Постанова

від 24.05.2024 по справі 705/1511/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/267/24 Справа № 705/1511/24 Категорія: ст.ст.124,122-4 КУпАПГоловуючий у І інстанції Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2024 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №705/1511/24 щодо ОСОБА_1 , що надійшли з Уманського міськрайонного суду Черкаської області за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Моспана В.В., -

в с т а н о в и л а :

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 квітня 2024 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винниму вчиненніадміністративних правопорушень,передбачених ст.124,122-4КУпАП,та накладенона ньогоадміністративне стягненняу видіштрафу урозмірі двохсотнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить3400грн.,постановлено стягнутисудовий збіру сумі605грн.60коп.

Як встановленосудом першоїінстанції,ОСОБА_1 20.02.2024 о 16 год. 30 хв. в м. Умані по вул.Європейській, 17, керуючи т/з електросамокатом «KUGOO М4PRO», здійснюючи рух по пішохідному тротуару, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та за її зміною, не вибравши безпечної швидкості руху, допустив зіткнення з автомобілем BMW 320D, д.н.з НОМЕР_1 , внаслідок даного зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.2.3б, 11.13, 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Після ДТП ОСОБА_1 залишив місце пригоди, чим порушив п.2.10 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.122-4 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необгрунтованою, представник ОСОБА_1 - адвокат Моспан В.В. подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01.04.2024 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,122-4 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційні вимоги обгрунтував тим, що докази, на які посилається суд, навпаки спростовують вину ОСОБА_1 і доводять його невинуватість.

З пояснень обох учасників ДТП видно, що мети зникнення з місця ДТП в них не було.

ОСОБА_1 був впевнений в тому, що ОСОБА_2 з ним розрахується за заподіяну шкоду внаслідок пошкодження електросамоката. Однак коли остання відмовилась від відшкодування збитків, ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав звернувся до поліції, щоб притягнути ОСОБА_2 до відповідальності, самостійно зібравши докази її винуватості у вигляді відеозапису ДТП.

В постанові зазначено, що ОСОБА_1 порушив п. 2.10 ПДР України. Однак не вказано, який саме пункт порушено водієм, тому за що притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 на даний час невідомо.

Вказане вкотре підтверджує формальний підхід з боку суду до розгляду вказаної категорії справ, без детального дослідження матеріалів та залишення поза увагою доводів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Апелянт вважає, що вина водія ОСОБА_1 повністю спростовується матеріалами адміністративної справи № 705/1511/24, відео з місця ДТП, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Обгрунтовуючи апеляційні вимоги , апелянт послався на КУпАП, Конституцію України, судову практику Європейського суду з прав людини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та його представник - адвокат Моспан В.В. не з`явилися в судове засідання апеляційного суду, призначене на 24.05.2024, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили, як не повідомили її і в попередньому судовому засіданні, що було призначено на 10.05.2024.

Інша учасниця дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 09.05.2024 направила на електронну пошту апеляційного суду заяву в якій просила справу розглядати за її відсутності, та зазначила, що з апеляційною скаргою не згідна.

Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За наведених обставин вважаю за можливе розглянути справу без участі особи, яка подала апеляційну скаргу, представника ОСОБА_1 адвоката Моспана В.В., Керціцького М.О. та Філонової А.В.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Згідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог дотримався.

Незважаючи надоводи апеляційноїскарги,винаОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,122-4 КУпАП, підтверджується сукупністю належних, допустимих, достовірних доказів, зібраних до суду працівниками поліції відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №493047 від 28.02.2024 вбачається, що ОСОБА_1 20.02.2024о 16год.30хв.в м.Умань повул..Європейській,17,керуючи т/зелектросамокатом «KUGOOМ4PRO»,здійснюючи рухпо пішохідномутротуару,не бувуважний,не стеживза дорожньоюобстановкою таза їїзміною,не вибравшибезпечної швидкостіруху,допустив зіткненняз автомобілемBMW320D,д.н.з НОМЕР_1 ,внаслідок даногозіткнення транспортнізасоби отрималимеханічні пошкодження,чим порушиввимоги п.2.3б,11.13,13.1ПДР,за щопередбачена відповідальністьза ст.124КУпАП (а.с.26).

Викладені впротоколі серіїААД №493047від 28.02.2024обставини підтверджуютьсятакож долученоюдо протоколусхемою місцяДТП,яка сталася(а.с.27),згідно зданими якоїдорожньо-транспортнапригода маламісце 20.02.2024в м.Умань по вул.Європейській, 17,внаслідок якоїтранспортний засібелектросамокат «KUGOO М4PRO» та автомобіль BMW 320D, д.н.з НОМЕР_1 , отримали механічні пошкодження, а саме, автомобіль BMW320D,д.н.з НОМЕР_1 переднійбампер,ліве переднєкрило,електросамокат «KUGOOМ4PRO» - рульова стійка, рульовий механізм, задні система ароматизаторів та інші механічні ушкодження, які детально викладені у схемі (а.с.27).

Відповідно до схеми місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи т/з електросамокатом «KUGOO М4PRO», здійснюючи рух по пішохідному тротуару, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та за її зміною, не вибравши безпечної швидкості руху, допустив зіткнення з автомобілем BMW 320D, д.н.з НОМЕР_1 , в результаті ДТП електросамокат та автомобіль отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.2.3.б, 11.13, 13.1 ПДР України.

Слід зазначити, що схема місця ДТП була підписана як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 , без будь-яких зауважень.

З протоколупро адміністративнеправопорушення серії№493047від 20.07.2023вбачається,що ОСОБА_1 20.02.2024 о 16 год. 30 хв. в м. Умань по вул.. Європейській, 17, керуючи т/з електросамокатом «KUGOO М4PRO», скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив зіткнення з т/з BMW 320 D д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , після чого місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п.2.10 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП.

Протоколи складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, оформлено компетентним органом в межах повноважень, наданих особі, яка їх склала, в них чітко викладено суть правопорушень, підписані поліцейським, який їх склав, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, без зауважень, а тому є належними і допустимими доказами у справі.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за: - ст. 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів; - ст. 122-4 КУпАП як залишення водієм транспортного засобу на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

Відповідно до ст.124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

За ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Незважаючи наневизнання своєївини,винаОСОБА_1 підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №493047 від 28.02.2024 та серії ААД №493048 від 28.02.2024; схемою місця ДТП від 20.02.2024; відеозаписом ДТП; поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 28.02.2024.

ДіїОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв`язку з подією даної пригоди та наслідками у виді механічних пошкоджень транспортних засобів, та в його діях вбачаються ознаки порушення вимог ПДР України, що свідчить про наявність в діях останнього складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,122-4 КУпАП.

Пункт 2.3. б Правил дорожнього руху України передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 13.1. ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно доПДРУкраїни відсутнє визначення електросамокату або самокату, разом з тим, згідност. 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів»електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії, тобто вказаною статтею встановлено, що електросамокат є транспортним засобом.

Згідноп.11.13 Правил дорожнього рухуУкраїни, забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.

За змістом пунктів 26.1-26.3ПДРУкраїни пішоходам дозволяється рухатися у житловій та пішохідній зоні як по тротуарах, так і по проїзній частині. Пішоходи мають перевагу перед транспортними засобами, але не повинні створювати безпідставних перешкод для їхнього руху.

У житловій зоні забороняється: транзитний рух транспортних засобів; стоянка транспортних засобів поза спеціально відведеними місцями і таке їх розташування, яке утруднює рух пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних транспортних засобів; стоянка з працюючим двигуном; навчальна їзда; рух вантажних автомобілів, тракторів, самохідних машин і механізмів (крім тих, що обслуговують об`єкти і громадян, виконують технологічні роботи або належать громадянам, що проживають у цій зоні).

У пішохідну зону в`їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, чи автомобілям (мотоколяскам), позначеним розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять пасажирів з інвалідністю. Якщо до об`єктів, розташованих на цій території, є інші під`їзди, водії повинні користуватися лише ними.

Згідно п. 2.10. а ПДР України водій зобов`язаний у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Враховуючи вказані норми, слід зробити висновок, що ОСОБА_1 керуючи т/з електросамокатом «KUGOO М4PRO»,здійснюючирух попішохідному тротуару,не бувуважний,не стеживза дорожньоюобстановкою таза їїзміною,не вибравшибезпечної швидкостіруху,допустив зіткненняз автомобілемBMW320D, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, та залишив місце пригоди.

Проаналізувавши доказипо справіз точкизору їхдопустимості,об`єктивностіта достатності,міськрайонний судвірно прийшовдо переконання,що винуОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,122-4 КУпАП, доведено.

Доводи апелянтапро те,що судвиніс незаконнупостанову тате,що вонає необґрунтованою, адокази наякі посилаєтьсясуд спростовуютьвину ОСОБА_1 , є безпідставними, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Зі змістуапеляційної скаргивбачається,що апелянт заперечуєвину ОСОБА_1 у вчиненніДТП тастверджує,що уїї вчиненнівинна лишеінша учасницяДТП ОСОБА_2 ,однак такапозиція апелянтає безпідставною,та спростовується,зокрема,показами ОСОБА_2 ,яка пояснила,що 20.02.2024вм. Умань по вул. Європейській, 17, близько о 16 год. 30 хв. вона рухалася транспортним засобом BMW 320D, д.н.з НОМЕР_1 , по головній дорозі вул. Європейській, здійснювала поворот праворуч коло магазину «Панорама», пропустивши пішоходів, почала рух після чого помітила, що особа яка рухалася по тротуару на електросамокаті здійснила перекидання через передню частину її автомобіля, вона вийшла з автомобіля та підійшла до людини та запитала чи все добре. Він відповів, що все добре, та відмовився викликати працівників поліції та ШМД. Після чого вона йому запропонувала заплатити за пошкодження електросамокату, які були отримані під час зіткнення, він погодився на суму 2000 грн. і отримав від неї 2000 грн. та повідомив, що якщо буде недостатньо грошей, щоб відремонтувати самокат, то він до неї зателефонує. На наступний день, 21.02.2024 близько о 16:45 він до неї зателефонував, та сказав, що йому нарахували за ремонт електросамоката 15700 грн., але відшкодовувати їх вона відмовилась. Потім до неї зателефонував батько потерпілого та почав здійснювати погрози у її бік, запропонував зустрітися з його сином, щоб забрати електросамокат на ремонт, останній погодився і мав віддати самокат для ремонту на наступний день, але не віддав та звернувся до поліції із письмовою заявою по даному факту (а.с.6-7).

Разом з тим, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,122-4 КУпАП, також підтверджується безпосередньо його поясненнями від 23.02.2024, які він надав ст.інспектору РСС Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Так, ОСОБА_1 пояснив, що 20.02.2024 о 16.30 він їхав на електросамокаті «KUGOO М4PRO» по тротуару по вул.Європейській зі сторони центру до вул.Тищика, біля ТЦ «Панорама» на тротуар виїхав автомобіль БМВ білого кольору та збив його разом з самокатом. З автомобіля вийшла ОСОБА_2 і пообіцяла відшкодувати механічні пошкодження, завдані самокату. На даний час ОСОБА_2 відмовляється відшкодувати кошти за пошкодження електросамокату. 20.02.2024 він не викликав на місце ДТП поліцію, тому що перебував в стані стресу (а.с.30) Аналогічні пояснення ОСОБА_1 надав і 28.02.2024 інспектору ВРПП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 (а.с.29).

Саме в цих поясненнях ОСОБА_1 вказав, що він керував електросамокатом та рухався ним по пішохідному тротуару, а після ДТП не викликав працівників поліції, та покинув місце пригоди.

Ці обставини відображені і на диску з відеозаписом події від 20.02.2024 за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був переглянутий апеляційним судом і вони підтверджують, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки вчинення ним правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП (а.с.28).

На доводи апелянта про те, що суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 порушив п.2.10 ПДР України, однак не вказав, який саме пункт порушено водієм, апеляційний суд зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №493048 від 28.02.2024 вказано, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.10. «А» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП (а.с.1), те, що суд не вказав у оскаржуваній постанові пункт «А» не може слугувати підставою для скасування законного рішення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 Уманським міськрайонним судом Черкаської області повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251,252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду, яка відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Невизнання ОСОБА_1 своєї винуватості в скоєнні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, апеляційний суд оцінює критично, як спосіб захисту, оскільки вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.124,122-4 КУпАП, підтверджується наведеними вище доказами, та розцінюється судом як намагання уникнути відповідальності за скоєні правопорушення.

Згідно ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.ст.124,122-4 КУпАП та накладенні на нього адміністративного стягнення були дотримані в повній мірі.

Постанова міськрайонного суду є законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстави для її скасування чи зміни відсутні, а тому апеляційні вимоги представника ОСОБА_1 - адвоката Моспана В.В., є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Моспана В.В. -залишити без задоволення.

Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124,122-4 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Соломка