Рішення

від 04.04.2024 по справі 911/3687/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2024 р. м. Київ Справа №911/3687/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма-ТС» (49051, м. Дніпро, вул. Байкальська, 9/21)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаманд-ПРОФ» (08303, Київська обл., м.Бориспіль, вул. Броварська, буд. 50)

про стягнення 161972,60 грн та розірвання договору

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Призма-ТС» (далі позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаманд-ПРОФ» (далі відповідач) про стягнення 161972,60 грн, з яких 160000,00 грн основного боргу, 1972,60 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, та про розірвання договору поставки від 13.11.2023 №101, укладеного між позивачем та відповідачем. Позовні вимоги мотивовані істотним порушенням відповідачем умов вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2023 у справі №911/3687/23 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.01.2024, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи. Ухвала суду від 14.12.2023 про відкриття провадження у справі направлена позивачу в електронний кабінет, а відповідачу направлена 20.12.2023 на електронну адресу, наявну в матеріалах справи для повідомлення відповідача, а також направлена відповідачу поштовим відправленням від 20.12.2023 №0600071167450. Вказане поштове відправлення відділенням пошти за місцезнаходженням відповідача 26.12.2023 повернуто до суду, причина повернення адресат відсутній за адресою.

18.01.2024 підготовче засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному, ухвалою суду від 23.01.2024 (в редакції ухвали суду від 24.01.2024 про виправлення описки, допущеної в ухвалі суду від 23.01.2024) підготовче засідання перепризначено на 22.02.2024. Ухвала суду від 23.01.2024 про перепризначення судового засідання разом з ухвалою суду 24.01.2024 про виправлення описки, допущеної в ухвалі суду від 23.01.2024, доставлені позивачу в електронний кабінет, а відповідачу направлені відповідно 24.01.2024 та 30.01.2024 на електронну адресу, наявну в матеріалах справи для повідомлення відповідача, а також поштовими відправленнями відповідно від 24.01.2024 №0600081450037 та від 30.01.2024 №0600082986283. Обидва вказані поштові відправлення відділенням пошти за місцезнаходженням відповідача повернуті до суду відповідно 01.02.2024 та 05.02.2024, причина повернення адресат відсутній за адресою.

У підготовче засідання 22.02.2024 з`явився позивач (в режимі відеоконференції), відповідач не з`явився та про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.03.2024. Про призначення справи до судового розгляду по суті на 21.03.2024 відповідача повідомлено ухвалою суду від 22.02.2024 та ухвалою суду від 14.03.2024 про виправлення описки, допущеної в ухвалі суду від 22.02.2024, які направлені відповідачу поштовими відправленнями відповідно від 04.03.2024 №0600095008264 та від 18.03.2024 №060009975763. Обидва вказані поштові відправлення відділенням пошти за місцезнаходженням відповідача повернуті до суду відповідно 08.03.2024 та 22.03.2024, причина повернення адресат відсутній за адресою.

У судове засідання 21.03.2024 з`явився позивач (в режимі відеоконференції), відповідач не з`явився та про причини неявки суд не повідомив, ухвалою суду від 21.03.2024 судове засідання відкладено на 04.04.2024. Про відкладення судового засідання на 04.04.2024 відповідача повідомлено ухвалою суду від 21.03.2024, яка направлена відповідачу поштовим відправленням від 26.03.2024 №0600903075098. Вказане поштове відправлення відділенням пошти за місцезнаходженням відповідача повернуто до суду 01.04.2024, причина повернення адресат відсутній за адресою.

У судове засідання 04.04.2024 сторони не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач про наявність справи №911/3687/23 був повідомлений судом неодноразово шляхом направлення відповідачу рекомендованих поштових відправлень з відповідними ухвалами суду за місцезнаходженням відповідача відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на електронну адресу відповідача.

При цьому відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідач не повідомляв суд про зміну свого місцезнаходження, у судові засідання не з`являвся, відзив на позов не подав, про поважні причини неявки та неподання відзиву суд не повідомляв.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких вони ґрунтуються, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

13.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Призма-ТС» (позивачем) в якості покупця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діаманд-ПРОФ» (відповідачем) в якості постачальника був укладений договір поставки №101 (далі договір), відповідно до умов пунктів 1.1 та 1.2 якого постачальник (відповідач) зобов`язався поставити покупцю (позивачу) товар, найменування, кількість та асортимент якого визначається в специфікації, (далі товар), а покупець (позивач) зобов`язався прийняти товар та оплатити на підставі рахунку-фактури.

В п.2.1 договору сторони погодили, що вартість товару визначається постачальником в рахунку-фактурі та специфікації до даного договору.

В специфікації №1 до договору сторони погодили найменування, кількість та асортимент товару (2 будівельні вагончики) та його загальну ціну (160000,00 грн з ПДВ).

В статті 3 договору сторони погодили строк поставки товару, а саме що товар має бути поставлений постачальником протягом 3-х календарних днів з дати отримання попередньої оплати. Постачальник своїми силами поставляє товар на склад покупця на зазначену в договорі адресу. Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною (складською накладною), підписаною представником покупця.

Умови оплати товару сторони визначили в статті 4 договору, відповідно до якої покупець оплачує товар у розмірі 100% на підставі виставленого постачальником рахунка-фактури протягом 3-х робочих днів з дати підписання специфікації до договору.

Відповідальність сторін сторони визначили в статті 6 договору. Зокрема, відповідно до п.6.1 статті 6 договору сторони домовились, що якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти в розмірі 30% річних відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня одержання суми попередньої оплати від покупця до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

В матеріалах справи міститься копія рахунку на оплату від 13.11.2023 №97, виставленого відповідачем позивачу для оплати предоплати за договором на суму 160000,00 грн з ПДВ.

Платіжною інструкцією від 13.11.2023 №7610 на суму 160000,00 грн, копія якої також міститься в матеріалах справи, позивач оплатив відповідачу вищевказаний рахунок на оплату від 13.11.2023 №97.

Враховуючи визначений в статті 3 договору строк поставки (три календарні дні з дати отримання попередньої оплати), суд приходить до висновку про те, що відповідач, отримавши повну предоплату за товар, повинен був поставити товар позивачу в строк до 16.11.2023.

Звертаючись з даним позовом до суду в грудні 2023, позивач вказує на те, що відповідач предоплату за товар отримав, однак поставку товару так і не здійснив. У зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 160000,00 грн предоплати за товар, 1972,60 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами та розірвати договір.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву до суду не скористався.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд виходить з того, що між сторонами на підставі укладеного ними договору поставки від 13.11.2023 №101 виникли майнові правовідносини за договором поставки, який є різновидом договору купівлі-продажу.

Так, відповідно до ч.1 та 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Також відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст.629 Цивільного кодексу України закріплений основоположний принцип договірного права pacta sunt servanda, відповідно до якого договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що за умовами статті 3 договору відповідач повинен був поставити позивачу товар в строк до 16.11.2023 і ненадання відповідачем суду доказів виконання відповідачем вказаного зобов`язання з поставки товару, то суд приходить до висновку про те, що відповідач порушив умови договору та взяті на себе зобов`язання перед позивачем щодо поставки товару останньому.

Відповідно до положень ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт внесення позивачем відповідачу предоплати за товар в сумі 160000,00 грн підтверджується рахунком на оплату від 13.11.2023 №97, виставленим відповідачем позивачу, та платіжною інструкцією позивача від 13.11.2023 №7610 на суму 160000,00 грн, копії яких містяться в матеріалах справи і які є належними та допустимими доказами сплати позивачем відповідачу предоплати за товар.

Відповідач факту отримання від позивача предоплати за товар не заперечив та не спростував, правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та здійснення поставки товару позивачу не надав.

Таким чином, оскільки строк поставки товару за договором настав, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано доводів позивача, суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ч.2 та ч.3 ст.693 Цивільного кодексу України має право вимагати від відповідача повернення предоплати в сумі 160000,00 грн та сплати процентів за користування чужими коштами відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня повернення відповідачем позивачу попередньої оплати.

Відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В п.6.1 статті 6 договору сторони визначили, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти в розмірі 30% річних відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня одержання суми попередньої оплати від покупця до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Перевіряючи розрахунок позивача щодо нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 1972,60 грн (період нарахування процентів з 17.11.2023 по 01.12.2023), суд дійшов висновку про те, що вказаний розрахунок процентів відповідає умовам договору, обставинам справи та є вірним.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заборгованість відповідача перед позивачем щодо повернення позивачу предоплати за товар в сумі 160000,00 грн та сплаті позивачу процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 1972,60 грн матеріалами справи підтверджена та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено також позовну вимогу про розірвання вказаного договору поставки від 13.11.2023 №101 з підстав істотного порушення цього договору відповідачем.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вирішуючи вказану позовну вимогу, суд відмічає, що предметом поставки за спірним договором були будівельні вагончики, строк поставки за умовами договору 3 календарні дні після внесення предоплати.

Позивач зазначає, що вказані будівельні вагончики він мав намір використати на будівельному об`єкті.

Таким чином, оскільки прострочення по поставці відповідачем позивачу вказаного товару є довготривалим і сам товар так і не поставлений відповідачем позивачу, це вказує на те, що внаслідок такого прострочення з боку відповідача позивач позбавлений того, на що він розраховував при укладенні цього договору (отримання товару), а тому вказане прострочення відповідача є істотним порушенням для цілей розірвання договору за рішенням суду відповідно до ч.2 статті 652 Цивільного кодексу України.

Таким чином, договір поставки від 13.11.2023 №101 підлягає розірванню судом відповідно до ч.2 статті 652 Цивільного кодексу України за вимогою позивача.

За правилами ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (п. 1 ч.2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1 та 2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, а саме з відповідача на користь позивача за договором поставки від 13.11.2023 №101 підлягають стягненню 160000,00 грн заборгованості за непоставлений товар та 1972,60 грн відсотків за користування чужими грошовими коштами, а сам цей договір підлягає розірванню за рішенням суду на вимогу позивача.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 5368,00 грн.

Отже, у зв`язку із повним задоволенням судом позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 2, 4, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма-ТС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаманд-ПРОФ» про стягнення 160000,00 грн заборгованості за непоставлений товар, 1972,60 грн процентів за користування чужими грошовими коштами та розірвання договору задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаманд-ПРОФ» (08303, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 50, код ЄДРПОУ 45376562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма-ТС» (49051, м. Дніпро, вул. Байкальська, 9/21, код ЄДРПОУ 39090835) 160000 (сто шістдесят тисяч) грн 00 коп. заборгованості за непоставлений товар, 1972 (одну тисячу дев`ятсот сімдесят дві) грн 60 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Розірвати договір поставки від 13.11.2023 №101, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діаманд-ПРОФ» (08303, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 50, код ЄДРПОУ 45376562) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Призма-ТС» (49051, м. Дніпро, вул. Байкальська, 9/21, код ЄДРПОУ 39090835).

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2024

Суддя О.О. Третьякова