Ухвала

від 27.05.2024 по справі 910/5329/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі та розподіл судових витрат

м. Київ

27.05.2024Справа № 910/5329/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Сервіс Україна» про закриття провадження у справі № 910/5329/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Сервіс Україна» (вул. Будівельників, буд. 23, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 38197847)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІС «Либідь» (вул. Антоновича, 176, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 34693827)

про стягнення 78 602, 12 грн,

без виклику представників учасників процесу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредо-Сервіс Україна» (далі за текстом - ТОВ «Кредо-Сервіс Україна», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІС «Либідь» (далі за текстом - ТОВ «ІС «Либідь», Відповідач) про стягнення заборгованості за договором виконання робіт № 4959-2021 від 17.12.2021 в розмірі 65 318, 40 грн, нарахованої пені - 9 531, 32 грн, збитків від інфляції - 2 454, 86 грн та 3 % річних - 1 297, 54 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21.05.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

21.05.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про закриття провадження.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Із поданої Позивачем заяви вбачається, що сума основного боргу в розмірі 65 318, 40 грн 03.05.2024 сплачена Відповідачем.

Вказана обставина також вбачається із доданої Відповідачем до відзиву банківської виписки від 03.05.2024.

Відтак, Позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог в частині суми основного боргу 65 318, 40 грн.

Суд зазначає, що оскільки подана Позивачем заява відповідає вимогам статті 46 ГПК України (в частині вимог про зменшення розміру позовних вимог) остання приймається судом до уваги, а подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

Також, суд зазначає, що зменшення розміру позовних вимог не є підставою для закриття провадження у справі згідно положень статті 231 ГПК України, що одночасно просить Позивач у прохальній частині заяви.

Що стосується решти позовних вимог, а саме: нарахованої пені - 9 531, 32 грн, збитків від інфляції - 2 454, 86 грн та 3 % річних - 1 297, 54 грн. у поданій до суду заяві Позивач відмовляється від стягнення останніх та відповідно просить суд закрити провадження у справі в цій частині.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до частини 3 статті 191 ГПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Пунктом 4 частини 1 статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Суд, дослідивши заяву Позивача в частині відмови від позову, зазначає, що остання підписана уповноваженим представником Позивача - керівником Бєляєвим Ю.І., зі змісту заяви Позивача в частині відмови від позову вбачається, що вказана заява не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, підписана уповноваженою особою, а відтак суд вважає за необхідне прийняти відмову Позивача від позову та закрити провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК України в частині пені - 9 531, 32 грн, збитків від інфляції - 2 454, 86 грн та 3 % річних - 1 297, 54 грн.

Також суд роз`яснює сторонам, що відповідно до частини 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Разом з тим, частиною 4 статті 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Що стосується розподілу заявлених Позивачем судових витрат, суд зазначає, що пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення Позивачу суми судового збору в розмірі 2 013, 01 грн (пропорційно зменшенню розміру позовних вимог).

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку з відмовою від позовних вимог на суму 13 283, 72 грн поверненню Позивачу з Державного бюджету України підлягає судовий збір в розмірі 204, 70 грн. (409, 39 грн / 2).

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу та витрат на переклад документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 вказаної статті закріплено критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката.

На підтвердження понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу до позову додано:

- ордер серія АЕ № 1280593 від 22.04.2024;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 12.05.2023 серії ДП № 2885;

- платіжна інструкція № 3900 від 10.04.2024 на суму 5 250 грн;

- договір № 09-04 від 09.04.2024 про надання професійної правничої (правової) допомоги

- рахунок-фактура № 09-04 від 09.04.2024 на суму 5 250 грн;

- акт № 23-04/2024 приймання-передачі наданих послуг від 23.04.2024.

Частиною 2 статті 127 ГПК України закріплено, що експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Частиною 4 та 5 вказаної статті закріплено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

На підтвердження понесених Позивачем витрат на переклад, доданого до позову Договору до суду надано:

- рахунок на оплату № 10634 від 10.04.2024 на суму 2 900 грн;

- платіжна інструкція № 3901 від 10.04.2024 на суму 2 900 грн;

- Акт прийому-передачі наданих № 10634 від 10.04.2024 на суму 2 900 грн;

- Договір на надання послуг з перекладу № б/н від 10.04.2024.

При цьому суд зазначає, що частин 1, 3, 4 статті 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем до відшкодування судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу та витрати на перекладача є такими, що понесені Позивачем, реальними та співмірними зі складністю справи та з наданими адвокатом та перекладачем послугами.

При цьому судом враховано, що виключно дії Відповідача зумовили необхідність підготовки позовну та звернення з ним до суду.

Частиною 3 статті 130 ГПК України закріплено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відтак, суд дійшов висновку щодо відшкодування Позивачу витрат на професійну правничу допомогу та витрати на перекладача пропорційно в частині вимог, які Позивачем зменшено, що відповідно становить 6 772, 65 грн. (4 362, 75 грн - правнича допомоги та 2 409, 90 грн - витрати на перекладача)

Інші судові витрати пропорційно частині вимог, від яких Позивач відмовився та які відповідно не задоволені Відповідачем, Позивачу не відшкодовується в силу положень частини 3 статті 130 ГПК України.

При здійсненні розподілу судових витрат судом враховано, що такі витрати понесені Позивачем з огляду на звернення до суду з позовом з огляду на існування у Відповідача заборгованості, яку було сплачено останнім вже після надходження такого позову до суду.

Керуючись статтями 46, 129, 130, 191, пунктом 4 частини 1 статті 231 та статтею 234 ГПК України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Сервіс Україна» про закриття провадження - задовольнити.

2. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Сервіс Україна» «Кредо-Сервіс Україна» від позову.

3. Провадження у справі № 910/5329/24 - закрити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Сервіс Україна» (вул. Будівельників, буд. 23, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 38197847) судовий збір в розмірі 2 217 (дві тисячі двісті сімнадцять) грн 71 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІС «Либідь» (вул. Антоновича, 176, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 34693827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Сервіс Україна» (вул. Будівельників, буд. 23, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 38197847) інші судові витрати в розмірі 6 772 (шість тисяч сімсот сімдесят дві) 65 коп.

6. Інша частині судових витрат Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредо-Сервіс Україна» не відшкодовується.

7. Ухвала є виконавчим документом, виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень та дійсна для пред`явлення до виконання до 27.05.2027.

8. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредо-Сервіс Україна» (вул. Будівельників, буд. 23, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 38197847).

9. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІС «Либідь» (вул. Антоновича, 176, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 34693827).

Ухвала набрала законної сили 27.05.2024 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали підписано: 27.05.2024.

Суддя Антон ПУКАС