Рішення
від 24.05.2024 по справі 910/2817/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.05.2024Справа №910/2817/24

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1"

про стягнення заборгованості у розмірі 60 561,97 грн,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" про стягнення заборгованості у розмірі 60 561,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" було порушено своє зобов`язання за Договором №9377031 на постачання теплової енергії від 01.09.2018 із оплати спожитої в період з серпня 2021 року по червень 2022 року теплової енергії, поставленої до приміщення за адресою: м. Київ, вул. Татарська, буд. 7, у зв`язку чим у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 45 806,65 грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" інфляційних втрат у розмірі 12 149,37 грн та 3% річних у розмірі 2 605,95 грн, нарахованих за період з 01.08.2021 по 31.12.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 відкрито провадження у справі №910/2817/24; визнано її малозначною та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України залишено без руху та зобов`язано позивача протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

15.03.2024 через відділ діловодства суду від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію №16720 від 28.02.2024 на суму 3 028,00 грн з призначенням платежу - судовий збір за позовом КП "Київтеплоенерго" дог. №9377031, Господарський суд міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 продовжено розгляд справи №910/2817/24; звернуто увагу сторін, що строки на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відзив визначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 про відкриття провадження у справі №910/2817/24.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 13.03.2024 про відкриття провадження у справі №910/2817/24 була надіслана відповідачу 14.03.2024 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04210, м. Київ, проспект Володимира Івасюка (до перейменування - Героїв Сталінграда), буд. 16-Д), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення №0600255218350 була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" 18.03.2024.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Крім того, як вбачається із наявного в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвала суду від 13.03.2024 про відкриття провадження у справі №910/2817/24 була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" 14.03.2024 о 15 год. 46 хв., про що судом було отримано інформацію 14.03.2024 о 16 год. 11 хв.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/2817/24 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом двадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

01.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" (сторона-2) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (енергопостачальна організація, сторона-1) укладено Договір №9377031 постачання теплової енергії (надалі - Договір), предметом якого у відповідності до п. 1 є постачання теплової енергії в гарячій воді тепловими мережами, зовнішньобудинковими системами, включаючи обладнання індивідуальних теплових пунктів, вузлів обліку та вузлів приєднання, що знаходяться у власності, або на балансі, або в експлуатації, або на технічному обслуговуванні, чи в будь-якому користуванні сторони-2 відповідно до Додатку №5 до цього Договору на потреби об`єкту по вул. Татарська, 7 опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

При виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі Правил), нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п. 2.1 Договору).

У пункті 2.2 Договору сторона-1 зобов`язалась підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (Додаток №2 до цього Договору); при зміні тарифів (Додаток №3 до Договору) забезпечувати розміщення інформації про їх зміну на сайті Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" http://www.kte.kiev.ua/tarufu/.

А сторона-2 у п. 2.3.1 Договору зобов`язалась дотримуватись умов та порядку оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатках №1 та №4 до цього Договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що облік теплової енергії на теплових мережах проводиться розрахунковим способом відповідно до норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204 Україна 244-94, затверджені Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 14.12.1993 з наступними змінами та доповненнями.

Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана у Додатку №6 до Договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 4.2 Договору).

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до дати передання теплових мереж до комунальної власності м. Києва або іншій стороні (п. 8.1 Договору).

У пункті 8.2 Договору вказано, що він припиняє свою дію в випадках: закінчення строку, на який він був укладений; за взаємною згодою сторін; прийняття відповідного рішення місцевим господарським судом; передбачених п. 6.1. Договору; ліквідації сторін.

За умовами п. 8.3 Договору відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього Договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цього Договору з 01.05.2018.

Згідно п. 2 Додатку №4 до Договору сторона-2 до 15 числа місяця наступного за розрахунковим сплачує стороні-1 вартість фактичних обсягів теплової енергії у розрахунковому періоді, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

У пункті 3 Додатку №4 до Договору сторони погодили, що сторона-2 щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Центрі обслуговування клієнтів за адресою: просп. Повітрофлотський, 58: облікову картку фактичних обсягів теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового-періоду (один примірник оформленого акту звірки сторона-2 повертає в Центр обслуговування клієнтів); акт виконаних робіт.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що ним виконано належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором, однак відповідачем порушено договірні зобов`язання внаслідок чого, за період з серпня 2021 року по червень 2022 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" виникла заборгованість за Договором, яка становить 45 806,65 грн. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 12 149,37 грн та 3% річних у розмірі 2 605,95 грн.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ).

За приписами частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Положеннями ч. 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ч. 3 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання, визначені Законом України "Про теплопостачання".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про теплопостачання" він регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

- теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії;

- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Пунктами 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (надалі - Правила) Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (п. 1 Правил).

Умовами п.п. 4, 14 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

На підтвердження факту постачання з серпня 2021 року по червень 2022 року теплової енергії загальною вартістю 45 806,66 грн відповідачу, а також її обсягу, позивачем долучено до позовної заяви довідки про нарахування за теплову енергію, акти приймання-передавання товарної продукції з серпня 2021 року по червень 2022 року, облікові картки за період з серпня 2021 року по червень 2022 року; корінець наряду на включення №249 від жовтня 2021 року; корінець наряду на відключення об`єкту тепло споживання №1067 від 28.03.2022; інформацію про теплозабезпечення за спірний період.

Водночас, акти приймання-передавання товарної продукції за період з серпня 2021 року по червень 2022 року не підписані представником відповідача.

Проте, акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, постачальник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання споживача до підписання акта приймання-передавання товарної продукції, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів приймання-передавання товарної продукції не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов`язань із постачання теплової енергії.

У пункті 3 Додатку №4 до Договору сторони погодили, що сторона-2 щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Центрі обслуговування клієнтів за адресою: просп. Повітрофлотський, 58: облікову картку фактичних обсягів теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового-періоду (один примірник оформленого акту звірки сторона-2 повертає в Центр обслуговування клієнтів); акт виконаних робіт.

Доказів виконання п. 3 Додатку №4 до Договору з отримання споживачем (абонентом/відповідачем) актів приймання-передавання товарної продукції матеріали справи не місять, як не міститься у справі доказів вмотивованої відмови споживача від підписання таких актів.

За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені обставини та керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що надані Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" докази на підтвердження постачання відповідачу з серпня 2021 року по червень 2022 року теплової енергії загальною вартістю 45 806,66 грн доводять обставини належного виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором в цій частині.

Відповідач своїм правом на спростування факту та/або обсягів постачання Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" теплової енергії не скористався.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано здійснення Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з серпня 2021 року по червень 2022 року поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" теплової енергії загальною вартістю 45 806,66 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України "Про теплопостачання").

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

У п. 2.3.1 Договору відповідач зобов`язався дотримуватись умов та порядку оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатках №1 та №4 до цього Договору.

Згідно п. 2 Додатку №4 до Договору сторона-2 до 15 числа місяця наступного за розрахунковим сплачує стороні-1 вартість фактичних обсягів теплової енергії у розрахунковому періоді, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

При цьому, у даному випадку суд не застосовує приписи частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, оскільки дана норма визначає порядок обрахунку строку, який визначений у календарних днях, а не терміну, який визначений певним числом місяця.

Наведене тлумачення законодавства суд обґрунтовує тим, що сторони, погоджуючи строк (у календарних днях від певної події), не мають можливості перебачити, на який саме день припаде закінчення такого строку. В той же час, погоджуючи термін (число місяця), сторони не позбавлені можливості визначити за допомогою календаря на який саме день припаде настання строку виконання зобов`язання, а відтак у відповідності ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України не позбавлені можливості визначити, що сторона договору має виконати своє зобов`язання до відповідного числа місяця.

Із стилістики викладення положень ст.ст. 251, 252, 253, 254, 530 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець не передбачав можливість застосування приписів ст. 254 Цивільного кодексу України при визначенні закінчення терміну, оскільки норми ст.ст. 253, 254 цього Кодексу чітко визначають, що мова йде про строк та не містять жодного посилання на термін, на противагу нормі ст. 530 Кодексу, де законодавець посилається і на строк, і на термін.

Так, відповідач як добросовісний суб`єкт господарських правовідносин, маючи на меті належним чином виконати своє зобов`язання з оплати спожитої теплової енергії до 15 числа місяця наступного за розрахунковим міг завчасно встановити останній робочий (банківський) день, у який таке зобов`язання підлягало виконанню.

Тобто станом на дату укладення Договору, враховуючи погодження сторонами терміну оплати (а не строку), сторони мали можливість достеменно встановити відповідні числа місяця, в які підлягали виконанню зобов`язання з оплати спожитої теплової енергії за кожен місяць протягом всього терміну дії договору.

Оскільки відповідач міг завчасно визначити останній день виконання зобов`язання з оплати теплової енергії у кожному місяці для його виконання до 15 числа місяця наступного за розрахунковим, то відповідно підстави для застування частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України та перенесення термінів оплати (у разі їх припадання на вихідний/святковий/неробочий день) відсутні.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" повинне було щомісячно оплачувати спожиту теплову енергію до 15 числа місяця наступного за місяцем споживання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" не скористалось своїм правом на подання до суду доказів виконання своїх грошових зобов`язань з оплати спожитої з серпня 2021 року по червень 2022 року теплової енергії.

З огляду на наведене та керуючись приписами ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати поставленої позивачем згідно Договору теплової енергії та станом на дату розгляду даної справи у Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" наявний перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" борг у розмірі 45 806,66 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, наявність та обсяг боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовна вимога Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення суми основного боргу у розмірі 45 806,66 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" інфляційних втрат у розмірі 12 149,37 грн та 3% річних у розмірі 2 605,95 грн, нарахованих за період з 01.08.2021 по 31.12.2023.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням відсутності жодних заперечень відповідача з приводу його вірності, прийшов до висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" інфляційних втрат у розмірі 12 149,37 грн та 3% річних у розмірі 2 605,95 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підлягають задоволенню повністю, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" підлягають стягненню борг у розмірі 45 806,66 грн, інфляційні втрати у розмірі 12 149,37 грн та 3% річних у розмірі 2 605,95 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.

Керуючись статтями 5, 13, 14, 74, 79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-1" (04210, м. Київ, проспект Володимира Івасюка (до перейменування - Героїв Сталінграда), буд. 16-Д; ідентифікаційний код 30044995) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 40538421) суму основного боргу у розмірі 45 806 (сорок п`ять тисяч вісімсот шість) грн 65 коп., 3% річних у розмірі 2 605 (дві тисячі шістсот п`ять) грн 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 12 149 (дванадцять тисяч сто сорок дев`ять) грн 37 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 24.05.2024.

Суддя Р.В. Бойко

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення24.05.2024
Оприлюднено29.05.2024
Номер документу119307339
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —910/2817/24

Рішення від 24.05.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бойко Р.В.

Ухвала від 18.03.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бойко Р.В.

Ухвала від 13.03.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бойко Р.В.

Ухвала від 13.03.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бойко Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні