Рішення

від 21.05.2024 по справі 448/322/24

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/322/24

Провадження № 2/448/249/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

21.05.2024 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Рушеляк Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області Дубаса В. в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Мостиської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальне некомерційне підприємство «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області, про відшкодування витрат закладів охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -

В С Т А Н О В И В:

І.Короткий зміст позовних вимог.

Яворівська окружна прокуратура Львівської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Мостиської міської ради Львівської області звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сумі 10696,42 грн., які перерахувати в дохід державного бюджету та на користь держави в особі Мостиської міської ради Львівської області кошти, витрачені на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сумі 601,04 грн., які перерахувати в дохід місцевого бюджету.

В обґрунтування позову сторона позивача покликається на те, що вироком Мостиського районного суду Львівської області від 05.12.2022р., який набрав законної сили 30.03.2023р., - ОСОБА_1 (відповідача) визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України. Даним вироком визнано доведеним те, що 25.04.2022р. близько 20.40 год., ОСОБА_1 , будучи т.в.о. начальника сектору кадрового забезпечення Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області зі спеціальним званням - капітан поліції, керуючи технічно справним механічним транспортним засобом - автомобілем марки «Renault» моделі «Trafic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи водієм такого, та рухаючись ним по автомобільній дорозі сполученням «Львів- Шегині» у напрямку до м.Мостиська Львівської області, на ділянці цієї автомобільної дороги, що на 67 км + 210 м (неподалік АЗС «WOG», розташованої по вул.Грушевського, 52 у вищезазначеному населеному пункті), яка в цьому місці є дорогою із двостороннім рухом, тобто має по одній смузі для руху в кожному напрямку, а саме одну - в напрямку до м.Мостиська та іншу - до с.Шегині Львівської області, розділених горизонтальною розміткою 1.5. Розділу 34 ПДР, діючи необережно, із кримінальною протиправною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, порушив вимоги п.1.10. (в частині значення терміну «безпечна швидкість» «небезпека для руху»), підпунктів «б» та «д» п. 2.3, пунктів 10.1, 11.3, 12.1, 12.2, 12.3, 13.1 ПДР, ст.14 Закону України «Про дорожній рух», які виразились в тому, що він не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, при виникненні перешкоди у вигляді невстановленого в ході досудового розслідування попутного вантажного автомобіля, який він, ОСОБА_1 , об`єктивно спроможний був виявити, недотримався безпечної швидкості та безпечної дистанції до цього механічного транспортного засобу та, після раптового гальмування цього вантажного автомобіля, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду описаної вище перешкоди, натомість з метою уникнення зіткнення з вищезазначеним вантажним автомобілем, у темну пору доби, перебуваючи в умовах недостатньої видимості в своєму напрямку руху щодо руху зустрічних транспортних засобів та обмеженої оглядовості, здійснив маневр - зміну напряму руху керованого ним, ОСОБА_1 , легкового автомобіля ліворуч, після цього виїхав на зустрічну смуту руху, де здійснив зіткнення із зустрічним легковим автомобілем марки «ВАЗ» моделі «111730», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , внаслідок чого останній від отриманих тяжких тілесних ушкоджень помер на місці події, пасажир цього ж легкового автомобіля марки «ВАЗ» моделі «111730» ОСОБА_5 від отриманих тяжких тілесних ушкоджень помер на місці події, пасажир вищевказаного легкового автомобіля ОСОБА_6 від отриманих тяжких тілесних ушкоджень померла ІНФОРМАЦІЯ_1 о 21 год. 20 хв. у приміщенні КНП «Мостиська міська лікарня», та пасажирам цього ж транспортного засобу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Зазначає, що у зв`язку із отриманими травмами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували на стаціонарному лікуванні у КНП «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області та загальна вартість їх лікування становить 11297,46 грн. Однак, фінансування медичних послуг пацієнтам, наданих КНП «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області, здійснюється Національною службою здоров`я України за рахунок коштів Державного бюджету України. Так, КНП «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області листом від 08.12.2023р. №003-16/774 повідомила, що загальна вартість лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 становить 11297,46 гри. Медичні послуги потерпілим надані згідно договору з Національною службою здоров`я України про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. При цьому, згідно інформації КНП «Мостиської міської лікарні» Мостиської міської ради Львівської області від 02.02.2024р. №003-16/79 встановлено, що вартість лікування потерпілих за кошти Національної служби здоров`я України становить 10696,42 грн., а за кошти Мостиської міської ради - 601,04 грн.

