Рішення

від 15.05.2024 по справі 440/6483/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6483/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Литвин М.О.,

представника позивача Спіріної Н.В.,

представника відповідача Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Кременчукм`ясо" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 лютого 2022 року №00009160701,

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кременчукм`ясо" (надалі - позивач; ТОВ "Торговий Дім "Кременчукм`ясо") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області (надалі - відповідач; ГУ ДПС в Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.02.2022: №00009130701, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ ТД «Кременчукм`ясо» з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі: 256829,50 грн, з яких: 234251,00 грн - основний платіж та 22578,50 грн - штрафна санкція; №00009150701, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток по декларації за 9 місяців 2021 року (№ реєстрації в контролюючому органі - 9336659744 від 09.11.21) ТОВ ТД «Кременчукм`ясо» у загальному розмірі: 159291,00 грн; №00009140701, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ ТД «Кременчукм`ясо» з податку на додану вартість у загальному розмірі: 316861,25 грн, з яких: 253489,00 грн - основний платіж та 63372,25 грн - штрафна санкція; №00009160701, яким застосовано суму штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 47707995,56 грн.

В обґрунтування позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 лютого 2022 року №00009160701 позивачем зазначено, що вказане податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Вказує, що у період з 01.01.2019 по 30.09.2019 діяла редакція Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що передбачала застосування фінансової санкції відповідно до пункту 1 статті 17 цього Закону у розмірі 1 грн., тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2022 року №00009160701 є протиправним.

19 серпня 2022 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /том 2 а.с. 132-137/, у якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що згідно даних головної книги, касових книг, приходно-касових ордерів виявлено, що в періоді з 30.01.2019 по 30.09.2019 підприємство проводило реалізацію товару не власного виробництва за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій всього на загальну суму 47707995,56 грн., чим порушено п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". На підставі п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 100% вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів.

31 серпня 2022 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /том 3 а.с. 11-15/, у якій зазначено, що оскільки в період з 01.01.2019 по 30.09.2019 діяла редакція Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що передбачала застосування фінансової санкції відповідно до пункту 1 статті 17 цього Закону у розмірі 1 грн., оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2022 року №00009160701 є протиправним, враховуючи, що застосування норми права, що набрала чинності до правовідносин, що виникли раніше, суперечить як вимогам Податкового кодексу України, так і Конституції України щодо дії закону в часі.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року у справі №440/6483/22, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кременчукм`ясо" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.02.2022: №00009130701, яким збільшено суму грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кременчукм`ясо" з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі: 256829,50 грн, з яких: 234251,00 грн - основний платіж та 22578,50 грн - штрафна санкція; №00009150701, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток по декларації за 9 місяців 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кременчукм`ясо" у загальному розмірі: 159291,00 грн.; №00009140701, яким збільшено суму грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кременчукм`ясо" з податку на додану вартість у загальному розмірі: 316861,25 грн, з яких: 253489,00 грн - основний платіж та 63372,25 грн - штрафна санкція; №00009160701, яким застосовано суму штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 47707995,56 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кременчукм`ясо" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24810,00 грн /двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень/. /том 5 а.с. 92-97/.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі №440/6483/22 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 лютого 2022 року №00009160701, справу №440/6483/22 в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року залишено без змін. Поновлено дію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року у справі №440/6483/22 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 лютого 2022 року №00009130701, №00009150701, №00009140701. /том 6 а.с. 210-226/.

Справа №440/6483/22 зареєстрована канцелярією Полтавського окружного адміністративного суду 13 лютого 2024 року та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Сич С.С., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2024 року /том 6 а.с. 231/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Кременчукм`ясо" до Головного управління ДПС у Полтавській області в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 лютого 2022 року №00009160701 прийнято до провадження. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 10:30 год. 20 березня 2024 року. /том 6 а.с. 232-233/.

Ухвалами суду від 20 березня 2024 року витребувано від відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області докази та встановлено строк для надання цих документів до суду до 03 квітня 2024 року, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09:30 11 квітня 2024 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 11 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 10:00 15 травня 2024 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ТОВ "Торговий Дім "Кременчукм`ясо" зареєстроване як юридична особа, взяте на облік як платник податків в Кременчуцькій ДПІ ГУ ДПС в Полтавській області 04.10.2016, основним видом економічної діяльності позивача є 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 1 а.с. 7/.

Посадовими особами ГУ ДПС в Полтавській області на підставі направлень від 12.11.2021 №4414, №4145 /том 2 а.с. 140-141/ та наказу ГУ ДПС в Полтавській області від 08.11.2021 №2756-П /том 2 а.с. 138/ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Торговий Дім "Кременчукм`ясо", податковий номер 40872798, за результатами якої складено акт від 13.01.2022 №250/16-31-07-01-10/40872798 /том 1 а.с.17-50, том 2 а.с. 224-247, том 3 а.с. 1-7/.

В акті перевірки від 13.01.2022 №250/16-31-07-01-10/40872798 зафіксовано порушення ТОВ "Торговий Дім "Кременчукм`ясо" п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , в результаті чого встановлено проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій на загальну суму 47707995,56 грн. /том 2 а.с. 240/.

04.02.2022 на підставі акту перевірки від 13.01.2022 №250/16-31-07-01-10/40872798 ГУ ДПС в Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №000091607013, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кременчукм`ясо" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем "Штрафні санкції за поруш. законод. про патентув. норм регул. обігу готівки та застос. реєстраторів у" в розмірі 47707995,56 грн. /том 1 а.с. 58/.

В обґрунтування цього податкового повідомлення-рішення зазначено, що перевіркою встановлено не проведення ТОВ "Торговий Дім "Кременчукм`ясо" розрахункових операцій реалізацію товару не власного виробництва (ковбасних виробів виробництва ПрАТ "Кременчукм`ясо" під торговим знаком "Фарро") за готівкові кошти в періоді з 01.01.2019 по 30.09.2019 без застосування реєстратора розрахункових операцій всього на загальну суму 47707995,56 грн. Вказано про порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) та зазначено, що відповідно до п. 1 ст. 17 до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше (47707995,56 грн. *100%=47707995,56 грн.).

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС в Полтавській області від 04 лютого 2022 року №000091607013 та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню ГУ ДПС в Полтавській області від 04 лютого 2022 року №000091607013, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначенням статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, яка діяла станом на 03 січня 2019 року - 30 вересня 2019 року) реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну; місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

За змістом пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі по тексту Закон № 265/95-ВР) (в редакції, яка діяла станом на 03 січня 2019 року - 30 вересня 2019 року) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

При цьому, статтею 9 Закону № 265/95-ВР (в редакції, яка діяла станом на 03 січня 2019 року - 30 вересня 2019 року) передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб`єкта господарювання;

2) при виконанні банківських операцій, крім: операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів;

4) при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;

6) при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій;

8) при продажу товарів (крім підакцизних та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України;

9) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) за готівкові кошти на ринках;

10) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

11) при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

12) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Законом України № 128-IX від 20.09.2019 пункт 1 статті 3 викладено у новій редакції:

"1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок".

В цій частині Закон України № 128-IX від 20.09.2019 набрав чинності з 01 серпня 2020 року.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР (в редакції, яка діяла станом на 03 січня 2019 року - 30 вересня 2019 року) за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

вчинене вперше - 1 гривня;

за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Законом України № 128-IX від 20.09.2019 пункт 1 статті 17 викладено у новій редакції:

"1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення".

