"27" травня 2024 р.
Справа №336/5100/24
Провадження №2/336/2310/2024
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
27 травня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Оріхівського відділу державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: ОСОБА_2 про повернення грошових коштів, стягнутих в межах виконавчого провадження, -
ВСТАНОВИЛА:
Представник позивача адвокат Кацюба М.В., який діє на підставі Свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №002163 від 16.05.2019, Ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 31.07.2023 серії АР №1134587, через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з вказаним позовом до суду, в якому просить визнати незаконним рішення Оріхівського ВДВС у Пологівському районі Запорізької області ПМУ МЮ (м. Одеса) про відмову в поверненні ОСОБА_1 стягнутих коштів, викладеного в листі №11203/29.18-45 від 07.05.2024, та зобов`язати Оріхівський ВДВС у Пологівському районі Запорізької області ПМУ МЮ (м. Одеса) повернути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) кошти в сумі 381 547,57 (триста вісімдесят одна тисяча п`ятсот сорок сім) гривень, які з 19.04.2022 стягнуті в якості аліментів на користь ОСОБА_2 та знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_2 , МФО 820172, ЄДРПОУ 34960781, відкритому в Державній казначейській службі України по виконавчому провадженню № 52234648.
Згідно з вимогами ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 175, 177 цього Кодексу та чи належить позовну заяву розглядати за правилами цивільного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Дослідивши заяву з додатками, суддя вважає, що подана заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Так, позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, відповідно до якого позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, відповідача та третіх осіб.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлена ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так, звертаючись з вказаним позовом до суду, адвокатом надано сканкопію квитанції №1335961387 від 23.05.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) на АТ «Укрпошта», ВПЗ Запоріжжя 18 (69018, м. Запоріжжя, вул.. перемоги, буд.40) було сплачено «не договірні платежі»101 на рахунок Головного управління ДКС у Запорізькій області ЄДРПОУ 37941997, МФО: 0, Р.р: UA818999980313141206000008515 Казначейство України с 3059,38 гривень з яких: комісія 7,00 грн.
Разом з тим, вказана квитанція не містить доказів того, що:
1) її було сплачено за подання саме сказаного позову;
2) на реквізити Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Крім того, станом на теперішній час в автоматизованій системі документообігу суду Д-3 відсутнє підтвердження зарахування судового збору за вказаною квитанцією до державного бюджету України.
Таким чином, позивач повинен подати документ, який підтверджує сплату ним судового збору у відповідній сумі або надати докази зарахування вказаних у квитанції від 23.05.2024 (сплачених у АТ «Укрпошта») грошових коштів до державного бюджету.
Такими доказами може бути довідка відповідного Управління Державної казначейської служби або Банку.
Судовий збір має бути сплачений на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Шевчен./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, Код класифікації доходів бюджету 2030101, Призначення платежу: позовна заява за позовом….
Суд звертає увагу позивача, що невірно оформлене платіжне доручення є підставою для повернення позовної заяви у зв`язку з несплатою судового збору належним чином.
З поданих матеріалів вбачається, що позовна заява ОСОБА_1 подана та підписана адвокатом Кацюба М.В., повноваження якого на підписання заяви від імені позивача, документально не підтверджено.
Як доказнаявності повноваженьпредставляти інтересипозивача усуді,адвокатом наданокопію Свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №002163 від 16.05.2019, Ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 31.07.2023 серії АР №1134587.
Проте, вказані документи не містять відомості про право адвоката підписувати від імені позивача будь-які документи, а Договір про надання правової допомоги, Доручення органу (установи), уповноваженого на надання безоплатної правової допомоги до матеріалів позовну не долучено.
Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно із ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч.2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Тобто, обсяг повноважень адвоката зазначається у Договорі, а не в ордері, який є лише документом, що посвідчує повноваження адвоката на вчинення таких процесуальних дій.
Зазначення адвокатом на ордері про необмеження його процесуальних прав у відповідності до договору про надання правової (правничої) допомоги не є належним підтвердженням обсягу повноважень, в розумінні положень ст.626 ЦК України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи щодо надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до суду.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/23346/16 від 14.03.2018 року, чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду. Та дійшла висновку, що у разі відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката як представника щодо підписання документів від імені свого довірителя, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно наданих йому повноважень чи шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналіз наведених норм діючого законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату. Право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.
Отже, повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви від імені позивача, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтами та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18, від 29 травня 2019 року у справі № 202/5348/18.
Крім того, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №320/5420/18 від 01.07.2020, Ордер є достатнім документом лише для підтвердження повноважень адвоката представляти інтереси особи, але тільки у Договорі зазначається весь перелік повноважень, наданих стороною адвокату.
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підписана представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на підписання заяви.
Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом надання необхідних доказів.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Оріхівського відділу державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: ОСОБА_2 про повернення грошових коштів, стягнутих в межах виконавчого провадження - залишити без руху.
Надати позивачці строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків заяви.
У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.С. Звєздова
Суд | Шевченківський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2024 |
Оприлюднено | 29.05.2024 |
Номер документу | 119306493 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Цивільне
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Звєздова Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні