Постанова

від 13.10.2010 по справі 2а-12828/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 13 жовтня 2010 року           15:40           № 2а-12828/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І.., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва  

до

третя особа

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційна компанія»

Дарницька районна у місті Києві державна адміністрація

про          

припинення (скасування) юридичної особи,

за участю:

позивача –не з’явився

відповідача –не з’явився

третьої особи –не з’явився

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

       ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва (далі по тексту –позивач, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва) звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційна компанія»(далі по тексту –відповідач, ТОВ «Торгівельно-комерційна компанія»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації (далі по тексту –третя особа), в якому просить припинити юридичну особу –Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційна компанія»(код ЄДРПОУ 30728908).

В якості підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, позивач зазначив неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності відповідно до закону.

В судове засідання жодна зі сторін не з’явилася, сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційна компанія»(код ЄДРПОУ 30728908) зареєстроване Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 21 лютого 2000 року.

Згідно довідки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 23 липня 2010 року № 423 остання податкова звітність відповідачем подавалась 2 лютого 2009 року.

Згідно довідки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва станом на 27 липня 2010 року заборгованість перед бюджетом відсутня.

Згідно зі статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання  у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Право на звернення суб’єктів владних повноважень, і зокрема, органів державної податкової служби України, із позовами про припинення суб’єкта господарювання в зв’язку з неподанням таким суб’єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством, випливає із положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб-підприємців”, а також Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів.

Згідно пункту 17 частини першої статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб’єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання провадиться за рішенням суду.

Вказані норми кореспондується із нормами Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця внаслідок неподання податкової звітності.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців” юридична особа припиняється, в тому числі, за судовим рішенням.

У відповідності до частини другої статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців” підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Датою вчинення правопорушення, за яке може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації, слід вважати наступний день після спливу річного терміну з моменту неподання відповідних податкових декларацій та іншої фінансової звітності.

Відповідно до частин першої та шостої статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб’єкта господарювання.

Отже, як вбачається з наведених положень законодавства, у Господарському кодексі України вживаються терміни “скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання” та “припинення діяльності суб’єкта господарювання”. Водночас, стаття 104 Цивільного кодексу України вживає термін “припинення юридичної особи”. Термін “припинення юридичної особи” вживається також у Законі України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.

Частина друга статті 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, частина друга статті 104, частина п’ята статті 111 Цивільного кодексу України та частина сьома статті 59 Господарського кодексу України пов’язують момент припинення юридичної особи (суб’єкта господарювання) з однією подією: внесенням до державного реєстру запису про припинення такої особи (суб’єкта господарювання).

Виходячи із приписів частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України  цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення такої особи, тобто саме з моменту втрати юридичною особою цивільної правоздатності юридична особа є такою, що припинилася.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, вищевикладене дає підстави для висновку про те, що позовні вимоги органу державної податкової служби, спрямовані на втрату юридичною особою цивільної правоздатності, в тому числі вимоги про припинення юридичної особи або вимоги про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, відповідають повноваженням органу державної податкової служби, а відповідно і компетенції адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України  доказами в адміністративному  судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи, що відповідачем більше року не подаються органам державної податкової служби податкові декларації та документи фінансової звітності відповідно до закону, а також право органів державної податкової служби звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про припинення (скасування) юридичної особи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва задовольнити.

2. Припинити юридичну особу –Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційна компанія»(код ЄДРПОУ 30728908) та скасувати її державну реєстрацію.

3. Зобов’язати державного реєстратора Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи –Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційна компанія»(код ЄДРПОУ 30728908) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис щодо цього судового рішення та здійснити заходи з припинення юридичної особи у встановленому порядку.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2010 року.

Суддя                                                                                           В.В. Амельохін