Рішення

від 14.05.2024 по справі 380/25041/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 рокусправа № 380/25041/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фінканін М.С.,

представника відповідача Волянського О.Р.,

представника ТОВ "Промислова компанія "Пожмашина" Мартинюка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Західного офісу Держаудитслужби, за участю третіх осіб: ТОВ "Промислова компанія "Пожмашина", ТОВ "Компанія Тітал", ТОВ "Валідус Спецавто", ТОВ "Торговий дім "Юніпрайм"", ПП "Транс-авто-д", ТОВ "ДОЛЯ і КО.ЛТД" про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі позивач, Головне управління ДСНС у Львівській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), за участю третіх осіб: ТОВ "Промислова компанія "Пожмашина", ТОВ "Компанія Тітал", ТОВ "Валідус Спецавто", ТОВ "Торговий дім "Юніпрайм"", ПП "Транс-авто-д", ТОВ "ДОЛЯ і КО.ЛТД", у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Західного офісу Держаудитслужби від 03.08.2023 № 131304-14/5801-2023 "Щодо усунення порушень законодавства" в частині (абзац 5, 7 стор. 2): "Зокрема, в порушення вимог пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" від 20.03.2022 № 335, виробниками, при формуванні ціни внаслідок включення в калькуляцію прибутку, завищено вартість поставлених товарів та наданих послуг оборонного призначення на 5 903 862,92 грн, а Головним управлінням ДСНС України у Львівській області оплачено повну їх вартість, що відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224-225 Господарського кодексу України є матеріальною шкодою (збитками).

Ухвалою від 30.10.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що посадовими особами Західного офісу Держаудитслужби у липні 2023 року проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного управління ДСНС у Львівській області за результатами якої складений Акт ревізії від 21.07.2023 № 131304-21/11-9вихДСК. В абзаці 6 сторінки 20 цього Акту зазначено: "В порушення вимог пп.1 п. 1 Постанови № 355 Виробниками завищено, а Головним управлінням ДСНС України у Львівській області оплачено вартість поставлених товарів та наданих послуг оборонного призначення на суму включеного прибутку в розмірі 5 903 862, 92 гривень".

Відповідач пред`явив Головному управлінню ДСНС у Львівській області вимогу від 03.08.2023 № 13і 304-14/5801-2023 "Щодо усунення порушень законодавства", якою вимагає від позивача вжиття заходів для забезпечення відшкодування (стягнення) на користь підприємства матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок необґрунтованого завищення товарів та послуг із врахуванням вимог статі 1166 Цивільного кодексу України.

Позивач вважає вимогу в оспорюваній частині протиправною, оскільки застосовуючи при проведенні ревізії норми Законів України "Про оборонні закупівлі", "Про публічні закупівлі", Закону України "Про ціни і ціноутворення", Господарського кодексу України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, відповідач дійшов необгрунтованих висновків про порушення позивачем підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" через включення суб`єктами господарювання (виробника) прибутку до калькуляції ціни на вироби.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 № 309 затверджений Порядок формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, яким передбачено, що під час проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення у державних контрактах (договорах) застосовується договірна вартість (ціна) товарів, робіт і послуг оборонного призначення, яка встановлюється сторонами державного контакту (договору) за результатами переговорів. Очікувана вартість предмета закупівлі, яка зазначається державним замовником в оголошенні про початок переговорів відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оборонні закупівлі" № 808-ІХ, визначається державним замовником за результатами маркетингових досліджень. Також Порядок № 309 передбачає, що під час розрахунку очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначень єдиним учасником або учасниками закупівлі подається на розгляд та узгодження державному замовнику: калькуляція ціни, пояснювальна записка, розрахунки основної та додаткової заробітної плати, та багато інших відомостей та документів, у тому числі розрахунок суми прибутку.

Крім того, пунктом 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 визначено, що прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб`єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб`єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введений воєнний стан.

20.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для убезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану", якою, зокрема, установлено, що на період воєнного стану договірна ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреби сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованою забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору) з урахуванням економічних показники- пильності підприємства на момент укладення державного контракту.

Отже, з введенням в України воєнного стану Кабінет Міністрів України встановив, що оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених купівель, визначених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі". Відповідно й необхідність здійснення процедур, які були передбачені для неконкурентн (закритих) закупівель не встановлюється. Для укладення державного контракту (договору) достатньо рішення державного замовника про його укладення, волевиявлення виконавця та калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту у довільній формі. При цьому, уся відповідальність щодо правильності розрахунку покладається на виконавця. Будь-яких змін в умовах воєнного стану в чинному законодавстві в сфері ціноутворення, у тому числі в сфері оборонних закупівель не відбулося.

