Рішення

від 27.05.2024 по справі 140/2605/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2605/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СБЕ Україна Рівне» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СБЕ Україна Рівне» (далі ТОВ «СБЕ Україна Рівне», позивач, товариство) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2023 №00153490408, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «СБЕ Україна Рівне» штрафу на суму 45 615,14 грн за порушення термінів реєстрації податкової накладної від 31.10.2022 року за № 67.

ГУ ДПС у Волинській області проведена камеральна перевірка щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ТОВ «СБЕ Україна Рівне», за результатами якої складено акт перевірки від 18.10.2023 № 16328/03-20-04-0/34337505.

Актом перевірки, контролюючим органом встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних в ЄРПН, а саме: № 3020 від 02.03.2019 на суму ПДВ - 69,38 грн, № 74 від 31.10.2022 на суму ПДВ 911,57 грн, № 67 від 31.10.2022 на суму ПДВ 456 151,41 грн та № 60 від 31.07.2023 на суму ПДВ 12 605,16 грн, чим порушено вимоги п.201.10 ст.201, п.69.1 п.69 підрозділу 10, п.89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України).

В подальшому відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 17.11.2023 № 00153490408, яким до ТОВ «СБЕ Україна Рівне» за порушення вимог п.201.10 ст.201, п.69.1 п.69 підрозділу 10, п.89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України на підставі п. 120-1 ст.120-1 ПК України застосовано штраф у сумі 46 343,50 грн, за затримку реєстрації податкових накладних.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження рішення контролюючого органу та подав скаргу на податкове повідомлення-рішення від 17.11.2023 року № 00153490408. Проте ДПС України за результатами розгляду скарги винесло рішення від 05.02.2024 року за № 2812/6/99-00-06-03-01-06, яким скаргу позивача залишило без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 17.11.2023 № 00153490408 без змін.

В частині застосування штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних № 3020 від 02.03.2019, № 74 від 31.10.2022 та № 60 від 31.07.2023 на загальну суму штрафу 728,00 грн позивач не заперечує.

ТОВ «СБЕ Україна Рівне» не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 17.11.2023 № 00153490408 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 45 615,14 грн за порушення термінів реєстрації податкової накладної від 31.10.2022 за № 67 з наступних підстав.

15.11.2022 о 14:55 год за допомогою сервісу електронного документообігу «М.Е.Doc» позивач надіслав на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 31.10.2022 року № 67 на загальну суму 736 908,46 грн, в тому числі, ПДВ у розмірі 456 151,41 грн. До кінця операційного дня 15.11.2022 квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування позивачу не надходили. Квитанція №1 про прийняття податкової накладної від 31.10.2022 № 67 ТОВ «СБЕ Україна Рівне» надійшла 16.11.2022.

У відповідь на запит позивача, ТОВ «М.Е.ДОК» листом повідомило, що податкову накладну від 31.10.2022 року за № 67, та ім`ям файлу: 03020034337505J1201013100000006811020220302.XML, відправлено контролюючому органу 15.11.2022 о 14:55 год.

Таким чином, роздруківкою сервісу електронного документообігу «M.E.Doc» та інформацією наданою ТОВ «М.Е.ДОК» підтверджується, що податкова накладна була подана в межах операційного дня, в останній день граничного строку, визначеного статтею 201 ПК України, однак не була зареєстрована ДПС України того ж дня, а зареєстрована 16.11.2022 року.

Відтак, позивач, надіславши для реєстрації податкову накладну, своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

З наведених підстав просить позов задовольнити та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.11.2023 №00153490408, в частині застосування до ТОВ «СБЕ Україна Рівне» штрафу на суму 45 615,14 грн за порушення термінів реєстрації податкової накладної від 31.10.2022 за № 67

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.36).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав (а.с.40-43). В обґрунтування своєї позиції зазначає, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, з врахуванням абз. 3 п. 69.1 ст. 69 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, а тому ГУ ДПС у Волинській області винесене податкове повідомлення-рішення №00153490408 від 17.11.2023. Вважає, що податкова накладна була направлена на реєстрацію в ЄРПН 15.11.2022 року за допомогою програмного комплексу «M.E.Doc».

Зазначає, що позивачем надані копії з системи електронного документообігу програмного комплексу, однак, не надано повідомлень із програмного забезпечення «M.E.Doc» щодо звітів про доставку в поштову скриньку ДПС України податкових накладних із зазначенням «подбати про прийом квитанції щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних».

Позивач вказує, що звертався до Товариства «M.E.Doc», але при цьому у додатках до позовної заяви відсутні підтверджуючі документи щодо такого запиту.

Таким чином, згідно п.13 Порядку №1246, підтвердженням реєстрації податкових накладних є інформація, яка наявна в ІС «Архів Електронної Звітності» підсистеми «Журналу прийому», а надані ТзОВ «СБЕ Україна Рівне» копії з системи електронного документообігу не є підтвердженням спроби реєстрації податкової накладної.

Також зауважує, що сам програмний комплекс, який використовує позивач для подання електронної звітності повідомляє користувачів такого комплексу про потребу контролю про доставку документа одержувачу.

Програмне забезпечення «M.E.Doc» є комерційним продуктом. Користувачі комерційних програм використовують їх на власний розсуд, усвідомлюючи усі можливі ризики. ДПС України не є держателем вказаного продукту, не може та не зобов`язане

Крім того, ТзОВ «СБЕ Україна Рівне» не надавало заяву до податкових органів відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, та перелік документів на підтвердження».

Враховуючи вищезазначене, зазначає що ГУ ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак підстави для задоволення позовних ТОВ «СБЕ Україна Рівне» відсутні.

Також у відзиві просить розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Крім того, учасники справи не зверталися із окремими клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 КАС України. Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю сторін не підлягало вирішенню судом по суті.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та ст.76 ПК України, із змінами та доповненнями було проведено камеральну перевірку ТОВ «СБЕ Україна Рівне» щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за період серпень 2022, вересень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, лютий 2023 за висновками якої складено акт від 18.10.2023 №16328/03-20-04-08/34337505 (а.с.10-12).

За результатами перевірки ТОВ «СБЕ Україна Рівне» встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, з врахуванням абз. 3 п. 69.1 ст. 69 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

13.11.2023 ТОВ «СБЕ Україна Рівне» за вих. №74 подано заперечення до акту камеральної перевірки від 18.10.2023 №16328/03-20-04-08/34337505 (а.с.14-15).

За результатами розгляду заперечень ГУ ДПС у Волинській області листом від 04.12.2023 №16390/6/03-20-04-08-06 повідомило позивача про залишення заперечення без розгляду, оскільки останнім не дотримано вимог п.86.7 ст.86 ПК України (а.с.16).

На підстав висновку акту перевірки, ГУ ДПС у Волинській області винесене податкове повідомлення-рішення №00153490408 від 17.11.2023 (а.с.19-20).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу шляхом подання скарги вих. №154 від 18.12.2023 (а.с.22-23).

ДПС України за результатами розгляду скарги листом від 05.02.2024 за № 2812/6/99-00-06-03-01-06, скаргу позивача залишило без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 17.11.2023 № 00153490408 без змін.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, звернулося з даним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, у тому числі своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРПН, виправлення помилок у податкових накладних.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку ТОВ «СБЕ Україна Рівне» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за період серпень 2022, вересень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, лютий 2023, про що складено відповідний акт акт від 18.10.2023 №16328/03-20-04-08/34337505.

Як вбачається з даного акта перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Так, відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, відповідно до абзацу 4 цього ж пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Згідно абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, підсумовуючи викладене слід прийти до висновку, що продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

По своїй правовій природі норма, викладена в абзаці 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України, є нормою зобов`язального характеру (норма-припис), а отже має існувати норма, яка передбачає відповідальність за невиконання платником податку зобов`язання у вигляді обов`язку реєстрації податкової накладної.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно із пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цьогоКодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Разом з тим, 18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533-IX).

У зв`язку з набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Законом України від 13.05.2020 №591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10.12.2021 у справі № 420/10367/20 сформував такий правовий висновок:

«Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 01.03.2020 і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються».

Карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Постановою від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин.

До завершення карантину Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та триває досі.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03.03.2022 №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07.03.2022 (далі - Закон № 2118-IX).

Цим Законом підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

На підставі підпунктів 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПК України в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом від 24.03.2022 № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» було внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

27.05.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом №2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 120/6331/23.

Окрім цього, Законом України від 12.01.2023 № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08.02.2023) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

- 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 №1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 280/4484/22, від 13.03.2024 у справі № 120/6331/23.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема акту перевірки та розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН до податкового повідомлення-рішення від 17.11.2023 №00153490408 за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «СБЕ Україна Рівне» пункту 201.10 статті 201 ПК в частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН, зокрема спірної податкової накладної:

- на 1 календарний день податкову накладну від 31.10.2022 №858 (граничний строк реєстрації 15.11.2022, зареєстрована16.11.2022)

При цьому, на позивача накладено штраф у відсоткових розмірах від суми податку на додану вартість відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а саме: 10% від суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних, зареєстрованих 15.11.2022.

Окрім того, при визначені розміру штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 15.11.2022 №67 відповідач керувався нормами Закону №2876-ІХ (який набрав чинності 08.02.2023) в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та визначити розмір штрафних (фінансових) санкцій - 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в вказаній податковій накладній.

За вказаних обставин суд вважає, що відповідач у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні правильно визначив розмір штрафу, застосувавши відповідні норми ПК України.

Разом з тим, відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23.07.2019 у справі №620/3609/18, від 14.08.2018 у справі №803/1583/17, від 30.01.2018 у справі №815/2745/17, №816/390/17 від 02.07.2019 у справі № 2340/3802/18, від 20.08.2019 у справі №1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

У постановах від 03.04.2020 у справі №160/5380/19, від 10.06.2019 у справі №802/1825/16-а та від 12.07.2019 у справі №0940/1600/18 Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

На думку суду, відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) у строк, встановлений цією статтею.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Пунктом 5 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 12 Порядку №1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246)

Відповідно до пункту 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Судом встановлено, що податкову накладну від 31.10.2022 №67 позивач направив на реєстрацію в ЄРПН за допомогою платного програмного забезпечення «M.e.doc» 15.11.2022, про свідчить витяги із програми «M.e.doc». Із властивостей вбачається, що результат контролю: не містить помилок, 15.11.2022 підписано директором та печаткою та очікується доставка (а.с.8-зворот).

Верховний Суд у постановах від 28.03.2019 у справі №809/1420/17, від 22.11.2021 у справі №160/10558/19 дійшов висновку про належність і допустимість скріншотів як доказів у подібних справах.

Між тим, відповідачем не надано належних та допустимих доказів про надіслання позивачу квитанцій про прийняття або неприйняття вищезазначених податкових накладної саме протягом операційного дня 15.11.2022.

Натомість, згідно із квитанціями №1 податкову накладну - від 31.10.2022 №67 було прийнято 16.11.2023, (а.с.9).

Враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №620/817/19.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, позивачем вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкової накладної, що підтверджено належними доказами. Причини, з яких податкова накладна не була доставлена та зареєстрована у ЄРПН саме 15.11.2022 знаходяться поза волею та можливістю впливу платника податку, оскільки належне ведення та функціонування автоматизованої системи належить до повноважень саме ДПС.

Окрім того, суд враховує, що у відповідь на запит позивача, ТОВ «М.Е.ДОК» листом повідомило, що податкову накладну від 31.10.2022 за № 67, відправлено контролюючому органу 15.11.2022 о 14:55 год.

Таким чином, інформацією наданою ТОВ «М.Е.ДОК» підтверджується, що податкова накладна була подана в межах операційного дня, в останній день граничного строку, визначеного статтею 201 ПК України, однак не була зареєстрована ДПС України того ж дня, а зареєстрована 16.11.2022 року.

Отже, у цій справі встановивши, що позивач виконав свій обов`язок щодо своєчасного направлення вищезазначених податкових накладних для реєстрації в ЄРПН, суд дійшов висновку про те, що він не може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з незалежних від нього обставин.

При цьому, Верховний Суд у постановах від 08.06.2023 у справі №380/5024/21, від 21.05.2020 у справі №824/257/18-а, від 03.09.2019 у справі №806/2049/18, від 26.12.2018 у справі №2а/0370/3780/11, від 23.10.2018 у справі №808/3458/16) зазначив, що суми грошових зобов`язань, штрафних (фінансових) санкцій, боргу (недоїмки), яких стосуються позовні вимоги, визначені позивачу за конкретними окремими підставами, які відображені в акті перевірки, а при вирішенні відповідного спору суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об`єкту оподаткування та його вартісного вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка збільшена правомірно. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав, інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що у даному випадку суд не позбавлений можливості виокремити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка збільшена протиправно, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17.11.2023 №00153490408, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «СБЕ Україна Рівне» штрафу на суму 45 615,14 грн. за порушення термінів реєстрації податкової накладної від 31.10.2022 року за № 67.

При цьому, оскільки позивач допустив порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 02.03.2019 №3020, від 31.10.2022 №74 та від 31.07.2023 №60 в ЄРПН та не надав суду жодних письмових доказів на підтвердження своєчасного направлення вищезазначених податкових накладних для реєстрації в ЄРПН, більше того погодився з даним порушенням, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.11.2023 №00153490408 в частині застосування штрафу у розмірі 728,36 грн. є правомірним та підстави для його скасування в цій частині відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності суд враховує, чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа №802/2236/17-а).

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності податкового повідомлення-рішення від 17.11.2023 №00153490408 в частині застосування штрафних санкцій на суму 45 615,14 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №СБР294 від 06.03.2024 (а.с.6).

Відтак, оскільки позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно присудити судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СБЕ Україна Рівне» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 17.11.2023 №00153490408, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «СБЕ Україна Рівне» штрафу на суму 45 615,14 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СБЕ Україна Рівне» (45711, Волинська область, Луцький район, село Мирне, вулиця Лесі Українки, будинок 5, код ЄДРПОУ 34337505) судовий збір у сумі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський