Рішення

від 27.05.2024 по справі 910/3446/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2024Справа № 910/3446/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна - 5000» (вул. Срібнокільська, буд. 12, секція А, офіс 174, м. Київ, 02095; ідентифікаційний код 40278928)

до Приватного підприємства «УТЛ-Укртранслогістика» (вул. Борщагівська, буд. 173/187, к. 63, м. Київ, 03058; ідентифікаційний код 38137931)

про стягнення 180 465, 84 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивачf

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна - 5000» (далі за текстом - ТОВ «Україна - 5000», Позивач) з позовом Приватного підприємства «УТЛ-Укртранслогістика» (далі за текстом - ПП «УТЛ-Укртранслогістика», Відповідач) про стягнення 180 465, 84 грн заборгованості за послуги з організації міжнародних автомобільних перевезень вантажів.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що ним як виконавцем замовлення організовано транспортне перевезення в міжнародному сполученні за разовими - заявками Відповідача № 77.01-24 від 17.01.2024 та № 87.01-24 від 19.01.2024 у зв`язку з чим укладено договори з перевізниками - ТОВ «Вікол Транс» та з ПП «Мілленіум Транс».

Згідно доводів Позивача послуги з перевезення вантажу надано належним чином однак Відповідачем такі послуги не оплачено, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що ухвала від 25.03.2024 надсилалась на офіційну адресу місцезнаходження Відповідача поштовим повідомленням № 0600257656664, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин: «за закінченням терміну зберігання».

Приписами статті 10 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 у справі № 910/3446/24 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Експедитор) укладено разовий договір-заявка на здійснення транспортного перевезення в міжнародному сполученні № 77.01-24 від 17.01.2024 (далі за текстом - Договір № 77.01-24), яким погоджено наступні умови:

дата та час завантаження - 25.01.2024;

маршрут перевезення - с. Ріпки - м. Текірдаг (Туреччина);

назва вантажу - корм для птахів 22 т.;

вартість перевезення - еквівалент 2 400 доларів США в гривні по курсу НБУ на момент вивантаження (доп. витрати по квитанції);

термін оплати - до 5 днів після отримання оригіналів документів та СМР;

Договором № 77.01-24 погоджено, що останній надіслано факсимільним зв`язком і він діє до 31.12.2024.

Так, на виконання зазначеного договору між Позивачем та перевізником ТОВ «Вікол Транс» укладено разовий договір № 14163449 на перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 17.01.2024 вартістю 2 280 доларів США.

Вказаним договором закріплено перевезення вантажу с. Ріпки - м. Текірдаг (Туреччина) автомобілем Scania НОМЕР_3/ НОМЕР_1 .

Перевезення ТОВ «Вікол Транс» вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом с. Ріпки - м. Текірдаг (Туреччина) із його подальшою видачею одержувачу, визначеному Позивачем та Відповідачем у пункті 9 Договору № 77.01-24 вбачається із долученої до позову міжнародної товарно-транспортної накладної, в пункті 24 якої міститься відмітка про одержання вантажу.

Матеріали справи не містять заперечень чи то претензій Відповідача щодо вказаного перевезення.

В подальшому, між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Експедитор) укладено разовий договір-заявка на здійснення транспортного перевезення в міжнародному сполученні № 87.01-24 від 19.01.2024 (далі за текстом - Договір № 87.01-24), яким погоджено наступні умови:

дата та час завантаження - 25.01.2024;

марштрут перевезення - с. Ріпки - м. Текірдаг (Туреччина);

назва вантажу - корм для птахів 22 т.;

вартість перевезення - еквівалент 2 400 доларів США в гривні по курсу НБУ на момент вивантаження (доп. витрати по квитанції);

термін оплати - до 5 днів після отримання оригіналів документів та СМР;

Договором № 87.01-24 погоджено, що останній надіслано факсимільним зв`язком і він діє до 31.12.2024.

Так, на виконання зазначеного договору між Позивачем та перевізником ПП «Мілленіум-Транс» укладено разовий договір № 14165133 на перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 22.01.2024 вартістю 2 250 доларів США.