З урахуванням наведеного вище, позивач зазначає, що правовою підставою для включення прибутку в складі ціни є положення пункту 5 частини першої статті 19 Закону України "Про оборонні закупівлі", рівень якого встановлений рішенням Уряду, а саме пунктом 49 Порядку, затвердженого Постановою № 363.

Відтак, на переконання позивача, висновок відповідача про порушення Головним управлінням ДСНС у Львівській області п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 шляхом включення виробниками прибутку до калькуляції визначення ціни виробів та, як наслідок, направлення на адресу позивача вимоги 03.08.2023 № 131304-14/5801-2023, є протиправним, а вимога в оспорюваній частині такою, що підлягає скасуванню.

Із наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги повністю.

17.11.2023 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що під час проведення заходу контролю встановлено порушення Головним управлінням ДСНС у Львівській області п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану", зокрема, включення постачальниками прибутку до калькуляції визначення ціни виробів, унаслідок чого завищена договірна вартість товарів на загальну суму 5 903 862, 92 грн. Зауважує, що на період дії воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). Постановою від 20.03.2022 № 335 встановлено вичерпний перелік того, що враховується під час розрахунку ціни, при цьому включення прибутку в складі ціни не передбачено.

Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 17.11.2024 вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи №380/25041/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 20.12.2023 о 14:00 год.

У зв`язку із перебуванням головуючої судді Кисильової О.Й. у відпустці підготовче засідання відкладене на 08.01.2024 о 14:00 год.

Ухвалою від 04.01.2024 до участі у справі в якості третьої особи залучене Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Пожмашина".

ТОВ "Промислова компанія "Пожмашина" надіслало пояснення по суті спору, зазначивши, що 07.10.2022 між Головним Управлінням ДСНС у Львівській області (Замовник) та ТОВ "ПК "Пожмашина" (Постачальник) укладений Договір № 157-22 про закупівлю/поставку товарів оборонного призначення в умовах воєнного стану. Відповідно до п. 1.1. Договору № 157-22, Постачальник зобов`язується поставити у власність Замовнику: Пожежні автомобілі для пожежогасіння та проведення рятувальних робіт, згідно з ДК 021:2015 код 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Продукцію, на умовах цього Договору. Відповідно до Калькуляції на виготовлення автоцистерни пожежної, Сторони погодили, що ціна товару становить 16 542 000,00 грн, при цьому однією із статей калькуляції передбачений прибуток, який становить 1 955 778,00 грн. 10.11.2022 між тими ж сторонами був укладений Договір № 186-22 на закупівлю товарів оборонного призначення: Пожежні автомобілі для пожежогасіння та проведення рятувальних робіт, згідно з ДК 021:2015 код 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби. Невід`ємною частиною Договору № 186-22 також є планова калькуляція, яка викладена в додатку № 3, відповідно до якої, Сторони погодили, що відпускна ціна за одиницю товару становить 11 040 000,00 грн, при цьому однією із статей калькуляції передбачено прибуток, який становить 1 138 692,00 грн за 1 одиницю товару.

На виконання цих договорів ТОВ "ПК "Пожмашина" передало у власність Головного управління ДСНС у Львівській області Автоцистерну пожежну АЦ-5,0-40 (1833) -442F та три Автоцистерни пожежні АЦ-2,5-30 (NQR90)-537IS. Таким чином, зазначені Договори є виконаними сторонами у повному обсязі та припинили свою дію шляхом їх належного виконання.

Третя особа відмічає, що укладання державного контракту (договору) ставиться в залежність до результатів проведення закупівель, визначених Законом України "Про оборонні закупівлі" та укладання такого договору може бути здійснено лише із суб`єктом господарювання за результатами закупівель визначених вказаним Законом.

Оскільки, відповідно до п.п. 1 п. 1 Постанови № 169, Договір № 157-22 та Договір №186-22 були укладені з ТОВ "ПК "Пожмашина" не за результатами проведення закупівель, визначених Законом України "Про оборонні закупівлі" (тобто не з виконавцем державного контракту (договору) з оборонних закупівель у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оборонні закупівлі") та без застосування видів (процедур) закупівель визначених цим Законами, то вказані Договори не є державними контрактами (договорами) у розумінні п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оборонні закупівлі".

Зважаючи на те, що Договір № 157-22 та Договір № 186-22 не є державними контрактами (договорами) у розумінні п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оборонні закупівлі", то, на думку третьої особи, до них не можуть бути застосовані положення постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 20.03.2022 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану".

Також третя особа зауважує, що підпунктом 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2023 № 736 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" встановлено, що у складі вартості (ціни), визначеної у державних контрактах (договорах) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг, а також прибуток (постачальницька винагорода) виконавця.

Пунктом 4 зазначеної Постанови визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану", що свідчить про те, що включення прибутку до калькуляції витрат під час розрахунку ціни, в період правового режиму воєнного стану, є законним та об`єктивно обґрунтованим.

Отже, прийняття Постанови № 736 було зумовлене необхідністю усунення правової невизначеності неоднозначних формулювань положень Постанови № 335.

Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.

Протокольною ухвалою від 08.01.2024 підготовче засідання відкладене на 30.01.2024 о 14:00 год.

Ухвалою від 18.01.2024 до участі у справі в якості третіх осіб залучені: ТОВ "Компанія Тітал", ТОВ "Валідус Спецавто", ТОВ "Торговий дім "Юніпрайм"", ПП "Транс-Авто-Д", ТОВ "ДОЛЯ і КО.ЛТД".

29.01.2024 третя особа - ПП "Транс-Авто-Д" надіслало пояснення по суті спору, в яких, покликаючись на Закони України Законів України "Про оборонні закупівлі", "Про публічні закупівлі", Закону України "Про ціни і ціноутворення", зазначає, що невід`ємною складовою як вільних, так і державних регульованих цін є прибуток. При формуванні розрахункової очікуваної вартості в єдиного виконавця державного контракту (договору) з оборонних закупівель під час застосування неконкурентної процедури рівень прибутку у складі очікуваної вартості державного контракту (договору) для виконавця встановлюється на рівні, не нижчому, ніж рівень прибутку у складі очікуваної вартості виконання контракту (договору), встановлений Кабінетом Міністрів України. Рівень прибутку в складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України і не може бути зменшений державним замовником.

У свою чергу, відповідно до п. 49 Порядку № 363, прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб`єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустаткування), робіт (послуг). Правова визначеність норм загального законодавства, визначених Законом України Про ціни і ціноутворення повністю узгоджується зі спеціальними нормами спеціального законодавства - статтею 19 Закону України Про оборонні закупівлі щодо державного регулювання вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за оборонними закупівлями, та визначення рівня прибутку в його складі.

Таким чином, Постановою від 20.03.2022 № 335 не відміняється можливість включення прибутку в складі ціни, а фактично спрощено процедуру (тип та зміст документу, необхідного для підтвердження ціни) укладення державного контракту (договору) під час здійснення оборонних закупівель, а саме: замість складання розрахунково-калькуляційних матеріалів та узгодження їх з замовником (калькуляції ціни, пояснювальної записки, розрахунків основної та додаткової заробітної плати, інформації щодо трудомісткості, розрахунків матеріальних витрат та витрат на роботи (послуги) співвиконавців, кошторисів адміністративних витрат, кошторисів загальновиробничих витрат, розрахунку прямих і розподілених витрат на збут, розрахунку фінансових витрат, фінансової звітності, розрахунку інших операційних витрат, розрахунку суми прибутку, довідка про код), для укладення контракту вимагається надання документу у виді калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору), без встановлення вимог до її змісту та форми.

Вважає, що правовою підставою для включення прибутку в складі ціни є положення пункту 5 частини першої статті 19 Закону України "Про оборонні закупівлі", рівень якого встановлений рішенням Уряду, а саме - пунктом 49 Порядку, затвердженого Постановою №363.

З огляду на викладене, третя особа вважає вимогу в оспорюваній частині такою, що суперечить наведеним вище Законам, а тому просить врахувати наведені доводи при ухваленні рішення у справі.

Протокольною ухвалою від 30.01.2024 оголошена перерва у підготовчому засіданні до 27.02.2024 о 14:00 год.

06.02.2024 третя особа - ТОВ "ДОЛЯ і КО.ЛТД" надіслало пояснення по суті спору, в яких погоджується із доводами позивача про протиправність вимоги від 03.08.2023 №131304-14/5801-2023 в оспорюваній частині, з огляду на таке.

