Рішення

від 15.05.2024 по справі 916/579/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/579/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ (65005, м. Одеса, вул. Болгарська, 51, код ЄДРПОУ 39030561) до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІГНА ТРЕЙД (65078, м. Одеса, вул. Валентини Терешкової, буд. 15, код ЄДРПОУ 40372322)

про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних у розмірі 514 033,04 грн.

Представники:

Від позивача Григор`єв В.В. (ордер від 15.02.2024 серія ВН № 1106895);

Від відповідача не з`явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГНА ТРЕЙД» про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних у розмірі 514 033,04 грн.

Ухвалою суду від 20.02.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ» залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ» усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, а саме надати відомості щодо наявності або відсутності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ», що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

28.02.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків від 27.02.2024 (вх. № 8157/24).

Ухвалою суду від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.03.2024.

Протокольною ухвалою від 29.03.2024 відкладено підготовче засідання на 26.04.2024.

Протокольною ухвалою від 26.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.05.2024.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Позовні вимоги із посиланням на статті 187, 198, 201, 210 Податкового кодексу України, статті 525, 526 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтуванні порушенням відповідачем обов`язку з реєстрації в ЄРПН податкових накладних за Договорами від 01.10.2018 № 95 та від 01.02.2021 № 01/02/2021 внаслідок чого ТОВ «ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ» зазнало збитків у розмірі не отриманого податкового кредиту.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином, про що свідчить довідка Господарського суду Одеської області про доставку електронного документу, згідно із якою документ в електронному вигляді «Ст.120 Ухвала про повідомлення або виклики» від 07.05.2024 у справі № 916/579/24 (суддя Шаратов Ю.А.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІГНА ТРЕЙД» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 08.05.2024.

Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Згідно із частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

в с т а н о в и в :

01.10.2018 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів № 95 (далі Договір від 01.10.2018).

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 01.10.2018 у порядку та умовах, визначених цим договором щодо експлуатації будівельних машин і механізмів для виконання земляних та будівельно-монтажних робіт на будівельних об`єктах замовника, а замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього договору.

01.02.2021 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів № 01/02/21 (далі Договір від 01.02.2021).

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 01.02.2021 у порядку та умовах, визначених цим договором, виконавець надає замовнику послуги щодо експлуатації будівельних машин і механізмів для виконання земляних та будівельно-монтажних робіт на будівельних об`єктах замовника, а замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього договору.

Судом встановлено, що на виконання Договору від 01.10.2018 Відповідачем були надані послуги Позивачу на загальну суму 47 812,50 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

14 662,50 грн. - від 02.07.2020 № ОУ-0000095;

5 100,00 грн. - від 03.07.2020 № ОУ-0000096;

22 312,50 грн. - від 06.07.2020 № ОУ-0000097;

5 737,50 грн. - від 06.07.2020 № ОУ-0000098.

Позивач повністю сплатив за надані послуги суму в розмірі 47 812,50 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, а саме:

5 100,00 грн. - від 04.08.2020 № 425;

22 312,50 грн. - від 18.08.2020 № 462

14 662,50 грн. - від 18.08.2020 № 463;

5 737,50 грн. - від 15.09.2020 № 545.

На виконання Договору від 01.02.2021 Відповідачем були надані послуги Позивачу на загальну суму 42 450,00 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

2 250,00 грн. - від 17.05.2021 № ОУ-0000024;

5 400,00 грн. - від 17.05.2021 № ОУ-0000042;

5 400,00 грн. - від 17.05.2021 № ОУ-0000043;

5 400,00 грн. - від 17.05.2021 № ОУ-0000044;

3 600,00 грн. - від 18.05.2021 № ОУ-0000025;

3 600,00 грн. - від 19.05.2021 № ОУ-0000026;

3 600,00 грн. - від 19.05.2021 № ОУ-0000027;

6 000,00 грн. - від 19.05.2021 № ОУ-0000028;

3 600,00 грн. - від 20.05.2021 № ОУ-0000029;

3 600,00 грн. - від 31.05.2021 № ОУ-0000039.

Позивачем повністю оплачені надані послуги в розмірі 64 050,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, а саме:

10 800,00 грн. - від 13.09.2021 № 913;

2 250,00 грн. - від 28.09.2021 № 978;

5 400,00 грн. - від 28.09.2021 № 979;

3 600,00 грн. - від 28.09.2021 № 980;

14 400,00 грн. - від 28.09.2021 № 982;

6 000,00 грн. - від 28.09.2021 № 983;

21 600,00 грн. - від 28.09.2021 № 985.

