Рішення

від 22.04.2024 по справі 587/2834/23

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/2834/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., представника позивача адвоката Рой О.В., представників відповідача адвоката Ємельяненка С.В., Жмурко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №13 Сумської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року позивачка ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Рой О.В. звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 19525 грн. 00 коп. Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 24.10.2022 року згідно наказу №38-к від 19.10.2022 її було призначено на посаду вчителя англійської мови КУ Сумська ЗШ I- III ступенів №13 ім. А.С. Мачуленка. (07.03.2023 року змінено найменування КУ Сумська загальноосвітня школа І-III ступенів №13 ім. А.С. Мачуленка на Сумський Сумський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №13 Сумської міської ради). В подальшому її було звільнено з посади на підставі наказу від 05.06.2023 №22-к, однак з цим наказом вона не була ознайомлена, копія наказу їй не була вручена, не було вручено розрахунку при звільненні, повідомлення про отримання трудової книжки не направлялось, не дивлячись на її неодноразові звернення до адміністрації відповідача. Лише 15.09.2023 ОСОБА_1 було отримано трудову книжку з копією наказу про звільнення та розрахунковим листом за червень. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 вважала, що відповідачем порушено її права на своєчасну видачу трудової книжки, наказу про звільнення та видачі розрахунку, а відтак це є підставою для її звернення до суду за захистом порушених прав. Позивачка просила стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 19525 гривень та судові витрати що справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовомузасіданні представниквідповідача адвокат ЄмельяненкоС.В. заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримавши позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву. Представник відповідача зазначив, що трудову книжку неможливо вручити особі, яка не бажає її отримувати, а позивачка саме не бажала отримати трудову книжку, спеціально вживаючи відповідних заходів для її неотримання. Працівники школи робили заходи для вручення трудової книжки та наказу, однак позивач зловживала своїм правом отримати трудову книжку. Крім того, позивачка була прийнята на роботу на умовах строкового трудового договору, тому копія наказу про звільнення їй не повинна вручатися, бо про умови та строк дії трудового договору вона була обізнана. Про те, що позивачка 23 червня 2023 року пішла на лікарняний, адміністрації школи стало відомо не від позивачки, а тоді, коли було отримано електронний лікарняний лист. До того ж, в подальшому було відкрито кримінальне провадження за видачу незаконного лікарняного листа. Отримати трудову книжку особисто позивачка вперто не бажала, а направляти трудову книжку без згоди працівника заборонено, а коди позивачка звернулася до адміністрації з заявою про направлення їй трудової книжки, їй негайно була направлена трудова книжка рекомендованим поштовим відправленням. До цього з будь-якими зверненнями щодо видачі трудової книжки позивачка не зверталася. Посилаючись на ці обставини представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача-директор Сумськогозакладу загальноїсередньої освітиІ-ІІІступенів №13Сумської міськоїради ЖмуркоІ.В.(яка ранішебула допитанав якостісвідка) в судовомузасіданні заперечувала протизадоволення позовнихвимог,підтримавши позиціюпредставника відповідача ОСОБА_2 , зазначивши, що перешкод у позивачки для отримання трудової книжки не було, однак позивачка не виявляла бажання особисто отримати трудову книжку, яка була направлена позивачці рекомендованим відправленням після подання позивачкою відповідної заяви, як це і передбачено законом. Всі необхідні записи до трудової книжки були зроблені вчасно, копії всіх документів, які просила направити на свою адресу позивачка та її представник, були направлені, грошові суми при звільненні позивачки були своєчасно нараховані та виплачені, заробітна плата виплачувалась згідно штатного розпису та фонду заробітної плати.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, з`ясувавши правові позиції сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено,що на підставі заяви від 18.10.2022 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду вчителя англійської мови ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Суми Сумської області, на умовах строкового трудового договору, з тижневим навантаженням 20 годин з 24.10.2022 року по 30.06.2023 року, що підтверджується наказом № 38-к від 19.10.2022 року та зроблено відповідний запис до трудової книжки (т.1 ар. с. 28-30,44-45).

З наказом про прийом на роботу та умовами роботи позивачка була ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис на наказі ( т. 1 ар.с.28).

Позивачка погодилася з особливостями майбутньої роботи: з позивачкою був проведений вступний інструктаж з охорони праці і техніки безпеки, ознайомлено з умовами праці в закладі (відповідно до ст.6 Закону України «Про охорону праці»), ОСОБА_1 була ознайомлена з правилами внутрішнього трудового розпорядку, часом початку та закінчення робочої зміни, умовами оплати праці, розмірами, порядком і строками виплати заробітної плати, підставами, згідно з якими можуть проводитися відрахування із заробітної плати, правилами виробничої санітарії, гігієни праці та колективним договором. Також в заяві про прийняття на роботу позивачка відзначила, що вона зобов`язується неухильно дотримуватися норм Закону України «Про запобігання корупції», постанови КМУ «Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних і фізичних осіб установами, закладами освіти, охорони здоров`я, соціального захисту, культури, науки спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування». Позивачка була попереджена про відповідальність у разі порушення вищезазначених нормативно-правових актів. Також Позивачку було ознайомлено із інформацією про захист дітей від усіх форм насильства, у тому числі домашнього насильства, експлуатації, найгірших форм дитячої праці, інших проявів жорстокого поводження з дітьми (т.1 ар.с.44-46).

Позивачка була прийнята на роботу на умовах строкового трудового договору з 24 жовтня 2022 року по 30 червня 2023 року ( т. 1 ар. с. 28).

З 26.06.2023 до 30.06.2023 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному (тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві, що підтверджується листком непрацездатності №8233320-2015536817-1 та інформаційною довідкою №217 від 02.08.2023 Сумського ЗЗСО №13 СМР (а.с.37, 151). Але, як зазначає відповідач у своєму відзиві, що про відкриття листка непрацездатності позивачка не повідомляла, даний факт було встановлено випадково під час перевірки бухгалтером закладу освіти бухгалтерських документів в комп`ютерній програмі (т.1 а.с.102).

Згідно наказу №22-к від 30 червня 2023 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи у зв`язку з закінченням терміну дії трудового договору ( п.2 ст. 36 КЗпП України, т. 1 ар.с.42).

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженим ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події.

Строк, на який працівник приймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. У трудовій книжці робиться запис без посилання на строковий характер трудових відносин.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення його строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Закінчення строкового трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна із сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 31 липня 2020 року у справі №757/34139/18-ц (провадження № 61-6954св19), від12 лютого 2020 року в справі №369/7704/18 (провадження № 61-18970св19), від 08 квітня 2020 року в справі №760/408/19 (провадження №61-20368св19), від 25 жовтня 2021 року у справі №607/3393/18 (провадження №61-13597св21).

При цьому, суд бере до уваги, що укладаючи строковий трудовий договір, позивач була обізнана про умови договору та зазначений строк його дії, протягом дії договору позивач його умови не оскаржувала та не ініціювала внесення змін і доповнень до нього, про дату звільнення з роботи по закінченню дії трудового договору позивачка була повідомлена при прийнятті на роботу, про що свідчить її власноручний підпис на наказі про прийняття на роботу. (т. 1 ар.с.28, 42).

Частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Правовідносини, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301(301-93-п) «Про трудові книжки працівників», Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (Інструкція № 58) та іншими актами законодавства.

Трудова книжкає основнимдокументом протрудову діяльністьпрацівника (п.1.1.Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення Українивід 29 липня 1993 р. N 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110).

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). ( п. п. 2.3, 2.4 Інструкції).

Трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку ( п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки» з подальшими змінами).

Згідно п. «б» п.7 Інструкції на підприємстві ведеться Книга обліку трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року №277. У разі одержання трудової книжки у зв`язку із звільненням працівник розписується у особистій картці і у книзі обліку.У пункті2.4Інструкції вказано,що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.(п.4.1 Інструкції). При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.(п.4.2 Інструкції).

У відповідності з ст. 48 КЗпП України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеномуЗаконом України"Прозбір таоблік єдиноговнеску назагальнообов`язкове державнесоціальне страхування". Навимогу працівника,який впершеприймається нароботу,трудова книжкаоформляється роботодавцемв обов`язковомупорядку непізніше п`ятиднів післяприйняття нароботу. Роботодавецьна вимогупрацівника зобов`язанийвносити дотрудової книжки,що зберігаєтьсяу працівника,записи проприйняття нароботу,переведення тазвільнення,заохочення танагороди зауспіхи вроботі. Порядок ведення трудових книжоквизначається Кабінетом Міністрів України. {Стаття 48 із змінами, внесеними згідно із Законами№ 871-12 від 20.03.91,№ 374/97-ВР від 19.06.97,№ 1356-XIV від 24.12.99,№ 429-IV від 16.01.2003,№ 77-VIII від 28.12.2014; в редакції Закону№ 1217-IX від 05.02.2021}

Роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116)та провестиз нимрозрахунок устроки,визначені статтею116цього Кодексу,а такожна вимогупрацівника внестиналежні записипро звільненнядо трудовоїкнижки,що зберігаєтьсяу працівника.(ст.47КЗпП України із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 2240-10 від 29.07.81; Законами№ 871-12 від 20.03.91,№ 1275-VII від 20.05.2014,№ 1217-IX від 05.02.2021,№ 1357-IX від 30.03.2021,№ 2352-IX від 01.07.2022}

Обґрунтовуючи свою позицію, сторона позивача послалась, зокрема, на положення статті 235 КЗпП України.

Частиною п`ятоюстатті235КЗпП Українибуло передбачено,що уразі затримкивидачі трудовоїкнижки звини власникаабо уповноваженогоним органу,працівникові виплачуєтьсясередній заробітокза весьчас вимушеногопрогулу.Також булопередбачено,що відповідальністьза ч.5ст.235КЗпП дляроботодавця моженастати лишеза наявностійого вини.Чинним законодавствомпередбачено,що обов`язокдовести відсутністьсвоєї винипокладається нароботодавця. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї

записом про звільнення.(п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58).

Отже, відповідальність за ч.5 ст.235 КЗпП для роботодавця може настати лише за наявності його вини. Чинним законодавством передбачено, що обов`язок довести відсутність своєї вини покладається на роботодавця.

Допитавши в судовому засіданні за клопотанням відповідача свідків, дослідивши в судовому засіданні письмові докази суд приходить до висновку про те, що вини роботодавця у затримці у видачі трудової книжки позивачці немає.

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що працює директором Сумського ЗЗСО 1-3 ступенів № 13 СМР. Свідок зазначила, що згідно наказу №38-к від 19.10.2022 позивачка була прийнята на роботу на посаду вчителя англійської мови на умовах стокового трудового договору з 24.10.2022. Строк дії договору був зазначений у наказі про прийом на роботу, тобто до 30.06.2023 року( останній день роботи), про що позивачка була обізнана, про що свідчить її підпис в наказі. ОСОБА_1 до роботи ставилась відповідально, претензій до неї з боку адміністрації не було. До спливу встановленого строковим договором терміну позивачка просила розрахувати її раніше, бо вона знайшла іншу роботу. 23 червня 2023 року позивачка не вийшла на роботу, в телефонному режимі позивачка повідомила, що вона не може вести зайняття, бо має намір уїхати в Київ і їй необхідно попрощатися з рідними. В той же день 23 червня 2023 року в телефонній розмові вона поставила позивачку до відома, що вона може забрати трудову книжку 30 червня 2023 року (останній день роботи за договором), розрахунковий лист та медичну книжку. Про це ж саме її повідомили в мобільному застосунку Viber, про це ж саме секретар направила позивачці листа в с. Головашівку Сумського району(за місцем мешкання). Після цього позивачка перестала виходити на зв`язок, а коли 17 липня 2023 року в телефонній розмові вона нагадала позивачці про можливість отримати трудову книжку та інші необхідні документи,ю позивачка відповіла, що про нараховану заробітну плату вона може дізнатися в податковій інспекції, а «трудова книжка разом з вами мені зовсім не потрібна». З заявами про видачу їй трудової книжки ні з усними, ні з письмовими - позивачка не зверталася, хоча в разі звернення всі необхідні документи, в тому числі і трудова книжка, були б видані позивачці негайно, що і було зроблено шляхом направлення рекомендованим відправленням, коли позивачка 6 вересня 2023 року звернулася з відповідною про це заявою.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що працює бухгалтером Сумського ЗЗСО 1-3 ступенів № 13 СМР. Всі належні виплати, які мала отримати позивачка, яка працювала на підставі строкового трудового договору, вона отримала своєчасно на свій картковий рахунок, за виключенням лікарняних, які отримала пізніше, оскільки своєчасно не поставила адміністрацію установи до відома про те, що з 26 червня 2023 року перебуватиме на лікарняному, про це адміністрації стало відомо з системи електронних лікарняних.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що з 2011 року працювала у Сумському ЗЗСО освіти 1-3 ступенів № 13 СМР і звільнилася 30 червня 2023 року з посади секретаря. У червні 2023 року, в 20-х числах, вона попередила позивачку про те, що 30 червня 2023 року, коли закінчується трудовий договір, вона може забрати трудову книжку та інші необхідні документи. Крім того, в мобільному застосунку Viber вона повідомила позивачку про те, що 30 червня 2023 року вона працює останній день та їй необхідно прийти та забрати трудову книжку та документи, а позивачка повідомила, що не може прийти. Свідок пояснила, що 30 червня 2023 року вона написала паперового листа ОСОБА_1 про необхідність отримати документи; лист по дорозі додому вона відправила позивачці за місцем проживання с. Головашівка Сумського району. Даний лист реєструвався в журналі вихідної інформації 30 червня 2023 року. В подальшому стало відомо, що трудову книжку та розрахунковий лист позивачка відмовилася отримувати. З наказом про звільнення позивачку вона не ознайомлювала, оскільки позивачка чітко знала про дату свого звільнення, яка була визначена строковим трудовим договором, з яким позивачка була ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис на наказі про прийом на роботу.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що працює в Сумському ЗЗСО освіти 1-3 ступенів № 13 СМР заступником директора з навчально - виховної роботи. Позивачка, яка працювала у закладі за строком трудовим договором, 22 червня 2023 року не з`явилася на нараду, бо їй необхідно забрати речі у зв`язку з переїздом. 23.06 знову не вийшла на роботу. Позивачку повідомили про необхідність в понеділок вийти на роботу та завершити всі справи, однак 30 червня 2023 року вона на роботу не вийшла,згодом стало відомо,що пішла на лікарняний, про те, що 30 червня 2023 року вона не прийшла на роботу і не забрала трудову книжку.

З інформаційної довідки від 22.08.2023 №232, яку відповідач направив у відповідь на звернення представника позивачки, вбачається, що повідомлення про необхідність отримати трудову книжку ОСОБА_1 було відправлено адміністрацією Сумського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 13 Сумської міської ради простим листом разом з копією наказу про звільнення № 22-к від 05.06.2023 року та розрахунковим листом за червень 2023 року. Крім того, ОСОБА_1 неодноразово в телефонних розмовах та шляхом смс-повідомдення попереджалася про необхідність вручення їй трудової книжки та розрахункового листа, що зафіксовано в відповідних актах. Копія акту про попередження ОСОБА_1 про необхідність забрати трудову книжку та розрахунковий лист від 23.06.2023 року, копія акту про попередження ОСОБА_1 про необхідність забрати трудову книжку та розрахунковий лист від 27.06.2023 року, копія акту про попередження ОСОБА_1 про необхідність забрати трудову книжку та розрахунковий лист від 30.06.2023 року, копія акту про повторне попередження ОСОБА_1 про необхідність забрати трудову книжку та розрахунковий лист від 17.07.2023 року були додані до відповіді на адресу представника позивачки. Додатково повідомлено, що поштове відправлення трудової книжки допускається лише за письмовою згодою працівника. Письмова згода чи заява про пересилання трудової книжки від ОСОБА_1 до Сумського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 13 Сумської міської ради не надходило (т.1 ар.с.47).

З акту від 23 червня 2024 року, складеного комісією Сумського закладу загальної середньої освіти І-ІП ступенів № 13 Сумської міської ради вбачається, що комісія у складі директора закладу освіти ОСОБА_3 , заступника директора з НВР ОСОБА_6 , секретаря Пархоменко Н.О. склали даний акт про те, що секретар закладу освіти ОСОБА_5 23.06.2023 р. зателефонувала учителю англійської мови ОСОБА_1 з метою попередження про необхідність забрати трудову книжку 30.06.2023 р. у зв`язку з її звільненням. Члени комісії зазначили, що вони стали свідками розмови з позивачкою і підтверджують, що ОСОБА_1 пообіцяла з`явитися до закладу освіти пізніше, так як на даний момент не знаходиться у місті Суми.( т.1 ар. с. 48).

З акту від 27 червня 2023 року, складеного працівниками відповідача, вбачається, що комісія у складі директора закладу освіти ОСОБА_3 , заступника директора з НВР ОСОБА_6 , секретаря Пархоменко Н.О. склали даний акт про те, що ОСОБА_1 не відповідає на телефонні дзвінки представників адміністрації Сумського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 13 Сумської міської ради. 27.06.2023 шляхом використання застосунку «Vіbег» з номеру телефона секретаря ОСОБА_5 на номер телефона ОСОБА_1 було відправлено повідомлення про попередження про необхідність забрати трудову книжку 30.06.2023 року та отримана відповідь з номеру телефону ОСОБА_1 , що « ІНФОРМАЦІЯ_2 не зможу, заберу пізніше». Члени комісії підтвердили факт СМС-листування шляхом використання за стосунку «Vіbег» (т.1 ар.с.49).

З акту від 30 червня 2023 року, складеного працівниками відповідача, вбачається, що комісія у складі директора закладу освіти ОСОБА_3 , заступника директора з НВР ОСОБА_6 , секретаря ОСОБА_5 склали даний акт про те, що вчитель англійської мови ОСОБА_1 станом на 17.00 30.06.2023 за трудовою книжкою та розрахунковим листом не з`явилася. На телефоні дзвінки даний працівник не відповідає (т.1 ар.с.50).

З акту від 17 липня 2023 року, складеного працівниками відповідача, вбачається, що комісія у складі директора закладу освіти ОСОБА_7 , завгоспа ОСОБА_8 , головного бухгалтера ОСОБА_4 склали даний акт про те, що директор ОСОБА_3 17.07.2023 р. в телефонній розмові з ОСОБА_1 повідомила про необхідність забрати трудову книжку та розрахунковий лист у зв`язку зі її звільненням, так як ОСОБА_1 не з`явилася у назначений термін 30.06.2023 р. для отримання даного документа. Члени комісії стали свідками розмови і підтверджують, що ОСОБА_1 повідомила, що на даний момент вона працює у місті Києві і трудова книжка їй взагалі не потрібна, а дані, що містяться в розрахунковому листі, вона може отримати в податковій інспекції (т.1 ар.с.51).

З інформаційної довідки відповідача від 31.08.2023 №247 вбачається, що адміністрація Сумського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 13 Сумської міської ради повідомила представника позивачки, що документом, який підтверджує факт ознайомлення ОСОБА_1 з умовами оплати праці є заява про призначення на посаду від 18.10.2022 року. Адміністрація відповідача повторно повідомила, що повідомлення про необхідність отримати трудову книжку ОСОБА_1 було відправлено простим листом разом з копією наказу про звільнення № 22-к від 05.06.2023 року та розрахунковим листом за червень 2023 року, про що зазначалось листі № 232 від 22.08.2023 року. Повторне повідомлення про необхідність отримати трудову книжку разом з копією наказу про звільнення № 22-к від 05.06.2023 року та розрахунковим листом за червень 2023 року було відправлено ОСОБА_1 22.08.2023 року та 29.08.2023 року рекомендованими листами, що підтверджується копіями поштових відправлень (т.1 ар.с. 55).

З інформації,що міститьсяв листі№15/з/ктвід 03.01.2024року про адреси розташування базових станцій ПрАТ «Київстар», у зоні дії яких з 23.06.2023року по 30.06.2023 року фіксувалось телефонне обладнання із сім-картою НОМЕР_1 можна зробити висновок, що громадянка ОСОБА_1 (яка вказала телефонний номер НОМЕР_1 як контактний для зв`язку у позовній заяві) з 26 червня 2023 року до 30 червня 2023 року вже перебувала в м. Києві (т. 1 а.с.222-233).

Отже, трудова книжка не могла бути вручена позивачці в день звільнення, оскільки остання перебувала , по - перше, на лікарняному, а, по - друге, знаходилась в м. Київ.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що трудове законодавство України побудоване на балансі прав та обов`язків як працівника, так і роботодавця. Відповідна правова позиція висловлена, зокрема, у постанові від 09 березня 2021 року у справі № 600/121/19. За положеннями трудового законодавства невиконання зобов`язань, як і зловживання правами, не допускається. Не реалізація із власної волі працівником свого права на отримання трудової книжки у день звільнення не може мати наслідком юридичну чи матеріальну відповідальність роботодавця у вигляді сплати працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки розбалансує систему прав та обов`язків у трудових відносинах.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч положенням ст. 12, 81 ЦПК України позивач не надала суду належних доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, відтак, підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

Обов`язковою умовою застосування норми права, закріпленої в абзаці сьомому пункту 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, щодо зазначення у трудовій книжці працівника дня звільнення, який відповідає дню видачі працівнику трудової книжки, та визнання недійсним раніше внесеного запису про день звільнення працівника,є наявність вини роботодавця у затримці видачі працівнику трудової книжки.

Натомість, судом було встановлено, що у затримці видачі позивачці її трудової книжки вина відповідача відсутня.

Твердження представника позивача про те, що позивачка неодноразово зверталася до відповідача з вимогою видати їй трудову книжку не було підтверджено жодним належним і допустимим доказом. Доказів неодноразового звернення позивачки з відповідною вимогою про видачу трудової книжки в будь-якому вигляді письмовому чи усному, в телефонній розмові чи в електронному форматі суду не надано, отже, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з того, що доказів на підтвердження своїх позовних вимог позивачка не надала.

