Рішення

від 20.05.2024 по справі 904/720/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2024м. ДніпроСправа № 904/720/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт" (69065, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, ідентифікаційний код 22161643)

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7, ідентифікаційний код 00659101)

про стягнення 992 988,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 3 230,27 грн. 3% річних, 3 940,93 грн. пені

Представники:

від позивача: Гончарова Я.М., адвокат

Москаленко Д.Ф., керівник

від відповідача: Лихолат І.С., адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 16.02.2024 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" заборгованості на загальну суму 1 000 159,20 грн., з яких:

- 992 988,00 грн. заборгованість за поставлений товар;

- 3 230,27 грн. 3% річних за загальний період з 08.01.2024 по 16.02.2024;

- 3 940,93 грн. пені за загальний період з 08.01.2024 по 16.02.2024.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 15 002,39 грн. та витрати на правничу допомогу (орієнтований розмір у сумі 14 000,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю №23393 від 05.12.2023 в частині своєчасної та повної оплати за товар отриманий на загальну суму 1 021 548,00 грн. за наступними видатковими накладними:

- №4 від 06.12.2023 на суму 977 226,00 грн.;

- №5 від 14.12.2023 на суму 44 322,00 грн.,

який частково повернуто за видатковою накладною (повернення) №17 від 20.12.2023 на суму 28 560,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви надати докази про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

За допомогою системи "Електронний суд" позивачем 27.02.2024 до суду подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/720/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено підготовче засідання на 25.03.2024 о 10:00год.

За допомогою системи "Електронний суд" відповідачем 08.03.2024 до суду подано відзив яким просить суд залишити позовну заяву без задоволення оскільки видаткові накладні не містять відомостей про передачу документів, що підтверджують якість товару. Доказів виконання цього договірного зобов`язання позивачем не надано. Позовна заява та додатки до неї не містять доказів надання замовнику документів щодо якості на товар та належно оформлених, в розумінні умов спірного договору, товаросупровідних документів, а відтак, позивачем не доведено, що строк оплати за договором є таким, що настав.

Також відповідач зазначає, що долучені до позовної заяви видаткові накладні №4 від 06.12.2023 та №5 від 14.12.2023 не містять підпису уповноваженої особи та печатки ПрАТ "ДТРЗ", а отже наведені видаткові накладні не є належними доказами на підтвердження поставки позивачем товару відповідачу. Крім того, позивачем не долучено до позовної заяви товарно-транспортних накладних на підтвердження факту поставки товару. Також, позивачем до позовної заяви долучено копії податкових накладних №1 від 06.12.2023 та №2 від 14.12.2023, однак не долучено доказів їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (відповідних квитанцій про реєстрацію).

Отже, відповідач стверджує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що строк оплати є таким, що настав.

Також відповідач вважає, що у зв`язку з тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що строк оплати є таким, що настав у позивача відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача 3 940, 93 грн. пені за порушення строків оплати товару. Крім того, вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 3 320, 27 грн. є неправомірною, необґрунтованою та такою, що суперечить умовам укладеного договору (п.11.1 договору), а отже не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо витрати позивача на правничу допомогу відповідач зазначає, що заперечення будуть надані до суду у випадку надання позивачем до суду та відповідачу відповідних доказів на підтвердження понесених таких витрат.

За допомогою системи "Електронний суд" позивачем 13.03.2024 до суду подана відповідь на відзив в якій зазначає, що відповідачем на момент прийняття товару (та наразі) не заперечується факт поставки, а отже й самої заборгованості перед позивачем, а також відсутні претензії щодо кількості та якості поставленого товару та кількості документації, що було надано відповідачу. Позивачем було зареєстровано податкові накладні від 06.12.2023 №1 на суму 977 226,00 грн. та від 14.12.2023 №2 на суму 44 322,00 грн. Датою постачання товару вважається дата передачі товару замовнику, тобто дата підписання видаткової накладної при отриманні товару, як самим замовником, так і його уповноваженою особою. Окрім того, видатковою накладною №17 від 20.12.2023 було здійснено повернення товару (поставленого видатковою накладною №4 від 06.12.2023) на суму 28 560,00 грн.

Також позивач зазначає, що по суті сукупність даних фактів свідчить про те, що позивачем були виконано всі зобов`язання за договором, а відповідач протиправно ігнорує свій обов`язок щодо розрахунку з позивачем, а також користується юридичними механізмами, що мають на меті затягування розгляду справи та уникнення ним виконання грошового зобов`язання.

За допомогою системи "Електронний суд" відповідачем 18.03.2024 до суду подані заперечення на відповідь в яких зазначає, що умовами спірного договору встановлений обов`язок постачальника надати замовнику повний пакет товаросупровідних документів, оформлених належним чином. Водночас, долучені до матеріалів справи видаткові накладні №4 від 06.12.2023 та №5 від 14.12.2023 не містять підпису уповноваженої особи та печатки ПрАТ "ДТРЗ", а відтак не відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". За таких обставин, відповідач стверджує, що такі видаткові накладні не можуть слугувати належними та допустимими доказами на підтвердження поставки товару за спірним договором.

Також відповідач зазначає, що наведені видаткові накладні не містять відомостей про передачу документів, що підтверджують якість товару та підпису уповноважених осіб відповідача, а позовна заява та додатки до неї не містять доказів надання замовнику документів щодо якості на товар та належно оформлених, в розумінні умов спірного договору, товаросупровідних документів, а відтак, позивачем не доведено, що строк оплати за договором є таким, що настав.

Щодо доказів на підтвердження повноважень представника позивача відповідач зазначає, що ордер серії АР №1161402 датується 05.12.2024, тобто датою, яка ще не настала у 2024 році. За таких обставин вважає, що долучений до матеріалів справи ордер АР №1161402 оформлений неналежним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 22.04.2024 об 11:30 год.

У судового засіданні 22.04.2024 оголошувалась перерва до 20.05.2024 о 09:30 год.

За допомогою системи "Електронний суд" позивачем 23.04.2024 до суду подана заява про надання повторно копії видаткової накладної №5 від 14.12.2023 та копії-скани інших документів, що вже містяться в матеріалах справи.

За допомогою системи "Електронний суд" відповідачем 26.04.2024 до суду подані заперечення якими просить суд дослідити видаткові накладні №4 від 06.12.2023 та №5 від 14.12.2023, що долучені до позовної заяви та встановити відсутність на них підпису уповноваженої особи відповідача, заяву позивача від 23.04.2024 про долучення доказів у справі №904/720/24 залишити без розгляду. Відповідач зазначає, що позивач, в силу приписів ч. 2 ст. 80 ГПК України, зобов`язаний подати докази разом із позовною заявою. З позовної заяви вбачається, що до неї долучені, зокрема, видаткова накладна №4 від 06.12.2023 та видаткова накладна №5 від 14.12.2023 які не містять підпису представника ПрАТ "ДТРЗ". Відповідач зазначає, що твердження позивача про погане відображення підпису на видаткових накладних, долучених до позовної заяви, не відповідає дійсності, оскільки вбачається, що графа видаткової накладної "Отримав(ла)" є незаповненою, не містить жодних приміток, підписів та/або інших реквізитів. Також, долучені до позовної заяви видаткові накладні біля графи "Отримав(ла)" не містять жодних штрихів, слідів почерку та приладдя для письма (ручок, олівців тощо), які дали змогу хоча б припустити дійсність твердження позивача про погану якість відображення підпису уповноваженої особи ПрАТ "ДТРЗ". Водночас, копії видаткових накладних №4 від 06.12.2023 та №5 від 14.12.2023, долучені до позовної заяви, роздруковані достатньо яскраво та чітко, всі наявні в них реквізити є доступними до прочитання. А відтак, вбачається, що вони не містять та не містили підпису уповноваженої особи ПрАТ "ДТРЗ".

Також відповідач зазначає, що заява позивача від 23.04.2024 про долучення доказів не містить вимоги щодо поновлення процесуального строку для надання доказів, що суперечить приписам ст. 119 ГПК України.

У судовому засіданні 20.05.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати оголошено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про долучення додаткових доказів у зв`язку з тим, що це не є додатковими доказами.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 20.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судових засіданнях представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт" (далі - позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - відповідач, замовник) укладено договір про закупівлю № 23393 (далі - договір) відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність замовника товар найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації (додаток №1), які є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у договорі.

Найменування (асортимент) товару: вкладиші до дизеля тепловозу ЧМЕЗ. Кількість товарів: згідно специфікації (пункти 1.2, 1.3 договору).

Ціна товару, що поставляється за договором, вказана в специфікації (п.1.4 договору).

Відповідно до пункту 1.5 договору право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або ушкодження товару переходить від постачальника до замовника в момент, коли товар поставлений відповідно до умов договору.

Підтвердженням якості товару з боку постачальника є наступні документи: сертифікати якості та/або паспорт, які надаються постачальником товару замовнику при постачання товару з кожною партією. Постачальник повинен надати замовнику сертифікати відповідності у разі, якщо товар підлягає обов`язковій сертифікації в Україні (п.2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що загальна сума договору складає 2 697 006,00 грн., в т.ч. 20% ПДВ 449 501,00 грн.

Ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди (п.3.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору розрахунки провадиться у безготівковому порядку на рахунок постачальника, вказаний в договорі, в національній валюті України - гривні.

Відповідно до пункту 4.2 договору замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 30 календарних днів з дати поставки товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, документів щодо якості на товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній повинен бути код товару згідно УКТ ЗЕД.

Згідно з п.5.1 договору поставка товару здійснюється партіями, не пізніше 5 календарних днів з дати отримання постачальником письмової заявки замовника (за допомогою факсимільного зв`язку, телеграмою, або шляхом передачі через e-mail пошту постачальника, яка зазначена в розділі 15 договору). Кількість та асортимент партії товару визначається в заявці замовника.

Передача товару замовнику здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання узгоджену ціну товару та загальну вартість партії товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України. Разом з видатковою накладною постачальник зобов`язується надати замовнику документи визначені п. 2.2 договору, та за необхідності документи визначені пунктом 6.3.6 даного договору (п. 5.2 договору).

Відповідно до п.6.1.1 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Замовник має право залишити рахунок постачальника без здійснення оплати в разі не надання або неналежного оформлення товаросупровідних документів, поставки неякісного, некомплектного товару (п.6.2.5 договору).

У разі порушення строків оплати, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.5 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.10.1 договору).

У Специфікації №1 від 05.12.2023 до договору сторони визначили найменування товару, його технічні характеристики, ГОСТ ДСТУ, ТУ, креслення, інф., виробника, одиницю виміру, кількість, ціну та вартість товару яка загалом складає 2 697 006,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт" здійснило поставку Приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" товару на загальну суму 1 021 548,00 грн. за наступними видатковими накладними:

- №4 від 06.12.2023 на суму 977 226,00 грн.;

- №5 від 14.12.2023 на суму 44 322,00 грн.,

який отримано за наступними довіреностями на отримання цінностей за договором №23393 від 05.12.2023:

- №949 від 06.12.2023;

- №1004 від 19.12.2023,

та який частково повернуто за видатковою накладною (повернення) №17 від 20.12.2023 на суму 28 560,00 грн.

Також позивачем на оплату поставленого товару виставлені відповідачу рахунки на оплату:

- №5 від 06.12.2023 на суму 977 226,00 грн.;

- №7 від 14.12.2023 на суму 44 322,00 грн.,

та оформлені податкові накладні:

- №1 від 06.12.2023 - 18.12.2023 в ЄРПН зареєстровано за №9345045779;

- №2 від 14.12.2023 - 05.01.2024 в ЄРПН зареєстровано за №9362835507.

Внаслідок несплати відповідачем вартості поставленого товару позивач звернувся до відповідача з претензією №1 про сплату заборгованості (а.с. 21-23 том 1).

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язання за договором в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар, просить суд стягнути з відповідача 992 988,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 3 230,27 грн. 3% річних за загальний період з 08.01.2024 по 16.02.2024 та 3 940,93 грн. пені за загальний період з 08.01.2024 по 16.02.2024, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору про закупівлю, строк його дії, факт поставки товару, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 1 021 548,00 грн. за видатковими накладними №4 від 06.12.2023 на суму 977 226,00 грн. та №5 від 14.12.2023 на суму 44 322,00 грн., відповідач частково повернув товар за видатковою накладною (повернення) №17 від 20.12.2023 на суму 28 560,00 грн.

З урахуванням пункту 4.2 договору, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Доказів сплати оплати поставленого товару у повному обсязі відповідач до суду не надав.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, які ґрунтуються на недоведені позивачем факту настання строку для оплати товару, оскільки згідно умов пункту 4.2. договору, замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 30 календарних днів із дня поставки товару. Тобто, сторони договору встановили конкретний строк виконання зобов`язання, зі спливом якого, відповідач має оплатити товар.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Отже, судом встановлено, що надані первинні документи, що складені між позивачем та відповідачем в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є такими, що підтверджують здійснення господарських операцій по постачанню позивачем відповідачу товару.

Відповідач факт здійснення поставки товару, який підтверджено належним чином оформленими первинними документами (видатковими накладними) не спростував, строк відтермінування оплати товару сплив, а відтак, обов`язок відповідача щодо оплати товару настав.

За приписами ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цій строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 664 Цивільного кодексу унормовано, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Щодо заперечення відповідача про ненадання продавцем покупцю належних документів на товар суд зазначає наступне.

Статтею 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За змістом статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Проте, як встановлено судом відповідач не звертався до позивача з вимогою надати будь-які відсутні документи, не скористався наданим законом і умовами договору правом відмовитися від приймання товару або від договору.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 7.5 договору у разі порушення строків оплати, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня в розмірі 3 940,93 грн. пені за загальний період з 08.01.2024 по 16.02.2024.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 3 230,27 грн. за загальний період з 08.01.2024 по 16.02.2024;

Відповідач проти стягнення 3% річних заперечує, посилаючись на те, що пункту 11.1 договору встановлено, що прострочені замовником грошові зобов`язання, передбачені даним договором, повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та трьох процентів річних.

Відповідно до пункту 11.1 договору сторони домовились, що прострочені замовником грошові зобов`язання, передбачені цим договором повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюються до нуля відсотків.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України сторони можуть на власний розсуд визначити інший розмір процентів річних. Займенник "інший" в українській мові має значення означального, тобто вказує на ознаку, але не називає її і розуміється як такий, який відрізняється від названого, даного, встановленого і таке інше. У цьому випадку проценти визначені у договорі є відмінними від встановлених у статті 3 %. Тобто 3 % - розмір, який застосовується у випадку, коли сторони не визначили у договорі відповідного розміру. Водночас сторони вільні у визначенні відмінного від трьох процентів розміру, щодо якого вони дійшли згоди та зазначили його у договорі. Ключовим є сам факт застосування положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та встановлення погодженого розміру, у тому числі якщо він становить 0.

Положення спірного договору, погоджене сторонами та викладене саме у формі встановлення розміру процентів (0), вказує на фактичну реалізацію принципу свободи договору, як одного з основоположних у цивільному законодавстві.

Оскільки частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України надає можливість самостійного визначення розміру процентів річних від простроченої суми і дійшовши згоди щодо нього, сторони реалізували таке право у такому значенні, щодо якого у них не виникло заперечень.

Хоча зобов`язання сплатити проценти річних, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України є способом компенсації майнових втрат, однак неможливо відокремити таку компенсацію від права сторін встановлювати відповідний її розмір, який на їх думку буде розумним та справедливим у сукупності з імперативним відшкодуванням матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.

Отже оскільки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України сторони визначили інший розмір процентів - 0, що узгоджується зі свободою договору.

Водночас зважаючи на викладені мотиви та враховуючи положення статей 627, 628 Цивільного кодексу України, оскільки сторони визначили інший розмір процентів, ніж передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних за спірним договором не можуть бути задоволені.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №910/4519/18, від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 992 988,00 грн. заборгованості за поставлений товар та 3 940,93 грн. пені.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 14 953,93 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт" до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 992 988,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 3 230,27 грн. 3% річних, 3 940,93 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7, ідентифікаційний код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожснабпромконтакт" (69065, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, ідентифікаційний код 22161643) 992 988,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 3 940,93 грн. пені та судовий збір у сумі 14 953,93 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 27.05.2024.

Суддя Е.М. Бондарєв