Постанова

від 15.05.2024 по справі 758/14039/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/14039/23

3-зв/758/4/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі судді Гребенюка В.В. розглянувши заяву представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвоката Ковальського Геннадія Віталійовича про відвід судді Подільського районного суду м. Києва Ларіонової Наталії Миколаївни від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України

У С Т А Н О В И В:

До Подільського районного суду м. Києва надійшла заява Ковальського Г.В. про відвід судді Подільського районного суду м. Києва Ларіонової Наталії Миколаївни від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Свою заяву обгрунтовує тим, що 14.03.2024 суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М. ухвалила Постанову по справі № 758/14050/23, а також 28.04.2024 - ще вісім постанов по справам № 758/14042/23, № 758/14058/23, № 758/14055/23, № 758/14049/23, № 758/14057/23, № 758/14053/23, № 758/14059/23. Всі зазначені постанови ухвалені у справах про порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, які є подібними до даної справи № 758/14039/23 і за участі тих самих сторін.

З огляду на викладене, заявник вважає, що оскільки суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., яка при судовому розгляді інших подібних справ за участі тих самих осіб вже висловила свою думку про доводи Енергетичної митниці про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, то розгляд суддею Подільського районного суду м. Києва Ларіоновою Н.М. справи про адміністративне правопорушення № 758/14039/23, що подібна до вищезазначених, може викликати сумніви в її неупередженості, а тому, на думку заявника, відповідно до п. 4 ст. 75 КПК України, це є підставою для відводу судді Ларіонової Н.М.

В судове засідання представник особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвокат Ковальський Г.В. з`явився, вимоги викладені в заяві підтримав, просив задовольнити.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.

Вирішуючи заявлений відвід, суд виходить з того, що КУпАП не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок вирішення відводу, заявленого судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення.

Рада суддів України пунктом 4 рішення № 34 від 08 червня 2017 року також роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

За таких обставин клопотання про відвід судді підлягає розгляду за аналогією процесуальних норм, які містяться в КПК України.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені, зокрема, під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Частиною 1 ст. 81 КПК України визначено, що у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьоюстатті 35цього Кодексу.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі № 5-15п12).

При розгляді заяви Ковальського Г.В. , судом встановлено, що непогодження з рішенням судді не є підставою для його відводу, передбаченою п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Сторона вправі не погоджуватись із прийнятими рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості дій судді під час розгляду справи.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що обставини, зазначені в заяві адвоката Ковальського Г.В. як підстави для відводу судді Ларінової Н.М., не підтверджені та надумані, а отже, в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 268, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Ковальського Геннадія Віталійовича про відвід судді Подільського районного суду м. Києва Ларіонової Наталії Миколаївни від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України - залишити без задоволення;

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Гребенюк