Рішення

від 07.05.2024 по справі 522/17627/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/17627/23

Провадження № 2/522/2010/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого суддіСуворової О.В.

за участі секретаря судового засіданняДовгань Ж.А.,

розглянувши у загальномупозовному порядку увідкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи Державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіна Дениса Володимировича про скасування державних реєстрацій права власності, поновлення права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання привести об`єкт нерухомості у первісний стан, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 07.09.2023 року звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Державний реєстратор Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікін Денис Володимирович про скасування державних реєстрацій права власності, поновлення права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання привести об`єкт нерухомості у первісний стан.

В обґрунтування вимог зазначено, що 25 грудня 2006 року між позивачкою та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний Договір № 014/0077/82/68699 від 25 грудня 2006 року. 06 березня 2015 року Кредитор звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором. 13.11.2018 року Київським районним судом м.Одеси було винесено рішення по даній справі, яким в задоволенні позову АТ «Райффайзен Банк Аваль» було відмовлено в повному обсязі у зв`язку з відсутністю підстав для задоволення позову. 30.07.2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гордою Іриною Володимирівною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 53383135 , а саме було здійснено реєстрацію права власності на об`єкт іпотеки згідно договору про відступлення права вимоги від 29.05.2020 року відповідача, а саме ОСОБА_2 , дата реєстрації права власності 27.07.2020 року. У серпні 2020 року позивачка звернулася до суду із позовом про скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Рішенням від 31 травня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси відмовив у задоволенні позову. Постановою від 02 грудня 2021 року Одеський апеляційний суд скасував рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2021 року, ухвалив нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 . Згідно Постанови Верховного суду від 15.02.2023 року по справі №522/14673/20 касаційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року в частині вирішення позовної вимоги до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гордої Ірини Володимирівни; в частині вирішення позовної вимоги до ОСОБА_4 про скасування запису про реєстрацію права власності на квартиру, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення - у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гордої Ірини Володимирівни про скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майновідмовлено . Проте , відповідачка здійснила поділ квартири АДРЕСА_1 на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 та набула право власності це житло , що обмежило законні права позивачки , у зв`язку з чим вона вимушена була звернутися до суду із даною позовною заявою та просить :

-визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , за ОСОБА_2 , індексний номер 53751408 від 25.08.2020 року, яке було прийнято державним реєстратором Мерзлікіним Денисом Володимировичем на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна , б/н, виданий 05.08.2020 року ( номер відомостей про речове право 37893207) та припинити право власності ОСОБА_2 на вищевказану квартиру;

-визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , за ОСОБА_2 , індексний номер 53751579, від 25.08.2020 року, яке було прийнято державним реєстратором Мерзлікіним Денисом Володимировичем на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна , б/н, виданий 05.08.2020 року ( номер відомостей про речове право 37893329) та припинити право власності ОСОБА_2 на вищевказану квартиру;

-поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості шляхом внесення відповідного запису про право власності ОСОБА_1 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2135429451101);

-витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру під номером АДРЕСА_1 ;

-зобов`язати ОСОБА_2 за свій рахунок привести до первісного стану квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою судувід 13.09.2023року відкритопровадження посправі взагальному позовномупорядкута призначенопідготовче судовезасідання об11годині 00хвилин «02»жовтня 2023року,також вирішенопитання щодовжиття заходівзабезпечення позову,шляхом накладенняарешту наоб`єкт нерухомогомайна - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 63,3 кв.м. житловою 10,1 кв.м. та квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 73,8 кв.м. (а.с.69-71).

У підготовчі судові засідання 02.10.2024 року, 28.11.2024 року, 26.12.2024 року та 06.02.2024 року відповідачка не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена належним чином та своєчасно, на адресу реєстрації, вказану у відповіді №251330 АДБ УМВС України в Одеській області , від 02.10.2023 року ( АДРЕСА_5 ) та адресу фактичного проживання, яка вказана у позові: АДРЕСА_6 . Про причини не явки суду не повідомила. На адресу суду повернулись поштові конверти із відмітками «за закінченням терміну зберігання» (а.с.81,83,96,107,108).

Ухвалою суду від 06.02.2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового по сутіо 11 годині 40 хвилин «03» квітня 2024 року (а.с.101).

03.04.2024 року було проведено судове засідання , на якому була присутня представник позивача адвокат Хижняк Анастасія Володимирівна, сторона відповідача та третя особа у судовому засіданні не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно. Про причини не явки суду не повідомили. На адресу суду повернулись поштові конверти із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.113-116). Наступне засідання призначено на «07» травня 2024 року о 12:00.

23.04.2024 року на адресу суду від представника позивача адв. ОСОБА_5 надійшла заява про долучення доказів по справі, а саме ухвали Одеського апеляційного суду від 29.09.2020 року (справа №520/3128/15-ц) (а.с.118-121).

У судове засідання 07.05.2024 року з`явилась представник позивача адвокат Хижняк Анастасія Володимирівна, представник просила провести слухання справи без фіксування судового процесу, на задоволенні позовних вимог наполягала, проти заочного розгляду справи не заперечувала, сторона відповідача та третя особа у судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно. Про причини не явки суду не повідомили.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно дост. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У відповідності до вимог ст. 268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення суду є 17.05.2024 року.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено,що 25 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний Договір № 014/0077/82/68699.

06 березня 2015 року Кредитор звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 13.11.2018 року (справа №520/3128/15-ц) у задоволенні позовної заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0077/82/68699 від 25 грудня 2006 року - відмовлено в повному обсязі (а.с.27-33).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.09.2020 року (справа №520/3128/15-ц) прийнято відмову представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» - адв. ОСОБА_6 від апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м.Одеси від 13.11.2018 року за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0077/82/68699 від 25 грудня 2006 року (а.с.120-121).

Постановою від 02 грудня 2021 року Одеського апеляційного суду рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Горда Ірина Володимирівна, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно скасовано (а.с.35-41).

Постановлено нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 липня 2020 року, індексний номер 53383135, прийняте приватним нотаріусом Гордою І. В. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №37553811 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_7 (двадцять сім) , загальною площею 137,10 кв.м.

Не погоджуючись з даним рішенням, представник відповідача подав касаційну скаргу, якою просив скасувати Постанову Одеського апеляційного суду від 02.12.2021 року по справі №522/14673/20 та залишити в силі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 31.05.2021 року.

Постановою Верховного суду від 15.02.2023 року (справа №522/14673/20) касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року в частині вирішення позову до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гордої Ірини Володимирівни; в частині вирішення позовної вимоги до ОСОБА_4 про скасування запису про реєстрацію права власності на квартиру, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гордої Ірини Володимирівни про скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майновідмовлено (а.с.42-52).

Згідно Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна б/н від 05.08.2020 року , виданого ТОВ «Адвокатська компанія «БІ ЕНД ДЖІ» ОСОБА_2 на підставі ВИТЯГУ з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.07.2020 року, реєстраційний номер: 2135429451101, номер запису про право власності/довірчої власності: 37553811, належить в цілому квартира АДРЕСА_2 за вищевказаною адресою. Чотирикімнатна квартира складається з: 1- кухня площею 29,3 кв.м; 2- санвузол площею 5,5 кв.м; 3-комора площею 1,1 кв.м; 4- коридор площею 15,6 кв.м; 5- житлова площею 10,3 кв.м; 6-житлова площею 10,6 кв.м, 7- житлова площею 37,3 кв.м; 8- житлова площею 10,1 кв.м; 9- санвузол площею 5,8 кв.м; 10-вбудована шафа площею 1,1 кв.м, 11- коридор площею 8,4 кв.м; балкон площею 0,7 кв.м; балкон площею 0,7 кв.м; балкон площею 0,7 кв.м, загальною площею -137,1 кв.м, житловою площею - 68,3 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .

Склад новоутворенихоб`єктів нерухомогомайна та їх адреса: 1)квартира АДРЕСА_1 :

1- кухня площею 29,3 кв.м; 2- санвузол площею 5,5 кв.м; 3-комора площею 1,1 кв.м; 4- коридор площею 15,6 кв.м; 5- житлова площею 10,3 кв.м; 6-житлова площею 10,6 кв.м; балкон площею 0,7 кв.м; балкон площею 0,7 кв.м, загальною площею - 73,8 кв.м, житловою площею - 20,9 кв.м, що належить ОСОБА_2 та складає одиницю;

2)квартира АДРЕСА_1 :

7-житлова площею 37,3 кв.м.; 8- житлова площею 10,1 кв.м; 9 санвузол площею 5,8 кв.м.; 10 вбудована шафа площею 1,1 кв.м.; 11-коридор площею 8,4 кв.м.; балкон площею 0,7 кв.м., загальною площею 63,3кв.м., житловою площею 474 ,4 кв.м., що належить ОСОБА_2 (а.с.57-63).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.09.2023 року квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 73,8 кв.м. на праві приватної власності на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна б/н виданого 05.08.2020 року ТОВ «Адвокатська компанія «БІ ЕНД ДЖІ» перебуває у власності ОСОБА_2 (а.с.53-54).

Також, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.09.2023 року квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 63,3 кв.м. на праві приватної власності на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна б/н виданого 05.08.2020 року ТОВ «Адвокатська компанія «БІ ЕНД ДЖІ» перебуває у власності ОСОБА_2 (а.с.55-56).

30.07.2020 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гордою Іриною Володимирівною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 53383135 , а саме було здійснено реєстрацію права власності на об`єкт іпотеки згідно договору про відступлення права вимоги від 29.05.2020 року відповідача, а саме ОСОБА_2 , дата реєстрації права власності 27.07.2020 року.

Рішенням державного реєстратора Мерзлікіна Д.В. №53751579 від 25.08.2020 року проведена державна реєстрація права власності квартири, що розташована АДРЕСА_4 на підставі поданої заяви ОСОБА_2 , яка подана 20.08.2020 року (а.с.64-65).

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_2 здійснила поділ квартири та здійснила реєстрацію права власності, на підставі Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_8 .

Частиною 1ст. 81 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6.ст. 81 ЦПК Українивстановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (п 11.Постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).

Відповідно до ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до п.6ст. 3 Цивільного кодексу України, основними принципами та загальними засадами цивільного законодавства є принципи справедливості, добросовісності та розумності.

Згідно приписівст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Розумність та добросовісність, таким чином, виступають в якості презумпції реалізації цивільних прав і обов`язків суб`єктами цивільного права

У правовій позиції Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеної у Постанові від 09.12.2019 року по справі 524/5152/15-ц встановлено, що відповідно дост. 3 ЦК Українипринципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьоїстатті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказані висновки про застосування норм права викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №922/3537/17 (пункти 37 та 38) та від 15 червня 2021 року у справі №922/2416/17 (пункт 7.22).

Ст.317ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власностіє непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до статті 2Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як зазначено у Постанові Верховного Суду України від 24 січня 2020 року по справі № 910/10987/18за змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17.

Відповідно до ст.ст.316, 319ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своє волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.387ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування майна із чужого незаконного володіння - це передбачений законом спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з порушенням права власності на квартиру, за адресою: АДРЕСА_4 .

Предметом позовних вимог є вимога про витребування майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права чи охоронюваного законом інтересу.

За змістом статей317,318ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

У системі правових норм, що регулюють цивільно-правовий захист права власності, центральне місце займають норми, які передбачають такий речово-правовий спосіб захисту права, як витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикація.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина 1статті 387 ЦК України).

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Тобто витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Згідно зістаттею 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, відповідно до частини першоїстатті 388 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першійстатті 388 ЦК.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першоїстатті 388 ЦК) відносяться усі випадки, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

Підставою позовних вимог позивач зазначає те , що спірне майно (квартира АДРЕСА_1 ) належить ОСОБА_1 на підставі постанови від 02 грудня 2021 року Одеського апеляційного суду, яким рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Горда Ірина Володимирівна, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно скасовано .

Постановлено нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 липня 2020 року, індексний номер 53383135, прийняте приватним нотаріусом Гордою І. В.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №37553811 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_9 , корпус один (один), квартира під номером АДРЕСА_2 (двадцять сім) , загальною площею 137,10 кв.м. (а.с.35-41).

У постанові ВП ВС від 02.02.2021 № 925/642/19 зроблені такі висновки: порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майнавідсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (правовий висновок, сформульований у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі№ 6-2407цс15).

Отже, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі№ 911/3680/17(провадження № 12-104гс19) власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21) зроблено висновок, що "відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження№ 14-256цс18)). Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Статтею 9Закону України«Про архітектурнудіяльність» передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно зі ст. 152 ЖК України(у редакції на час виникнення спірних правовідносин) переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Тобто при здійсненні будівництва власник зобов`язаний дотримуватися норм та правил, встановлених законодавством України.

За змістом частини першої статті 376ЦК України самочинне будівництво визначається через ознаки, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудовано з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Разом з тим положення ч.7статті 376ЦК України передбачають різні підстави для здійснення проведення перебудови.

Збудований об`єкт нерухомості може бути знесений або приведений у попередній стан особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомоюстатті 376 ЦК України, а саме: якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; якщо така забудова порушує права інших осіб; якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.

З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей16,386,391 ЦК Українипозивачами за такими вимогами можуть також бути особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Згідно з вимогами ст.ст.124,129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Відповідно дост. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст.12?16, 317, 318, 376, 388, 509 ЦК України, ст. ст.4,12,13,76-81,84,89,158,259,263-265,280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи Державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіна Дениса Володимировича про скасування державних реєстрацій права власності, поновлення права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов`язання привести об`єкт нерухомості у первісний стан задовольнити.

Визнати протиправнимта скасуватирішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , за ОСОБА_2 , індексний номер 53751408 від 25.08.2020 року, яке було прийнято державним реєстратором Мерзлікіним Денисом Володимировичем на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна , б/н, виданий 05.08.2020 року ( номер відомостей про речове право 37893207) та припинити право власності ОСОБА_2 на вищевказану квартиру.

Визнати протиправнимта скасуватирішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , за ОСОБА_2 , індексний номер 53751579 від 25.08.2020 року, яке було прийнято державним реєстратором Мерзлікіним Денисом Володимировичем на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна , б/н, виданий 05.08.2020 року ( номер відомостей про речове право 37893329) та припинити право власності ОСОБА_2 на вищевказану квартиру.

Поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості шляхом внесення відповідного запису про право власності ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2135429451101).

Витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру , що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Зобов`язати ОСОБА_2 за власний рахунок привести до первісного стану квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .

Стягнутиз ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі5904,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текстрішення судускладено 17.05.2024 року.

Суддя О.В.Суворова