Вказує, що послуги КНП «Мостиська міська лікарня», пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачені НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України. Відтак, кошти в сумі 10696,42 гривень підлягають до зарахування саме до Державного бюджету. Натомість за перебування (лікування) пацієнтів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на лікуванні в реанімаційному та хірургічному відділеннях КНП «Мостиська міська лікарня» затрачено кошти міської ради в сумі 601,04 грн., то такі підлягають поверненню саме в місцевий бюджет.

Стверджує, що оскільки НСЗУ витратила державні (бюджетні) кошти при наданні медичних послуг - лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , котрі перебували на стаціонарному лікуванні з вини ОСОБА_1 - на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НЗСУ (замовник) та КНП «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області, то зазначені кошти в сумі 10696,42 грн. необхідно стягнути з ОСОБА_1 та зарахувати до Державного бюджету України. Водночас, засновником КНП «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області є Мостиська міська рада Львівської області та фінансування цього лікувального закладу здійснюється за рахунок місцевого бюджету. А тому витрати в сумі 601,04 грн. на утримання пацієнтів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , котрі перебувала на стаціонарному лікуванні з вини ОСОБА_1 необхідно стягнути з останнього та зарахувати до місцевого бюджету.

З огляду на наведене, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сумі 10696,42 грн., які перерахувати в дохід державного бюджету; стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави в особі Мостиської міської ради Львівської області кошти, витрачені на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в сумі 601,04 грн., які перерахувати в дохід місцевого бюджету.

ІІ. Позиція учасників справи.

Представник Яворівської окружної прокуратури Львівської області - Білозір О.М. в судове засідання не з`явилася, скерувала письмову заяву, у якій зазначила, що підтримує заявлені позовні вимоги та просить такі задовольнити, розгляд даної справи просить проводити без її (прокурора) участі.

Представник позивача Національної служби здоров`я України - в судове засідання не з`явився, скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника НСЗУ з вказівкою на те, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять такі задовольнити.

Представник позивача Мостиської міської ради Львівської області - в судове засідання не з`явився, скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи без його (представника) участі з вказівкою на те, що вони підтримують заявлені позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, скерував на адресу суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд зазначеної цивільної справи без його (відповідача) участі.

Представник третьої особи - Комунального некомерційного підприємства «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з`явився, скерував на адресу суду письмову заяву про розгляд даної справи без його (представника) участі з вказівкою на те, що вони підтримують позовні вимоги та просять такі задовольнити.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 27.02.2024 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області Дубаса В. в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Мостиської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладів охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину; залучено до участі у даній цивільній справі Комунальне некомерційне підприємство «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що вироком Мостиського районного суду Львівської області від 05.12.2022 року (справа №448/1228/22) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286 КК України, ч.1 ст.135 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк дев`ять років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Вказаний вирок Мостиського районного суду Львівської області від 05.12.2022р. набрав законної сили 30.03.2023р.

Згідно із ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з зазначеними положеннями ЦПК України, вищевказані обставини, а також винність відповідача ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, що визначені вироком Мостиського районного суду Львівської області від 05.12.2022 року (справа №448/1228/22), не підлягають доказуванню в ході розгляду даної цивільної справи.