Закон України № 128-IX від 20.09.2019 в цій частині набрав чинності з 01 серпня 2020 року.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у цій справі №440/6483/22 зазначено, що "...суди попередніх інстанцій не дослідили акт перевірки (том 1 а. с. 46-49) на предмет того, чи зафіксовано ним склад встановлених відповідачем правопорушень (правопорушення) в розумінні пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, з урахуванням визначень, закріплених статтею 2 цього Закону, а саме склад розрахункової операції, їх кількість, місце проведення розрахунків, наявність або відсутність реєстраторів розрахункових операцій в місці проведення розрахунків тощо. Відтак, колегія суддів Верховного Суду визнає, що застосування штрафу за не проведення розрахункових операцій та перевірка правильності застосування штрафу здійснена судами без встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд визнає, що спірність питання щодо застосування розміру штрафних (фінансових) санкцій має досліджуватися після встановлення складу правопорушення (правопорушень), за яке (які) ці санкції застосовуються. Відповідачем під час проведення перевірки здійснений висновок без дослідження первинних документів, наведені відомості головної книги із щомісячною реалізацією товару за готівкові кошти із посиланням на Кт311 Розрахункового рахунку, при цьому оцінку первинним документам, на підставі яких сформовані дані головної книги, суди попередніх інстанцій не надали. Відсутність встановленого (встановлених) правопорушення (правопорушень) унеможливлює касаційний перегляд цієї справи в частині правомірності застосування розміру штрафних (фінансових) санкцій".

Досліджуючи акт перевірки (том 1 а. с. 46-49) на предмет того, чи зафіксовано ним склад встановлених відповідачем правопорушень (правопорушення) в розумінні пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, з урахуванням визначень, закріплених статтею 2 цього Закону, суд дійшов наступних висновків.

В акті перевірки зазначено, що згідно бухгалтерського обліку ТОВ "Торговий Дім "Кременчукм`ясо", а саме даних головної книги, касових книг (з додатками по складам підприємства, розташованим в різних регіонах України), приходно-касових ордерів, було виявлено, що в періоді з 03.01.2019 по 30.09.2019 підприємство проводило реалізацію товару не власного виробництва за готівкові кошти (бухгалтерський рахунок 301 "Каса" з субрахунками) без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) всього на загальну суму 47707995,56 грн. Таким чином, ТОВ "Торговий Дім "Кременчукм`ясо" порушено п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами і доповненнями) за рахунок проведення розрахункових операцій при продажу товару ковбасних виробів виробництва ПрАТ "Кременчукм`ясо" під торговим знаком "Фарро" без застосування реєстраторів розрахункових операцій. Перевіркою даних бухгалтерського обліку по рахунку 6319 "Розрахунки з постачальниками" встановлено, що даний товар згідно договору поставки від 23.12.2016 за №1097/16 з додатковими угодами придбавався у ПрАТ "Кременчукм`ясо", факт придбання товару підтверджується щомісячними актами звірки розрахунків між підприємствами за період з січня по вересень 2019 року. Бухгалтерське проведення операцій за період: Дт 6319 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" (ПрАТ "Кременчукм`ясо") Кт 311 "Розрахунковий рахунок" Дт 28 "Товари" Кт Дт 6319 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" (ПрАТ "Кременчукм`ясо").

Суд враховує, що Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (далі по тексту - Інструкція №291, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов`язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства). Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису).

Рахунки класів 0-7 є обов`язковими для всіх підприємств.

Згідно з приписами цієї Інструкції №291 на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги. На цьому рахунку учасник промислово-фінансової групи веде облік розрахунків за одержані від учасників ПФГ товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги). За кредитом рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення, списання тощо. Рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" має такі субрахунки, зокрема, 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Рахунок 31 "Рахунки в банках" призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій. Рахунок 31 "Рахунки в банках" має такі субрахунки, зокрема, 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

Рахунок 30 "Готівка" призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства. Рахунок 30 "Готівка" має такі субрахунки: 301 "Готівка в національній валюті" 302 "Готівка в іноземній валюті" За дебетом рахунку 30 "Готівка" відображається надходження грошових коштів у касу підприємства, за кредитом - виплата грошових коштів із каси підприємства. На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв`язку, обмін валюти тощо) відкриваються субрахунки "Готівка в національній валюті в операційній касі" та "Готівка в іноземній валюті в операційній касі".

За визначенням пункту 3 розділу І Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), готівка - грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам`ятні монети, які є платіжними засобами); готівкова виручка (готівка) - сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси; касові операції - операції суб`єктів господарювання між собою та з фізичними особами, пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ цього Положення суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як коштами, одержаними як готівкова виручка, так і коштами, одержаними із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Суб`єкти господарювання здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Отже, контролюючим органом під час перевірки досліджено субрахунок 311 "Поточні рахунки в національній валюті", призначений для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій, що не є касою, через яку суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки готівкою. Відображене в акті перевірки бухгалтерське проведення операцій за період: Дт 6319 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" (ПрАТ "Кременчукм`ясо") Кт 311 "Розрахунковий рахунок" Дт 28 "Товари" Кт Дт 6319 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" (ПрАТ "Кременчукм`ясо") свідчить про те, що на підприємстві позивача відображено заборгованість за одержані від постачальника ПрАТ "Кременчукм`ясо" товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги.

Водночас, факт придбання певних товарів у ПрАТ "Кременчукм`ясо" внаслідок безготівкових розрахунків сам по собі не свідчить про реалізацію позивачем саме цих товарів (робіт, послуг) не власного виробництва та саме за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) через касу на зазначену в акті перевірки суму 47707995,56 грн.

Перевіркою не встановлено та не зафіксовано в акті перевірки, які саме товари (найменування товарів) були придбані позивачем у ПрАТ "Кременчукм`ясо", не досліджено та не описано в акті перевірки конкретних фактів продажу товарів, придбаних у ПрАТ "Кременчукм`ясо", за готівку іншим особам, зокрема, не зафіксовано складу кожної окремої розрахункової операції, її дати, осіб, які брали участь у цих операціях, у тому числі, осіб, яким здійснювалася реалізація таких товарів за готівку, кількість таких розрахункових операцій, місце проведення розрахунків, наявності або відсутності реєстраторів розрахункових операцій в місці проведення розрахунків, не досліджено та не описано касових документів, за допомогою яких оформлялася кожна касова операція.

Акти звірки розрахунків між позивачем та ПрАТ "Кременчукм`ясо" /том 7 а.с. 17-21/ не містять зазначених вище відомостей, а містять виключно інформацію про сальдо рахунків між сторонами на певні дати.

В акті перевірки не відображено дослідження контролюючим органом касових книг, що були надані позивачем до перевірки. Копії касових книг, які надані до суду контролюючим органом, не містять відомостей про те, за який саме товар, роботи чи послуги були надходження в касу, з цих документів неможливо встановити, чи були ці товари (роботи, послуги) власного виробництва чи виробництва ПрАТ "Кременчукм`ясо", тоді як в силу пункту 1 частини 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб`єкта господарювання.

Під час проведення перевірки контролюючим органом не досліджувалися та не відображені в акті перевірки жодні первинні документи бухгалтерського обліку.

Відомості, що зазначені у таблиці на сторінці 30-31 акту перевірки (том 1 а.с. 46-47), містять інформацію, джерелом якої є виключно витяг з головної книги підприємства /том 7 а.с. 5-13/.

Разом з тим, за приписами пунктів 10, 11 Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 р. N356 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), головна книга використовується для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності. До Головної книги заносяться із журналів підсумки оборотів з кредиту рахунків. У Головній книзі відображаються: сальдо на початок і кінець поточного місяця; обороти за поточний місяць за кредитом цього рахунку, які наводяться однією сумою; обороти за поточний місяць за дебетом цього рахунку, які наводяться сумою за кореспондуючими рахунками із журналів.

Отже, головна книга не містить відомостей про склад кожної окремої розрахункової операції, кількість розрахункових операцій, місце проведення розрахунків, наявність або відсутність реєстраторів розрахункових операцій в місці проведення розрахунків.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Пунктами 86.1, 86.3 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів перевірок, що проводяться контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, та надання заперечень до них визначається Митним кодексом України.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

За змістом пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року № 727 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 грудня 2021 року № 702) (далі по тексту - Порядок оформлення результатів документальних перевірок), цим Порядком визначаються основні вимоги до форми та змісту акта (довідки) документальної перевірки, інформативних додатків до акта (довідки) документальної перевірки, порядку його (її) підписання, реєстрації та зберігання.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок передбачено акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податкове, валютне та інше законодавство, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи).

