулярах, зі світлим довгим розпущеним волоссям, одягнута у камуфльований одяг з шевроном «ПОЛИЦИЯ ЛНР», тримає в руках паперову брошуру з символікою так званої лнр) придатне для портретного ідентифікаційного дослідження за ознаками зовнішності.

5. На зображенні (фотознімку), що міститься в електронному файлі під назвою «Q-jlvWske5w» формату «JPG» (-jpg) (в кадрі на передньому фоні одна - в окулярах, зі світлим довгим розпущеним волоссям, одягнута у камуфльований одяг з невроном «ПОЛИЦИЯ ЛНР», тримає в руках паперову брошуру з символікою так званої лнр) та на фотознімку заяви про видачу паспорта на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в паперовому форматі надана на дослідження в якості порівняльного матеріалу, зображена одна й та сама особа.

6. На зображенні (фотознімку), що міститься в електронному файлі під назвою «Q-jlvWske5w» формату «JPG» (jpg) (в кадрі на передньому фоні одна - в окулярах, зі світлим довгим розпущеним волоссям, одягнута з камуфльований одяг з шевроном «ПОЛИЦИЯ ЛНР», тримає в руках паперову брошуру з символікою так званої лнр) та на зображеннях (фотознімках), що містяться в електронних файлах, наданих банківською установою, що с додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 04.11.2022, здійсненого в рамках кримінального провадження N? 42022132600000084 від 08.07.2022, які знаходяться на оптичному носієві - диску CD-R Verbatim 700 mb 52x 80 min та надаються на дослідження в якості порівняльного матеріалу, а саме:

- на фотознімку, що міститься в електронному файлі з назвою «0» формату JPG (фотознімок в паспорті громадянина України на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (шлях до файлу: диск CD-R › файл з назвою 0000002753738467.1.0 (Архив ZIР - WinRAR (.zip)) > папка з назвою 3684609260 > файл з назвою 0000001135193273);

- на фотознімку, що міститься в електронному файлі з назвою 0000002157821193 формату JPG (шлях до файлу: диск CD-R > файл з назвою 0000002753738467.1.0 (Архив ZIР - WinRAR (.zip)) > папка з назвою 3684609260), зображена одна й та сама особа. (т. 2 а.с. 176-196)

Згідно листа ГУ ПФУ в Луганській області від 06.03.2023 року, станом на 06.03.2023 року, відповідно до інформації, яка міститься в реєстрі по застрахованій особі ОСОБА_3 , останні звітні відомості надходили від страхувальника Відділ освіти Новоайдарської селищної ради, код ЄРДПОУ 43971961, за березень 2022 року. (т. 2 а.с. 203)

Постановою прокурора Щастинської окружної прокуратури Луганської області від 24.03.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено у розшук. (т. 2 а.с. 239-240)

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022132600000084 від 08.07.2022 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 .ст. 111-1 КК України. (т. 2 а.с. 259-262)

Згідно рапорту прокурора Щастинської окружної прокуратури Луганської області від 07.04.2023 року, вбачається, що здійснено моніторинг мережі Інтернет та виявлено веб-сайт т.зв. /мовою оригіналу/ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_13 ), який вважається органом законодавчої влади т.зв. лнр. На вказаному сайті у розділі «законодательство» в підрозділі «Нормативно-правовая база» виявлено «Закон «О полиции», положення якого є ідентичними із зафіксованими відомостями в протоколі огляду від 08.12.2022 року веб-сторінки за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 , де також розміщено т.зв. «Закон «О полиции». (т. 2 а.с. 272-286)

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України) - це злочин проти основ національної безпеки України. Суб`єктивна сторона кримінальних правопорушень характеризується прямим або непрямим умислом. У складів кримінального правопорушення за ч. 7 ст.111-1 КК важливе значення має добровільність.

Лише самого факту добровільного зайняття громадянином України однієї із таких посад достатньо для кваліфікації відповідних дій за частиною 7 ст. 111-1 КК України. Адже суспільна небезпечність їх є очевидною: особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади. Саме така вертикаль є основою функціонування державного механізму загалом.

Кримінальна відповідальність за дії, передбачені частиною 7 статті 111-1КК настає у разі добровільного зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільної участі громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи наданні таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. При цьому суспільна небезпека вказаного злочину полягає у тому, що особа (колаборант), з використанням умов воєнного стану, співпрацює з окупаційною владою на шкоду власній державі, тим самим свідомо допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади.

Вказана позиція викладена в постанові ВС ККС від 22.01.2024 року (справа №953/406/23, провадження №51-4961км23) та в постанові ВС ККС від 08.02.2024 року (справа №161/12980/22, провадження №51-4900км23).

Державою-агресором за загальним визначенням є країна, яка першою застосовує збройну силу проти іншої країни, тобто тим самим вчиняє агресію.

Державою-агресором може бути визнана не лише одна країна, а група країн, в т.ч. пов`язаних між собою угодами про військову допомогу.

При кваліфікації злочинів за ст.111-1 КК державою-агресором наразі вважається російська федерація. При цьому враховуються, зокрема, постанова Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-IX від 24.02.2022.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд знаходить їх достовірними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та в повній мірі поза розумним сумнівом доводять факт добровільного зайняття громадянином України ОСОБА_3 посади в незаконному правоохоронному органі окупаційної влади, створеному на тимчасово окупованій території України, а саме посади співробітника поліції в т.зв. /мовою оригіналу/ «Новоайдарском районном отделе внутренних дел министерства внутренних дел лнр (Новоайдарский РОВД МВД ЛНР)» (укр. Новоайдарський районний відділ внутрішніх справ міністерства внутрішніх справ лнр), що виконує правоохоронні функції на території Щастинського району Луганської області.

Судом враховується, що ОСОБА_3 до повномасштабного військового вторгнення РФ на територію України не мала жодного відношення до діяльності правоохоронних органів, не проходила службу в органах поліції, втім після окупації території Щастинського району Луганської області зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Луганської області.

При цьому, обвинувачена ОСОБА_3 , усвідомлювала факт збройної агресії з боку РФ та окупації території України, створення окупаційною владою незаконних органів, що вказує на добровільність зайняття нею посади, враховуючи характер її дій, їх послідовність та тривалість.

А відтак, вказані обставини доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченої ОСОБА_3 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 р., «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., що при оцінці доказів суд застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).

Вищевказані показання свідків та письмові докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність.

Даючи юридичну оцінку діям ОСОБА_3 , суд вважає, що обвинувачена винна у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, та її дії слід кваліфікувати за ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також обставини кримінального правопорушення, тяжкість його наслідків.

Відповідно до ст.50КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Також, у рішенні № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».

При призначенніпокарання обвинуваченій,суд враховує,що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а також особи обвинуваченої, яка раніше не судима.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України, з урахуванням ст. 337 КПК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що відсутність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 свідчить про неможливість застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 неможливе без її ізоляції від суспільства, а покарання має бути призначено у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч.7 ст.111-1 КК України.

За таких обставин суд вважає, що призначення обвинуваченій такого покарання буде справедливим, співмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Крім того, з урахуванням того, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, об`єктом якого є основи національної безпеки України і, на думку суду, остання своїми діями фактично допомагала державі-агресору створити певну вертикаль незаконного органу влади і фактично вчинила злочин проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої держави.

Виходячи з цього, суд приймає рішення про призначення ОСОБА_3 , додаткового покарання яке є обов?язковим у санкції статті, у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади і державного управління, органах місцевого самоврядування, правоохоронних та судових органах України та в органах, що надають публічні послуги.

При прийнятті рішення суд також враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.

З вказаних правових висновків вбачається, що не є перешкодою для призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та обставина, що обвинувачений на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не проводить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення.

В даному випадку буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади в Україні.

Крім того, санкцією ч.7 ст.111-1КК України передбачено таке додаткове покарання як конфіскація майна.

Відповідно до ст.59КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст.59КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинила особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, тому суд вважає за необхідне призначити останній покарання з конфіскацією майна, яке належить їй на праві приватної власності.

Прокурор заявив клопотання про залишення без змін раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31.03.2023 року обвинуваченій обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, отже вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення воліна строк14(чотирнадцять)років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і державного управління, органах місцевого самоврядування, правоохоронних та судових органах України та в органах, що надають публічні послуги, строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві приватної власності.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання.

Строк додаткового покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою раніше обраний в порядку ч. 6ст.193КПК України відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати пов`язані з проведенням портретної експертизи, оформленої висновком експерта від 01.02.2023 року №44, в сумі 6040 (шість тисяч сорок) грн. 64 коп. на користь держави. Призначення платежу: Оплата за судову експертизу відповідно до висновку від 01.02.2023 року №44.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.

Копію вироку для вручення обвинуваченій видати захиснику.

Інформацію про ухвалення вироку розмістити у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1