З метою забезпечення обороноздатності України, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, керуючись Законом України Про оборонні закупівлі та постановами Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 та від 11.11.2022 № 1275 між Позивачем та ТОВ "ДОЛЯ і КО.ЛТД" був укладений Договір № 250-22 від 23.12.2022. Ціна Договору була визначена на підставі калькуляції Третьої особи, в якій відображено у т.ч. прибуток. Включення прибутку до калькуляції було правомірним та не суперечило діючому законодавству, оскільки згідно із п. 49 Постанови від 03.03.2021 № 363, чинної на час укладення цього Договору, прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб`єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів, спецобладнання (спецустаткування), робіт (послуг) в інших суб`єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення.

Стверджує, що саме виконавець державного контракту (договору) розробляє калькуляцію до державного контракту (договору) та несе повну відповідальність за її правильність та обґрунтованість. Норми законодавства щодо складання та надання калькуляції адресовані та мають імперативний, зобов`язальний характер саме для виконавців державних контрактів (договорів). У даному провадженні всі без виключення виконавці державних контрактів (договорів) є юридичними особами, суб`єктами приватного права, до яких застосовується принцип "дозволено все, що не заборонено законом".

Відповідач, за відсутності прямої заборони на включення прибутку до ціни Договору, застосував до спірних правовідносин принцип "дозволено лише те, що передбачено законом", чим допустив порушення спеціального законодавства й конституційних прав Третьої особи.

Унаслідок помилкового тлумачення законодавства відповідач дійшов хибного висновку про вчинення позивачем правопорушення, що призвело до пред`явлення незаконної та необґрунтованої вимоги, яка є предметом оскарження.

У контексті даної справи, ТОВ "ДОЛЯ і КО.ЛТД" звертає увагу суду на висновки центральних органів виконавчої влади при наданні роз`яснень в межах своєї компетенції, які підтверджують помилковість тверджень та дій відповідача, а саме: лист-роз`яснення Міністерства економіки України вих. № 3331-06/49273-03 від 14.09.2023, адресований Державній аудиторській службі України; лист-роз`яснення Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України вих. № 3-223/23-123/4.3.1 від 24.10.2023, наданий на звернення представника ТОВ "ДОЛЯ і КО.ЛТД", в яких центральні органи виконавчої влади підтверджують правомірність дій виконавців державних контрактів (договорів) щодо включення гранично допустимого розміру прибутку до калькуляцій цін (вартості) державного контракту (договору).

26.02.2024 третя особа - ТОВ "Компанія Тітал" надіслало пояснення по суті спору, в яких зазначає, що вимога від 03.08.2023 № 131304-14/5801-2023 в частині (абзаци 5, 7 на сторінці 2 листа-вимоги) не відповідає встановленим вимогам законодавства України, є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки її зміст не відповідає нормам законодавства.

Так, згідно із ч. 4 ст. 19 Закону № 808-ІХ при формуванні розрахункової очікуваної вартості в єдиного виконавця державного контракту (договору) з оборонних закупівель під час застосування неконкурентної процедури рівень прибутку у складі очікуваної вартості державного контракту (договору) для виконавця встановлюється на рівні, не нижчому, ніж рівень прибутку у складі очікуваної вартості виконання контракту (договору), встановлений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону № 808-ІХ рівень прибутку в складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України і не може бути зменшений державним замовником.

У свою чергу пунктом 49 Порядку № 363 визначено, що прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб`єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустаткування), робіт (послуг).

Таким чином, Постановою № 335 не відміняється (зупиняється) можливість включення прибутку в складі ціни, а фактично спрощено процедуру (тип та зміст документу, необхідного для підтвердження ціни) укладення державного контракту (договору) під час здійснення оборонних закупівель, а саме: замість складання розрахунково-калькуляційних матеріалів та узгодження їх з замовником (калькуляції ціни, пояснювальної записки, розрахунків основної та додаткової заробітної плати, інформації щодо трудомісткості, розрахунків матеріальних витрат та витрат на роботи (послуги) співвиконавців, кошторисів адміністративних витрат, кошторисів загальновиробничих витрат, розрахунку прямих і розподілених витрат на збут, розрахунку фінансових витрат, фінансової звітності, розрахунку інших операційних витрат, розрахунку суми прибутку, довідка про код), для укладення контракту вимагається надання документу у виді калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору), без встановлення вимог до її змісту та форми.

