Рішення
від 09.05.2024 по справі 911/24/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/24/24

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи

За позовом Київської обласної ради

до Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя»

За участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Київський обласний центр соціально-психологічної допомоги

про розірвання договору, примусове виселення та стягнення 3 826 665,84 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Охріменко Н.М.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Гуменюк В.Л.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська обласна рада звернулась до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя» про розірвання договору, примусове виселення та стягнення 3 826 665,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18 від 18.10.2018 в частині сплати орендних платежів. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про розірвання договору, примусове виселення та стягнення 3 732 323,10 грн основного боргу, 47 326,64 грн пені, 37 689,39 грн інфляційних втрат, 9 326,71 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/24/24 від 08.01.2024 позовну заяву Київської обласної ради залишено без руху.

22.01.2024 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 08.01.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/24/24. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Київський обласний центр соціально-психологічної допомоги. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив, а третій особі надано строк на подання письмових пояснень щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову та відповідні докази. Призначено підготовче засідання у справі на 14.02.2024.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом Київської області та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі Електронного суду, ухвала суду про прийняття справи до провадження від 25.01.2024 була направлена відповідачу на його адресу-місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків. 61023.

Однак зазначене поштове відправлення повернулось на адресу Господарського суду Київської області 12.02.2024 із відміткою працівника потової установи на довідці про причини повернення/досилання (Ф.20) «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день отримання судом повідомлення про проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 25.01.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд також наголошує на тому, що судом протягом розгляду справи направлялись на адресу-місцезнаходження відповідача ухвали-повідомлення з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, про дату та час призначених засідань.

З урахуванням зазначеного вище, Господарський суд Київської області зазначає, що судом було вжито всіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи судом, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що відповідач були належним чином про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.01.2024 третій особі була доставлена в її електронний кабінет 25.01.2024, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.Відтак, в силу положення п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, вважається днем вручення третій особі ухвали суду про відкриття провадження у справі.

22.02.2024 у підготовче засідання з`явився представник позивача. Представники інших сторін у підготовче засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 911/24/24 на 20.03.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 22.02.2024 та доставлено останню в електронний кабінет третьої особи, а відповідачу направлено зазначену ухвалу на його адресу-місцезнаходження.

20.03.2024 у підготовче засідання з`явилися представники позивача та третьої особи та надали усні пояснення по справі. Представник відповідача у підготовче засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2024 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/24/24 до судового розгляду по суті на 18.04.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення відповідача про дату та час призначеного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 20.03.2024 та направлено останню на адресу-місцезнаходження відповідача.

18.04.2024 в судове засідання заявився представник позивача. Представники інших сторін в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 18.04.2024 судом оголошено перехід до розгляду справи по суті та про його початок. Представник позивача виступив із вступним словом. Суд поставив на обговорення питання щодо розрахунку орендної плати та надані відповідачем пільги щодо орендної плати за користування орендованим майном. Представник позивача усно клопотав про відкладення судового засідання для надання відповіді на поставлені судом питання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.04.2024 відкладено судове засідання у справі № 911/24/24 на 09.05.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 18.04.2024 та доставлено останню в електронний кабінет третьої особи, а відповідачу направлено зазначену ухвалу на його адресу-місцезнаходження.

22.04.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання (письмові пояснення) щодо поставлених в судовому засіданні 18.04.2023 перед позивачем питань щодо надання відповідачу пільг за користування орендованим майном. У поданому клопотанні позивач просив суд поновити строк для долучення доказів до матеріалів справи та долучити до матеріалів справи копії рішень Київської обласної ради щодо надання дозволу на оренду та надання пільг по сплаті орендної плати.

09.05.2024 в судове засідання з`явився представник позивача та третьої особи. Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 09.05.2024 представник позивача надав усні пояснення щодо раніше поданого клопотання, просив суд його врахувати при розгляді справи по суті та долучити до матеріалів справи разом з доказами. Суд, розглянувши подане позивачем клопотання та долучені до нього докази, враховуючи, що зазначене клопотання подане позивачем у відповідь на поставлені перед позивачем питання в судовому засіданні 18.04.2024, керуючись ст. 116, 119 ГПК України, поновив позивачу строк для подачі доказів, прийняв клопотання разом з поданими доказами до розгляду та долучив до матеріалів справи.

09.05.2024 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. Представник третьої особи позовні вимоги також підтримав та просив суд позов задовольнити.

09.05.2024 в судове засідання представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, позовні вимоги не оспорив та відзиву на позов не подав.

Наразі суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 вказаного Кодексу, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, проте, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 09.05.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Частина 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представників сторін по суті спору, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

18.10.2018 між Територіальними громадами сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради (далі орендодавець, позивач), Київським обласним центром ресоціалізації наркозалежної молоді (зараз Київський обласний центр соціально-психологічної допомоги відповідно до розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації № 224 від 06.05.2020, копія кого наявна в матеріалах справи) (далі балансоутримувач, третя особа) та Благодійною організацією «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя» (далі орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрований в реєстрі за № 4667 (далі договорів), за змістом п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, а саме будівлі та споруди Київського обласного центру ресоціалізації наркозалежної молоді, розміщені за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Димер, вулиця Шевченка» 102-А (сто два «А») (далі нерухоме майно), що знаходяться на балансі Київського обласного центру ресоціалізації наркозалежної молоді, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку здійсненим станом на 30.06.2018 року, і становить 9 879 600,00 грн, без врахування ПДВ.

Нерухоме майно має наступний опис: - корпус № 1, А, загальною площею 437,5 кв. м; - корпус № 3, Б, загальною площею 150,4 кв. м; - вбиральня, В; - господарчий корпус, Г, загальною площею 409,2 кв. м; - гараж, Д, загальною площею 155,4 кв. м; - аптека, Е, загальною площею 70,9 кв. м; - склад горючого, Є; - їдальня, Ж, загальною площею 363,9 кв. м; - вбиральня, З; - овочесховище, И; - склад, І; - овочесховище, під І; - свинарник, Й, загальною площею 182,5 кв. м; - вбиральня, К; - корпус № 5, Л, загальною площею 119 кв. м; - корпус № 4, М, загальною площею 137,3 кв. м; - корпус № 2, Н, загальною площею 352,7 кв. м; - ел. склад, Ї, загальною площею 103,2 кв. м; - огорожа, № 1; - свердловина, І; - водонапірна вежа, II; - доріжки, IIІ.

