Рішення

від 08.05.2024 по справі 297/678/24

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №297/678/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді ФЕЙІРА О. О., при секретарі судового засідання Іванчовій І.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великоберезької сільської ради Берегівського району до ОСОБА_1 про усунення перешкод шляхом визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та зобов"язання повернути земельну ділянку у комунальну власність,-

встановив:

Берегівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Великоберезької сільської ради Берегівського району звернулася в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод шляхом визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом №943 від 24.03.2022, виданого ОСОБА_1 , скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2120480800:10:002:0029 за ОСОБА_1 з одночасним припиненням права власності на неї, та про зобов`язання останнього повернути земельнуділянку за кадастровим номером 2120480800:10:002:0029, площею 0,05 га, розташовану в адміністративних межах Великоберезької сільської ради Берегівського району, вартістю 1454515,71 грн у комунальну власність Великоберезької територіальної громади в особі Великоберезької сільської ради.

Ухвалою судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 лютого 2024 року, провадження у справі було відкрито та призначено підготовче засідання (а. с. 60-61).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 20 березня 2024 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 73-74).

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Берегівського районного суду №297/1259/22 від 11.05.2023 задоволено позовну заяву Берегівської окружної прокуратури та прийнято рішення про усунення перешкод шляхом визнання незаконним та скасування рішення Великоберезької сільської ради Берегівського району №234 від 08.11.2011 «Про затвердження проекту із землеустрою та відведення ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 2120480800:10:002:0029, площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства», розташованої в адміністративних межах Великоберезької сільської ради Берегівського району, в межах населеного пункту с. Великі Береги Берегівського району; усунуто перешкоди шляхом скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2120480800:10:002:0029 за ОСОБА_2 з одночасним припиненням права власності на неї та зобов`язано останню повернути земельну ділянку за кадастровим номером 2120480800:10:002:0029, площею 0,05 га, розташовану в адміністративних межах Великоберезької сільської ради Берегівського району у комунальну власність Великоберезької територіальної громади в особі Великоберезької сільської ради. Вказане рішення набрало законної сили 13.06.2023. 20.10.2023 листом №07.50-101-5934ВИХ-23 Берегівська окружна прокуратура звернулась до реєстраційної служби Великоберезької сільської ради щодо виконання вищевказаного рішення Берегівського районного суду. У відповідь, листом № 857/03-14 від 25.10.2023, Великоберезька сільська рада повідомила, що земельна ділянка зазначена у рішенні Берегівського районного суду №297/1259/22 за кадастровим номером 2120480800:10:002:0029 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.03.2022 перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , у зв`язку з чим проведення реєстраційних дій неможливе.

Тобто, поновлення інтересів держави та виконання рішення Берегівського районного суду у справі №297/1259/22 від 11.05.2023 про зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельнуділянку закадастровим номером2120480800:10:002:0029,площею 0,05га,розташовану вадміністративних межахВеликоберезької сільськоїради Берегівськогорайону укомунальну власністьВеликоберезької територіальноїгромади вособі Великоберезькоїсільської ради неможливо у зв`язку з тим, що змінився власник земельної ділянки, а саме згідно свідоцтва про право на спадщину від 24.03.2022 власником такої став ОСОБА_1 .

Такі обставиниунеможливлюють поверненняу власністьтериторіальної громадиземельної ділянкиза кадастровимномером 2120480800:10:002:0029 площею 0,05 га, яка незаконно вибула та реєстрацію права власності не неї за Великоберезькою сільською радою, яка належить останній на підставі рішення суду, та призводить до неможливості володіння та може призвести до неможливості виконання рішення суду в цілому у зв`язку з закінченням строків позовної давності.

Прокурор Берегівської окружної прокуратури Міндак В.В. в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву від 08 травня 2024 року, згідно якої просив справу розглянути без його участі, позов підтримує, просив такий задоволити (а.с. 83).

Відповідач ОСОБА_1 , який про день, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином за місцем проживання та через оголошення на офіційному веб-порталі Берегівського районного суду, в судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду справи від нього не надходило (а.с. 75, 79-82).

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які прокурор посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги задоволити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Статтею 18 Земельного Кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до пункту «є» ч. 1 ст. 19 Земельного Кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі водного фонду.

До земель водного фонду належать, у тому числі, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм (ст. 58 ЗК України та ст. 4 Водного кодексу України.

Чинним законодавством встановлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Згідно ст.ст. 58, 60 ЗК України, ст. 88 ВК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Їх розмір унормовано цими ж законодавчими актами і такий складає величину від 25 до 100 метрів вздовж урізу води.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 60 ЗК України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Аналогічні приписи викладені і у ст. 88 Водного кодексу України.

Частиною 5 ст. 88 ВК України передбачено, що землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Так, рішенням Берегівського районного суду №297/1259/22 від 11.05.2023 позовні вимоги Берегівської окружної прокуратури задоволено та прийнято рішення про усунення перешкод шляхом визнання незаконним та скасування рішення Великоберезької сільської ради Берегівського району №234 від 08.11.2011 «Про затвердження проекту із землеустрою та відведення ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 2120480800:10:002:0029, площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства», розташованої в адміністративних межах Великоберезької сільської ради Берегівського району, в межах населеного пункту с. Великі Береги Берегівського району; усунуто перешкоди шляхом скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2120480800:10:002:0029 за ОСОБА_2 з одночасним припиненням права власності на неї та зобов`язано останню повернути земельну ділянку за кадастровим номером 2120480800:10:002:0029, площею 0,05 га, розташовану в адміністративних межах Великоберезької сільської ради Берегівського району у комунальну власність Великоберезької територіальної громади в особі Великоберезької сільської ради. Вказане рішення набрало законної сили 13.06.2023 (а.с. 16-21).

Відповідно до ч. 4 ст. 84 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиційний характер. Преюдиційність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова КГС ВС від 26.11.2019 по справі №922/643/19).

Аналогічні висновки містяться у постанові КГС ВС від 26.11.2019 по справі №902/201/19,постанові КГС ВС від 15.10.2019 по справі № 908/1090/18, постанові КЦС ВС від 17.12.2019 по справі №641/1793/17.

Таким чином, рішенням Берегівського районного суду 297/1259/22 від 11.05.2023 встановлено незаконність передачі оспорюваної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 ..

Однак, як встановлено з матеріалів справи, вищевказана земельна ділянка на підставі свідоцтва про право на спадщину від 24.03.2022 наразі перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , у зв`язку з чим виконання вищевказаного рішення суду від 11.05.2023 на підставі п. 5 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є неможливим, що стверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.03.2022 та копією листа Великоберезької сільської ради Берегівського району Закарпатської області №857/03-14 від 25.10.2023 (а.с. 23-26).

Тобто, поновлення інтересів держави та виконання рішення Берегівського районного суду у справі № 297/1259/22 від 11.05.2023 про зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку за кадастровим номером 2120480800:10:002:0029, площею 0,05га, розташовану в адміністративних межах Великоберезькоїсільської ради Берегівського району у комунальну власність Великоберезької територіальної громади в особі Великоберезької сільської ради є неможливим, у зв`язку з тим, що змінився власник земельної ділянки, та згідно свідоцтва про право на спадщину від 24.03.2022 власником такої став ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Вищевказані обставини унеможливлюють реєстрацію за Великоберезькою сільською радою права власності на належну останній на підставі вищевказного рішення суду земельну ділянку з кадастровим номером 2120480800:10:002:0029.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ст.152 ЗК України).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України, частина 2 статті 152 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 178 Цивільного кодексу України визначено, що об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Згідно правових висновків викладених у пункті 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 заволодіння громадянами та юридичними особами землями з обмеженим оборотом всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду сформульовані у постановах від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц).

Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (пункт 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі

№ 487/10128/14-ц, пункт 99 постанови Великої Палати Верховного суду від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14, пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 372/1684/15).

У даному випадку вбачаються порушення інтересів держави, які полягають у недотриманні встановленого на законодавчому рівні порядку розпорядження земельною ділянкою водного фонду та безпідставного набуття права приватної власності на неї.

Усунення перешкод шляхом визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, державної реєстрації та повернення спірної земельної ділянки, на думку суду відповідає критерію законності, воно здійснюється на підставі норми ст. 391 ЦК України, у зв`язку з порушенням вимог ЗК України при отриманні безоплатно у власність спірної земельної ділянки, яка в подальшому перейшла у власність ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, у тому числі, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Частиною 13ст.79-1 ЗК Українипередбачено,що земельнаділянка припиняєіснування якоб`єкт цивільнихправ,а їїдержавна реєстраціяскасовується вразі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Згідно абз. 2 ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Крім того, ч. 2 ст. 393 Цивільного кодексу України встановлює, що власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Враховуючи вищенаведене, те, що перехід права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2120480800:10:002:0029, площею 0,05 га, розташовану в адміністративних межах Великоберезької сільської ради Берегівського району до ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 призводить до неможливості повернення у власність територіальної громади земельної ділянки, яка незаконно вибула з її володіння та може призвести до неможливості виконання вищевказаного рішення суду, суд вважає позовні вимоги Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великоберезької сільської ради Берегівського району до ОСОБА_1 про усунення перешкод шляхом визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та зобов"язання повернути земельну ділянку у комунальну власність такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд враховує, що відповідач відзиву на позов та будь-яких заперечень з приводу позовних вимог не надав.

Суд також вважає, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача в користь Закарпатської обласної прокуратури 27 873, 74 грн. судового збору, що був сплачений при зверненні до суду (а. с. 15).

Керуючись ст. ст. 16, 21, 391 ЦК України, ст.ст. 19, 58-61, 83 ЗК України, ст.ст. 4, 88-89 ВК України, ст.ст. 24, 26-27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. ст. 141, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,-

рішив:

Позов задоволити.

Усунути перешкоди шляхом визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом №943 від 24.03.2022, виданого ОСОБА_1 .

Усунути перешкоди шляхом скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2120480800:10:002:0029 за ОСОБА_1 з одночасним припиненням права власності на неї.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку за кадастровим номером 2120480800:10:002:0029, площею 0,05 га, розташовану в адміністративних межах Великоберезької сільської ради Берегівського району, вартістю 1454515,71 грн. у комунальну власність Великоберезької територіальної громади в особі Великоберезької сільської ради.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 в користь Закарпатської обласної прокуратури, що розташована за адресою: м. Ужгород. вул. Коцюбинського, 2а, код ЄДРПОУ 02909967 - 27 873 (двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 74 коп. судового збору.

Заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області №297/678/24 від 16 лютого 2024 року продовжують діяти протягом девяносто днів з дня набранням рішенням суду законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олександр ФЕЙІР