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Отже, носієм доказової інформації про виявлення відповідним контролюючим органом порушень під час проведення перевірок та підставою для прийняття відповідного податкового повідомлення - рішення є акт перевірки, в якому чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, викладаються факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та обов`язково наводиться інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом України, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

В акті перевірки від 13.01.2022 №250/16-31-07-01-10/40872798, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2022 року №00009160701, усупереч наведеним вище нормам права не зафіксовано складу кожної окремої розрахункової операції, кількість розрахункових операцій, місце проведення розрахунків, наявності або відсутності реєстраторів розрахункових операцій в місці проведення розрахунків тощо, а отже контролюючим органом під час проведення перевірки не встановлено та не зафіксовано в акті перевірки правопорушень (правопорушення) в розумінні пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, з урахуванням визначень, закріплених статтею 2 цього Закону.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Необхідно закцентувати, що вина є елементом податкового правопорушення і підлягає встановленню з урахуванням конкретних фактичних обставин, зовнішніх ознак діянь. Обов`язок доказування вини платника мають виконувати контрольні органи, наділені відповідними процедурно-процесуальними обов`язками.

Однак, відповідачем під час перевірки не встановлено складу правопорушення (правопорушень), за яке (які) до позивача застосовано штрафні санкції, та не доведено факту порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Щодо питання щодо застосування розміру штрафних (фінансових) санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 визначено, що " за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце"..."Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього".

Законом України № 128-IX від 20.09.2019 пункт 1 статті 3 було викладено у новій редакції та одночасно Законом України № 128-IX від 20.09.2019 пункт 1 статті 17 також викладено у новій редакції, про що детально зазначено вище.

Ці зміни набрали чинності 01 серпня 2020 року, тоді як контролюючим органом у акті перевірки зазначено про розрахунки періоду з 03 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року /том 1 а.с. 46/.

Отже, в контексті юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, який визначав поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Протиправним є застосування положення пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України до спірних правовідносин, оскільки законодавець змінив не лише розмір штрафу за порушення, визначені пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського, харчування та послуг", а й умови настання такої відповідальності, що відповідно до статті 58 Конституції України не можуть бути застосовані до платника.

Неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини першої статті 8 Конституції України визнається і діє в Україні.

Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року в справі "Брумареску проти РумуніЇ" зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 610).

У Рішенні від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення і в статті 7 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року "Справа "Компанія "Вестберґатаксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції - заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні.

Зокрема, Європейським судом з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року "Справа "Компанія "Вестберґатаксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" вказано, що теперішні податкові штрафи не є засобом фінансової компенсації витрат, які могли бути спричинені поведінкою платника податків. Адже головна мета відповідних положень законодавства спонукати платника податків до виконання ним своїх юридичних обов`язків та покарати за ухиляння від них. Отже, такі стягнення мають запобіжний і каральний характер. Останній зазвичай є ознакою кримінального покарання (див. згадане вище рішення у справі Озтюрк проти Німеччини, с. 20, п. 53). На думку Суду, загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що для цілей статті 6 Конвенції заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні. Про кримінальний характер правопорушення свідчить також суворість потенційного та фактичного покарання.

У вказаній справі Судом було застосовано критерії Енгеля для визначення випадків, коли йдеться про кримінальне обвинувачення, у розумінні Конвенції.

Отже, Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04 лютого 2022 року №00009160701, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кременчукм`ясо" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем "Штрафні санкції за поруш. законод. про патентув. норм регул. обігу готівки та застос. реєстраторів у" в розмірі 47707995,56 грн., прийняте відповідачем не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому це податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

При прийнятті рішення у цій справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Кременчукм`ясо" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 лютого 2022 року №00009160701 обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Кременчукм`ясо" (ідентифікаційний код 40872798, вул. Соборна, 13/39, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 лютого 2022 року №00009160701 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04 лютого 2022 року №00009160701.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 травня 2024 року.

Суддя С.С. Сич