Ухвала

від 27.05.2024 по справі 917/1271/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

27 травня 2024 року м. Харків Справа № 917/1271/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Пуль О.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №73 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх. №1293П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2024 у справі №917/1271/23

за позовною заявою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №73 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Квартал 274 буд. 7, м. Кременчук, Полтавська область, 39627,

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Польська, 2а, м. Полтава, 36008

про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг

ВСТАНОВИВ:

Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла - садок) №73 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", у якому просило зобов`язати Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №73 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області стосовно приміщення за адресою: 39600, м. Кременчук, Квартал 274, буд. 7, за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме з 01.11.2022, і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2024 у справі №917/1271/23 (суддя Кльопов І.Г.) у позові відмовлено повністю.

Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла - садок) №73 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2024 року у справі №917/1271/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №73 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Також позивач звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого посилається на те, що він є освітнім закладом комунальної форми власності, який фінансується за рахунок місцевого бюджету. Через військову агресію фінансування закладу обмежено, він не має вільних коштів і фінансової можливості для оплати судового збору, оскільки всі можливі кошти направляються власником на допомогу армії, облаштування укриття та інших заходів для забезпечення безпеки населення, а тому враховуючи соціальну значимість закладу і недостатність бюджетного фінансування, позивач просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, заявник апеляційної скарги не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів на рахунку не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Окрім того, відповідно до положень Закону України "Про судовий збір" відстрочення сплати судового збору може мати місце на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Водночас, заявник апеляційної скарги всупереч вимогам статті 74 ГПК України не надав жодних доказів як відсутності коштів для сплати судового збору, так і доказів, які б давали підстави вважати, що судовий збір може бути сплачений після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги.

З огляду на відсутність обставин, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №73 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про відстрочення сплати судового збору у справі №917/1271/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.А. Пуль