Вказаним договором закріплено перевезення вантажу с. Ріпки - м. Текірдаг (Туреччина) автомобілем МАN НОМЕР_4/ НОМЕР_2 .

Перевезення ПП «Мілленіум-Транс» вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом с. Ріпки - м. Текірдаг (Туреччина) із його подальшою видачею одержувачу, визначеному Позивачем та Відповідачем у пункті 9 Договору № 87.01-24 вбачається із долученої до позову міжнародної товарно-транспортної накладної № 827264, в пункті 24 якої міститься відмітка про одержання вантажу.

Матеріали справи не містять заперечень чи то претензій Відповідача щодо вказаного вище перевезення.

Згідно доводів Позивача, документи на оплату ним направлялися на адресу директора Відповідача - Захарченка І.А. (м. Боярка, відділення № 5, Київська обл.) засобами поштового зв`язку (Нова Пошта) згідно експрес накладної № 59001108060801 від 23.02.2024 та № 59001106322301 від 20.02.2024, які згідно трекінгу отримані 25.02.2024 та 21.02.2024 (відповідно).

Судом встановлено, що станом на дату ухвалення даного рішення директором Відповідача згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Захарченко І.А.

При цьому суд зазначає, що Відповідачем (директором) не надано заперечень щодо надісланого Позивачем пакету документів на оплату наданих послуг перевезення або ж щодо якості таких послуг.

Відтак, Позивач зазначає, що у Відповідача зобов`язання з оплати за послуги за Договором № 77.01-24 в розмірі 90 296, 16 грн (по курсу НБУ станом на дату вивантаження - 12.02.2024 становить 37, 6234 грн за 1 долар США) є таким, що настало 27.02.2021, а зобов`язання з оплати за послуги за Договором № 87.01-24 у Відповідача також відповідно настало 02.03.2024 в розмір 90 169, 68 грн (по курсу НБУ 37, 5707 грн за 1 долар США станом на дату вивантаження - 09.02.2024).

Так, станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість в розмірі 180 465, 84 грн Відповідачем не погашено, а відповідні докази до суду не надано.

Крім того, суд зазначає, що матеріали справи не містять заперечень Відповідача по суті заявлених Позивачем вимог та наведених ним обставин справи.

З поміж викладеного, Позивач просить суд здійснити відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 200 грн та гонорар успіху в розмірі 3 000 грн.

На підтвердження обставин понесення витрат на професійну правничу допомогу до позову додано:

- Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 507 від 16.05.2008;

- договір про правову допомогу від 15.03.2024, пунктом 2.1. якого закріплено фіксовану винагороду адвоката в розмірі 15 200 грн за вчинення ним дій згідно пункту 1.1., а згідно пункту 2.3 закріплено 3 000 грн гонорару успіху при задоволенні позову;

- квитанція до прибуткового касового ордера № 05-03 від 18.03.2024 на суму 50 000 грн;

- Акт приймання-передачі наданих послуг від 18.03.2024 на суму 15 200 грн із зазначенням кількості затраченого адвокатом часу на надання ним послуг.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг транспортного експедирування.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (частина 1 статті 931 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Частиною 12 статті 9 Закону України «Про транспортну експедиторську діяльність» закріплено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Частиною 2 статті 12 ЦК України закріплено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Із врахування встановлених судом вище обставин, суд дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості заявлених Позивачем вимог, оскільки останнім підтверджено факт надання Відповідачу послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні на виконання існуючих між сторонами договірних зобов`язань в розмірі 180 465, 84 грн, які станом на дату ухвалення даного рішення не оплачені Відповідачем та щодо яких не висунуто будь які заперечення.

Також, суд зазначає, що Відповідачем допущено порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати наданих Позивачем послуг за Договором № 77.01-24 та № 87.01-24, а нарахована Позивачем заборгованість не суперечить умовам останніх та не порушує права Відповідача.

При цьому суд погоджується з доводами Позивача щодо порядку вручення ним документів на оплату, знову ж таки в силу відсутності доказів зворотного, а також з огляду на відсутність закріпленого такого порядку договором.

Відповідно до частини 5 статті 65 ГК України керівник підприємства є уповноваженим представником такої юридичної особи та наділений компетенцією представлення її інтересів та вирішення питань діяльності.

Що стосується заявлених Позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із критеріями визначеними в частині 4 статті 126 ГПК України.

Відповідно до частини 5 та 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що Відповідачем не надано заперечень щодо заявленої Позивачем до відшкодування суми судових витрат.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Дослідивши надані Позивачем докази в цій частині суд зазначає, що адвокатом та клієнтом (Позивачем) погоджено фіксований розмір гонорару, при тому що сторонами в Акті приймання - передачі наданих послуг від 18.03.2024 сторонами закріплено кількість затраченого адвокатом часу на надання адвокатських послуг.

Крім того, з відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду»

судом встановлено, що Позивачем також подано до Господарського суду міста Києва позовом за аналогічним спором до того ж самого Відповідача (справа № 910/3447/24).

Так, суд вказує, що до предмету доказування у справі № 910/3447/24 Позивачем також надано разові договори-заявки, договори на перевезення та СMR однак щодо інших перевезень.

При цьому, судом встановлено, що представником Позивача у вказаній справі також виступає адвокат Лоза В.М. із вимогою відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 300 грн та гонорар успіху в розмірі 3 000 грн, при цьому надаючи інший договір про правову допомогу (від 11.03.2024).

Дослідивши наданий Позивачем Акт приймання - передачі наданих послуг, судом встановлено, що адвокатом затрачено:

- на огляд, вивчення, аналіз та попередня правову оцінку документів та інших доказів за їх місцезнаходженням - 6 год 40 хв;

- проведення заходів досудового врегулювання спору - 20 хв;

- аналіз судової практики - 40 хв;

- арифметичні розрахунки - 25 хв;

- підготовка пакету документів, необхідних для звернення до суду, підготовка позовної заяви - 16 год 20 хв;

- вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу - 7 год.

Так, суд зазначає, що дана справа є малозначною та незначної складності, надані у справі докази є типовими для даних правовідносини сторін, що відповідно викликає у суду сумніви щодо співмірності таких витрат та затратою адвокатом такої кількості часу як про це зазначено в Акті приймання - передачі наданих послуг від 18.03.2024.

Крім того, суд зазначає, що матеріли справи не містять доказів вчинення адвокатом (Позивачем) дій задля досудового врегулювання спору та доказів вчинення інших дій, окрім як подача позову, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу, однак які включені адвокатом до суми заявлених до відшкодування витрат Позивача в розмірі 15 200 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 126 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Аналогічна позиція висловлена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, що склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

З огляду на зазначене суд вважає, що час, вказаний представником Позивача на вивчення документів та інших доказів (6 год 40 хв), а також підготовка позовної заяви (16 год 20 хв) не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг та є надмірним, ураховуючи, зокрема, складність справи та фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, а визначені адвокатом послуги такі як, проведення заходів досудового врегулювання спору та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу взагалі є необґрунтованими, непов`язані з розглядом справи та безпідставно включені до витрат в цілому.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте Верховний Суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

На підставі викладеного вище, дослідивши надані Позивачем докази, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, з урахуванням критеріїв пропорційності та реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про часткове їх відшкодування Позивачу, а саме в розмірі 8 000 грн (5 000 грн витрати + 3 000 грн гонорар успіху) за розгляд справи у суді.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини за сукупність наявних доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено договірні зобов`язання в частині оплати наданих Позивачем послуг з організації міжнародного перевезення у зв`язку з чим вимоги Позивача є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна - 5000» - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «УТЛ-Укртранслогістика» (вул. Борщагівська, буд. 173/187, к. 63, м. Київ, 03058; ідентифікаційний код 38137931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна - 5000» (вул. Срібнокільська, буд. 12, секція А, офіс 174, м. Київ, 02095; ідентифікаційний код 40278928) заборгованість в розмірі 180 465 (сто вісімдесят тисяч чотириста шістдесят п`ять) грн 84 коп, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн та судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

3. У відшкодуванні Товариству з обмеженою відповідальністю «Україна - 5000» іншої частини витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 27.05.2024

Суддя Антон ПУКАС