Постанова

від 29.01.2007 по справі 46/423-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/423-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста  КИЄВА01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-Б     тел. 230 31 34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2007 р. Справа № 46/423-А   

За позовомДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва  

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Еліос”

Простягнення 490,00 грн.

                                                                                              Суддя Шабунін С.В.

Секретар судового засідання Бушеленко О.В.

Представники:

від позивачаСергієнко-Колодій В.П. —представник за довіреністю від 22.08.2006 р. № 44

від відповідачане прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 490,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2006 р. відкрито провадження у адміністративній справі № 46/423-А відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до судового розгляду на 30.10.2006 р., а також витребувано від сторін адміністративного процесу документи та докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

30.10.2006 р. та 24.11.2006 р. розгляд справи відкладався  у зв'язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача.

27.12.2006 р. розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Шабуніна С.В., в провадженні якого перебуває справа № 46/423-А та був перенесений на 29.01.2007 р., про що сторін повідомлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.  

Під час проведення судового розгляду справи представник позивача позов підтримав,  та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача суму узгодженої податкової заборгованості.

Відповідач у засідання суду не прибув, уповноваженого представника не направив, вимоги ухвали суду від 29.09.2006 р. та 30.10.2006 р. по справі № 46/423-А не виконав, заперечень проти позову не надав, заявлені вимоги не оспорив. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, справа вирішується на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позов про стягнення податкової заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еліос” в сумі 490,00 грн.

Правовою підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення податкового боргу є пункт 8 ст. 11 Закону  України  “Про державну податкову службу в Україні” № 509-XII від 04.12.1990 р. (із змінами та доповненнями) та пункт 3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000 р. (із змінами та доповненнями), який встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Еліос” зареєстроване Дарницькою районною державною адміністрацією м. Києва як суб'єкт підприємницької діяльності 10.04.1991 р., присвоєно ідентифікаційний код № 16473232 і внесено до Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України.

Станом на 18.08.2006 року відповідач має заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до бюджету в сумі 490,00 грн.

Заборгованість виникла в результаті несплати підприємством узгодженої суми податкового зобов'язання, згідно поданого розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 25.01.2006 р.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати  узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (абз. “а” п.п.6.2.3 п.6.2 ст. 6 “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

Позивачем була направлена відповідачу перша податкова вимога від 25.04.2006 р. №1/679, якою йому було визначено суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов‘язаннями в розмірі 245,00 грн.

Друга податкова вимога надсилається  не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (абзац „б” п.п.6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

Позивачем була направлена відповідачу друга податкова вимога від 14.06.2006 р. №2/1053, якою було визначено суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в розмірі 245,00 грн..

Вищезазначені податкові вимоги в адміністративному та судовому порядку оскаржені не були.

Відповідно до п.8.1 ст. 8 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Згідно пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Під примусовим стягненням у відповідності до п.1.6. ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” слід розуміти звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  активи платника податків - це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Пунктом 2.3.1. п.2.3. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона  повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач заявлені вимоги не оспорив.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва  до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еліос” про стягнення податкового боргу у сумі 490,00 грн. є обґрунтованими і доведеними відповідними доказами, а позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати,  пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у  справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Позивачем не надано доказів понесення ним вказаних судових витрат, таким чином судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еліос” (02036, м. Київ, вул. Сімферопольська, 5/1, ідентифікаційний номер 16473232, рахунки не відомі) на користь Державного бюджету України суму боргу в розмірі 490,00 грн. (чотириста дев'яносто) грн. на рахунок № 33210807600003, код платежу 12020100, одержувач ВДУ к Дарницькому районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077885, банк одержувача УДК у м. Києві, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                            С.В. Шабунін                        

29.01.07                                                      м. Київ                                     46/423-А                    

За позовом

До

Третя особа

Предмет адміністративного позову

Суддя Шабунін С.В.

                                                                                Секретар судового засідання