Крім того, третя особа зауважує, що Верховною Радою України 21.09.2023 прийнята Постанова № 3388-ІХ "Щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану", відповідно якої Кабінету Міністрів України необхідно гарантувати виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обгрунтованих витрат, пов`язаних з їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення відповідно до умов державних контрактів (договорів).

Стверджує, що зміст вимоги від 03.08.2023 № 131304-14/5801-2023, яка є індивідуально-правовим актом, та породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, не стосується усунення порушень норм законодавства, а направлена на зобов`язання позивача відшкодувати бюджетні кошти. Саме тому, на думку третьої, така вимога не відповідає вимогам Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" щодо її змісту та є неконкретизованою, відтак підлягає скасуванню в оспорюваній частині.

23.02.2024 третя особа - ТОВ "Компанія Тітал" та ТОВ "ДОЛЯ і КО.ЛТД" надіслали клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.

Протокольною ухвалою від 27.02.2024 оголошена перерва у підготовчому засіданні до 14.03.2024 о 14:00 год.

Протокольною ухвалою від 14.03.2024 оголошена перерва у підготовчому засіданні до 03.04.2024 о 11:00 год.

Ухвалою від 03.04.2024 закрите підготовче провадження. Справа призначена до судового розгляду по суті на 23.04.2024 о 14:00 год.

17.04.2024 Головне управління ДСНС у Львівській області подало заяву про розгляд справи за відсутності його представника у порядку письмового провадження.

23.04. 2024 третя особа - ТОВ "ДОЛЯ і КО.ЛТД" надіслало клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Протокольною ухвалою від 23.04.2024 оголошена перерва у судовому засіданні до 14.05.2024 о 15:00 год.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.05.2024 просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи - ТОВ "Промислова компанія "Пожмашина" у судовому засіданні 14.05.2024 просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених поясненнях від 14.11.2023, від 10.01.2024, від 30.01.2024 та від 23.02.2024.

У судовому засіданні 14.05.2024 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив таке.

Західним офісом Держаудитслужби на виконання п. 1.1.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на ІІ квартал 2023 року проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного управління ДСНС у Львівській області за період з 01.01.2021 по 31.03.2023 та перевірки коштів, які використано в рамках виконання проекту "Спільний захист людей та навколишнього середовища шляхом створення українсько-польської системи попередження та реагування на катастрофи в Карпатському Єврорегіоні" в рамках Програми Транскордонного Співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 за період з 05.10.2018 по 31.12.2021.

За результатами проведеної перевірки складений Акт ревізії від 21.07.2023 № 131304-21/11-9вихДСК (далі - Акт ревізії).

Із Акту ревізії слідує, що у ході проведення заходу фінансового контролю встановлено порушення - а саме:

"… в порушення вимог п.п. 1 п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки, оборони в умовах воєнного стану" від 20.03.2022 № 335 Виробниками завищено, а ГУ ДСНС у Львівській області оплачено вартість поставлених товарів та наданих послуг оборонного призначення на суму включеного прибутку в розмірі 5 903 862, 92 гривень.

Вищевказане порушення призвело до завищення вартості товарів, які оплачені за рахунок коштів державного бюджету по КПКВК 1006280 на загальну суму 5 903 862, 92 грн, що відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України є збитками, завданими ГУ ДСНС у Львівській області на вказану суму…".

На підставі Акту ревізії Західний офіс Держаудитслужби сформував на направив на адресу позивача Вимогу від 03.08.2023 № 131304-14/5801-2023 "Щодо усунення порушень законодавства".

Так, в абзацах 5, 7 сторінки 2 Вимоги від 03.08.2023 № 131304-14/5801-2023 зазначено, що "…в порушення вимог пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" від 20.03.2022 № 335, виробниками, при формуванні ціни внаслідок включення в калькуляцію прибутку, завищено вартість поставлених товарів та наданих послуг оборонного призначення на 5 903 862,92 грн, а Головним управлінням ДСНС України у Львівській області оплачено повну їх вартість, що відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224-225 Господарського кодексу України є матеріальною шкодою (збитками)…

…з метою усунення цих порушень вимагаємо вжити заходів для забезпечення відшкодування 9стягнення) на користь підприємства матеріальної шкоди (збитків), заподіяної внаслідок необгрунтованого завищення товарів та послуг із врахуванням вимог статті 1166 Цивільного кодексу України..".

Вважаючи абзаци 5, 7 сторінки 2 Вимоги від 03.08.2023 № 131304-14/5801-2023 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).

