Постанова

від 14.05.2024 по справі 908/2069/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2069/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.

за участю учасників справи

від скаржника: Захандревич О.В. (власні засоби EasyCon), представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу компанії ALPER KITALARARASI TASIMACILIK LIMITED SIRKETI (АЛЬПЕР КИТАЛАРАРАСИ ТИШИМАДЖИЛИК ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.04.2023 року (повний текст складено 21.04.2023 року, суддя Сушко Л.М.) у справі №908/2069/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Навчально-Тренажерний Центр Підготовки Моряків Аквамарин, м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутіко Імпорт, м. Запоріжжя

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.04.2023 року у даній справі затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю Фрутіко Імпорт; провадження у справі закрито. Зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована наявністю підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника, ліквідації боржника і закриття провадження у цій справі, оскільки всі необхідні передбачені законом заходи у ліквідаційній процедурі боржника виконані, у боржника не виявлено майно, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а відповідно, неможливо задовольнити визнані у справі кредиторські вимоги.

При цьому суд вказав, що за результатами проведеного аналізу не встановлені економічні ознаки свідомого доведення до банкрутства боржника, ознак фіктивного банкрутства, приховування банкрутства, а також не встановлено незаконних дій у разі банкрутства, внаслідок чого відсутні підстави для заявлення вимог до третіх осіб , що несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, компанія ALPER KITALARARASI TASIMACILIK LIMITED SIRKETI (АЛЬПЕР КИТАЛАРАРАСИ ТИШИМАДЖИЛИК ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ) звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до господарського суду Запорізької області.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що:

- ухвала господарського суду від 18.04.2023 року може безумовно впливати на права та інтереси компанії ALPER KITALARARASI TASIMACILIK LIMITED, оскільки закриття провадження у справі про банкрутство Фрутіко Імпорт позбавляє апелянта єдиного законного способу захистити в судовому порядку свої порушені права та інтереси;

- ТОВ Фрутіко Імпорт не виконано зобов`язання за контрактом №1213/1 від 13.12.2021 року, укладеному між компанією ALPER KITALARARASI TASIMACILIK LIMITED (продавець) та ТОВ Фрутіко Імпорт (покупець) в частині оплати поставленого товару у розмірі 231 050 доларів США; сума боргу ТОВ Фрутіко Імпорт перед ALPER KITALARARASI TASIMACILIK LIMITED становить 231 050 доларів США основного боргу та 8 735 доларів США 3% річних;

- арбітражним керуючим Клименко О.Ю. було порушено принцип безумовної повноти дій у ліквідаційній процедурі, а судом передчасно зроблено висновок щодо наявності підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження у справі;

- твердження про відсутність ознак доведення боржника до банкрутства, приховування банкрутства, не узгоджуються із висновками стосовно наявності у ТОВ Фрутіко Імпорт з 2020 року непогашеної в строк заборгованості, неліквідності балансу боржника та недостатності коштів для погашення своїх зобов`язань, тобто щодо фактичного перебування боржника у стані неплатоспроможності протягом 2 років до моменту подання кредитором заяви про банкрутство ТОВ Фрутіко Імпорт;

- ліквідатором не було проведено усіх необхідних дій для з`ясування обставин для вирішення питання щодо покладення на винних осіб солідарної та субсидіарної відповідальності.

У додаткових пояснення скаржник щодо його права на апеляційне оскарження зазначає наступне:

- компанія ALPER KITALARARASI TASIMACILIK LIMITED є іноземною юридичною особою, місцезнаходження якого є Турецька Республіка. Усі особливості процедури банкрутства юридичної особи в Україні йому не відомі, що перешкоджало вчасному інформуванню про те, що відносно ТОВ Фрутіко Імпорт відкрито процедуру банкрутства та вчасному заявленню кредиторських вимог;

- керівництво ТОВ Фрутіко Імпорт достеменно знало про свою заборгованість перед апелянтом, однак в порушення принципу добросовісності ділових відносин, не повідомило про те, що є неплатоспроможним та перебуває в процедурі банкрутства;

- керівництво ТОВ Фрутіко Імпорт у процедурі банкрутства приховало існування заборгованості за контрактом №1213/1 від 13.12.2021 року, що свідчить про те, що інформація про фінансове становище боржника є неповною та не відповідає дійсності;

- судом не було перевірено фіктивність кредиторської вимоги ТОВ НТЦПМ Аквамарин до ТОВ Фрутіко Імпорт;

- арбітражним керуючим проігноровано той факт, що боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство був зареєстрований у Львівській області; будь-яких запитів до органів державної влади та місцевого самоврядування, які розташовані у Львівській області арбітражний керуючий не надсилав;

- незважаючи на те, що інвентаризація майна проводилась без участі розпорядника майна та розпорядник майна не надав суду аналіз фінансово-господарського стану боржника, 26.01.2023 року постановою господарського ТОВ Фрутіко Імпорт визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатора;

- ліквідатором було проігноровано надані ГУ ДПС у Львівській області документи щодо надходження у 2021 році на рахунок ТОВ Фрутіко Імпорт грошових коштів у розмірі 278 317,44 доларів США за контрактом №0414/1 від 14.04.2020 року та не перевірено історію руху даних коштів;

- незважаючи на те, що боржник здійснював зовнішньоекономічну діяльність у сфері торгівлі, ліквідатором не здійснено дій на отримання інформації у митних органів;

- під час затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу висновки ліквідатора щодо відсутності підстав покладення субсидіарної відповідальності на пов`язаних з боржником осіб підлягають перевірці господарським судом на предмет їх правомірності, повноти та обґрунтованості, із наведенням відповідної мотивованої оцінки в ухвалі суду за результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не надано.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.03.2024 року для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Верхогляд Т.А., суддів Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2024 року апеляційну скаргу компанії ALPER KITALARARASI TASIMACILIK LIMITED SIRKETI (АЛЬПЕР КИТАЛАРАРАСИ ТИШИМАДЖИЛИК ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.04.2023 року призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.05.2024 року на 12:00 год.

14.05.2024 року в судове засідання з`явився представник скаржника, який надав відповідні пояснення.

Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників.

Враховуючи, що апеляційним господарським судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов`язковою, неявка інших учасників справи не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутністю їх представників.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Навчально-Тренажерний Центр Підготовки Моряків Аквамарин звернулось до господарського суду Запорізької області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутіко Імпорт.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.10.2022 року вказану заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.11.2022 року, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутіко Імпорт; визнано грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Навчально-Тренажерний Центр Підготовки Моряків Аквамарин до боржника на суму 85 110,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 750 000,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича; зобов`язано учасників справи вчинити певні дії.

03.11.2022 року за №69472 у встановленому законодавством порядку оприлюднено повідомлення про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутіко Імпорт.

Постановою господарського суду від 26.01.2023 року припинено процедуру розпорядження майном боржника; припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутіко Імпорт арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича; Товариство з обмеженою відповідальністю Фрутіко Імпорт визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Клименка Олександра Юрійовича та покладено на нього повноваження керівника банкрута; зобов`язано учасників справи вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду від 28.03.2023 року визнані грошові вимоги Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутіко Імпорт на суму 5368,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 584 959,34 грн. 6 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітету кредиторів).

06.04.2023 року ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Клименко О.Ю. подав до місцевого господарського суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, згідно з якими просив їх затвердити та звершити провадження у справі про банкрутство боржника.

Звіт обґрунтований тим, що в результаті інвентаризації майна боржника майна не виявлено, у боржника відсутні ліквідні активи, через що заходи з їх реалізації для погашення вимог кредиторів, а саме -вимог ініціюючого кредитора та податкового органу, вимоги якого визнані судом в процедурі банкрутства, не проводились.

Відповідно до доводів апеляційної скарги предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду від 18.04.2023 року про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі.

Матеріали справи свідчать про те, що апеляційну скаргу подано компанією ALPER KITALARARASI TASIMACILIK LIMITED SIRKETI (АЛЬПЕР КИТАЛАРАРАСИ ТИШИМАДЖИЛИК ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ), яка не є учасником цієї справи про банкрутство.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність у заявника апеляційної скарги права на апеляційне оскарження судових рішень у даній справі, колегія суддів враховує наступне.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023 року у даній справі було закрито апеляційне провадження за скаргою Компанії ALPER KITALARARASI TASIMACILIK LIMITED SIRKETI (АЛЬПЕР КИТАЛАРАРАСИ ТИШИМАДЖИЛИК ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ) (далі - Компанія) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.04.2023 року.

Ухвала апеляційного господарського суду мотивована посиланням на відсутність у скаржника права на апеляційне оскарження даної ухвали, оскільки Компанія не є кредитором або іншим учасником провадження у цій справі, а тому оскаржуваною ухвалою місцевого суду не вирішено про права та обов`язки Компанії.

Постановою Верховного Суду від 13.02.2024 року касаційну скаргу Компанії ALPER KITALARARASI TASIMACILIK LIMITED SIRKETI (АЛЬПЕР КИТАЛАРАРАСИ ТИШИМАДЖИЛИК ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ) задоволено; ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023 року скасовано; справу направлено до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги Компанії ALPER KITALARARASI TASIMACILIK LIMITED SIRKETI (АЛЬПЕР КИТАЛАРАРАСИ ТИШИМАДЖИЛИК ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.04.2023 року.

Постанова Верховного Суду від 13.02.2024 року обґрунтована тим, що Компанія ALPER KITALARARASI TASIMACILIK LIMITED SIRKETI (АЛЬПЕР КИТАЛАРАРАСИ ТИШИМАДЖИЛИК ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ) зазначає аргументи про наявність грошових вимог до боржника, що був ліквідований; ухвала, якою затверджено звіт та ліквідаційний баланс банкрута має наслідки і для кредиторів, вимоги яких не були заявлені, отже ухвала є судовим рішенням, що прийнято про права та обов`язки такого кредитора; оскаржувана Компанією в апеляційному порядку ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство боржника підлягає перегляду в апеляційному порядку по суті заявлених в апеляційній скарзі вимог та аргументів.

За приписами частини першої статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Отже, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.02.2024 року у даній справі, колегія суддів переглядає ухвалу про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі про банкрутство боржника по суті заявлених Компанією в апеляційній скарзі вимог та аргументів.

Вивчивши подані ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс банкрута, судом першої інстанції встановлено, що:

- ліквідатором до підсумкового реєстру вимог кредиторів включено наступних кредиторів: Товариство з обмеженою відповідальністю Навчально-Тренажерний Центр Підготовки Моряків Аквамарин - на суму 85 110 грн 00 коп. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 750 000 грн 00 коп. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; Головне управління ДПС у Львівській області - на суму 5368 грн 00 коп. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 584 959 грн 34 коп. - 6 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітету кредиторів);

- в ході проведення ліквідаційної процедури, ліквідатором відповідно до ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства виконані усі необхідні заходи, а саме: проведена інвентаризація майна Товариства з обмеженою відповідальністю Фрутіко Імпорт, направлені запити до відповідних установ з метою виявлення майна підприємства, закриті поточні рахунки банкрута;

- згідно з матеріалами справи та документами, що підтверджують проведену ліквідаційну процедуру, майнових активів підприємства-банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, не виявлено, у зв`язку з чим кредиторська заборгованість залишилась непогашеною;

- за результатами проведеного аналізу фінансового стану банкрута було встановлено відсутність економічних ознак свідомого доведення боржника до банкрутства, відсутність ознак фіктивного банкрута та приховування банкрутства, а також не було встановлено ознак незаконних дій у разі банкрутства; на підставі встановлених обставин та документів вбачається відсутність підстав заявлення вимог до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

З урахуванням наведеного, оскільки за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не залишилось майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог, підприємницька діяльність товариства припинена, що відображено у ліквідаційному балансі, господарський суд дійшов висновку про ліквідацію юридичної особи-банкрута та закриття провадження у справі.

Проте, колегія суддів вважає наведений вище висновок суду першої інстанції помилковим виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно зі ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства на арбітражного керуючого, серед іншого, покладено обов`язок проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

За змістом статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Статтею 65 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення усіх необхідних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд постановляє ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Отже, у поданому суду на затвердження звіті ліквідатор зобов`язаний зазначити повну інформацію щодо всіх вжитих ним заходів та обґрунтувати їх достатність і вичерпність для досягнення мети ліквідаційної процедури, а господарський суд має перевірити висновки ліквідатора та надати мотивовану оцінку повноті його дій у ліквідаційній процедурі.

Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника. При цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постановах від 08.05.2018 року у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 року у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 року у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 року у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 року у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 року у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 року у справі № 28/29-б-43/212-2012, від 02.09.2021 року у справі № 910/3438/13, від 07.10.2021 року у справі № 914/3812/15.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що завданням ліквідатора у ліквідаційній процедурі є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Отже, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи, спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі №903/975/14, від 18.10.2022 року у справі №903/393/21, від 19.10.2022 року у справі №927/50/20).

Колегія суддів звертає увагу, що крім запитів до відповідних установ за місцем реєстрації боржника обов`язковим, але не єдиним достатнім засобом пошуку майнових активів боржника, є сукупний аналіз даних бухгалтерського обліку, договірної бази та інформації з локальних облікових систем за місцезнаходженням окремих об`єктів боржника (бюро технічної інвентаризації, тощо) у поєднані з відомостями єдиних електронних баз даних з обліку майна, майнових прав та правочинів, зареєстрованих/вчинених на всій території країни, зокрема з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Державного реєстру правочинів, Державного земельного кадастру тощо.

Також, аналіз фінансово-господарського стану боржника має включати дослідження правочинів (у тому числі господарських договорів), вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, на предмет їх впливу на фінансовий стан боржника, доцільності та реальності таких правочинів, вчинення їх на шкоду кредиторам з метою уникнення відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у разі відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, за відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 року у справі №Б-39/134-10, від 26.07.2018 року у справі №904/9631/15, від 27.10.2020 року у справі №28/29-б-43/212-2012, від 06.12.2023 року у справі №908/2502/22).

Проте, за змістом оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд не врахував наведених висновків Верховного Суду щодо необхідності здійснення під час розгляду ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора ретельної перевірки повноти дій ліквідатора, зокрема щодо здійснення ним аналізу бухгалтерської документації, встановлення дебіторської заборгованості.

Суд першої інстанції лише констатував обставину того, що згідно з матеріалами справи та документами, що підтверджують проведену ліквідаційну процедуру, майнових активів підприємства-банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання, що підлягають включенню до ліквідаційної маси не виявлено, у зв`язку з чим кредиторська заборгованість залишилась непогашеною.

Крім того, апеляційний господарський суд враховує, що невід`ємним критерієм дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі є з`ясування усіх необхідних обставин для вирішення питання покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства (постанова Верховного Суду від 07.10.2021 року у справі №914/3812/15).

Можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, наділений виключно ліквідатор банкрута, на якого покладено виявлення ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, подає таку заяву (про покладення субсидіарної відповідальності) не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі при наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №922/2391/16, від 02.09.2020 року у справі №923/1494/15, 24.02.2021 року у справі №902/1129/15(902/579/20), від 23.06.2022 року у справі №904/3551/20).

Першочерговою метою застосування механізму субсидіарної відповідальності є створення для кредиторів у межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав, законних інтересів та задоволення вимог, що відповідає загальній меті процедур банкрутства та кореспондується з обов`язком здійснення ліквідатором всієї повноти передбачених законом повноважень і заходів спрямованих на досягнення цієї мети у ліквідаційній процедурі.

Неповнота з`ясування ліквідатором обставин, з якими пов`язана можливість покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб, свідчить про нездійснення ліквідатором всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів для задоволення вимог кредиторів (постанова Верховного Суду від 23.06.2022 року у справі №904/3551/20).

Поданий на затвердження звіт ліквідатора з додатками має включати обґрунтовані висновки щодо наявності/відсутності підстав покладення на відповідних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства, підтвердженні як аналізом фінансового становища банкрута, так і безпосереднім дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство та сукупності правочинів, інших юридичних дій, здійснених під впливом винних осіб, а також їх бездіяльності, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Під час затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу висновки ліквідатора щодо відсутності підстав покладення субсидіарної відповідальності на пов`язаних з боржником осіб підлягають перевірці господарським судом на предмет їх правомірності, повноти та обґрунтованості, із наведенням відповідної мотивованої оцінки в ухвалі суду за результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Звіт ліквідатора за результатами ліквідаційної процедури не містить обґрунтованих висновків щодо відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб.

Матеріали справи також не містять наказів про призначення керівництва банкрута, передачі майна тощо.

Ліквідатор до господарського суду із клопотанням про витребування відповідних документів від керівника та засновника боржника не звертався, хоча в силу приписів ст.ст.12, 61 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий наділений відповідним правом.

Наведені обставини свідчать про те, що ліквідатором не вжито достатніх заходів для з`ясування питання наявності/відсутності фактичних підстав для притягнення керівника, засновників (учасників) боржника до субсидіарної відповідальності.

Колегія суддів вважає обґрунтованим посилання представника скаржника на те, що у даній справі слід дослідити та враховувати ту обставину, що боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство був зареєстрований у Львівській області, здійснював зовнішньоекономічну діяльність, згідно наданих ГУ ДПС у Львівській області документів отримав у 2021 році на свій рахунок надходження грошових коштів у розмірі 278 317,44 доларів США за контрактом №0414/1 від 14.04.2020 року, отже необхідно суду перевірити історію руху даних коштів, отримати інформацію у митних органів для врахування її при аналізі фінансово-господарського стану боржника.

Враховуючи встановлені під час апеляційного розгляду обставини, колегія суддів вважає, що висновки місцевого господарського суду про те, що ліквідатором в повній мірі виконані обов`язки з розшуку кредиторів банкрута та виявленню майна (активів) банкрута є передчасними та такими, що не відповідають вимогам закону, оскільки зроблені без повного та всебічного дослідження всіх суттєвих обставин справи, без з`ясування виконання ліквідатором всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства заходів щодо проведення ліквідаційної процедури.

Судом не була врахована усталена правова позиція Верховного Суду щодо застосування принципів безсумнівності повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі та судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, а тому відсутні законні підстави для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію боржника із наступними процесуальними наслідками, закриття провадження у справі.

На підставі викладеного апеляційний господарський суд доходить до висновку, що ухвалу господарського суду в частині затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі не можна визнати такою, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону, тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

Керуючись ст.236, п. 3 ч. 1 ст. 264, ст.ст.269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу компанії ALPER KITALARARASI TASIMACILIK LIMITED SIRKETI (АЛЬПЕР КИТАЛАРАРАСИ ТИШИМАДЖИЛИК ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ) задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.04.2023 року у справі №908/2069/22 скасувати.

Справу №908/2069/22 направити до господарського суду Запорізької області для розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Постанова складена у повному обсязі 27.04.2024 року.

Головуючий суддя Т.А.Верхогляд

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя А.Є.Чередко