Посилання позивачки та її представника на те, що з 26 по 30 червня 2023 року вона перебувала на лікарняному не є визначальним для вирішення спору, оскільки частиною 3 ст. 40 КЗпП встановлено заборону щодо звільнення працівників у період тимчасової непрацездатності, але лише з ініціативи роботодавця, тобто з підстав, передбачених у ст. 40, 41 КЗпП України, тоді як припинення строкового трудового договору за умовами, які в ньому визначені, не належить до звільнення за ініціативою роботодавця, тобто законодавство не містить заборони щодо звільнення під час лікарняного у зв`язку із закінченням строку трудового договору. Звільнення позивачки в останній день дії трудового договору (30 червня 2023 року) відповідає законодавству і не порушує прав та законних інтересів позивачки.

Згідно розрахункових листків за квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року з ОСОБА_1 було проведено остаточний розрахунок (ст. 116 КЗпП України), тобто нараховано та виплачено всі належні позивачці суми (т.1 ар.с.31).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 05лютого 2021року №1217-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» установлено, що включення Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників здійснюється протягом п`яти років з дня набрання чинності цим Законом на підставі відомостей,поданих страхувальником або застрахованою особою у порядку та строки, встановлені Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин. Після завершення цих робіт наявні трудові книжки видаються працівникам особисто під підпис. Власник або уповноважений ним органзобов`язаний видати належно оформлену трудову книжку працівнику,з яким укладено трудовий договір до набрання чинності цим Законом та який звільняється до завершення процедури включення до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність,у день звільнення.

Статтею 48 КЗпП Українипередбачено, що порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Слід зауважити, що Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 17 серпня 1993 року за № 110 (даліІнструкція), як акт нижчої юридичної сили, має застосовуватися у тій частині, яка не суперечить нормам, зокрема,КЗпП України, як акту вищої юридичної сили.

Так, зокрема, пунктом 4.1. Інструкції передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника(пункт 4.2. Інструкції).

Оскільки трудова книжка є персоніфікованим документом, який належить працівнику, то у випадку її знаходження у роботодавця на момент звільнення працівника, такий документ має бути повернутий останньому.

З набранням чинностіЗакону України від 05 лютого 2021 року № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі»(10 червня 2021 року) та після закінчення перехідного періоду, паперова трудова книжка фактично втрачає статус обов`язкового документу, але працівники, які хочуть отримувати відомості про трудову діяльність саме в паперовій формі, зможуть користуватися й надалі такою можливістю.

Разом з цим, оскільки з 10 червня 2021 року почав діятиЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», який передбачає впровадження обліку трудової діяльності працівника в електронній формі та який скасовує матеріальну відповідальність роботодавця за невидачу трудової книжки, але відповідні зміни до Інструкції внесені не були, тобто існує колізія чи конфлікт між нормамиКЗпП Українита Інструкцією, її пріоритет в застосуванні мають саме норми Кодексу України (в даному випадкуКЗпП України), як основного акту трудового законодавства, з огляду на правову позицію, викладену у рішенні Конституційного Суду України, згідно якої конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 03 жовтня 1997 року № 4-зп).

Слід зазначити,що доухвалення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», частина п`ятастатті 235 КЗпП Українипередбачала, що у разі затримкивидачі копії наказу (розпорядження) про звільненняз вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

У зв`язку зухваленням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», діючим на момент виникнення спірних правовідносин, законодавством були скасовані правові підстави для застосування матеріальної відповідальності роботодавця при затримці видачі трудової книжки.

Закон України «Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо облікутрудової діяльностіпрацівника велектронній формі» почавдіяти з10червня 2021року,тобто намомент прийняттяна роботупозивачки (24жовтня 2022року)і намомент їїзвільнення зроботи (30червня 2023року) діяли нормиЗакону Українивід 05лютого 2021року №1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Згідно з пунктом 4 частини третьоїстатті 129 Конституції Україниодним з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Отже, з урахуваннямстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвсі судові процедури повинні бути справедливими.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки не відповідають нормам права, які діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 16, 4 ЦПК України, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 12,81 ЦПК України, Постановою Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 року «Про трудові книжки», Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (Інструкція № 58), ст. ст. 21, 23, 47,48, 235, п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України від 05 лютого 2021 року № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі»( що набрав законної сили 10 червня 2021 року), Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 05лютого 2021року №1217-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №13 Сумської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А. Степаненко