Постанова

від 24.05.2024 по справі 620/9825/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 року Справа № 620/9825/23

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі

за позовом комунального підприємства «Прилуцька міська друкарня»

Чернігівської обласної ради

до Головного управління ДПС у Чернігівській області

про визнання протиправними та

скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Комунальне підприємство «Прилуцька міська друкарня» Чернігівської обласної ради (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Відповідач), в якому просило визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення: від 04.04.2023 № 3502/ж10/25-01-07-00; від 04.04.2023 № 3503/ж10/25-01 -07-00; від 04.04.2023 № 3504/ж10/25-01-07-00; від 04.04.2023 № 3510/ж10/25-01-07-00; від 20.06.2023 №6271/ж10/25-01-07-00.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує на те, що всупереч вимог Податкового кодексу України Відповідач у 2023 році провів перевірку за період з 01.01.2017 по 20.02.2023 за результатами якої нараховані грошові зобов`язання за період 2017-2020 роки, що є протиправним.

Окрім того, Позивач зазначає, що посадові особи контролюючого органу зробили висновки, що ціни з реалізації готової продукції, за якими КП «Прилуцька міська друкарня» здійснювало продаж готової продукції, не відповідають рівню звичайних цін, так як ціна продажу є меншою, ніж ціна сформована на виробництві продукції та доходи отриманні від продажу готової продукції є меншими, аніж собівартість цієї продукції. Позивач вважає такі твердження контролюючого органу суто припущенням останнього. Ціни на підприємстві затвердженні керівництвом та є ринковими, контролюючий орган не досліджував рівень звичайних цін на ринку, а висновки відповідно зробив, спираючись на суб`єктивне припущення не відповідності цін звичайному рівню цін.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що проведена перевірка стосовно КП «Прилуцька міська друкарня» відбулась із порушенням норм податкового законодавства, охопивши більший, ніж надано контролюючому органу, період. Оскільки за її наслідками платнику податків нараховано грошові зобов`язання, такі обставини тягнуть за собою протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки за період 2017-2020 років. При цьому, враховуючи неможливість в контексті спірних правовідносин виокремити цей період із загальної суми стягнень, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками документальної позапланової перевірки КП «Прилуцька міська друкарня» належать до скасування, як такі, що містять грошові зобов`язання за період, що не підлягав перевірці.

А відтак, суд дійшов висновку, що втручання в роботу Позивача за встановлених обставин, не може вважатися пропорційним та становить для нього "індивідуальний та надмірний тягар".

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт зазначає, що Позивач який є комунальним підприємством на меті якого є отримання прибутку, в результаті реалізації готової продукції за заниженими цінами, не отримало в повній мірі доходу, що в свою чергу призвело до несплати ним податку на прибуток, частини чистого прибутку, який сплачується комунальними підприємствами до державного бюджету та занизило обсяг постачання з податку на додану вартість. При цьому контролюючий орган вказує, що такі дії є умисними, оскільки саме Позивачем були створені умови для заниження об`єкту оподаткування.

Апелянт наполягає на тому, що ціни з реалізації готової продукції за якими КП "Прилуцька міська друкарня» здійснювало продаж готової продукції не відповідають рівню звичайних цін, так як ціна продажу є меншою, ніж ціна сформована на виробництві продукції та доходи отримані від продажу готової продукції є меншими, аніж собівартість цієї продукції.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 та від 07.02.2024 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

5. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у Головного управління ДПС у Чернігівській області витребувано письмові пояснення та відповідні докази.

7. 29.04.2024 на виконання вказаної ухвали від Відповідача надійшли відповідні документи, а саме: документи на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення та детальні розрахунки нарахованих сум грошового зобов`язання.

8. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

9. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

10. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, КП «Прилуцька міська друкарня» (код ЄДРПОУ 02469540) зареєстроване 01.03.1993 та на виконання рішення Чернігівської обласної ради №23-8/VIIІ від 22 грудня 2021 року видано наказ №59 від 28.12.2021 про припинення діяльності підприємства КП «Прилуцька міська друкарня» шляхом ліквідації. Так, згідно із відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підприємство з 30.12.2021 перебуває в стані припинення /т.1 а.с. 10/.

На підставі наказу від 16.02.2023 №312-п та направлень від 16.02.2023 № 626/ж3/25-01-07-04- 01, № 627/ж3/25-01-07-04-01, № 628/ж3/25-01-07-04-01, відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.7 п.78.1 ст.78 та ст.82 Податкового кодексу України працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка комунального підприємства «Прилуцька міська друкарня» Чернігівської обласної ради, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 по 20.02.2023 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 20.02.2023.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 06.03.2023 №2189/ж5/25-01-07-04-01, відповідно до висновку якого встановлено порушення КП «Прилуцька міська друкарня»:

1. п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 90 258 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 21 648 грн, 2018 рік на суму 8018 грн, 2019 рік на суму 23511 грн, 2020 рік на суму 37081 грн;

2. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 239 844 грн, в тому числі за 2021 рік на суму 102 997 грн, 2022 рік на суму 136 847 грн;

3. п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.1 Постанови Кабінету Міністрів України віл 23.02.2011 року №138 «Про порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями» ( із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено частину чистого прибутку, що відраховується до державного бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 16 061 грн, в т.ч. за 2017 рік на суму 14 793 грн, за 2018 рік на суму 5 479 грн, за 2019 рік на суму 6 913 грн та завищено частину чистого прибутку, що відраховується до державного бюджету за 2020 рік па суму 11124 грн;

4. п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 116 013 грн, в тому числі за січень 2017 року на суму 5906 грн, лютий 2017 року на суму 3779 грн, березень 2017 року на суму 209 грн, квітень 2017 року на суму 6335 грн, травень 2017 року на суму 2030 грн, липень 2017 року на суму 283 грн, листопад 2017 року на суму 1879 грн, грудень 2017 року на суму 3631 грн, січень 2018 року на суму 10047 грн, лютий 2018 року на суму 3157 грн, березень 2018 року на суму 494 грн, квітень 2018 року на суму 6438 грн, травень 2018 року на суму 743 грн, червень 2018 року на суму 146 грн, липень 2018 року на суму 1202 грн, вересень 2018 року на суму 308 грн, жовтень 2018 року на суму 5398 грн, листопад 2018 року на суму 5315 грн, грудень 2018 року на суму 10742 грн, січень 2021 року на суму 4183 грн, лютий 2021 року на суму 6381 грн, березень 2021 року на суму 426 грн, квітень 2021 року на суму 1430 грн, травень 2021 року на суму 847 грн, вересень 2021 року на суму 1457 грн, жовтень 2021 року на суму 1242 грн, листопад 2021 року на суму 2255 грн, грудень 2021 року на суму 2380 грн, січень 2022 року на суму 7026 грн, лютий 2022 року на суму 8045 грн, березень 2022 року на суму 3784 грн, квітень 2022 року на суму 4861 грн, травень 2022 року на суму 1713 грн, вересень 2022 року на суму 1940 грн.

Згідно наданих на перевірку документів, посадовими особами контролюючого органу встановлено, що протягом 2017, 2018, 2021, 2022 років КП «Прилуцька міська друкарня» здійснювало реалізацію готової продукції (бланки, журнали, етикетки, буклети тощо) при цьому, доходи отримані від реалізації готової продукції є меншими, аніж собівартість готової продукції.

При детальному дослідженні господарських операцій, здійснених підприємством за період 2017, 2018, 2021, 2022 років, з урахуванням доходної частини (від реалізації готової продукції) та витратної, Відповідачем встановлено, що КП «Прилуцька міська друкарня» в результаті здійснення операцій з реалізації готової продукції отримало збиток в розмірі 580 064,12 грн, що в свою чергу призвело до несплати податку на прибуток, частини чистого прибутку, який сплачується комунальними підприємствами до державного бюджету та занизило обсяг постачання з податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки №2189/ж5/25-01-07-04-01 від 06.03.2023 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області складені податкові повідомлення - рішення від 04.04.2023 №3501/ж10/25-01-07-00, від 04.04.2023 №3502/ж10/25-01-07-00, від 04.04.2023 №3503/ж10/25-01-07-00, від 04.04.2023 № 3504/ж10/25-01-07-00, від 04.04.2023 №3510/ж10/25-01-07-00, якими нараховані грошові зобов`язання комунальному підприємству «Прилуцька міська друкарня» Чернігівської обласної ради за період з 01.01.2017 по 20.02.2023.

11. Вважаючи, що проведена перевірка відбулась із порушенням норм податкового законодавства, а податкові повідомлення-рішення є протиправними, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

12. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1.2 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктами 78.1.7, 78.4-78.9 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ.

Водночас п. 102.2 ст. 102 ПКУ визначено, що грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Висновки суду апеляційної інстанції.

13. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок контролюючі органи зобов`язані враховувати строки давності, визначені п. 102.1 ст. 102 ПК України, які поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою. Вказаною нормою ПК України чітко встановлено, що контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. З вказаного вбачається, що в разі встановлення порушень за період, що перевищує 1095 днів, контролюючий орган не має права визначати грошові зобов`язання платника податків.

14. Як правильно встановлено судом першої інстанції, перевірка КП «Прилуцька міська друкарня», що призначена 16.02.2023 та за результатами якої складено акт 06.03.2023 проведена за період з 01.01.2017 по 20.02.2023, тобто перевіркою охоплено більший, ніж шестирічний період діяльності підприємства, що не відповідає вимогам податкового законодавства з огляду на викладене вище.

15. Отже, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що при визначенні періоду проведення перевірки контролюючим органом порушено строк давності, передбачений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України. Вказане порушення вплинуло на правильність висновків податкового органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого рішення та спірних податкових повідомлень-рішень, а тому тягнуть за собою їх протиправність.

16. Водночас Апелянт у своїй апеляційній скарзі не наводить жодних доводів щодо протиправності вказаного висновку суду першої інстанції, а тому в апеляційного суду, з огляду на викладене вище, відсутні підстави для сумніву у законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення. Натомість, контролюючий орган посилається лише на ті обставини, які вже були викладені ним у відзиві на позовну заяву та стосуються лише встановлених ним під час перевірки порушень податкового законодавства.

17. Зокрема, він зазначає що Позивач, який є комунальним підприємством на меті якого є отримання прибутку, здійснював продаж готової продукції за цінами, які не відповідають рівню звичайних цін, що в свою чергу призвело до несплати ним податку на прибуток, частини чистого прибутку, який сплачується комунальними підприємствами до державного бюджету та занизило обсяг постачання з податку на додану вартість. За цих обставин колегія суддів зазначає наступне.

18. Так, згідно з підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

19. Отже, ціна господарської операції, яка визначена сторонами у договорі, за загальним правилом та допоки не доведено зворотнє, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін.

20. Проте варто зазначити, що у справі, що розглядається, особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів за цінами, які не відповідають ринковим й цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів, визначена сторонами договору, не відповідає ринковим. Тoбтo, oбoв`язoк дoведення невідпoвіднoсті ціни дoгoвoру рівню звичайних цін пoкладається на контролюючий орган. Відсутність доказів звернення пoдаткoвoгo органу до упoвнoваженoгo державного органу про отримання необхідної інформації свідчить про порушення відповідачем визначеної процедури з`ясування рівня звичайних цін.

21. Аналогічний правовий висновок викладений Верхoвним Судом у складі судoвoї палати з рoзгляду справ щoдo пoдатків, збoрів та інших oбoв`язкoвих платежів Касаційнoгo адміністративнoгo суду у постанові 26 березня 2024 року по справі № 200/773/20-а.

22. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з акту перевірки від 06.03.2023 №2189/ж5/25-01-07-04-01 та самої апеляційної скарги, Апелянт не навів жодних обставин, які свідчать про реалізацію Позивачем товару за цінами, які не відповідають рівню звичайних цін.

23. Та обставина, що КП «Прилуцька міська друкарня» протягом періоду, за який здійснювалася перевірка, отримало дохід, що є нижчим, ніж собівартість виготовленого товару не є достатнім доказом, який підтверджує вказаний вище висновок контролюючого органу.

24. При цьому, згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

25. Втім, Відповідач ані під час розгляду справи судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не довів обставин, на які він посилався та які, на його думку, призвели до несплати Позивачем податку на прибуток, частини чистого прибутку, який сплачується комунальними підприємствами до державного бюджету та занизило обсяг постачання з податку на додану вартість.

26. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що спірні податкові-повідомлення рішення є необґрунтованими та протиправними, з огляду на те, що прийняті на підставі акту перевірки, який не є належним доказом вчинених порушень податкового законодавства, оскільки він складений за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки Позивача, яка здійснена контролюючим органом з порушенням порядку її призначення та проведення та не містить посилань на докази, які підтверджують такі порушення.

27. Усі інші доводи Апелянта колегія суддів до уваги не бере, оскільки, з огляду на вищевикладене, вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

28. Надаючи оцінку всім доводам апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

29. Отже, доводи апеляційної не спростовують висновків суду, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

30. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

31. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року- без змін.

Розподіл судових витрат.

32. Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 24 травня 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев