Рішення

від 24.05.2024 по справі 320/3311/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2024 року №320/3311/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу «Берегиня» с. Пологи-Яненки про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі позивач, ГУ ДСНС у Київській області) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Дошкільного навчального закладу «Берегиня» с. Пологи-Яненки (далі відповідач, ДНЗ «Берегиня»), у якому просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень відповідача (ЄДРПОУ 33488519) за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Пологи-Яненки, вул. Сонячна, буд. 30-А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію (роботи) будівлі та приміщень об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 03.02.2020 №20.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду від 17.01.2020 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог з проханням виправити описку в прохальній частині позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/3311/20 та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) (суддя Харченко С.В.).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

Згідно з ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 суддю Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. було звільнено, у зв`язку з поданням заяви про відставку, проведено повторний автоматизований розподіл справи №320/3311/20, за результатами якого, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 прийнято до провадження судді Щавінського В.Р. адміністративну справу №320/3311/20 та вирішено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в ході проведення позапланової перевірки ДНЗ «Берегиня», що розташований за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Пологи-Яненки, вул. Сонячна, буд. 30-А, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався та/або жодних заяв/клопотань по суті спору не подавав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ДНЗ «Берегиня» (ідентифікаційний код 33488519, місцезнаходження: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Пологи-Яненки, вул. Сонячна, буд. 30-А) зареєстрований в якості юридичної особи з видом господарської діяльності за КВЕД 85.10 Дошкільна освіта.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 31.01.2020 по 03.02.2020 на підставі наказу ГУ ДСНС у Київській області від 08.01.2020 №15 та посвідчення від 08.01.2020 №266 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Пологи-Яненки, вул. Сонячна, буд. 30-А, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 03.02.2020 №20.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення відповідачем законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) пункту 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 (далі по тексту ППБУ) приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки, що може призвести до пожежі;

2) пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ будівлю системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» не обладнано, що може призвести до пожежі;

3) пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ дерев`яні елементи горищних покриттів (кровки, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної активності, що може призвести до пожежі;

4) пункту 2.6 глави 2 розділу ІІІ ППБУ роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, не виконано суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт, що може призвести до пожежі;

5) пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ захист будівлі, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконано відповідно до ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», що може призвести до пожежі;

6) пункту 3.10 глави 3 розділу V ППБУ первинні засоби пожежогасіння в приміщеннях не встановлено на висоту не більше 1,5 м від рівня підлоги шляхом навішування на вертикальні конструкції, що може призвести до пожежі;

7) пункту 3.15 глави 3 розділу V ППБУ вогнегасники не встановлено в легкодоступних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі, що може призвести до пожежі;

8) пункту 3.10 глави 3 розділу V ППБУ не встановлено для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння вказівні знаки згідно ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки розмістити на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги, що може призвести до пожежі;

9) пункту 1.16 глави 1 розділу ІV ППБУ не оновлено в електрощитках схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту, що може призвести до пожежі;

10) пункту 1.16 глави 1 розділу ІV ППБУ з`єднання електричних кабелів і проводів в будівлях проведено за допомогою скруток, що може призвести до пожежі;

11) пункту 1.17 глави 1 розділу ІV ППБУ електровироби встановлені на горючі основи, що може призвести до пожежі;

12) пункту 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ відбувається користування пошкодженими електровиробами, що може призвести до пожежі;

13) пункту 1.12 глави 1 розділу ІV ППБУ в будівлі відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів менше 1 метра, що може призвести до пожежі;

14) пункту 3.11 глави 3 розділу V ППБУ пожежні щити не укомплектовано згідно норм, що може призвести до пожежі;

15) пункту 2.2 глави 2 розділу ІІІ ППБУ не забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та забезпечити їх технічне обслуговування, що може призвести до пожежі;

16) пункту 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, що може призвести до пожежі;

17) пункту 4 розділу ІІ ППБУ для кожного приміщення не розроблено та не затверджено керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки, що може призвести до пожежі;

18) пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗУ) не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;

19) пункту 2 частини першої статті 20 КЦЗУ працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено;

20) статті 9 ЗУ №2245-ІІІ ідентифікацію об`єкта не проведено;

21) пункту 3.8 глави 3 розділу V ППБУ не визначено необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті, окремо для кожного поверху та приміщення, що може призвести до пожежі.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі по тексту - Закон № 877).

Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 03.02.2020 №20 встановлено 21 окреме порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані суду докази усунення вищевказаних порушень або намірів вчинення ним дій, направлених на таке усунення.

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 33 частини першої статті 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Згідно з пунктом 24 вищезазначеної правової норми надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4 Терміни та визначення понять ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 09.06.2006 №162, небезпечний чинник пожежі, небезпечний фактор пожежі - це прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи гибелі людей і (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. Примітка. До небезпечних чинників пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Таким чином, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Суд зауважує, що позивач як орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, а оскільки під час проведення перевірки позивачем були встановлені відповідні порушення, такий захід реагування як зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є доцільним.

Слід зазначити, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.

Оскільки під час розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, встановлених під час позапланової перевірки, то на даний час існує загроза життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Пожежна і техногенна безпека в цілому є прямо пропорційним та тотожним поняттям до життя та здоров`я людини, оскільки відсутність заходів, передбачених нормативно-правовими актами у даній сфері, призводить до загибелі та травмування громадян.

Вище зазначені порушення створюють пряму або опосередковану загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.

Обов`язок держави - захищати життя людини також закріплено і у статті 27 Конституції України.

Основною метою поданого позивачем позову є встановлення умов для безпеки людей, відсутності неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.

Суд зауважує, що виявлені порушення створюють потенційну небезпеку для життя та здоров`я людей, а поданий позивачем позов направлений на попередження виникнення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації, тобто носить характер превентивного захисту.

При цьому важливо, що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 року по справі 826/1024/18.

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення негативних наслідків від надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації. При збереженні таких умов та не усуненні порушень існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі № 826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що відповідний захід реагування передбачений Законом №877 та Кодексом цивільного захисту України (тобто відповідає вимозі «законності»); направлений на попередження виникненню та поширенню надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки життя та здоров`я людей (відповідає ознаці «суспільної необхідності») та є тимчасовим заходом, метою якого є спонукання відповідача дотримуватися обов`язкових положень законодавства в сфері пожежної та техногенної безпеки. Застосування такого заходу реагування не унеможливлює та не створює перешкод у використанні об`єктів права власності та користування, оскільки не позбавляє відповідача можливості реалізувати такі правомочності після усунення порушень законодавства та приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя та здоров`я від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення, а тому право користування ліфтовою шахтою та цокольним поверхом вказаного об`єкту може бути тимчасово обмежено з огляду на необхідність забезпечення безпечних умов для життя та здоров`я людей. Наведене свідчить про відповідність заходу реагування критерії «пропорційності» втручання.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних доказів на підтвердження усунення відповідачем порушень, які виявлені в ході проведення перевірки та створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі і приміщень ДНЗ «Берегиня» (ЄДРПОУ 33488519), що розташований за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Пологи-Яненки, вул. Сонячна, буд. 30-А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію (роботи) вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 03.02.2020 №20.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Дошкільного навчального закладу «Берегиня» с. Пологи-Яненки (ЄДРПОУ 33488519), що розташований за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Пологи-Яненки, вул. Сонячна, буд. 30-А, шляхом зобов`язання Дошкільного навчального закладу «Берегиня» с. Пологи-Яненки повністю зупинити експлуатацію (роботи) вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 03.02.2020 №20.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.