Відповідно до п. 1.2 договору, право власності орендодавця на зазначене вище нерухоме майно зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.03.2018 Комунальним підприємством Київської обласної ради «Готово», Київська обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1520155332218, номер запису про право власності: 2550990.

Згідно з п. 1.3 договору, право оперативного управління зазначеним вище нерухомим майном зареєстровано за балансоутримувачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.03.2018 Комунальним підприємством Київської обласної ради «Готово», Київська обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1520155332218, номер запису про інше речове право: 25510587, згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер: 119096986, виданого 30.03.2018 Комунальним підприємством Київської обласної ради «Готово», Київська обл..

Пунктом 1.4 договору визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення благодійної організації.

За змістом п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але раніше дати підписання сторонами цього договору, нотаріального посвідчення цього договору, підписання акта приймання-передачі майна сторонами за цим договором та державної реєстрації права оренди відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2.2 договору, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Майно залишається у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, в особі Київської обласної ради, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Пунктом 2.3 договору передбачено, у випадку розірвання договору чи припинення його дії орендар зобов`язаний негайно (не пізніше семи календарних днів) повернути орендодавцю об`єкт оренди по акта приймання-передачі. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонам акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря

Згідно з п. 2.4 договору, прийом-передача майна проводиться з обов`язковим обстеженням його стану, що відображається у відповідних актах приймання-передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області.

Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (п. 2.5 договору).

Підпунктом 5.1.2 договору передбачено, що орендар зобов`язується прийняти майно по акту приймання-передачі, який підписується одночасно із цим договором.

Підпунктом 7.1.1 договору передбачено, що орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно даного договору по акту приймання-передачі майна.

Судом встановлено, що 18.10.2018 орендодавець за актом приймання-передачі нежитлових приміщень № б/н від 18.10.2018 передав, а орендар прийняв в строкове платне користування приміщення: нежитлові приміщення, а саме будівлі та споруди Київського обласного центру ресоціалізації наркозалежної молоді, розміщені за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Димер, вулиця Шевченка, 102-А, загальною площею 2561,8 кв. м. У вказаному акті зазначено, що даний акт складений та підписаний на виконання вимог п. 2.1. договору оренди та свідчить про те, що орендодавець передав, а орендар прийняв зазначені нежитлові приміщення. Нежитлові приміщення передано у належному стані, зауважень до їх якості у орендаря немає. Вказаний акт приймання-передачі нежитлових приміщень № б/н від 18.10.2018 підписаний уповноваженими представниками орендодавця, орендаря та балансоутримувача та скріплений їх відтисками печаток без зауважень та заперечень (копія акта наявна в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.1 договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, затвердженої рішенням Київської обласної ради від 02.06.2016 року № 111-04-VI1, і становить 58 000,00 грн, без ПДВ, на місяць з урахуванням індексу інфляції за серпень 2018 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

При дефляції (коли індекс інфляції менше 1) для розрахунку орендної плати застосовується індекс 1.

За змістом п. 3.3 договору, орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100% (ста відсотків) на розрахунковий рахунок балансоутримувача щомісячно не пізніше 5 (п`ятого) числа на умовах попередньої оплати (крім бюджетних установ). Орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Балансоутримувач щомісячно перераховує до обласного бюджету 50% (п`ятдесят відсотків) від отриманої орендної плати. Кінцевий розрахунок за кожний місяць оренди проводиться орендарем, після коригування орендної плати на індекс інфляції, згідно з виставленим рахунком, протягом 3 (трьох) днів із дня отримання рахунку.

Згідно з п. 3.4 договору, у випадку користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї зі сторін у разі зміни Методики ї розрахунку, змін централізованих цін і тарифів, істотної зміни стану об`єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, зі кожний день прострочення, включаючи день оплати.

При цьому, у разі несплати орендарем орендної плати (повністю або частково) у встановлені строки орендодавець має право ставити питання про розірвання договору оренди. При наявності заборгованості по орендній платі, кошти, що надходитимуть від орендаря, зараховуються в рахунок існуючої заборгованості по орендній платі, що виникла раніше, незалежно від призначення платежу вказаного в платіжному дорученні.

Відповідно до п. 3.9 договору, у разі закінчення (припинення) строку дії цього договору орендар сплачує орендну плату до днів повернення Майна згідно з актом приймання-передачі. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язків сплатити заборгованість, що виникла протягом дії цього договору в повному обсязі, враховуючи санкції.

Згідно з підп. 5.1.8 договору, орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодовувати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна.

Пунктом 8.1.2 договору передбачено, що орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у раз погіршення стану орендованого майна, у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Відповідно до пп. 10.1, 10.10 договору, цей договір укладено строком на 10 (десять) років. Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрований в реєстрі за № 4667 18.10.2018. Отже договір оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18, набув чинності 18.10.2018.

Зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін, укладання та нотаріального посвідчення відповідного договору. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п. 10.2 договору).

Пунктом 10.3 договору передбачено, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно з п. 10.7 договору, чинність цього договору припиняється внаслідок: - закінчення строку, на який його було укладено; - приватизації орендованого майна орендарем; - загибелі орендованого майна; - достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; - банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 11 договору, додатки до цього договору є його невід`ємною частиною. Додатками цього договору є: розрахунок орендної плати Додаток № 1.1; розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням будинку, Додаток № 1.2; розрахунок витрат пов`язаних з утриманням земельної ділянки Додаток № 1.3; копія висновку про вартість майна, що передається в оренду; акт приймання-передачі орендованого майна. Перелічені додатки є невід`ємними частинами договору.

З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2018 Київською обласною радою сьомого скликання прийнято рішення № 456-22-VII «Про надання дозволу на встановлення пільги по сплаті орендної плати за користування приміщеннями спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області», пунктом 1 якого Київська обласна рада вирішила надати пільгу по сплаті орендної плати Всеукраїнській благодійній організації «За право на життя» за користування приміщеннями спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області загальною площею 2562,80 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 102-а, смт Димер, Вишгородський район, Київська обл., та перебуває на балансі Київського обласного центру ресоціалізації наркозалежної молоді, встановивши орендну плату в розмірі 1 (однієї) гривні на 2018 рік (копія рішення наявна в матеріалах справи).

19.12.2019 Київською обласною радою сьомого скликання прийнято рішення № 711-32-VII «Про надання дозволу на оренду та надання пільги по сплаті орендної плати», пунктом 2 якого Київська обласна рада вирішила надати пільгу по сплаті орендної плати Всеукраїнській благодійній організації «За право на життя» за користування приміщеннями спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області загальною площею 2562,80 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 102-а, смт Димер, Вишгородський район, Київська обл., та перебуває на балансі Київського обласного центру ресоціалізації наркозалежної молоді, встановивши орендну плату в розмірі 1 (однієї) гривні до 31.12.2019 року (копія рішення наявна в матеріалах справи).

Як зазначає позивач, з 01.01.2020 орендарю нараховувалась орендна плата відповідно до пп. 3.1, 3.2 договору з урахуванням корегування орендної плати на індекс інфляції, а саме: січень 2020 року на суму 65 089,63 грн; лютий 2020 року на суму 65 089,63 грн; березень 2020 року на суму 65 610,35 грн; квітень 2020 року на суму 66 135,23 грн; травень 2020 року на суму 66 333,64 грн; червень 2020 року на суму 66 466,31 грн; липень 2020 року на суму 66 466,31 грн; серпень 2020 року на суму 66 466,31 грн; вересень 2020 року на суму 66 798,64 грн; жовтень 2020 року на суму 67 466,63 грн; листопад 2020 року на суму 68 343,70 грн; грудень 2020 року на суму 68 958,79 грн; січень 2021 року на суму 69 855,25 грн; лютий 2021 року на суму 70 553,80 грн; березень 2021 року на суму 71 753,21 грн; квітень 2021 року на суму 72 255,48 грн; травень 2021 року на суму 73 194,80 грн; червень 2021 року на суму 73 341,19 грн; липень 2021 року на суму 73 414,53 грн; серпень 2021 року на суму 73 414,53 грн; вересень 2021 року на суму 74 295,50 грн; жовтень 2021 року на суму 74 964,16 грн; листопад 2021 року на суму 75 563,87 грн; грудень 2021 року на суму 76 017,25 грн; січень 2022 року на суму 77 005,47 грн; лютий 2022 року на суму 78 237,56 грн; березень 2022 року на суму 81 758,25 грн; квітень 2022 року на суму 84 292,76 грн; травень 2022 року на суму 86 568,66 грн; червень 2022 року на суму 89 252,29 грн; липень 2022 року на суму 89 877,06 грн; серпень 2022 року на суму 90 865,71 грн; вересень 2022 року на суму 92 592,16 грн; жовтень 2022 року на суму 94 906,96 грн; листопад 2022 року на суму 95 571,31 грн; грудень 2022 року на суму 96 240,31 грн; січень 2023 року на суму 97 010,23 грн; лютий 2023 року на суму 97 689,30 грн; березень 2023 року на суму 99 154,64 грн, квітень 2023 року в сумі 99 352,95 грн; травень 2023 року на суму 99 849,71 грн; червень 2023 року на суму 100 648,51 грн; липень 2023 року на суму 100 618,51 грн; серпень 2023 року на суму 100 648,51 грн; вересень 2023 року на суму 101 151,75 грн, жовтень 2023 року на суму 101 151,75 грн.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджує, що орендар зобов`язання за договором починаючи з 01.01.2020 виконує неналежним чином та не здійснює перерахування орендної плати в порядку та строку, передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з невиконанням орендарем умов п. 5.1.8 договору в частині перерахування орендної плати на рахунок балансоутримувача починаючи з 01.01.2020, Київська обласна рада звернулась до відповідача з претензією № 99/08-01 від 19.01.2022 щодо невиконання фінансових зобов`язань. Сума претензії складала 2 066 512,37 грн. У претензії позивач зазначив, що орендодавцем на підставі відповідних рішень було надано орендарю пільгу по сплаті орендної плати на 2018-2019 роки, встановивши орендну плату в розмірі 1 (однієї) гривні. Починаючи з 01.01.2020 орендодавцем пільга по сплаті орендної плати орендарю не надавалась, а отже останній зобов`язаний сплачувати орендну плату у розмірі, передбаченому п. 3.1 договору з урахуванням корегування орендної плати на індекс інфляції відповідно до п. 3.2 договору. Натомість, як зазначив позивач у претензії, згідно з інформацією, наданою балансоутримувачем, починаючи з 01.01.2020 по дату звернення з претензією, орендар в порушення п. 3.3 договору не здійснював перерахування орендної плати на розрахунковий рахунок балансоутримувача, крім того орендарем не здійснювалось відшкодування витрат за утримання об`єкта оренди. Претензією позивач, керуючись ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230, 231 Господарського кодексу України, просив перерахувати: - заборгованість по орендній платі в сумі 1 334 000,00 грн, заборгованість по утриманню будинку в сумі 15 319,61 грн, заборгованість по утриманню земельної ділянки в сумі 66 299,80 грн, пеню подвійної ставки НБУ за несвоєчасну сплату оренди в сумі 392 335,80 грн, інфляційні збитки по орендній платі в сумі 197 698,80 грн, 3% річних від заборгованості по орендній платі в сумі 45 950,96 грн, інфляційні збитки в сумі 12 095,94 грн, 3% річних від заборгованості в сумі 2 811,46 грн. Загальну суму у розмірі 2 066 512,37 грн позивач просив відповідача сплатити на поточний рахунок балансоутримувача: Київського обласного центру соціально-психологічної допомоги. Претензією позивач також попередив відповідача, що у разі невиконання заявлених в претензії вимог в повному обсязі протягом місяця з її дня отримання, позивач буде змушений звернутися до суду. Разом із претензією позивач направив відповідачу розрахунки заборгованості.

Однак, як зазначає позивач, зазначений лист не був отриманий відповідачем та повернувся на адресу Київської обласної ради у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи поштовий конверт з довідкою про причини повернення/досилання (Ф.20) від 31.01.2022.

Київський обласний центр соціально-психологічної допомоги звернувся до Київської обласної ради з листом №10/05-31 від 10.05.2023 про наявну заборгованість Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя» за договором оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18 від 18.10.2018. Листом балансоутримувач повідомив орендодавця, що станом на 31.03.2023 розмір боргу орендаря за договором складає 5629285,90 грн. Листом Київський обласний центр соціально-психологічної допомоги просив Київську обласну раду вжити заходів, спрямованих на вирішення питання про стягнення з БО «Всеукраїнського благодійного фонду «За право на життя» заборгованості, що виникла, та розірвати договір оренди № 40/18 від 18.10.2018 з вказаною Благодійною організацією (копія листа наявна в матеріалах справи).

Як зазначає позивач, враховуючи лист Київського обласного центру соціально-психологічної допомоги №10/05-31 від 10.05.2023, Київська обласна рада звернулась до Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя» з листом № 2170/08 від 10.10.2023 пропозицією щодо дострокового розірвання договору оренди та запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дати отримання пропозиції, розглянути питання щодо дострокового припинення договору.

Проте, згідно пояснень позивача, станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом, відповіді на пропозицію щодо розірвання договору оренди у встановлений строк Київська обласна рада не отримала, а поштове відправлення повернулось на адресу Київської обласної ради з відміткою на конверті «адресат не знайдений».

Київський обласний центр соціально-психологічної допомоги звернувся до Київської обласної ради з листом № 26/05-121 від 26.10.2023 про наявну заборгованість відповідача за договором оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18 від 18.10.2018. Листом балансоутримувач повідомив орендодавця, що станом на 01.10.2023 розмір боргу орендаря за договором складає 3 732 323,10 грн. Київський обласний центр соціально-психологічної допомоги листом, з огляду на відсутність взаємодії з боку орендаря, просив Київську обласну раду вжити заходів, спрямованих на вирішення питання про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, що виникла, та розірвати договір оренди № 40/18 від 18.10.2018 з відповідачем (копія листа наявна в матеріалах справи).

Як стверджує позивач, орендар взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендної плати належним чином не виконував та орендну плату в порядку та строки, передбачені договором, не вносив, внаслідок чого у Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя» за період з січня 2020 року до жовтня 2023 року за договором оренди виникла заборгованість зі сплати орендної плати в загальному розмірі 3 732 323,10 грн.

З урахуванням зазначеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя» на користь Київського обласного центру соціально-психологічної допомоги 3 732 323,03 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 47 326,64 грн пені, 37 689,39 грн інфляційних втрат та 9 326,71 грн 3% річних.

Крім того позивач просить суд достроково розірвати договір оренди, укладений з Благодійною організацією «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя» у зв`язку із несплатою орендарем орендної плати та невиконання відповідачем інших взятих на себе зобов`язань за договором. В обґрунтування підстав для дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18 від 18.10.2018, позивач посилається на п. 10.3 договору, відповідно до якого за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Як зазначив позивач, неналежне виконання відповідачем зобов`язання за договором в частині сплати орендної плати за період з січня 2020 року до жовтня 2023 року, що, на переконання позивача, є істотним порушенням орендарем умов п. 3.3 договору. Також, за ствердженням позивача, орендарем допущено порушення п. 5.1.14 договору, оскільки Благодійною організацію «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя» змінено місцезнаходження, зазначене в договорі, проте, всупереч зазначеному пункту договору, письмового орендодавця орендар про вказані обставини не повідомив. Отже, позивач у позовній заяві визначив підставами для розірвання договору систематичну несплату відповідачем орендної плати за період з січня 2020 жовтень 2023 року, що є істотним порушенням орендарем (наймачем) умов договору оренди комунального майна, та невиконання відповідачем умов п. 5.1.14 договору щодо письмового повідомлення орендодавця про зміну поштових, розрахунково-платіжних та інших реквізитів орендарем.

З огляду на наведене вище, позивач просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18 від 18.10.2018, укладений між територіальними громадами сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради, Київським обласним центром ресоціалізації наркозалежної молоді та Благодійною організацією «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрований в реєстрі за № 4667, на підставі ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Обґрунтовуючи позовну вимогу щодо виселення відповідача в примусовому порядку з нежитлових приміщень, позивач зазначив, що ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди протягом трьох днів в порядку, визначеному договором, а положеннями ч. 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, як зазначив позивач, у зв`язку з тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов`язання за договором на не сплачує орендну плату в порядку та строки, погоджені сторонами, оскільки з боку відповідача відсутній будь-яких зв`язок, а кореспонденція, яка надсилається на адресу орендаря (згідно договору та згідно офіційних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань) повертається, позивач також звернувся до суду з вимогою про повернення орендованого майна шляхом виселення відповідача з приміщень, що є об`єктом оренди за договором.

З урахуванням усього зазначеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18 від 18.10.2018, укладений між територіальними громадами сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради, Київським обласним центром ресоціалізації наркозалежної молоді та Благодійною організацією «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрований в реєстрі за № 4667, на підставі ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», виселити Благодійну організацію «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя» в примусовому порядку з нежитлових приміщень, загальною площею 2561,8 кв. м, що розміщені за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Димер, вулиця Шевченка, 102-А, що перебуває на балансі Київського обласного центру соціально-психологічної допомоги, а також стягнути з відповідача 3 732 323,03 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 47 326,64 грн пені, 37 689,39 грн інфляційних втрат та 9 326,71 грн 3% річних.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18 від 18.10.2018, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Організаційні та майнові відносини, що виникають у зв`язку з орендою державного та комунального майна, врегульовано Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII від 10.04.1992 (далі Закон № 2269-XII), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2269-XII, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону № 2269-XII визначено, що передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. Орендоване майно (крім таких видів нерухомого майна, як приміщення, частини будівель, споруд, а також іншого окремого індивідуально визначеного майна) включається до балансу орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим. Орендовані приміщення, частини будівель, споруд та інше окреме індивідуально визначене майно залишаються на балансі підприємства чи господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації), із зазначенням, що це майно передано в оренду, та зараховується на позабалансовий рахунок орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим. Якщо орендодавець у строки і на умовах, визначених у договорі оренди, не передасть орендареві об`єкт оренди, орендар має право вимагати від орендодавця передачі об`єкта та відшкодування збитків, завданих затриманням передачі, або відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків, завданих йому невиконанням договору оренди. Орендодавець зобов`язаний передати орендарю об`єкт оренди в комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та призначенню майна, і повідомити орендаря про особливі властивості та недоліки майна, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним.

Підпунктами 5.1.2, 7.1.1 договору передбачено, що орендар зобов`язується прийняти майно по акту приймання-передачі, який підписується одночасно із цим договором. Орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду майно згідно даного договору по акту приймання-передачі майна.

Отже, починаючи з 18.10.2018 орендар зобов`язаний був вносили орендну плату в порядку та строки, визначені договором.

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

За умовами частини третьої статті 18 Закону № 2269-XII, орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з частинами 1-3 статті 19 Закону № 2269-XII орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Статтею 11 Закону № 2269-XII передбачено, що оцінка об`єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди.

В силу частин першої, другої статті 21 Закону № 2269-XII, розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

З 01.02.2020 Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ від 10.04.1992 втратив чинність на підставі Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019.

Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019 набрав чинності з 27.12.2019 та був введений в дію з 01.02.2020.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019, орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктом 3.2 договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. При дефляції (коли індекс інфляції менше 1) для розрахунку орендної плати застосовується індекс 1.

Отже суд встановив, що Благодійна організація «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя» протягом 2018-2019 років на підставі наведених вище рішень Київської обласної ради користувалось пільгою по сплаті орендної плати за користування приміщеннями спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області загальною площею 2562,80 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 102-а, смт Димер, Вишгородський район, Київська обл., в розмірі 1 (однієї) гривні.

Доказів того, що відповідач отримував в пільгу по сплаті орендної плати за користування відповідними нежитловими приміщенням в розмірі 1 (однієї) гривні починаючи з 01.01.2020 матеріали справи не містять.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджує, що з 01.01.2020 орендарю нараховувалась орендна плата відповідно до п. 3.1, 3.2 договору з урахуванням корегування орендної плати на індекс інфляції, а саме: січень 2020 року на суму 65 089,63 грн; лютий 2020 року на суму 65 089,63 грн; березень 2020 року на суму 65 610,35 грн; квітень 2020 року на суму 66 135,23 грн; травень 2020 року на суму 66 333,64 грн; червень 2020 року на суму 66 466,31 грн; липень 2020 року на суму 66 466,31 грн; серпень 2020 року на суму 66 466,31 грн; вересень 2020 року на суму 66 798,64 грн; жовтень 2020 року на суму 67 466,63 грн; листопад 2020 року на суму 68 343,70 грн; грудень 2020 року на суму 68 958,79 грн; січень 2021 року на суму 69 855,25 грн; лютий 2021 року на суму 70 553,80 грн; березень 2021 року на суму 71 753,21 грн; квітень 2021 року на суму 72 255,48 грн; травень 2021 року на суму 73 194,80 грн; червень 2021 року на суму 73 341,19 грн; липень 2021 року на суму 73 414,53 грн; серпень 2021 року на суму 73 414,53 грн; вересень 2021 року на суму 74 295,50 грн; жовтень 2021 року на суму 74 964,16 грн; листопад 2021 року на суму 75 563,87 грн; грудень 2021 року на суму 76 017,25 грн; січень 2022 року на суму 77 005,47 грн; лютий 2022 року на суму 78 237,56 грн; березень 2022 року на суму 81 758,25 грн; квітень 2022 року на суму 84 292,76 грн; травень 2022 року на суму 86 568,66 грн; червень 2022 року на суму 89 252,29 грн; липень 2022 року на суму 89 877,06 грн; серпень 2022 року на суму 90 865,71 грн; вересень 2022 року на суму 92 592,16 грн; жовтень 2022 року на суму 94 906,96 грн; листопад 2022 року на суму 95 571, 31 грн; грудень 2022 року на суму 96 240, 31 грн; січень 2023 року на суму 97 010,23 грн; лютий 2023 року на суму 97 689,30 грн; березень 2023 року на суму 99 154,64 грн, квітень 2023 року на суму 99 352,95 грн; травень 2023 року на суму 99 849,71 грн; червень 2023 року на суму 100 648,51 грн; липень 2023 року на суму 100 618,51 грн; серпень 2023 року на суму 100 648,51 грн; вересень 2023 року на суму 101 151,75 грн, жовтень 2023 року на суму 101 151,75 грн.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 затверджена Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, яка була чинна станом на дату виникнення спірних правовідносин (далі Методика).

Пунктом 4 Методики визначено, що орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди. У разі коли термін оренди менший чи більший за одну добу або за один місяць, то на основі розміру місячної орендної плати розраховується добова, а в разі необхідності - на основі розміру добової орендної плати розраховується погодинна орендна плата. Розрахунок орендної плати за базовий місяць затверджується орендодавцем.

Відповідно до пп. 12-14 Методики, перед розрахунком орендної плати за перший місяць оренди чи після перегляду розміру орендної плати визначається розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку за такою формулою: Опл. міс.= Опл/12х Ід.о. х Ім, де Опл розмір річної орендної плати, визначений за цією Методикою, гривень; Ід.о. індекс інфляції за період з дати проведення незалежної або стандартизованої оцінки до базового місяця розрахунку орендної плати; Ім - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Терміни внесення орендної плати визначаються у договорі.

Здійснивши власний розрахунок орендної плати за період з 01.01.2020 до 31.10.2023, з урахуванням пп. 3.1, 3.2 договору та Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, що була чинна станом дату укладення договору оренди, з урахуванням розрахунку позивача, суд встановив, що у спірний період орендар повинен був внести орендну плату за користування нерухомим майном в загальній сумі 3 732 323,03 грн, а саме: за січень 2020 року в сумі 65 089,63 грн; за лютий 2020 року в сумі 65 089,63 грн; за березень 2020 року в сумі 65 610,35 грн; за квітень 2020 року в сумі 66 135,23 грн; за травень 2020 року в сумі 66 333,64 грн; за червень 2020 року в сумі 66 466,30 грн; за липень 2020 року в сумі 66 466,30 грн; за серпень 2020 року в сумі 66 466,30 грн; за вересень 2020 року в сумі 66 798,63 грн; за жовтень 2020 року в сумі 67 466,62 грн; за листопад 2020 року в сумі 68 343,69 грн; за грудень 2020 року в сумі 68 958,78 грн; за січень 2021 року в сумі 69 855,24 грн; за лютий 2021 року в сумі 70 553,80 грн; за березень 2021 року в сумі 71 753,21 грн; за квітень 2021 року в сумі 72 255,48 грн; за травень 2021 року в сумі 73 194,80 грн; за червень 2021 року в сумі 73 341,19 грн; за липень 2021 року в сумі 73 414,53 грн; за серпень 2021 року в сумі 73 414,53 грн; за вересень 2021 року в сумі 74 295,50 грн; за жовтень 2021 року в сумі 74 964,16 грн; за листопад 2021 року в сумі 75 563,87 грн; за грудень 2021 року в сумі 76 017,25 грн; за січень 2022 року в сумі 77 005,47 грн; за лютий 2022 року в сумі 78 237,56 грн; за березень 2022 року в сумі 81 758,25 грн; за квітень 2022 року в сумі 84 292,76 грн; за травень 2022 року в сумі 86 568,66 грн; за червень 2022 року в сумі 89 252,29 грн; за липень 2022 року в сумі 89 877,06 грн; за серпень 2022 року в сумі 90 865,71 грн; за вересень 2022 року в сумі 92 592,16 грн; за жовтень 2022 року в сумі 94 906,96 грн; за листопад 2022 року в сумі 95 571,31 грн; за грудень 2022 року в сумі 96 240,31 грн; за січень 2023 року в сумі 97 010,23 грн; за лютий 2023 року в сумі 97 689,30 грн; за березень 2023 року в сумі 99 154,64 грн; за квітень 2023 року в сумі 99 352,95 грн; за травень 2023 року в сумі 99 849,71 грн; за червень 2023 року в сумі 100 648,51 грн; за липень 2023 року в сумі 100 618,51 грн; за серпень 2023 року в сумі 100 648,51 грн; за вересень 2023 року в сумі 101 151,75 грн, за жовтень 2023 року в сумі 101 151,75 грн.

Проте в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині сплати орендних платежів в порядки та строки, погоджені сторонами в договорі, у зв`язку із чим станом на дату розгляду даної справи за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати орендних платежів за період з 01.01.2020 до 31.10.2023 за договором оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18 від 18.10.2018 в загальному розмірі 3 732 323,03 грн. Протилежного суду не доведено. Доказів належного виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди матеріали справи не місять.

Оскільки відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов`язання з оплати орендних платежів за період з 01.01.2020 до 31.10.2023, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути наявну заборгованість відповідача зі сплати орендних платежів за період з 01.01.2020 до 31.10.2023 за договором оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18 від 18.10.2018 на користь Київського обласного центру соціально-психологічної допомоги.

Однак, враховуючи, що Київський обласний центр соціально-психологічної допомоги має у даній справі статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, що унеможливлює задоволення позовних вимог на користь останньої у даній справі та з урахуванням того, що відповідно до п. 1.3 Положення «Про Київський обласний центр соціально-психологічної допомоги», затвердженого рішенням Київської обласної ради від 15.11.2022 № 337-14-VIII, Київська обласна рада, тобто позивач, є засновником Центру, власником та органом управління майном останнього, враховуючи, що відповідно до вказаного пункту Положення Центр підзвітний та підконтрольний засновнику, суд вважає за можливе у даному випадку стягнути заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди № 40/18 від 18.10.2018 на користь позивача.

Отже, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів за період з 01.01.2020 до 31.10.2023 за договором оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18 від 18.10.2018 нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню та стягненню частково в сумі 3 732 323,03 грн на користь позивача.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 47 326,64 грн пені, 37 689,39 грн інфляційних втрат, 9 326,71 грн 3% річних.

Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Дослідивши розрахунок позивача сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Зі змісту розрахунку позивача вбачається, що позивачем здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на відповідну суму орендного платежу за кожним місяцем окремо наступним чином: зі сплати оренди за січень 2020 позивачем визначено період прострочення з 01.01.2020 до 30.01.2020; зі сплати оренди за лютий 2020 період прострочення з 01.02.2020 до 29.02.2020; зі сплати оренди за березень 2020 період прострочення з 01.03.2020 до 31.03.2020; зі сплати оренди за квітень 2020 період прострочення з 01.04.2020 до 30.04.2020; зі сплати оренди за травень 2020 період прострочення з 01.05.2020 до 31.05.2020; зі сплати оренди за червень 2020 період прострочення з 01.06.2020 до 30.06.2020; зі сплати оренди за липень 2020 період прострочення з 01.07.2020 до 31.07.2020; зі сплати оренди за серпень 2020 період прострочення з 01.08.2020 до 31.08.2020; зі сплати оренди за вересень 2020 період прострочення з 01.09.2020 до 30.09.2020; зі сплати оренди за жовтень 2020 період прострочення з 01.10.2020 до 31.10.2020; зі сплати оренди за листопад 2020 період прострочення з 01.11.2020 до 30.11.2020; зі сплати оренди за грудень 2020 період прострочення з 01.12.2020 до 31.12.2020; зі сплати оренди за січень 2021 період прострочення з 01.01.2021 до 30.01.2021; зі сплати оренди за лютий 2021 період прострочення з 01.02.2021 до 29.02.2021; зі сплати оренди за березень 2021 період прострочення з 01.03.2021 до 31.03.2021; зі сплати оренди за квітень 2021 період прострочення з 01.04.2021 до 30.04.2021; зі сплати оренди за травень 2021 період прострочення з 01.05.2021 до 31.05.2021; зі сплати оренди за червень 2021 період прострочення з 01.06.2021 до 30.06.2021; зі сплати оренди за липень 2021 період прострочення з 01.07.2021 до 31.07.2021; зі сплати оренди за серпень 2021 період прострочення з 01.08.2021 до 31.08.2021; зі сплати оренди за вересень 2021 період прострочення з 01.09.2021 до 30.09.2021; зі сплати оренди за жовтень 2021 період прострочення з 01.10.2021 до 31.10.2021; зі сплати оренди за листопад 2021 період прострочення з 01.11.2021 до 30.11.2021; зі сплати оренди за грудень 2021 період прострочення з 01.12.2021 до 31.12.2021; зі сплати оренди за січень 2022 період прострочення з 01.01.2022 до 30.01.2022; зі сплати оренди за лютий 2022 період прострочення з 01.02.2022 до 29.02.2022; зі сплати оренди за березень 2022 період прострочення з 01.03.2022 до 31.03.2022; зі сплати оренди за квітень 2022 період прострочення з 01.04.2022 до 30.04.2022; зі сплати оренди за травень 2022 період прострочення з 01.05.2022 до 31.05.2022; зі сплати оренди за червень 2022 період прострочення з 01.06.2022 до 30.06.2022; зі сплати оренди за липень 2022 період прострочення з 01.07.2022 до 31.07.2022; зі сплати оренди за серпень 2022 період прострочення з 01.08.2022 до 31.08.2022; зі сплати оренди за вересень 2022 період прострочення з 01.09.2022 до 30.09.2022; зі сплати оренди за жовтень 2022 період прострочення з 01.10.2022 до 31.10.2022; зі сплати оренди за листопад 2022 період прострочення з 01.11.2022 до 30.11.2022; зі сплати оренди за грудень 2022 період прострочення з 01.12.2022 до 31.12.2022; зі сплати оренди за січень 2023 період прострочення з 01.01.2023 до 30.01.2023; зі сплати оренди за лютий 2023 період прострочення з 01.02.2023 до 29.02.2022; зі сплати оренди за березень 2023 період прострочення з 01.03.2023 до 31.03.2023; зі сплати оренди за квітень 2023 період прострочення з 01.04.2023 до 30.04.2023; зі сплати оренди за травень 2023 період прострочення з 01.05.2023 до 31.05.2023; зі сплати оренди за червень 2023 період прострочення з 01.06.2023 до 30.06.2023; зі сплати оренди за липень 2023 період прострочення з 01.07.2023 до 31.07.2023; зі сплати оренди за серпень 2023 період прострочення з 01.08.2023 до 31.08.2023; зі сплати оренди за вересень 2023 період прострочення з 01.09.2023 до 30.09.2023; зі сплати оренди за жовтень 2023 період прострочення з 01.10.2023 до 31.10.2023.

За приписами ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як було встановлено судом раніше та передбачено в п. 3.3 договору, орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100% (ста відсотків) на розрахунковий рахунок балансоутримувача щомісячно не пізніше 5 (п`ятого) числа на умовах попередньої оплати (крім бюджетних установ). Кінцевий розрахунок за кожний місяць оренди проводиться орендарем, після коригування орендної плати на індекс інфляції, згідно з виставленим рахунком, протягом 3 (трьох) днів із дня отримання рахунку.

Отже, сторонами в договорі узгоджено, що остаточний розрахунок за кожний місяць оренди здійснюється орендарем згідно з виставленим рахунком, протягом 3 (трьох) днів із дня отримання рахунку.

Водночас суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази виставлення орендарю рахунків на оплату орендних платежів, як і відсутні копії відповідних рахунків на оплату орендних платежів. Також в судовому засіданні 18.04.2024 представник позивача повідомив суд, що рахунки на виконання договору оренди орендарю не виставлялись.

Належних та допустимих доказів направлення (опису вкладення у цінний лист та розрахункового документу) наявної в матеріалах справи претензії щодо невиконання фінансових зобов`язань № 99/08-01 від 19.01.2022 та пропозиції щодо дострокового розірвання договору оренди № 2170/08 від 10.10.2023, в якому позивач повідомляє відповідача про наявну заборгованість відповідача, позивачем до суду не надано.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

З урахуванням зазначеного вище, суд зазначає, що остаточний строк здійснення відповідачем сплати орендних платежів, з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України, є таким, що настав 09.01.2024 (7 днів від дня направлення позовної заяви (29.12.2023) + 3 дні перебіг поштової кореспонденції).

Тобто остаточний строк здійснення відповідачем сплати орендних платежів є таким, що настав поза межами заявленого позивачем розрахунку пені, 3% та інфляційних втрат, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, з урахуванням встановлених позивачем періодів заборгованості зі сплати орендних платежів, задоволенню не підлягають.

Розглядаючи позовну вимогу про розірвання договору оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18 від 18.10.2018, суд встановив та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Як було встановлено судом раніше та передбачено в пп. 10.1, 10.10 договору, цей договір укладено строком на 10 (десять) років. Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

Суд встановив, що договір оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18, набув чинності 18.10.2018.

Відповідно до частини третьої статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини перша-четверта статті 188 Господарського кодексу України).

Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, що вона розраховувала при укладанні договору.

Положеннями статті 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 Цивільного кодексу України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов`язком наймодавця.

За умовами ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII (який був чинний станом на дату укладення договору), договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІX (який чинний на дату розгляду даної справи), договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Відповідно до п. 3.6 договору, у разі несплати орендарем орендної плати (повністю або частково) у встановлені строки орендодавець має право ставити питання про розірвання договору оренди. При наявності заборгованості по орендній платі, кошти, що надходитимуть від орендаря, зараховуються в рахунок існуючої заборгованості по орендній платі, що виникла раніше, незалежно від призначення платежу вказаного в платіжному дорученні.

Відповідно до п. 9.4 договору, у разі несплати орендарем орендної плати більше одного місяця, орендодавець має право ставити питання про дострокове розірвання договору у встановленому чинним законодавством порядку.

Судом було встановлено вище та не спростовано відповідачем шляхом подання до суду відповідних доказів, що відповідач з 01.01.2020 неналежним чином виконує зобов`язання за договором в частині сплати орендних платежів в порядку та строки, погоджені договором, у зв`язку із чим станом на дату розгляду даної справи за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати орендних платежів за період з 01.01.2020 до 31.10.2023 за договором оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18 від 18.10.2018 в загальному розмірі 3 732 323,03 грн. Протилежного суду не доведено.

Крім того позивач стверджує, що відповідач не виконав вимоги п. 5.1.14 договору щодо письмового повідомлення орендодавця про зміну поштових, розрахунково-платіжних та інших реквізитів орендарем.

Так відповідно до п. 5.1.14 договору, орендар зобов`язаний про зміну поштових, розрахунково-платіжних та інших реквізитів письмово повідомити орендодавця в 10-денний термін, при недотриманні орендарем цієї вимоги всі повідомлення та розрахунки орендодавця на адресу орендаря вважаються надісланими належним чином.

Відповідно до змісту договору, адресою Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя» є: 04123, м. Київ, вул. Галицька, 13.

Разом з цим, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою-місцезнаходженням відповідача станом на дату розгляду даної справи є: вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків. 61023.

Проте в матеріалах справи відсутні докази повідомлення орендодавця в 10-денний термін про зміну поштових реквізитів Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя». Протилежного суду не доведено. Наведене свідчить про недотримання відповідачем вимог п. 5.1.14 договору оренди.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене вище у сукупності, оскільки станом на дату розгляду даної справи за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати орендних платежів за період з 01.01.2020 до 31.10.2023 за договором оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18 від 18.10.2018 в загальному розмірі 3 732 323,03 грн, враховуючи недотримання відповідачем обов`язку, передбаченого п. 5.1.14 договору щодо письмового повідомлення орендодавця про зміну поштових, розрахунково-платіжних та інших реквізитів орендарем, а також враховуючи приписи ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 651, 782 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІX, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18 від 18.10.2018, за встановлених судом обставин справи, підлягають задоволенню.

При цьому пунктом 3.9 договору передбачено, що у разі закінчення (припинення) строку дії цього договору орендар сплачує орендну плату до днів повернення майна згідно з актом приймання-передачі. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язків сплатити заборгованість, що виникла протягом дії цього договору в повному обсязі, враховуючи санкції.

Щодо позовної вимоги про виселення Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя» в примусовому порядку зі спірного орендованого майна, суд зазначає наступне.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ, у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Відповідно до п. 3.9 договору, у разі закінчення (припинення) строку дії цього договору орендар сплачує орендну плату до днів повернення майна згідно з актом приймання-передачі. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язків сплатити заборгованість, що виникла протягом дії цього договору в повному обсязі, враховуючи санкції.

Пунктом 2.3 договору передбачено, у випадку розірвання договору чи припинення його дії орендар зобов`язаний негайно (не пізніше семи календарних днів) повернути орендодавцю об`єкт оренди по акту приймання-передачі. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонам акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

За змістом п. 5.1.12 договору, орендар зобов`язаний у разі припинення або розірвання договору повернути в 7-денний термін орендодавцю або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Враховуючи висновку суду щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18 від 18.10.2018, суд дійшов висновку, що позовна вимога про виселення Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя» в примусовому порядку зі спірних нежитлових приміщень є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини третьої статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Суд зазначає, що позовна вимога про виселення про виселення Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя» в примусовому порядку зі спірних нежитлових приміщень, які є об`єктом спірного договору оренди, в контексті формулювань заявленого позову та обставин справи судом розцінюється як вимога про звільнення спірного приміщення від майна відповідача, що може бути виконана примусово органами виконавчої служби на підставі наказу суду без додаткових роз`яснень і уточнень, тобто, є такою, що направлена на ефективний захист прав позивача на спірний об`єкт нерухомості внаслідок розірвання спірного договору.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог (часткове задоволення позовної вимоги майнового характеру та повне задоволення двох позовних вимог немайнового характеру), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 61 352,85 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області № 40/18 від 18.10.2018, укладений між територіальними громадами сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради, Київським обласним центром ресоціалізації наркозалежної молоді та Благодійною організацією «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрований в реєстрі за № 4667.

3. Виселити Благодійну організацію «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя» (місцезнаходження: вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, Харківська обл., 61023; код ЄДРПОУ 36632462) в примусовому порядку з нежитлових приміщень, а саме будівель та споруд, розміщених за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Димер, вулиця Шевченка, 102-А, загальною площею 2561,8 кв. м, що перебувають на балансі Київського обласного центру соціально-психологічної допомоги.

4. Стягнути з Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «За право на життя» (місцезнаходження: вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, Харківська обл., 61023; код ЄДРПОУ 36632462) на користь Київської обласної ради (місцезнаходження: площа Лесі Українки, буд. 1, м. Київ, 01196; код ЄДРПОУ 24572267) 3 732 323,03 грн заборгованості зі сплати орендної плати та 61 352,85 грн судового збору.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко


Суд	Господарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення	09.05.2024
Оприлюднено	29.05.2024
Номер документу	119307622
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність щодо оренди