Ухвала

від 27.05.2024 по справі 240/9095/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/9095/24

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про розгляд у судовому засіданні з викликом сторін адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" звернулось до суду з позовом до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення п`ятдесят шостої сесії Брусилівської селищної ради восьмого скликання від 17.04.2024 № 2171 "Про передачу в користування на умовах договору оренди землі, земельні ділянки за межами смт. Брусилів загальною площею 21,8990 га (польові дороги)" в частині передачі земельних ділянок за кадастровими номерами: 1820955100:04:000:0772; 1820955100:03:000:0354; 1820955100:04:000:0778; 1820955100:0З:000:0356; 1820955100:04:000:0777; 1820955100:04:000:0775; 1820955100:04:000:0776; 1820955100:04:000:0774.

Ухвалою суду від 17 травня2024 року провадження в адміністративній справі №240/9095/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

20 травня 2024 року до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" (вх.№28172/24 від 20.05.2024), в якому позивач просив здійснювати розгляд адміністративної справи №240/9095/24 у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, суд наділений повноваженнями, врахувати всі критерії, наведені в частині 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд звертає увагу, що даний спір не входить до виключного переліку справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, визначеного ч. 4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України та не підпадає під перелік спорів, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, визначений ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні не містить вагомих обґрунтувань щодо необхідності такого розгляду чи наявності істотних підстав для розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, а саме: бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі є незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд керуючись ч. 6 ст. 262 КАС України прийшов до висновку про відмову позивачу в задоволенні клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, сторона не позбавлена права подати до суду всі докази, на які вона посилається для обґрунтування своєї позиції, та у письмовій формі викласти обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Керуючись статтями 12, 242, 243, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" в задоволенні клопотання про розгляд у судовому засіданні з викликом сторін адміністративної справи №240/9095/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Брусилів" до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Е.Черняхович