Так, з вироку Мостиського районного суду Львівської області від 05.12.2022 року вбачається, що 25.04.2022р. близько 20.40 год., ОСОБА_1 , будучи т.в.о. начальника сектору кадрового забезпечення Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області зі спеціальним званням - капітан поліції, керуючи технічно справним механічним транспортним засобом - автомобілем марки «Renault» моделі «Trafic», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи водієм такого, та рухаючись ним по автомобільній дорозі сполученням «Львів- Шегині» у напрямку до м.Мостиська Львівської області, на ділянці цієї автомобільної дороги, що на 67 км + 210 м (неподалік АЗС «WOG», розташованої по вул.Грушевського, 52 у вищезазначеному населеному пункті), яка в цьому місці є дорогою із двостороннім рухом, тобто має по одній смузі для руху в кожному напрямку, а саме одну - в напрямку до м.Мостиська та іншу - до с.Шегині Львівської області, розділених горизонтальною розміткою 1.5. Розділу 34 ПДР, діючи необережно, із кримінальною протиправною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, порушив вимоги п.1.10. (в частині значення терміну «безпечна швидкість» «небезпека для руху»), підпунктів «б» та «д» п. 2.3, пунктів 10.1, 11.3, 12.1, 12.2, 12.3, 13.1 ПДР, ст.14 Закону України «Про дорожній рух», які виразились в тому, що він не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, при виникненні перешкоди у вигляді невстановленого в ході досудового розслідування попутного вантажного автомобіля, який він, ОСОБА_1 , об`єктивно спроможний був виявити, недотримався безпечної швидкості та безпечної дистанції до цього механічного транспортного засобу та, після раптового гальмування цього вантажного автомобіля, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду описаної вище перешкоди, натомість з метою уникнення зіткнення з вищезазначеним вантажним автомобілем, у темну пору доби, перебуваючи в умовах недостатньої видимості в своєму напрямку руху щодо руху зустрічних транспортних засобів та обмеженої оглядовості, здійснив маневр - зміну напряму руху керованого ним, ОСОБА_1 , легкового автомобіля ліворуч, після цього виїхав на зустрічну смуту руху, де здійснив зіткнення із зустрічним легковим автомобілем марки «ВАЗ» моделі «111730», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , внаслідок чого останній від отриманих тяжких тілесних ушкоджень помер на місці події, пасажир цього ж легкового автомобіля марки «ВАЗ» моделі «111730» ОСОБА_5 від отриманих тяжких тілесних ушкоджень помер на місці події, пасажир вищевказаного легкового автомобіля ОСОБА_6 від отриманих тяжких тілесних ушкоджень померла ІНФОРМАЦІЯ_1 о 21 год. 20 хв. у приміщенні КНП «Мостиська міська лікарня», та пасажирам цього ж транспортного засобу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Протиправні дії відповідача ОСОБА_1 , що виразились в порушенні Правил дорожнього руху України є в причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме отриманням потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, зокрема:

- ОСОБА_3 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді травми обличчя у вигляді рани нижньої губи, травму правої нижньої кінцівки у вигляді закритого перелому головки правої стегнової кістки та крайового перелому заднього краю правої вертлюжної впадини без зміщення кісткових фрагментів;

- ОСОБА_2 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді важкої поєднаної травми тіла у вигляді перелому хірургічної шийки правої плечової кістки, тулуба із переломом 2-4 ребра справа, яка супроводжувалась накопиченням повітря в плевральній порожнині, закритої черепно-мозкової травми у вигляді легкого забою лобної ділянки головного мозку із крововиливом між оболонками мозку, із наявністю рани у лобно-тім`яній ділянці зліва.

Отже, від вчинених відповідачем кримінальних правопорушень потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, у зв`язку з чим вони перебували на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області.

Фінансування медичних послуг пацієнтам, наданих КНП «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області, здійснюється Національною службою здоров`я України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно листа - повідомлення КНП «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області від 02.02.2024р. №003-16/79, ОСОБА_2 перебувала в реанімаційному відділенні з 26.04.2022р. по 28.04.2022р. - 3 дні, вартість 1 ліжко-дня у 2022р. становила 803,46 грн. без врахування вартості медикаментів та харчування, 2410,38 грн., в тому числі за кошти НЗСУ - 2246,46 грн., за кошти Мостиської міської ради - 163,92 грн. за енергоносії. Медикаменти: 204,74 грн. за кошти НСЗУ, лабораторні дослідження - 428 грн. за кошти НСЗУ, харчування 72,18 грн. за кошти НСЗУ. Разом: 3115,30 грн., в тому числі за кошти НСЗУ - 2951, 38 грн., за кошти Мостиської міської ради - 163,92 грн. за енергоносії.

Згідно того ж листа - повідомлення КНП «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області від 02.02.2024р. №003-16/79, ОСОБА_3 перебувала в хірургічному відділенні з 26.04.2022р. по 03.05.2022р. - 8 дні, вартість 1 ліжко-дня у 2022р. становила 803,46 грн. без врахування вартості медикаментів та харчування, 6427,6 грн., в тому числі за кошти НЗСУ - 5990,48 грн., за кошти Мостиської міської ради - 437,12 грн. за енергоносії. Медикаменти: 480,08 грн. за кошти НСЗУ, лабораторні дослідження - 1082 грн. за кошти НСЗУ, харчування 192,48 грн. за кошти НСЗУ. Разом: 8182,16 грн., в тому числі за кошти НСЗУ - 7745,04 грн., за кошти Мостиської міської ради - 437,12 грн. за енергоносії.

Таким чином, згідно інформації КНП «Мостиської міської лікарні» Мостиської міської ради Львівської області від 02.02.2024р. №003-16/79 встановлено, що вартість лікування потерпілих за кошти НСЗУ становить 10696,42 грн., а за кошти Мостиської міської ради - 601,04 грн.

Вказаний розрахунок витрат відповідачем не спростовувався.

V. Застосовані судом норми права.

Згідно з ч.2 ст.8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.15 та п.п.8 і 9 ч.2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правилами ст.131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, §35). Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Частиною 7 цієї ж статті КПК України встановлено, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо кримінальне правопорушення вчинено малолітньою або неповнолітньою особою, витрати на лікування потерпілого відшкодовуються особами, визначеними статтями 1178 і 1179 цього Кодексу. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 1, 3, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» від 07 липня 1995 року №11, відповідальність за відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди як умисними, так і необережними діями. Сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою КМУ від 16 липня 1993 №545 (далі Порядок).

Згідно з п.2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду завдано діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

Стягненні в установленому порядку кошти незалежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховується до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я (пункт 4 Порядку).

Аналогічна позиція зазначена Верховним Судом у справах 450/1335/15-ц (постанова від 01 квітня 2019 року); №295/2579/17 (постанова від 19 червня 2019 року).

Отже, вказаними нормами закону передбачено, що особа яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілих від злочину.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

VI. Висновки суду.

Таким чином, надані стороною позивача докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування осіб, які потерпіли від злочину.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач ОСОБА_1 як особа, яка вчинила злочин, зобов`язаний відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.3 ст.1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування: зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних інших медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» визначено «Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019р. №1086.

Національна служба здоров`я України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми, зокрема на 2022 рік.

Згідно з Положенням про Національну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017р. №1101, Національна служба здоров`я України (НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного і обслуговування населення. Основними завданнями НСЗУ є: реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій); виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій; внесення на розгляд Міністра охорони здоров`я пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. НСЗУ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: укладає, змінює та припиняє договори про медичне обслуговування населення та договори про реімбурсацію; здійснює заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій; здійснює оплату згідно з тарифом за надані пацієнтам медичні послуги (включаючи медичні вироби) та лікарські засоби за договорами про медичне обслуговування; населення за програмою медичних гарантій.

Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», однією з основних функцій НСЗУ як Уповноваженого органу передбачено укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

У пункті 8 Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410, передбачено, що надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

Підсумовуючи, з урахуванням того, що НСЗУ витратила державні (бюджетні) кошти при наданні медичних послуг - лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , котрі перебували на стаціонарному лікуванні з вини ОСОБА_1 - на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НЗСУ (замовником) та КНП «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області, то кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілих в сумі 10696,42 грн. необхідно стягнути з ОСОБА_1 та зарахувати до Державного бюджету України. Водночас, засновником КНП «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області є Мостиська міська рада Львівської області та фінансування цього лікувального закладу здійснюється за рахунок місцевого бюджету. А тому, витрати в сумі 601,04 грн. на утримання пацієнтів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , котрі перебувала на стаціонарному лікуванні з вини ОСОБА_1 , необхідно стягнути з останнього та зарахувати до місцевого бюджету.

Беручи до уваги усі наведені обставини, суд приходить до висновку про те, що даний позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

VIІ. Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що сторона позивача, на користь яких ухвалено рішення, звільнені від сплати судового збору відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141-142, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов керівника Яворівської окружної прокуратури Львівської області Дубаса В. в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Мостиської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунальне некомерційне підприємство «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області, про відшкодування витрат закладів охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сумі 10 696 (десять тисяч шістсот дев`яносто шість) грн. 42 коп., які перерахувати в дохід державного бюджету на номер рахунку: UA9728999980313080115000026011, код ЄДРПОУ 37993783, отримувач ГУК у м.Києві/Шевченківський район/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.податок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави в особі Мостиської міської ради Львівської області кошти, витрачені на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сумі 601 (шістсот одну) грн. 04 коп., які перерахувати в дохід місцевого бюджету на номер рахунку: UA828999980314000544000013807, код ЄДРПОУ 38008294, отримувач ГУК Львів/Мостиська ТГ:24060300, банк отримувача - Казначейство України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 24.05.2024р.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Яворівська окружна прокуратура Львівської області: місцезнаходження: 81000, м.Яворів, вул.Львівська, 25 Львівської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України: код ЄДРПОУ 42032422, місцезнаходження: 04073, м.Київ, просп..С.Бандери, 19, e-mail: info@nszu.gov.ua; в інтересах держави в особі Мостиської міської ради Львівської області: код ЄДРПОУ:26307500, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 6 Львівської області, e-mail: mostrada@ukr.net.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , уродженець с.Завада Мостиського району Львівської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне некомерційне підприємство «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради Львівської області: код ЄДРПОУ: 01996606, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Я.Мудрого, 111 Яворівського району Львівської області.

Суддя Ю.В.Кічак