Ухвала

від 22.05.2024 по справі 902/33/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"22" травня 2024 р. Справа № 902/33/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Мельник О.В.

судді Петухов М.Г.

секретар судового засідання Новосельська О.В.

за участю представників:

прокурор: Гіліс І.В.

позивача: Сенів А.М.

відповідача 1: не з"явився

відповідача 2: не з"явися

третьої особи: не з"явився

ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство": не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24 (суддя Маслій І.В., м.Рівне, повний текст складено 25.03.2024)

за позовом: Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури (вул.Монастирська, 33, м. Вінниця, 21001) в інтересах держави в особі Вінницької обласної Ради (вул. Соборна, 70, м.Вінниця, 21050)

до: Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області (вул.Шкільна, 41, смт. Глухівці, Хмільницький район, Вінницької обл., 22130)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Р" (вул. Верхня-Садова, 1, смт.Глухівці, Хмільницький район, Вінницької обл., 22130)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс" (вул. Сергія Зулінського, 9, м. Вінниця, 21022)

про витребування земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної Ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Р" про витребування у Глуховецької селищної ради земельні ділянки лісогосподарського призначення за кадастровим номером 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га; за кадастровим номером 0521455500:02:003:0034 площею 43,7484 га; за кадастровим номером 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га; за кадастровим номером 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га; за кадастровим номером 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га; за кадастровим номером 0521455500:02:004:0106 площею 34,878 га; за кадастровим номером 0521455500:02:004:0107, площею 43,8869 га у комунальну власність Вінницької обласної Ради.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24 позов задоволено. Позов задоволено повністю. Витребувано у Глуховецької селищної ради земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га; земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:003:0034 площею 43,7484 га; Витребувано у Глуховецької селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Маяк-Р земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:004:0103, площею 2,5027 га; земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:004:0104, площею 29,1509 га; земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:004:0105, площею 23,7215 га; земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:004:0106, площею 34,878 га; земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:004:0107, площею 43,8869 га у комунальну власність Вінницької обласної Ради. Стягнуто з Глуховецької селищної ради на користь Вінницької обласної прокуратури 23 927,00 грн - судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Маяк-Р на користь Вінницької обласної прокуратури 15 140,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулася особа, яка не брала участі у справі ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство" посилається на те, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 порушуються права та інтереси товариства, у зв`язку з чим вимушене звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не встановлені наступні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, 21 сесією 8 скликання Глуховецької селищної ради, 22.07.2022 прийнято рішення №548 «Про внесення змін до рішення № 527 від 29.06.2022 року 17 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради «Про передачу в оренду земель лісогосподарського призначення СВК «Маяк». Відповідно до цього рішення селищна рада внесла зміни до пункту 1 рішення №527 від 29.06.2022 року 17 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради «Про передачу в оренду земель лісогосподарського призначення СВК «Маяк», а саме: замінивши: площею « 223.2499 га» на « 134.14 га» та виключити слідуючі ділянки: кадастровий номер 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га; кадастровий номер 0521455500:02:003:0034 площею 43.7484 га.

Крім того, рішенням 21 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради від 22.07.2022 №549 надано дозвіл TOB «АКВ Українське каолінове товариство» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення з «землі запасу» (код цільового призначення - 16.00) на «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами» (код цільового призначення - 11.01) площею 43,7484 га (кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034), що розташована за межами населеного пункту смт Глухівці Хмільницького району Вінницької області з подальшою передачею її в оренду.

Відповідно до рішення 37 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради від 24.11.2023 №967 надано дозвіл ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство» на поділ земельної ділянки кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034, площею 43,7484 га, що розташована за межами населеного пункту смт Глухівці Хмільницького району Вінницької області.

На виконання цього рішення, на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер 0521455500:02:003:0034, площею 43,7484 га на земельні ділянки: 0521455500:02:003:0036, площею 4,6807 га; 0521455500:02:003:0037, площею 29,1902 га; 0521455500:02:003:0038, площею 9,8775 га.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 0521455500:02:003:0034, площею 43,7484 га перестала існувати як об`єкт цивільних прав.

За таких обставин, товариство вважає, що висновки суду першої інстанції щодо витребування у Глуховецької селищної ради у комунальну власність Вінницької обласної ради земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:003:0034 площею 45,3615 га є безпідставними, у зв`язку з відсутністю такої земельної ділянки.

Поряд з цим, незважаючи на свій висновок про те, що землі лісогосподарського призначення віднесені до земель державної форми власності, суд першої інстанції ухвалює рішення про передачу земель лісогосподарського призначення до комунальної власності Вінницької обласної ради. Спірні земельні ділянки не перебувають у спільній власності територіальних громад, а тому Вінницька обласна Рада не має права розпоряджатися такими, і відповідно право власності на ці земельні ділянки не може набувати в силу зазначених положень Земельного кодексу України. Отже, рішення суду не відповідає наведеним положенням земельного законодавства.

Крім того, враховуючи, що Вінницька обласна рада не є належним позивачем у даних спірних правовідносинах, підстав для ухвалення рішення про задоволення позову, не було.

Скаржник зазначає, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 порушуються права та інтереси TOB «АКВ Українське каолінове товариство» вважає, оскільки як зазначалось рішенням 21 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради від 22.07.2022 №549 надано дозвіл ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення з «землі запасу» (код цільового призначення - 16.00) на «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами» (код цільового призначення - 11.01) площею 43,7484 га (кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034), що розташована за межами населеного пункту смт Глухівці Хмільницького району Вінницької області з подальшою передачею її в оренду; Також рішенням 37 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради від 24.11.2023 № 96 надано дозвіл ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство» на поділ земельної ділянки кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034, площею 43,7484 га, що розташована за межами населеного пункту смт Глухівці Хмільницького району Вінницької області. Таким чином, Глуховецька селещна рада, як власник земельної ділянки кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034 надала ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство» можливість в подальшому отримати в користування зазначену земельну ділянку.

Враховуючи вищевикладене, товариство вважає, що рішенням суду першої інстанції, яким визначено подальшу долю земельної ділянки 0521455500:02:003:0034, беззаперечно порушуються права та інтереси ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство», що надає право на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024.

Ухвалою суду від 24.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22 травня 2024 року.

07 травня 2024 року від Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зокрема не погоджується з доводами TOB «АКВ Українське каолінове товариство» про те, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі № 902/33/24 порушуються права та інтереси товариства. Просить суд залишити апеляційну скаргу TOB «АКВ Українське каолінове товариство» на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24 за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної Ради до Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області, ТОВ «Маяк-Р», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Віноблагроліс» про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення - без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

17 травня 2024 року Вінницькою обласною радою надіслано через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АКВ Українське каолінове товариство» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 року в справі №902/33/24 без змін.

21 травня 2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" адвоката Дудчика О.М. на електронну пошту Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

22 травня 2024 року від Глуховецької селищної ради через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Обґрунтовуючи вказане клопотання Глуховецька селищна рада посилається на термінове відрядження селищного голови Олександра Анатолійовича Амонса, іншого уповноваженого представника селищної ради наразі немає.

Дослідивши в судовому засіданні 22.05.2024 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" адвоката Дудчика О.М. про відкладення розгляду справи, яке надійшло на електронну пошту Північно-західного апеляційного господарського суду колегія суддів постановила залишити його без розгляду враховуючи наступне.

29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі - ЄСІТС, Закон №3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачені права та обов`язки учасників справи, зокрема ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частинами п`ятою та шостою вищевказаної норми встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За змістом розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до ГПК України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом №3200-IX чинності.

Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до абзацу 1 частини п`ятої, частин шостої та восьмої статті 6 ГПК України (у редакції Законів України від 29.06.2023 №3200-IX та від 19.10.2023 №3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи") суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" адвокат Дудчик О.М. зареєстрував електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - 12.03.2019, що підтверджується відповіддю №10005246 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, однак надіслав вищевказане клопотання на електронну пошту Північно-західного апеляційного господарського суду. До клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" адвокат Дудчик О.М. працівниками відділу документообігу та організаційного забезпечення Північно-західного апеляційного господарського суду додано результати перевірки електронного цифрового підпису, а саме протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису з якого вбачається, що підпис на вищевказаному клопотанні вчинено ОСОБА_1 з використанням сертифікату виданого: КНЕДП ДПС.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що підпис вищевказаного клопотання вчинено представником Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" адвокатом Дудчиком О.М. без використання підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет".

Отже, враховуючи положення статті 6 ГПК України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте саме в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено Господарського процесуального кодексу України.

Тож альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".

В такий спосіб надсилання процесуальних документів до суду апеляційної інстанції в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22, звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Вказану правову позицію враховано Касаційним господарським судом у складі Верховного суду в ухвалі від 13.11.2023 у справі №925/253/23.

Отже, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" адвокат Дудчик О.М., обираючи спосіб подання документів до суду апеляційної інстанції в електронному вигляді не дотримався вимог щодо форми заяви та порядку її подання.

Статтею 170 ГПК України передбачені загальні вимоги до форми і змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

За змістом пункту 1 частини першої статті 170 ГПК України (у редакції Закону України від 29.06.2023 №3200-IX) будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частини другої вказаної норми письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Враховуючи те, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" адвокат Дудчик О.М. зареєстрував електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, проте клопотання про відкладення розгляду справи №902/33/24 подав до суду апеляційної інстанції не з використання вказаного сервісу, зазначене клопотання не може вважатися таким, що підписано у встановленому законом порядку.

Із огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання про відкладення розгляду справи №902/33/24, яке надійшло від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" адвоката Дудчика О.М. на електронну пошту Північно-західного апеляційного господарського суду підлягає залишенню без розгляду на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 22.05.2024 прокурор та представник Вінницької обласної Ради заперечили щодо задоволення клопотання Глуховецької селищної ради про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання Глуховецької селищної ради про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з підстав його необґрунтованості, оскільки радою не надано доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні, до того ж, судом апеляційної інстанції враховано, що ухвалою суду від 24.04.2024 явка представників не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Після оголошення результатів розгляду справи клопотання Глуховецької селищної ради про відкладення розгляду справи, прокурор в судовому засіданні 22.05.2024 надала відповідні пояснення та зазначила, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі № 902/33/24 порушуються права та інтереси TOB «АКВ Українське каолінове товариство».

Представник Вінницької обласної Ради в судовому засіданні 22.05.2024 не погодився з доводами TOB «АКВ Українське каолінове товариство» про те, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі № 902/33/24 порушуються права та інтереси товариства.

В судове засідання 22.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк-Р" та Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс" своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом в ухвалі від 24.04.2023 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24 за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство", Глуховецької селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Р" та Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс", за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, судова колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24 на підставі п.3 ч.1 статті 264 ГПК України, враховуючи наступне.

За змістом ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України), водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Тобто реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Зазначеною правовою нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Водночас судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Доведення цих обставин покладено на скаржників, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №904/897/19, Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26.05.2020 у справі №910/9016/16, від 21.07.2020 у справі №914/1971/18, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21.

Якщо ж після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов`язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов`язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов`язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (такий правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 16.04.2019 у справі №12/91, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ, від 11.09.2019 у справі №4/2023-10, постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі №62/112 та від 16.01.2020 у справі №925/1600/16).

Отже конструкція вказаної правової норми процесуального закону і її застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а практика застосування Верховним Судом положень частини першої статті 264 в системному зв`язку зі статтями 17, 254 ГПК України є сталою та послідовною.

Слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі "Дія 97" проти України", § 47).

До того ж ЄСПЛ указав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України", § 53, 55).

До того ж ЄСПЛ указав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України", § 53, 55).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" не було учасником справи під час її розгляду в суді першої інстанції.

Звертаючись з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України в обґрунтування наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" права на апеляційне оскарження рішення суду, товариство посилається на те, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024, яким визначено подальшу долю земельної ділянки 0521455500:02:003:0034 беззаперечно порушуються права та інтереси товариства.

Так, товариство зазначає, що Глуховецькою селищною радою прийнято рішення №527 від 29.06.2022 про передачу в оренду терміном на 49 років земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га, 052145550000:02:003:0034 площею 43,7484 га, 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га сільськогосподарському виробничому кооперативу «Маяк».

22 липня 2022 року Глуховецькою селищною радою, прийнято рішення №548 «Про внесення змін до рішення № 527 від 29.06.2022 року 17 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради «Про передачу в оренду земель лісогосподарського призначення СВК «Маяк». Відповідно до цього рішення селищна рада внесла зміни до пункту 1 рішення № 527 від 29.06.2022 року 17 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради «Про передачу в оренду земель лісогосподарського призначення СВК «Маяк», а саме: замінивши: площею « 223.2499 га» на « 134.14 га» та виключити слідуючі ділянки: кадастровий номер 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га; кадастровий номер 0521455500:02:003:0034 площею 43.7484 га.

Рішенням 21 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради від 22.07.2022 № 549 надано дозвіл TOB «АКВ Українське каолінове товариство» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення з «землі запасу» (код цільового призначення - 16.00) на «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами» (код цільового призначення - 11.01) площею 43,7484 га (кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034), що розташована за межами населеного пункту смт Глухівці Хмільницького району Вінницької області з подальшою передачею її в оренду.

Рішенням 37 сесії 8 скликання Глуховецької селищної ради від 24.11.2023 № 967 надано дозвіл ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство» на поділ земельної ділянки кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034, площею 43,7484 га, що розташована за межами населеного пункту смт Глухівці Хмільницького району Вінницької області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" зазначає, що на виконання цього рішення, на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер 0521455500:02:003:0034, площею 43,7484 га на земельні ділянки: -0521455500:02:003:0036, площею 4,6807 га; -0521455500:02:003:0037, площею 29,1902 га; -0521455500:02:003:0038, площею 9,8775 га.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" вважає, що Глуховецька селищна рада, як власник земельної ділянки кадастровий номер 0521455500:02:003:0034 надала ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство» можливість в подальшому отримати в користування зазначену земельну ділянку.

За змістом статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку цих статей Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.09.2020 у справі №910/13119/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3 сформульовано висновок про те, що у разі якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів наголошує, що за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник.

Колегія суддів звертає увагу на те, що спір у справі №902/33/24 щодо витребування у Глуховецької селищної ради земельних ділянок лісогосподарського призначення за кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га; 0521455500:02:003:0034 площею 43,7484 га та витребування у Глуховецької селищної ради і ТОВ «Маяк-Р» земельних ділянок лісогосподарського призначення за кадастровими номерами 0521455500:02:004:0103, площею 2,5027 га; 0521455500:02:004:0104, площею 29,1509 га; 0521455500:02:004:0105, площею 23,7215 га; 0521455500:02:004:0106, площею 34,878 га; 0521455500:02:004:0107, площею 43 8869 га у комунальну власність Вінницької обласної Ради виник з підстав неправомірних дій Глуховецької селищної ради щодо реєстрації права власності на вказані земельні ділянки за собою та в подальшому передачі земельних ділянок за кадастровими номерами 0521455500:02:004:0103, 0521455500:02:004:0104, 0521455500:02:004:0105, 0521455500:02:004:0106, 0521455500:02:004:0107 в оренду ТОВ «Маяк-Р».

З матеріалів справи вбачається, що в рішенні Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24 судом першої інстанції встановлено наступні обставини та зроблені відповідні висновки:

«….Як встановлено судом та не заперечується сторонами рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.08.2019 у справі № 902/254/19, залишеним без змін Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020, позов Керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк" про повернення земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 243,5066 га, що знаходиться на території Глуховецької селищної ради Козятинського району Вінницької області за межами населеного пункту задоволено та зобов`язано сільськогосподарський виробничий кооператив Маяк повернути Вінницькій обласній Раді земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею 211 га (квартали 28-30), що знаходяться на території Глуховецької селищної ради Козятинського району Вінницької області за межами населеного пункту.

В даному рішенні судом встановлено наступне …приймаючи рішення 13 сесії 4 скликання від 26.03.2004 р. "Про розгляд листа Козятинської РДА від 18.08.03 року №01-16-927 (про землі лісового фонду, які перебували у віданні селищної ради)", Глуховецька селищна рада діяла з перевищенням наданих їй Земельним кодексом України, Лісовим кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування" повноважень, а відтак не мала правових підстав передавати спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення КСП "Маяк", оскільки розпорядниками таких земель виступають обласні ради.

… Вінницька обласна рада, як орган якому делеговано повноваження розпорядження землями лісового фонду, рішенням 16 сесії №252 від 15.09.2000 р. землі лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств передала Вінницькому обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Віноблкомунліс".

Проте, зазначене рішення Вінницьким обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством "Віноблагроліс" не виконано, не прийнято землі лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, у строки, визначені рішенням.

Таким чином, Вінницька обласна Рада є єдиним законним органом, який здійснює права власника земель лісового фонду, що є предметом спору, а тому її право підлягає відновленню.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2019 у справі № 902/254/19 виконано в примусовому порядку Козятинським міськрайонним від ділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) 12.01.2021 року (виконавче про вадження №63506361), а земельні ділянки передані сільськогосподарським виробничим кооперативом Маяк Вінницькій обласній Раді за актом приймання-передачі від 12.01.2021 року.

Незважаючи на вищезазначені обставини, Глуховецькою селищною радою Рішенням 14 сесії 8 скликання від 18.10.2021 № 386 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на території Глуховецької селищної ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель на території Глуховецької селищної ради загальною площею 248,1041 га, що розташовані на території Глуховецької селищної ради за межами смт Глухівці, а саме земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 0521455500:02:001:0291 площею 2,5599 га; 0521455500:02:001:0292 площею 4,3408 га; 0521455500:02:001:0296 площею 17,9535 га та землі лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га, 0521455500:02:003:0034 площею 43 7484 га, 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га.

Цим же рішенням сесії виконавчий комітет Глуховецької селищної ради зобов`язано зареєструвати право комунальної власності на вищезазначені земельні ділянки.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за Глуховецькою селищною радою 01.11.2021 зареєстровано право комунальної власності на вищезазначені земельні ділянки лісогосподарського призначення.

Глуховецькою селищною радою прийнято рішення № 527 від 29.06.2022 про передачу в оренду терміном на 49 років земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га, 052145550000:02:003:0034 площею 43,7484 га, 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га сільськогосподарському виробничому кооперативу Маяк.

На виконання вищезазначеного рішення селищної ради між Глуховецькою селищною радою та сільськогосподарським виробничим кооперативом Маяк 01.01.2023 укладено 5 договорів оренди земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га.

У подальшому за товариством з обмеженою відповідальністю Маяк-Р (як правонаступником сільськогосподарського виробничого кооперативу Маяк) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.08.2023 зареєстровано право оренди вищезазначених земельних ділянок.

Однак Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-IX, який набрав чинності 27.05.2021, змінено положення Земельного кодексу України щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками.

Зокрема, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, яким визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель лісогосподарського призначення.

Таким чином, землі лісогосподарського призначення віднесені до земель державної форми власності.

В силу положень ст. ст. 19, 55, 57, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовується для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Згідно ст. 57 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 178 Цивільного кодексу України, види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюється законом.

Жодне із вказаних виключень щодо спірних ділянок не застосовується, тому виходячи із їх розташування поза межами населеного пункту та норм ст. 84 Земельного кодексу України, вони у законний спосіб можуть перебувати виключно у державній власності.

Відповідно до ч.1 ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення від 18.10.2021 №386 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на території Глуховецької селищної ради з подальшою реєстрацією права комунальної власності за Глуховецькою селищною радою на підставі даного рішення та рішення від 29.06.2022 №527 Про передачу в оренду земель лісогосподарського призначення СВК Маяк Глуховецька селищна рада діяла з перевищенням наданих їй Земельним кодексом України, Лісовим кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування" повноважень, а відтак не мала правових підстав затверджувати технічну документацію із землеустрою та реєструвати право комунальної власності щодо земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га, 052145550000:02:003:0034 площею 43,7484 га, 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га та передавати земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га в оренду сільськогосподарському виробничому кооперативу Маяк, оскільки розпорядником таких земель є Вінницька обласна рада.

Рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (провадження №12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження №12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження №12-157гс19, пункт 52)).

Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу - суд знає закони (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11 вересня 2019року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду, визнання недійсним рішення Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області від 18.10.2021 № 386 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель на території Глуховецької селищної ради та рішення Глуховецької селищної ради від 29.06.2022 № 527 Про передачу в оренду земель лісогосподарського призначення СВК Маяк, не є ефективним способом захисту у цій справі, оскільки задоволення таких вимог не призведе до відновлення володіння земельною ділянкою.

Як встановлено судом, Вінницька обласна рада, як орган якому делеговано повноваження розпорядження землями лісового фонду, рішенням 16 сесії №252 від 15.09.2000 р. землі лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств передала Вінницькому обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Віноблкомунліс".

Проте, зазначене рішення Вінницьким обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством "Віноблагроліс" не виконано, не прийнято землі лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, у строки, визначені рішенням.

Таким чином, Вінницька обласна Рада є єдиним законним органом, який здійснює права власника земель лісового фонду, що є предметом спору, а тому її право підлягає відновленню.»……

…… При встановленні підстав для витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення у Глуховецької селищної ради, наявні також підстави для їх витребування від особи, якій спірні земельні ділянки передано в оренду - ТОВ Маяк-Р, яке є незаконним володільцем.

Як вже зазначалося вище Глуховецькою селищною радою 29.06.2022 прийнято рішення про передачу в оренду СВК Маяк терміном на 49 років земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 площею 45,3615 га, 052145550000:02:003:0034 площ 43,7484 га, 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02.004. площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23 7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га

На виконання вищезазначеного рішення селищної ради між Глуховецькою селищною радою та сільськогосподарським виробничим кооперативом Маяк 01.01.2023 укладено 5 договорів оренди земельних ділянок лісогосподарського призначення.

У подальшому за товариством з обмеженою відповідальністю Маяк-Р (як правонаступником сільськогосподарського виробничого кооперативу Маяк) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.08.2023 зареєстровано право оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 0521455500:02:004:0103 площею 2,5027 га, 0521455500:02:004:0104 площею 29,1509 га, 0521455500:02:004:0105 площею 23,7215 га, 0521455500:02:004:0106 площею 34,8780 га, 0521455500:02:004:0107 площею 43,8869 га.

При цьому, ТОВ Маяк-Р набуло у користування вказані земельні ділянки від Глуховецької селищної ради, яка з огляду на вищезазначені обставини не мала права ними розпоряджатися.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендар земельної ділянки безумовно є її володільцем, а відтак безпосередньо порушує права дійсного її власника.

Правовою підставою для такого витребування у орендаря є ч. 1 ст. 387 ЦК України, яка визначає таке право власника на витребування свого майна від будь-якого незаконного володільця, окрім добросовісного набувача.

Отже, витребування спірних земельних ділянок лише у Глуховецької селищної ради не призведе до припинення незаконного володіння цими ділянками з боку ТОВ Маяк-Р та їх повернення у фактичне володіння Вінницької обласної Ради.

Аналогічна правова позиція зі схожими правовідносинами викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №672/386/20.

З огляду на викладене позовні вимоги прокурора є підставні, ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах, нормах законодавства та підлягають до задоволення.»….

Тобто, в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції не надавалась правова оцінка правам та обов`язкам апелянта, а також його правовідносинам з Глуховецькою селищною радою, а була надана лише оцінка доказам у справі.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що згідно з обставинами встановленими судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" не є безпосереднім учасником відповідних правовідносин щодо володіння та користування спірними земельними ділянками.

Таким чином, колегія суддів, дослідивши зміст оскаржуваного рішення, зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні останнього не вирішувався спір про право у правовідносинах, учасником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство", рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24 в мотивувальній частині не містить жодних суджень про права, інтереси та (або) обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство".

Разом з тим, резолютивна частина оскаржуваного рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24 також не містить жодних приписів щодо прав, інтересів та обов`язків заявника апеляційної скарги.

При цьому, саме лише згадування в описовій частині оскаржуваного рішення про те, що: «…Відповідач1 також звертає увагу суду на те, що ПрАТ Глуховецький каоліновий комбінат та АКВ Українська каолінова компанія щодо земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 0521455500:02:003:0033 та 0521455500:02:003:0034, був наданий дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення зі зміною цільового призначення земельної ділянки та дозвіл на виготовлення детального плану території під кар`єр. Підставою для даних прийнятих рішень були гірничі відводи у вищезазначених підприємств на даних земельних ділянках….» не є висновками суду першої інстанції про права, інтереси та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство".

