Постанова

від 27.05.2024 по справі 920/134/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2024 р. Справа№ 920/134/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2024

у справі №920/134/24 (суддя Вдовенко Д.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"

про стягнення 191 591 грн 83 коп.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" подало позовну заяву, в якій просило суд стягнути з відповідача 191 591 грн 83 коп., в тому числі 161 523 грн 29 коп. заборгованості за надані послуги у вересні - жовтні 2023 року, 24 367 грн 35 коп. пені, 2001 грн 45 коп. 3% річних, 3699 грн 74 коп. інфляційних втрат відповідно до договору № 07/082-122/19-IT від 30.09.2019, укладеного між сторонами.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.02.2024 відкрито провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" і ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Разом з відзивом на позовну заяву відповідач подав зустрічну позовну заяву (вх. № 1600 від 27.03.2024), у якій просив суд визнати недійсним пункт 4.2. Договору № 07/082-122/19-ІТ від 30.09.2019, яким установлено, що у разі порушення Замовником строків оплати, визначений розділом 3 цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.03.2024 залишено зустрічну позовну заяву без руху, установлено АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" строк до 01.04.2024 включно для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, а саме подання доказів сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп.; зазначення правових підстав позову про визнання недійсним пункту договору.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.04.2024 зустрічну позовну заяву б/н від 26.03.2024 (вх. № 1600 від 27.03.2024) повернуто Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз".

Повертаючи зустрічну позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не усунув недоліки зустрічної позовної заяви, зокрема не зазначив правових підстав позову для визнання недійсним пункту договору.

Не погодившись із винесеною ухвалою, АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" через електронний суд подало апеляційну скаргу, у якій просило суд, прийняти апеляційну скаргу АТ "Сумигаз" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2024 у справі № 920/134/24 про повернення зустрічної позовної заяви. Задовольнити апеляційну скаргу АТ "Сумигаз" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2024 у справі № 920/134/24 про повернення зустрічної позовної заяви. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2024 у справі № 920/134/24 сГПК увати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своєї скарги апелянт зазначав, що Господарський суд Сумської області відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви в ухвалі від 02.04.2024 зазначив лише про відсутність правових підстав для визнання позову недійсним, надавши тим самим правову оцінку зустрічному позову в цілому і наперед вирішивши справу по суті При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для визнання позовної заяви, у даному випадку зустрічної позовної заяви, неподаною і повернення позивачеві. Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Повертаючи зустрічну позовну заяву про визнання договору недійсним в частині, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму. Дана правова позиція покладена в основу постанови Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 761/41071/19.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" у справі №920/134/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В. Апеляційна скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2024 у справі №920/134/24. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Установлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу упродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд апеляційну скаргу АТ «Сумигаз» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2024 у справі № 920/134/24 залишити без змін. При цьому позивач зазначав, що оскільки АТ «Сумигаз» не було усунуто недоліки зустрічної позовної заяви щодо зазначення правових підстав позову на виконання вимог пункту 5 частини третьої статті 162 ГПК та ухвали Господарського суду Сумської області від 27.03.2024, то висновки суду першої інстанції про повернення позивачу зустрічної позовної заяви на підставі частини четвертої статті 174 ГПК є правомірними та обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є безпідставними та необґрунтованими.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК ).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК ).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК ).

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК , у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що є у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Зокрема, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим кодексом.

Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 180 ГПК відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

З аналізу наведених правових норм убачається, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, встановлених процесуальним законодавством.

Як убачається із матеріалів справи, відповідач подав зустрічну позовну заяву (вх. № 1600 від 27.03.2024), у якій просив суд визнати недійсним пункт 4.2. Договору № 07/082-122/19-ІТ від 30.09.2019, яким установлено, що у разі порушення Замовником строків оплати, визначений розділом 3 цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.03.2024 у справі №920/134/24 залишено зустрічну позовну заяву без руху. Установлено АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" строк до 01.04.2024 включно для усунення недоліків зустрічної позовної заяви: 1) подання доказів сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп.; 2) зазначення правових підстав позову про визнання недійсним пункту договору.