За приписами ст. 1 Закону № 2939-ХІІ, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до ст. 2 Закону № 2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 4 Закону № 2939-XII передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 2939-XII, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень.

За змістом пунктів 1, 7, 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Наведені законодавчі норми неодноразово аналізувались Верховним Судом України, Верховним Судом, у тому числі його Великою Палатою (зокрема, постанова від 21.11.2018 у справі №820/3534/16), які вказали, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання; що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Отже, в органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів (пп. 3 п. 3 Положення № 43).

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі - Порядок № 550, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Порядку № 550, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно з пп. 9 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до п.п. 45, 46 Порядку № 550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Пунктом 50 вказаного Порядку передбачено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Водночас, відповідно до вимог пп. 16 п. 6 Положення № 43, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Наведені норми кореспондуються з приписами п. 7 ст. 10 Закону № 2939-XII, згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 15 Закону № 2939-XII встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, при цьому, при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю визначає їх розмір та звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

При цьому, суд зазначає, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. Водночас, на переконання суду, виявлені під час перевірки суми нецільового використання коштів з резервного фонду державного бюджетів, які підлягають поверненню до відповідного бюджету, є нічим іншим як збитками, заподіяними такому бюджету. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За таких обставин, орган фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

Відтак, збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю.

Законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом державного фінансового контролю про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 в справі № 820/3534/16 і постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 826/2525/15, від 07.02.2020 у справі № 803/634/17, від 14.02.2020 у справі № 825/3661/15-а, від 05.03.2020 у справі № 810/465/16, від 20.03.2020 у справі № 814/380/17, від 12.04.2023 у справі № 640/10063/21.

Судом встановлено, що на підставі Акту ревізії від 21.07.202 № 131304-21/11-9вихДСК на адресу позивача була направлена Вимога від 03.08.2023 № 131304-14/5801-2023 "Щодо усунення порушень законодавства", в якій Західний офіс Держаудитслужби вимагає від позивача усунути порушення, виявлені ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності ГУ ДСНС у Львівській області.

Беручи до уваги викладене вище, суд у межах цього спору не надає оцінки правомірності висновків органу фінансового контролю про завищення Виробниками вартості поставлених товарів та наданих послуг оборонного призначення на 5 903 862,92 грн внаслідок включення в калькуляцію прибутку при формуванні ціни, що відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224-225 Господарського кодексу України є матеріальною шкодою (збитками), оскільки оцінку наявності збитків та правильність їх обчислення перевірятиме суд, який розглядатиме позов про відшкодування збитків, а не позов про визнання вимоги протиправною.

Вирішуючи цей спір, суд вважає за необхідне врахувати таке.

Загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначені Законом України "Про оборонні закупівлі" від 17.07.2020 № 808-IX (далі - Закон № 808-IX).

20.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 335 пунктом 1 якої передбачено, що на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

Під час розрахунку та встановлення цін положення щодо визначення ціни на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309, та умови договорів, укладених відповідно до цього Порядку, не застосовуються.

Відповідальність за неправильність розрахунку, необґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе виконавець державного контракту (договору).

10.09.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану", яким розділ IV Закону №808-IX викладено в такій редакції:

"Стаття 30. Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.

1.Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз".

У свою чергу, 16.03.2024 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану" від 22.02.2024 № 3589-ІХ (далі Закон № 3589-ІХ).

Законом № 3589-ІХ статтю 30 після частини другої доповнено новою частиною такого змісту:

"3. Особливості формування ціни державного контракту (договору) з оборонних закупівель, який укладається під час дії правового режиму воєнного стану:

у складі ціни державного контракту (договору) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони враховуються витрати, зокрема податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі, і прибуток виконавця;

у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору);

у разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.;

Розділ XI "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 8-1 такого змісту:

"8-1. Положення частини третьої статті 30 цього Закону застосовуються до державних контрактів (договорів) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, які укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, та/або виконувалися (виконуються) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Отже, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану" №3589-ІХ передбачено, що у разі придбання товарів, робіт і послуг для потреб безпеки та оборони за неконкурентною процедурою або без проведення процедури закупівель, рівень прибутку не може перевищувати граничного рівня прибутку, встановленого Урядом.

для випадків, де рівень прибутку Урядом не був встановлений, ціна мала визначатися відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.

Вищезазначені норми застосовуються до всіх держконтрактів з оборонних закупівель, укладених за неконкурентною процедурою або без процедури за весь час дії воєнного стану.

Як вбачається із пояснювальної записки до Закону № 3589-ІХ, його було розроблено з метою усунення невідповідностей між нормами права, які регулюють питання рівня прибутку у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення під час здійснення оборонних закупівель за неконкурентною процедурою та/або без застосування визначених законодавством видів (процедур) закупівель під час дії правового режиму воєнного стану, а також задля ретроспективного врегулювання негативних наслідків неоднакової правозастосовної практики та помилкового тлумачення положень пункту 5 частини першої статті 19 Закону України "Про оборонні закупівлі" (далі - Закон), пункту 49 Порядку планування, формування, особливостей розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 року № 363 "Питання оборонних закупівель" (далі - Постанова 363) та підпункту 1) пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт, послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" від 20 березня 2022 року № 335 (далі - Постанова № 335).

Варто відмітити, що 21.07.2023 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану".

У свою чергу, Вимога від 03.08.2023 № 131304-14/5801-2023 "Щодо усунення порушень законодавства" в оскаржуваній частині містить висновки відповідача порушення позивачем п.п. 1 п. 1 Постанови № 335 унаслідок включення постачальниками у розрахунок калькуляції ціни товару оборонного призначення сум прибутку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач як державний замовник в умовах воєнного стану, у періоді, який перевірявся, не укладав державні контракти (контракти, договори) за результатами проведення закупівель, визначених Законом України "Про оборонні закупівлі".

Тобто, договори, які були укладені між Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області та ТОВ "Промислова компанія "Пожмашина", ТОВ "Компанія Тітал", ТОВ "Валідус Спецавто", ТОВ "Торговий дім "Юніпрайм"", ПП "Транс-авто-д", ТОВ "ДОЛЯ і КО.ЛТД" були укладені без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відтак, у складі ціни державного контракту (договору) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, враховувалися витрати, у тому числі прибуток виконавця.

Таким чином, суд зауважує, що положення п. 8-1 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про оборонні закупівлі", Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану" розповсюджуються і на договори, які були укладені між Головним управлінням ДСНС у Львівській області та ТОВ "Промислова компанія "Пожмашина", ТОВ "Компанія Тітал", ТОВ "Валідус Спецавто", ТОВ "Торговий дім "Юніпрайм"", ПП "Транс-авто-д", ТОВ "ДОЛЯ і КО.ЛТД", а включення прибутку до складу ціни вказаних договорів є законним та правомірним.

Про відсутність у діях позивача ознак фінансового правопорушення свідчить також лист Західного офісу Держаудитслужби від 20.03.2024 № 131304-14/2402-2024 надісланий на адресу Головного управління ДСНС у Львівській області, зі змісту якого слідує, що згідно із Прикінцевими положеннями Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану" № 3589-ІХ міністерства та інші центральні органи виконавчої влади повинні забезпечити приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. З огляду на зазначене, Західний офіс Держаудитслужби інформує ГУ ДСНС України у Львівській області, що абзац 12 вимоги від 03.08.2023 №131304-14/5801-2023 про усунення порушення щодо завищення вартості поставлених товарів та наданих послуг оборонного призначення на 5 903 862,92 грн, не підлягає виконанню.

За наведених обставин, суд погоджується із доводами позивача про відсутність у відповідача підстав для висновку про порушення позивачем п.п. 1 п. 1 Постанови № 335 унаслідок включення постачальниками у розрахунок калькуляції ціни товару оборонного призначення сум прибутку.

Беручи до уваги ті обставини, що вимога від 03.08.2023 № 131304-14/5801-2023 в оскаржуваній частині не породжує правові наслідки для свого адресата - Головного управління ДСНС у Львівській області, і не може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства за позовом такої установи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, КАС України, суд

в с т а н о в и в:

Відмовити Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області у задоволенні позовних вимог до Західного офісу Держаудитслужби, за участю третіх осіб - ТОВ "Промислова компанія "Пожмашина", ТОВ "Компанія Тітал", ТОВ "Валідус Спецавто", ТОВ "Торговий дім "Юніпрайм"", ПП "Транс-авто-д", ТОВ "ДОЛЯ і КО.ЛТД" про визнання протиправною та скасування в частині вимоги Західного офісу Держаудитслужби від 03.08.2023 № 131304-14/5801-2023 "Щодо усунення порушень законодавства".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24 травня 2024 року.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна