Ухвала

від 22.05.2024 по справі 947/12727/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/12727/24

Провадження № 1-кс/947/5608/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2024 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №72023161000000008 від 13.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.204 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №72023161000000008 від 13.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.204 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що на території Одеської області протягом 2022-2023 років діє протиправна група осіб, яка створила ряд підконтрольних підприємств експортерів, з ознаками «ризиковості», зокрема: ТОВ «КРАУКА» (код ЄДРПОУ 44161766), ТОВ «ТАРАБАН» (код 44866987), ТОВ «АППЕР КОРН» (код ЄДРПОУ 41226191) та ТОВ «ЛАНС ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 41596385), з метою експорту сільськогосподарської продукції сумнівного походження.

Представники вказаних підприємств подають до митних органів, як підстави для переміщення товарів через митний кордон України, документи, що містять неправдиві відомості щодо походження товару.

Діяльність даних підприємств спрямована на ухилення від сплати податків, неповернення валютної виручки та легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Окрім того, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено що території міста Одеси та Одеської області здійснюється діяльність ряду об`єктів (точок реалізації) підакцизної продукції (тютюнових виробів), в яких здійснюється незаконне зберігання з метою збуту та збут підакцизної продукції (тютюнових виробів) невідомого походження та без марок акцизного податку України та без дозвільних документів, що суперечить вимогам чинного законодавства.

До вказаної протиправної діяльності мають безпосереднє відношення громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що здійснюють координацію діяльності та керівництво вказаною протиправною діяльністю, а також ряд не встановлених досудовим розслідуванням осіб.

ОСОБА_6 , також окрім того, являється директором та засновником ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42824531, зареєстровано за адресою: м. Одеса, вул. Отрадна, буд. 15, приміщення 10, яке заявляє ПДВ до бюджетного відшкодування.

Так, у відповідності до аналітичного продукту складеного Управлінням аналізу інформації та управління ризиками Територіального управління БЕБ в Одеській області від 13.07.2023 №38/0/23.13-03-26-23 встановлено внесення недостовірних відомостей службовими особами ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42824531) до показників рядка 20.2.1 Декларації з ПДВ за листопад 2022 року (формування якого здійснювалось з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах) що могло призвести до безпідставного відшкодування з державного бюджету суми бюджетного відшкодування в розмірі 1608423, 55 грн.

Так, в ході проведення аналізу встановлено, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних у частині виписаних податкових накладних з податку на додану вартість за період з 01.01.2020 року по 31.12.2022 року задекларовано взаємовідносини з контрагентами постачальниками на загальну суму 395894, 53 тис. грн., в тому числі з ПСП «Нова зоря» (код за ЄДРПОУ 30766215), ФГ «С-КОЛОС» (код за ЄДРПОУ 33409552), ТОВ «РАЙДО ТРАНС ЛОГІСТІК» (код за ЄДРПОУ 39527448) та ін.

При цьому, згідно Єдиного реєстру податкових накладних у частині виписаних податкових накладних з податку на додану вартість за вказаний період задекларовано взаємовідносини з контрагентами-покупцями на загальну суму 360603, 72 тис. грн.

ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42824531) на протязі 2020-2023 років 43 рази подавалися заявки до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунки платника у банку, на загальну суму 61474886, 00 грн. Загальна сума повернення бюджетного відшкодування становить 45243279, 00 грн.

Згідно інформації щодо руху коштів по банківським рахункам ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42824531) в АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК» у місті Києві за період з 01.04.2020 по 31.12.2022 встановлено отримання останнім грошових коштів в сумі 76653366, 62 грн в тому числі ПДВ 12775561, 10 грн. з номенклатурою «оплата за товар з ПДВ 20%», по вищевказаним операціям суб`єктом виписано та зареєстровано податкові накладні.

Однак, встановлено надходження на рахунок ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42824531) грошових коштів в сумі 7307000, 00 грн. в призначенні платежу яких відсутні посилання на наявність ПДВ, та при цьому, відсутні посилання і про те, що операції звільнені від оподаткування; по вищевказаним операціям суб`єктом не виписано та не зареєстровано податкові накладні на суму 7307000, 00 грн, в тому числі ПДВ 1217833, 33 грн.

Також, встановлено надходження на банківські рахунки ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42824531) в АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК» у місті Києві грошових коштів в сумі 4 179220, 00 грн. з призначенням платежу «оплата за сільськогосподарську продукцію без ПДВ».

ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42824531), у зв`язку надходженням на банківські рахунки грошових коштів із призначенням платежу «оплата за сільськогосподарську продукцію» необхідно було виписати та зареєструвати податкові накладні із застосуванням ставки ПДВ в розмірі 20% або 14% , однак суб`єктом не виписано та не зареєстровано податкові накладні на суму 513237, 55 грн. (враховано ставку ПДВ 14%).

Встановлено, що ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42824531) в період березень-квітень 2021 року мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Меліса-Агро» (код за ЄДРПОУ 473615938).

При цьому, у відповідності до ухвали Одеського апеляційного суду від 01.02.2023 в справі №521/15404/22 встановлено, що «ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підставних та підконтрольних осіб зареєстровано і використовується у вказаній незаконній діяльності наступні підприємства: ТОВ «ЕТАЛОН ХІМ» (код ЄДРПОУ 40486943), TOB «PATIO БІЗНЕС» (код ЄДРПОУ 41229758), ТОВ «АЛІОТ-ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 42543957), ТОВ «АГРО ПЛЮС 2017» (код ЄДРПОУ 41345290), ТОВ «ЄДИНА АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 42196116), ТОВ «МЕЛЮРАНТ+» (код ЄДРПОУ 42967577), ТОВ «ТЕРРА-ІСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 35880880), ТОВ «ОМЕГА ЛОГІСТИК ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 43699431), ТОВ «ОД СТРОЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ 42778297), TOB «ВІРАКС-ПРО» (код ЄДРПОУ 43399284), TOB «МЕСТЕР» (код ЄДРПОУ 40875521), ТОВ «ЕТАЛОН-АВТО-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 41046130), ТОВ «МЕЛІССА-АГРО» (код ЄДРПОУ 43615938) ТОВ «АРІЯ СТРОЙ ГРАД» (код ЄДРПОУ 42443289) та інші.»

Враховуючи викладені обставини, встановлено заниження ТОВ «ЛІНКОР ТРЕЙД УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42824531) податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з недекларуванням отриманих коштів на суму 14362708, 84 грн.; завищення податкового кредиту у зв`язку з проведенням безтоварних операцій на суму 867344, 48 грн., що в свою чергу призвело до завищення значення від ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 13611789, 77 грн. та безпідставного заявлення та отримання на розрахунковий рахунок бюджетного відшкодування за листопад 2022 року в розмірі 1608423, 55 грн.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час досудового розслідування 22.04.2024 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:

1)Переміщення запасів № 667 від 21.02.2022 на 1 арк.;

2)Переміщення запасів № 1372 від 03.05.2022 на 1 арк.;

3)Переміщення запасів №1350 від 27.04.2022 на 1 арк.;

4)Переміщення запасів № 1323 від 20.04.2022 на 1 арк.;

5)Переміщення запасів № 1429 від 12.05.2022 на 1 арк.;

6)Копія переміщення запасів № 546 від 09.02.2022 на 1 арк.;

7)Копія переміщення запасів № 547 від 09.02.2022 на 1 арк.;

8)Копія переміщення запасів № 559 від 11.02.2022 на 1 арк.;

9)Переміщення запасів № 550 від 09.02.2022 на 1 арк.;

10)Переміщення запасів № 551 від 09.02.2022 на 1 арк.;

11)Переміщення запасів № 552 від 09.02.2022 на 1 арк.;

12)Переміщення запасів до кіоску № 16 Арциз на 2 арк.;

13)Переміщення запасів до кіоску № 15 Татарбунари ринок на 1 арк.;

14)Переміщення запасів до м. Одеси на 2 арк.

Вилучені документи на підставі постанови детектива від 23.04.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні оскільки відповідно до ч.1 ст.98 КПК України зазначені документи є майном, що містить відомості, які будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.

Детектив звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Процесуальний керівник надав заяву в якій клопотання підтримав, у зв`язку із зайнятістю просив розглянути у його відсутності.

Представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 викликався в судові засідання, що підтверджується довідками про доставку СМС повідомлень. Неодноразово, зловживаючи своїми процесуальними правами, направляв заяви про відкладення розгляду клопотання на іншу дату, письмових заперечень не надав, з матеріалами клопотання та додатками до них не знайомився.

Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги дату надходження клопотання до слідчого судді для розгляду, вважаю за можливе розглянути клопотання детектива у відсутності власника майна та його представника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, є всі підстави вважати, що було знаряддям вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.

Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість якихнадана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч.3ст.170 КПК України,у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3ст.170 КПКУкраїни,не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Також, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Щодо накладенняарешту навилучені підчас обшукуза місцеммешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 документи,то останніможуть свідчитипро незаконнудіяльність рядуоб`єктів (точокреалізації)підакцизної продукції(тютюновихвиробів),в якихздійснюється незаконнезберігання зметою збутута збутпідакцизної продукції(тютюновихвиробів)невідомого походженнята безмарок акцизногоподатку Українита бездозвільних документів,що суперечитьвимогам чинногозаконодавства,в томучислі протиправноїдіяльності громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,який єдиректором тазасновником ТОВ«ЛІНКОР ТРЕЙДУКРАЇНА,що заверсією органудосудового розслідування можуть здійснювати координацію діяльності та керівництво вказаною протиправною діяльністю.

Зв`язок даного майна із вчиненням злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.204 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання детектива підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №72023161000000008 від 13.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.204 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

1)Переміщення запасів № 667 від 21.02.2022 на 1 арк.;

2)Переміщення запасів № 1372 від 03.05.2022 на 1 арк.;

3)Переміщення запасів №1350 від 27.04.2022 на 1 арк.;

4)Переміщення запасів № 1323 від 20.04.2022 на 1 арк.;

5)Переміщення запасів № 1429 від 12.05.2022 на 1 арк.;

6)Копію переміщення запасів № 546 від 09.02.2022 на 1 арк.;

7)Копію переміщення запасів № 547 від 09.02.2022 на 1 арк.;

8)Копію переміщення запасів № 559 від 11.02.2022 на 1 арк.;

9)Переміщення запасів № 550 від 09.02.2022 на 1 арк.;

10)Переміщення запасів № 551 від 09.02.2022 на 1 арк.;

11)Переміщення запасів № 552 від 09.02.2022 на 1 арк.;

12)Переміщення запасів до кіоску № 16 Арциз на 2 арк.;

13)Переміщення запасів до кіоску № 15 Татарбунари ринок на 1 арк.;

14)Переміщення запасів до м. Одеси на 2 арк.

Виконання ухвали покласти на старшого детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 .

Згідно ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити,що відповіднодо ч.1ст.174КПК України,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1