Залишаючи без руху зустрічну позовну заяву АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" в частині зазначення правових підстав позову про визнання недійсним пункту договору суд першої інстанції зазначав, що у зустрічній позовній заяві АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" не зазначено правових підстав позову для визнання недійсним пункту договору.

У подальшому, 29.03.2024 АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" подало заяву/зустрічний позов, у якій просив прийняти зустрічну позовну заяву до свого провадження, з урахуванням усунутих недоліків, зазначених у даній позовній заяві, крім того заявником на вимоги ухвали суду від 27.03.2024 заявником було подано докази сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп.

Ухвалою Господарського суду від 02.04.2024 зустрічну позовну заяву б/н від 26.03.2024 (вх. № 1600 від 27.03.2024) повернуто Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз".

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції зазначав, що зі змісту зустрічної позовної заяви в редакції від 29.03.2024 суд установив, що відповідач не усунув недоліки зустрічної позовної заяви, зокрема не зазначив правових підстав позову для визнання недійсним пункту договору.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 2 ГПК України визначено, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною першою статті 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, вимоги щодо форми та змісту якої встановлені нормами статті 162 ГПК.

Відповідно до частини першої та третьої статті 180 ГПК, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Так, згідно із частиною першою цієї статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

У позовній заяві зазначаються (частина третя ст. 162) 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Правило щодо зазначення в позовній заяві обов`язкових відомостей, визначених статтею 162 ГПК, не виключає право позивача навести у позовній заяві й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору, про що прямо зазначено в частині шостій цієї статті.

Процесуальний наслідок недодержання особою вимог статті 162 ГПК при зверненні з позовною заявою передбачений частиною першою статті 174 ГПК згідно з якою суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 ст. 174 ГПК ).

Згідно із частиною сьомою статті 174 ГПК ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Водночас нормами ГПК не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про залишення позовної заяви без руху окремо від рішення суду (нормами статті 255 ГПК установлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду).

У разі оскарження особою ухвали суду про повернення позовної заяви її доводи в апеляційній скарзі щодо відповідності нормам процесуального права ухвали про залишення позовної заяви без руху підлягають перевірці, оскільки це стосується підстав повернення позовної заяви.

Установлюючи вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, стаття 162 ГПК України (так само, як і інші норми цього Кодексу) не вимагає конкретної форми, в якій мають бути викладені позовні вимоги та підстави на їх обґрунтування. Позивач має право довільно викладати зміст позовних вимог, підстави позову, спосіб (способи) захисту порушеного права або інтересу, передбачений законом або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити в рішенні.

Як уже зазначено, Господарський суд Сумської області в ухвалі 27.03.2024 дійшов висновку, що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам пункту п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме, в зустрічній позовній заяві АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" не зазначено правових підстав позову для визнання недійсним пункту договору.

Розгляд і вирішення справ в господарських судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина третя статті 2 ГПК ).

Відкриття провадження у справі регламентовано нормами глави 2 розділу ІІІ ГПК України, які не наділяють суд повноваженнями при вирішенні питання про відкриття провадження у справі давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, належності, допустимості та достатності доказів, на які посилається позивач у позовній заяві, визначати належних учасників справи.

Ці питання можуть вирішуватись на інших стадіях господарського процесу. Неповнота, навіть очевидна з точки зору професійного судді, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, в тому числі й щодо правової підстави позову, а також ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу в подальшому.

Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції (у разі наявності підстав, визначених нормами ГПК) може провести підготовче судове засідання для з`ясування відповідно до частини другої статті 182 цього Кодексу, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у справі на підставі зустрічної позовної заяви АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" і доданих до неї доказів, ураховуючи сплату судового збору.

Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права, притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia), № 26746/05, параграф 110, від 20.02.2014).

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Колегія суддів дійшла висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, повернувши зустрічну позовну заяву АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз".

Допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі за зустрічною позовною заявою АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до цього суду для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Ураховуючи наведене, апеляційна скарга АТ "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" підлягає задоволенню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У зв`язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, має здійснюватись судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2024 у справі №920/134/24 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.04.2024 у справі №920/134/24 скасувати.

Матеріали справи №920/134/24 передати на розгляд до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран