Ухвала

від 27.05.2024 по справі 300/3968/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

"27" травня 2024 р.справа № 300/3968/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., перевіривши матеріали адміністративного позову Болехівської міської організації Українського товариства мисливців і рибалок в особі виконуючого обов`язки директора ОСОБА_1 до Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Болехівська міська організація Українського товариства мисливців і рибалок в особі виконуючого обов`язки директора ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Болехівської міської ради Івано-Франківської області про

визнання протиправним та скасування рішення Болехівської міської ради від 21.01.2020 № 19-50/20 про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки Болехівській міській організації УТМР;

зобов`язання Болехівську міську раду продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки від 29.12.2009, кадастровий номер 2610200000:03:023:0140 для будівництва та обслуговування "Будинку природи" загальною площею 0.1430 га., що розташована в м. Болехові по вул. О.Сухого, Івано-Франківської області, Болехівській міській організації УТМР на той самий строк і на тих самих умовах.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (частина перша статті 4 КАС України).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб`єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 16 ЦК до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої зазначеної статті).

З аналізу наведених норм права вбачається, що КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Крім того, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень. Визначаючи предметну юрисдикцію справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб`єкта владних повноважень.

Рішення суб`єкта владних повноважень, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у відповідної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права, що виникло у певного суб`єкта в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року справі № 803/413/18.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 712/10439/16-а зазначила, що між сторонами у справі виник спір про цивільне право і подальше оспорювання права оренди частини спірної земельної ділянки не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права оренди на земельну ділянку. У відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі вільний у виборі суб`єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних управлінських функцій.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи зі змісту позовної заяви, рішенням Болехівської міської ради від 26.08.2009 № 23-40/09 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1430 га, юридичній особі Болехівській міській організації УТМР, для будівництва "Будинку природи" в м. Болехів по вул. О. Сухого. Надано Болехівській міській організації УТМР земельну ділянку площею 0,1430 га в оренду терміном на 10 років в м. Болехів, по вул. О.Сухого.

25.12.2009 між Болехівською міською радою з однієї сторони та Болехівською міською організацією УТМР з іншої сторони було укладено договір оренди землі. Відповідно до п. 1 умов вказаного договору відповідач передав, а позивач прийняв в оренду земельну ділянку кадастровий номер 2610200000:03:023:0140 для будівництва та обслуговування "Будинку природи" загальною площею 0,1430 га, що розташована в АДРЕСА_1 . Договір укладено строком на 10 років з переважним правом перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Рішенням Болехівської міської ради від 21.01.2020 № 19-50/20 поновлено строк дії договору оренди земельної ділянки Болехівській міській організації УТМР, шляхом укладення додаткової угоди до основного договору оренди землі із моменту його дії на земельну ділянку 0,1430 га, на АДРЕСА_1 для обслуговування будинку природи - цільове призначення 03.17 - для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Болехівська міська організація Українського товариства мисливців і рибалок в особі виконуючого обов`язки директора ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з даним позовом до Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення Болехівської міської ради від 21.01.2020 № 19-50/20 про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки Болехівській міській організації УТМР та зобов`язання Болехівську міську раду продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки від 29.12.2009, кадастровий номер 2610200000:03:023:0140 для будівництва та обслуговування "Будинку природи" загальною площею 0.1430 га., що розташована в АДРЕСА_1 , Болехівській міській організації УТМР на той самий строк і на тих самих умовах.

З огляду на вищенаведене, Болехівська міська рада не здійснювала владних управлінських функцій і не виступала у цих відносинах як суб`єкт владних повноважень, а лише є рівноправним учасником земельних відносин.

Отже, предметом спору у даній справі є захист права користування, яке виникло на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договором оренди.

Відтак, даний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, тому має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням прав позивача на користування земельною ділянкою.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в даній справі не є публічно-правовими, оскільки предметом такого спору є захист права користування, тобто, має місце спір приватно-правового характеру, що в свою чергу виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства, а вказаний спір, враховуючи суб`єктний склад правовідносин підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, слід відмовити у відкритті провадження в даній адміністративній справі.

На підставі наведеного, керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 300/3968/24 за позовом Болехівської міської організації Українського товариства мисливців і рибалок в особі виконуючого обов`язки директора ОСОБА_1 до Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Григорук О.Б.