Рішення

від 22.05.2024 по справі 909/260/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/260/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.

секретар судового засідання Оліфіренко О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Теплотехнології"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефес Груп"

про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги на суму 149942 грн 11 к., з яких: 122000 грн 00 к. заборгованість за основною сумою боргу, 1715 грн 45 к. інфляційне збільшення, 11680 грн 00 к. 48 % річних, 7273 грн 33 к. пеня, 7273 грн 33 к. проценти за користування чужими коштами,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

У судовому засіданні 22.05.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору.

ТОВ "Нові Теплотехнології" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Ефес Груп" про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 06/12ФП від 06.12.2023 на суму 149942 грн 11 к., з яких: 122000 грн 00 к. - сума основного боргу, 1715 грн 45 к. - інфляційне збільшення, 11680 грн 00 к. - 48% річних, 7273 грн 33 к. - пеня, 7273 грн 33 к. - проценти за користування чужими коштами.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою від 25.03.2024 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 23.04.2024, встановити строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив на заперечення.

Протокольною ухвалою від 23.04.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 22.05.2024.

Суд належним чином повідомляв сторін про дату та час розгляду справи.

Явка в судове засідання представника позивача підтверджує наведений факт.

Що стосується відповідача, то процесуальні документи, які направлялися на його адресу, повернулися до суду з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата за адресою місцезнаходження, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи; беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, відсутність підстав для відкладення судового засідання, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі відповідача на підставі наявних у суду матеріалів.

Позиції сторін щодо позову.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на невиконання відповідачем зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 06/12 ФП від 06.12.2023. За порушення строків повернення коштів відповідачу нараховано пеню, 48 % річних, інфляційні втрати та проценти за користування чужими коштами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задоволити.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

06.12.2023 між ТОВ "Нові Теплотехнології" (далі Позичкодавець) та ТОВ "Ефес Груп" (далі Позичальник) укладено договір № 06/12ФП про надання поворотної фінансової допомоги (надалі Договір).

Поворотна фінансова допомога надається одноразово в національній валюті України в межах суми 122000 грн 00 к. без ПДВ (п. 2.1. Договору).

Поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі тобто плата за користування коштами не стягується (п. 2.2. Договору).

Поворотна фінансова допомога надається на строк один місяць, тобто до 05.01.2024 року (п. 2.3. Договору).

На виконання умов договору позивач надав, а відповідач отримав поворотну фінансову допомогу відповідачу в сумі 122000 грн 00 к., що підтверджується платіжною інструкцією № 957 від 22.12.2023 на суму 122000 грн 00 к.

Відповідач у визначені договором строки позику не повернув. Борг відповідача становить 122000 грн 00 к.

У разі прострочення Позичальником повернення суми допомоги, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, а також сплатити на користь кредитора проценти за весь час користування чужими грошовими коштами в розмірі подвійної обліком ставки НБУ, нараховані на суму заборгованості, що діяла протягом всього строку користування Позичальником чужими грошовими коштами (п. 4.2. Договору).

В разі невиконання Позичальником зобов`язань щодо повернення суми допомоги у відповідності до умов цього Договору, Позичальник відповідно до ст. 625 ЦК України сплачує на користь кредитора компенсаційний платіж в розмірі 48% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої заборгованості (п. 4.3. Договору).

Враховуючи факт прострочення повернення коштів, позивачем нараховано відповідачу 1715 грн 45 к. інфляційних збільшень, 11680 грн 00 к. 48% річних, 7273 грн 33 к. пені та 7273 грн 33 к. процентів за користування чужими коштами.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Із змісту ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Укладаючи договір про надання поворотної фінансової допомоги № 06/12ФП від 06.12.2023 сторони погодили всі його істотні умови.

Окремих вимог до договору про надання поворотної фінансової допомоги на сьогодні немає, тому враховуючи його цивільно-правову природу, прийнято застосовувати норми цивільного законодавства. За своєю суттю поворотну фінансову допомогу вважають позикою, а правовою підставою для її надання є договір позики.

Договір позики передбачає, що одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст. 1046 ЦК України).

У ПК України конкретизовано, що поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення (п. 14.1.257 ПК України).

На це ж визначення посилається Верховний Суд у своїх позиціях, до прикладу, у постанові від 06.04.2021 у справі № 826/12608/15.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Так, позивач надав, а відповідач отримав фінансову допомогу в сумі 122000 грн 00 к., про що свідчить відповідна платіжна інструкція.

Однак, отриману фінансову допомогу відповідач не повернув. Борг відповідача становить 122000 грн 00 к. Протилежного суду не доведено.

За таких обставин суд визнає заявлені позовні вимоги про стягнення основного боргу обґрунтованими та документально підтвердженими. Стягненню з відповідача підлягає основний борг в сумі 122000 грн 00 к.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Здійснивши перевірку правильності нарахування заявлених позивачем 48 % річних за період з 06.01.2024 по 18.03.2024, суд визнає такі нарахування в сумі 11680 грн 00 к. правомірними та арифметично правильними.

При нарахуванні відповідачу інфляційних втрат за період з 06.01.2024 по 18.03.2023 позивачем помилково враховано індекс інфляції за грудень 2023 року.

Суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-правової системи "Прецедент", не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов`язання та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань та встановив, що розрахунки інфляційних втрат за період з 06.01.2024 по 18.03.2024 становлять 1469 грн 74 к.

Відповідно до ст. 230 - 232 ГК України, ст. 549 ЦК України внаслідок порушення зобов`язання боржник повинен сплатити пеню.

Позивач нарахував пеню за період з 06.01.2024 по 18.03.2024 в сумі 7273 грн 33 к. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, враховуючи умови п. 4.2 Договору.

Суд здійснив перевірку розрахунку пені за допомогою юридичної інформаційно-правової системи "Прецедент" та встановив, що пеня за вказані періоди становить 7286 грн 67 к.

Враховуючи той факт, що суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог стягненню підлягає пеня визначені позивачем, зокрема, в сумі 7273 грн 33 к.

Щодо нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі подвійної обліком ставки НБУ за період з 06.01.2024 по 18.03.2024 в сумі 7273 грн 33 к., суд, надавши оцінку договору, прийшов до висновку, що проценти, передбачені п. 4.2 Договору, які нараховуються в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за своєю правовою природою підпадають під визначення неустойки, а саме пені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що умовами договору передбачено подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язання відповідачем, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Висновок суду.

У контексті наведеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 2300 грн 93 к.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Позивач, при поданні до суду позовної заяви зазначив розрахунок витрат на правову допомогу, який складає 12000 грн 00 к.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги представник позивача надав копі. договору про надання правової (правничої) допомоги від 14.03.2023, укладений між позивачем та Адвокатом Сіньковою Ю. К., копію акту приймання-передачі наданих послуг № 14 від 14.03.2024, копію рахунку-фактури № 14 від 14.03.2024 на суму 12000 грн 00 к.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг № 14 від 14.03.2024, адвокатом надані наступні послуги: ознайомлення з договором про надання поворотної фінансової допомоги № 06/12ФП від 06.12.2023, складання вимоги до "Ефес Груп" про повернення коштів та сплати штрафних санкцій (вартість послуги 2500 грн 00 к.); складання позовної заяви до ТОВ "Ефес Груп" про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги, відправка матеріалів відповідачу поштою та суду через Електронний суд (вартість послуги 6000 грн 00 к.); розрахунок штрафних санкцій до ТОВ "Ефес Груп" за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 06/12ФП від 06.12.2023 (вартість послуги 3500 грн 00 к.). Всього: 12000 грн 00 к.

У ряді постанов ВП ВС, зокрема в постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, викладено правову позицію про те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо судових витрат за ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ від 28.11. 2002 у справі Лавентс проти Латвії за заявою № 58442/00, рішення у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112, відповідно). У справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України. Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20).

Дослідивши надані докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених представником позивача до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, суд зазначає, що вартість послуг наданих адвокатом не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК.

Що стосується витрат за розрахунок штрафних санкцій до ТОВ "Ефес Груп" за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 06/12ФП від 06.12.2023 (вартість послуги 3500 грн 00 к.), то суд вважає за необхідне зазначити, що такий розрахунок був здійснений представником позивача частково із допущеними помилками, а тому покладання на відповідача всієї суми витрат за розрахунок штрафних санкцій є безпідставним, необґрунтованим та становить надмірний тягар для відповідача.

За наведених обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правову допомогу в сумі 10500 грн 00 к., а саме: складання вимоги до "Ефес Груп" про повернення коштів та сплати штрафних санкцій (вартість послуги 2500 грн 00 к.); складання позовної заяви до ТОВ "Ефес Груп" про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги, відправка матеріалів відповідачу поштою та суду через Електронний суд (вартість послуги 6000 грн 00 к.); розрахунок штрафних санкцій до ТОВ "Ефес Груп" за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 06/12ФП від 06.12.2023 (вартість послуги 2000 грн 00 к.)

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 165, 202, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Теплотехнології" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефес Груп" про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги на суму 149942 грн 11 к., з яких: 122000 грн 00 к. заборгованість за основною сумою боргу, 1715 грн 45 к. інфляційне збільшення, 11680 грн 00 к. 48 % річних, 7273 грн 33 к. пеня, 7273 грн 33 к. проценти за користування чужими коштами задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефес Груп" (б. Південний, буд. 20, корпус 1, офіс 37, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018; ідентифікаційний код 44292712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Теплотехнології" (вул. Святого Миколая, 6, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69063; ідентифікаційний код 34027947) 122000 (сто двадцять дві тисячі) грн 00 к. основного боргу, 1469 (одна тисяча чотириста шістдесят дев`ять) грн 74 к. інфляційних збільшень, 11680 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн 00 к. 48 % річних, 7273 (сім тисяч двісті сімдесят три) грн 33 к. пені, 2300 (дві тисячі триста) грн 93 к. судового збору та 10500 (десять тисяч п`ятсот) грн 00 к. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У частині позовних вимог про стягнення 245 (двісті сорок п`ять) грн 71 к. інфляційних збільшень та 7273 (сім тисяч двісті сімдесят три) грн 33 к. процентів за користування чужими коштами - відмовити.

Судовий збір в сумі 121 (сто двадцять одна) грн 47 к. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 к. залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 27.05.2024.

Суддя Т. В. Стефанів