Ухвала

від 20.05.2024 по справі 404/7073/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/7073/22

Номер провадження 1-кс/404/1808/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький клопотання прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення на свідка грошового стягнення по кримінальному провадженню 12022121130001137 за ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням про накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_4 по кримінальному провадженню 12022121130001137 за ч. 4 ст. 358 КК України.

Підставою для застосування такого виду заходу забезпечення прокурор зазначає неявку свідка та неповідомлення про причини її неявки.

ОСОБА_4 заперечила, оскільки початок проведення слідчої дії співпало з часом оголошення сигналу «Повітряної тривоги». Причиною неявки на слідчу дію стала загроза життю та здоров`ю свідка.

Дотримання розумних строків кримінального провадження законодавчо закріплені у ст. 28 КПК України та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері.

Зокрема, відповідно до ч. 1 статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Практика ЄСПЛ (що має враховуватися судами з огляду на положення ст. 17 Закону України від 23.02.2006 р. № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») виходить із того, що ефективність розслідування включає вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують обставини, які перешкоджають прогресу розслідування в конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання віри громадян в їх відданість принципам верховенства права та здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них (рішення у справах «Риженко проти України», «Silih v. Slovenia»)

Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) зазначив, що «поняття розумний строк досудового слідства є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину». Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчене у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини .

02.03.2022 року Рада Суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, де зазначила, що процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Згідно цих рекомендацій, введення в Україні режиму воєнного стану 24.02.2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальше продовження режиму воєнного стану є об`єктивною та поважною причиною проведення тривалого досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.113 КПК України процесуальні строки визначено як встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Згідно ч. 8 ст. 615 КПК України, строк дії воєнного стану не зараховується до загального строку досудового розслідування.

Загальні та спеціальні правила проведення слідчих дій, у тому числі допиту свідка (ст.ст. 223-224 КПК України) не встановлюють строк, протягом якого повинен бути допитаний свідок по кримінальному провадженню. Перша неявка свідка не порушила розумних строків проведення досудового розслідування, отже застосування до ОСОБА_4 грошового стягнення є надмірним і непропорційним.

Відповідно до п. 2 та 3 ч. 2 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи особи, про який йдеться у клопотанні; може бути виконане завдання , для виконання якого звернулись із цим клопотанням.

Прокурор не подав доказів, що він досягне мети цього провадження, внаслідок застосування непропорційного заходу забезпечення.

Самостійною підставою відмови є поважність неявки свідка:

Суд перевіряє, чи є причина неприбуття на виклик поважною. Такими причинами є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик (ч. 1 ст. 138 КПК України).

Учасники розгляду клопотання підтвердили, що 13 травня 2024 року в період з 09:58хв. по 13:25хв. тривала повітряна тривога.

Цивільний захист це функція держави, спрямована на захист населення, територій та майна від надзвичайних ситуацій, зокрема від подій воєнного характеру. Але матеріальні та технічні ресурси, які залучаються для цивільного захисту населення, застосовуються як на державному та місцевому рівнях, так і на так званому об`єктовому рівні, тобто на рівні підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Отже, забезпечення цивільного захисту лежить в основі обов`язків керівників (адміністрації) таких юросіб. Стосується це й дій таких керівників (адміністрації тощо) щодо своїх працівників, клієнтів, відвідувачів під час оповіщення про повітряну тривогу.Організація оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється відповідно до Положення № 733 Постанови Кабінету Міністрів України.

Прокурор не врахував необхідність виконання вимог сигналів повітряної тривоги, внаслідок чого помилково звернувся з цим клопотанням до слідчого судді.

Згідно ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема, є: накладення грошового стягнення.

Згідно з положеннями ст. 144 КПК України грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов`язків.

Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

Накладення грошового стягнення є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості провадження й полягає в накладенні цього стягнення ухвалою слідчого судді або суду на відповідного учасника кримінального провадження за невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків у випадках та розмірах, визначених КПК України.

Накладення грошового стягнення як захід забезпечення кримінального провадження може бути застосовано судом лише при наявності певних умов: 1) особа, щодо якої застосовується накладення грошового стягнення, має визначений статус у кримінальному провадженні; 2) наявність обґрунтованого факту невиконання процесуального обов`язку, покладеного на учасника кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 146 КПК України суддя, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення.

Згідно матеріалів клопотання свідок завчасно повідомлений про необхідність допиту, час і місце проведення слідчої дії.

Разом з цим свідок виконав дії пов`язані з обов`язком особи під час дії сигналу «повітряна тривога».

Правомірна поведінка свідка пов`язана з виконанням правил захисту цивільного населення під час дії сигналу повітряна тривога не може мати негативних наслідків, у тому числі застосування стосовно нього грошового стягнення по кримінальному провадженню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При зверненні з клопотанням про застовування свідку грошового стягнення, прокурор навів надто формальні підстави, не підтверджені належними і допустимими доказами, оскільки без дослідження та належного правового аналізу залишилась поважність неявки до прокурора, про яку він достовірно знав, оскільки особисто повинен був виконати сигнал повітряної тривоги.. Правильність такого твердження міститься у правовому висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), а також у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 352/882/18 (провадження № К/9901/65687/18), від 26 червня 2019 року у справі № 826/13030/18 (провадження № К/9901/67011/18), від 21 серпня 2019 року у справі № 826/11852/18 (провадження № К/9901/67801/18), від 27 листопада 2019 року № №819/313/18 (провадження № К /9901/156/19).

При цьому Верховний Суд зазначив, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Керуючись статтями 136-139, 144-147 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_4 , відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1