Ухвала

від 27.05.2024 по справі 924/1708/14

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"27" травня 2024 р. Справа № 924/1708/14

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

судді Миханюк М.В.

судді Саврій В.А.

розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про продовження строку на усунення недоліків у справі № 924/1708/14

за заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області

до Приватного підприємства "Серго-Транс"

про визнання банкрутом

(звіт про нарахування і виплату грошової винагороди; заява про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди та пропорційне стягнення з кредиторів банкрута грошових коштів на проведення ліквідаційної процедури)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03 квітня 2024 року у справі № 924/1708/14 звіт арбітражного керуючого Белашова Костянтина Вадимовича №02-01/2165 від 11.01.2024 про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ПП "Серго -Транс" по справі про банкрутство № 924/1708/14 на загальну суму 157 780,00 грн - основна грошова винагорода за виконанням ним повноважень ліквідатора за період з 12.03.2019 по 31.03.2020, затверджено.

Заяву ліквідатора - арбітражного керуючого Белашова К.В. №02-01/2164 від 11.01.2024 про пропорційне стягнення з оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі № 924/1708/14 задоволено.

Присуджено до стягнення з Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на користь арбітражного керуючого Белашова Костянтина Вадимовича 33 796,35 грн основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 12.03.2019 по 31.03.2020 в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі № 924/1708/14.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на користь арбітражного керуючого Белашова Костянтина Вадимовича 123098,11 грн основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 12.03.2019 по 31.03.2020 в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі №924/1708/14.

Присуджено до стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 на користь арбітражного керуючого Белашова Костянтина Вадимовича 222,65 грн основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 12.03.2019 по 31.03.2020 в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі № 924/1708/14.

Присуджено до стягнення з фізичної особи ОСОБА_2 на користь арбітражного керуючого Белашова Костянтина Вадимовича 662,26 грн основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 12.03.2019 по 31.03.2020 в результаті проведення ліквідаційної процедури у справі № 924/1708/14.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ГУ ДПС у Хмельницькій області звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити арбітражному керуючому Белашову К.В. в задоволенні клопотання про затвердження основної грошової винагороди та стягнення основної грошової винагороди з кредитора - Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 03.04.2024 у справі № 924/1708/14 - залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі та доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів всім учасникам у справі про банкрутство.

22.05.2024 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучає докази направлення копії апеляційної скарги і додані до неї документи всім учасникам у справі про банкрутство.

Крім того, 22.05.2024 на адресу апеляційного суду від скаржника надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в якому останній просить суд звільнити його від сплати судового збору або відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення у справі, а у випадку відмови в задоволенні клопотання про звільнення та відстрочення сплати судового збору, продовжити строк на усунення недоліків. В обгрунтування вказаного клопотання заявник посилається на відсутність коштів для сплати судового збору та долучає виписки КЕКВ 2800 за 14.05.2024, 15.05.2024.

Розглянувши клопотання скаржника в частині звільнення від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, редакція зазначеної статті передбачає право суду розстрочити розмір судового збору лише за наявності викладених вище умов, а не лише з урахуванням майнового стану сторони.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, Головне управління ДПС у Хмельницькій області не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Отже, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку, призначених для сплати судового збору та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору. Також, Закон України "Про судовий збір" не передбачає розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав виникнення обставин непереборної сили.

Дана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2022 у справі №920/737/21.

Крім того, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення/відстрочення такої сплати, а також зменшення його розміру.

Таким чином, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг державним органам та бюджетним установам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення/відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Щодо клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків, то колегія суддів зазначає наступне.

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Господарським процесуальним кодексом України також визначено принципи здійснення господарського судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Отже, оскільки ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 про залишення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області без руху, судом вирішено питання про права, інтереси та обов`язки заявника шляхом вчинення останнім відповідних процесуальних дій (усунення недоліків апеляційної скарги), скаржник має право на продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

З огляду на викладене, повернення апеляційної скарги в даному випадку суперечить завданню господарського судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст.119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

З метою забезпечення конституційного права особи на доступ до суду, беручи до уваги те, що апеляційним судом відмовлено у задоволенні клопотання в частині звільнення від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

При неусуненні недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику в порядку ч.4 ст.174, ч.2 ст.260 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області в частині звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.

2. Клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області в частині відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

3. Клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області в частині продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - задоволити.

4. Продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 03 квітня 2024 року у справі № 924/1708/14.

5. Скаржнику - Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали, усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі, докази чого надати суду.

6. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

7. Копію ухвали направити Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.