За викладених обставин та наведених норм, вбачається, що оскаржуване Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24 безпосередньо прав та обов`язків вказаного товариства не стосується і питання про права, інтереси та (або) обов`язки даної юридичної особи згаданим рішенням не вирішувалося.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" в обґрунтування права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24 на наявність рішення Глуховецької селищної ради від 22.07.2022 №549, яким надано дозвіл ТОВ «АКВ українське каолінове товариство» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення з Землі запасу (код цільового призначення - 16.00) на для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами (код цільового призначення - 11,01) площею 43,7484 га (кадастровий номер: 0521455500:02:003:0034). що розташована за межами населеного пункту смт Глухівці Хмільницького району Вінницької області з подальшою передачею її в оренду та на рішення Глуховецької селищної ради від 24.11.2023 № 967, яким надано дозвіл ТОВ «АКВ Українське Каолінове товариство» на поділ земельної ділянки кадастровий номер 0521455500:02:003:0034 площею 43,7486 га, що розташована за межами населеного пункту смт. Глухівці Хмільницького району, Вінницької області, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки враховуючи сталу практику Верховного Суду щодо вирішення чи є рішення таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору, крім того, що в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи, не приймається до уваги.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" не надало суду апеляційної інстанції належних доказів щодо наявності у нього речового права на земельну ділянку за кадастровим номером 0521455500:02:003:0034.

Так, згідно із ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.2. ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Пунктом 2 ч.1 ст.4 відповідно до ч.2. ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема, право користування (сервітут); право оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Державний земельний кадастр" відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в ч.2 ст.30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вихідними даними для проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок є відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 7 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року №476).

Таким чином, законодавством встановлений обов`язок державної реєстрації похідного права у порядку встановленому законодавством.

Проте, станом на момент розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" код ЄДРПОУ 33697003 відсутня будь-яка реєстрація речового права на земельну ділянку за кадастровим номером 0521455500:02:003:0034, що підтверджується відповіддю №595354 від 16.05.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформовану засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» на запит головуючої судді (а.с. 104-115 т.3).

В свою чергу, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 0521455500:02:003:0034 зареєстровано за Глуховецькою селищною радою, що підтверджується відповіддю №595338 від 16.05.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформовану засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» на запит головуючої судді (а.с. 102-103 т.3). Вказане також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №376778892 від 01.05.2024 доданої прокурором до відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 89-90 т.3).

Додані Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" до апеляційної скарги витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами 521455500:02:003:0036; 521455500:02:003:0037; 0521455500:02:003:0038 також не доводять речове право товариства на вказані земельні ділянки.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що після створення технічної документації та реєстрації в Державному земельному кадастрі держава чи територіальна громада окремим рішенням відповідного органу затверджує землевпорядну документацію та здійснює реєстрацію нових земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав.

Доказів затвердження землевпорядної документації та здійснення реєстрації вищевказаних нових земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" суду апеляційної інстанції не надано.

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо речових прав на земельні ділянки за кадастровими номерами 521455500:02:003:0036; 521455500:02:003:0037; 0521455500:02:003:0038 не знайдено, що підтверджується відповідями №595380 від 16.05.2024; №595387 від 16.05.2024; №595399 від 16.05.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформовані засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» на запит головуючої судді (а.с. 116-118 т.3). Вказане також підтверджується інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.05.2024, які додані прокурором до відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 86-88 т.3).

Зазначення у вищевказаних витягах про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" спеціального дозволу на видобування корисних копалин (Каолін первинний, Метали та неметали) №2868 від 17.12.2002 не тягне за собою автоматичного права на отримання земельної ділянки в користування та не спростовує необхідність отримання товариством речового права на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, в порядку, встановленому законодавством України.

Таким чином, для реалізації свого інтересу щодо отримання в користування земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:003:0034 Товариству з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" враховуючи приписи статті 18 Кодексу Законів про Надра, статей 66, 98, 99 Земельного кодексу України необхідно звернутися до законного органу, який здійснює права власника земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0521455500:02:003:0034 для оформлення права користування вказаної ділянки для потреб, пов`язаних з користуванням та видобуванням надрів.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" не довело належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України факту порушення його прав та інтересів оскаржуваним рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24.

Відповідно до пункту 3 частин 1 та 2 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" підлягає закриттю, у зв`язку з тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не вирішувалось питання щодо прав, інтересів та (або) обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство".

Керуючись статтями 234, 235, п.3 ч.1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВ Українське каолінове товариство" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.03.2024 у справі №902/33/24.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ухвали) в касаційному порядку передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено "27" травня 2024 року

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.