Крім того, Відповідачем були надані послуги Позивачу на загальну суму 3 192 924,36 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

1 073 019,96 грн. - від 21.09.2020 № 59;

101 431,20 грн. - від 30.09.2020 № 80;

1 969 920,00 грн. - від 16.10.2020 № 88;

1 843,20 грн. - від 01.12.2020 № 110;

46 710,00 грн. від 03.12.2020 № 112.

Позивачем були оплачені вищевказані видаткові накладні на загальну суму 2 992 924,36 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, а саме:

101 431,20 грн. - від 16.10.2020 № 619;

27 360,00 грн. - від 16.08.2021 № 829;

196 000,00 грн. - від 13.09.2021 № 916;

200 000,00 грн. - від 21.09.2021 № 944;

25 000,00 грн. - від 23.09.2021 № 947;

25 000,00 грн. - від 24.09.2021 № 952;

1 523 920,00 грн. - від 28.09.2021 № 971;

1 843,20 грн. - від 28.09.2021 № 972;

19 350,00 грн. - від 28.09.2021 № 973;

350 000,00 грн. - від 04.01.2021 № 24;

75 000,00 грн. - від 11.03.2021 № 248;

150 000,00 грн. - від 18.03.2021 № 270;

100 000,00 грн. - від 23.03.2021 № 292;

29 000,00 грн. - від 16.04.2021 № 376;

38 000,00 грн. - від 29.04.2021 № 411;

116 000,00 грн. - від 17.05.2021 № 488;

10 000,00 грн. - від 19.05.2021 № 503;

5 019,96 грн. - від 31.05.2021 № 527.

ТОВ «ЛІГНА ТРЕЙД» в передбаченому законом порядку не було зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за вище вказаними операціями на суму 3 283 186,86 грн., у томі числі ПДВ 20% - 656 637,37 грн. Проте, Позивачем заявлено суму до стягнення в якості збитків суму неотриманого податкового кредиту у розмірі 514 033,04 грн.

Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників процесу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно із підпунктом а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до абзаців першого, третього, четвертого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Згідно із абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Як вже зазначалось, ТОВ «ЛІГНА ТРЕЙД» взагалі не було складено податковій накладній за взаємовідносинами із Позивачем на загальну суму ПДВ у розмірі 514 033,04 грн..

Тобто, ТОВ ЛІГНА ТРЕЙД не виконано обов`язку зі складання та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за господарською операцією з Позивачем у строк встановлений Податковим кодексом України. Внаслідок чого, в силу дії норм абзаців першого, третього, четвертого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, ТОВ «Одесаенергомонтаж» позбавлено права на віднесення до податкового кредиту суми податку у розмірі 514 033,04 грн.

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої, пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із частинами першою, другою статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частинами першою, другою статті 217 Господарського кодексу України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина перша статті 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто, нормами частини другої статті 218 Господарського кодексу України встановлено презумпцію вини учасника господарських відносин у невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов`язання чи порушенні правил здійснення господарської діяльності, що означає, що особа, яка завдала збитків, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин та вжиття усіх залежних від неї заходів для недопущення господарського правопорушення).

Отже, тягар доказування відсутності вини у випадку завдання збитків покладений на Відповідача.

Частинами першою, другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Судом встановлено, що:

- ТОВ ЛІГНА ТРЕЙД не склало та не здійснило реєстрацію податкової накладної на суму, яка відповідає первинним документам, що свідчить про протиправну поведінку Відповідача, яка призвела до порушення вимог податкового законодавства;

- внаслідок неправомірної поведінки Відповідача, ТОВ «Одесенергомонтаж» завдано збитків у розмірі 514 033,04 грн. через неможливість включення цієї суми ПДВ до податкового кредиту Позивача та відповідного зменшення податкового зобов`язання;

- наявний причинний зв`язок між протиправною поведінкою Відповідача та збитками, які завдані Позивачу, а саме порушення ТОВ ЛІГНА ТРЕЙД вимог Податкового кодексу України щодо складання та реєстрації податкової накладної, в наслідок чого, ТОВ «Одесенергомонтаж» втратило право на включення суми податку до податкового кредиту;

- ТОВ ЛІГНА ТРЕЙД не спростовано презумпцію його вини у завданні збитків Позивачу внаслідок не складання та не реєстрації податкової накладної. Окрім того, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вжиття Відповідачем будь-яких заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже наявний повний склад елементів господарського правопорушення, що є підставою для настання відповідальності Відповідача у вигляді відшкодування завданих збитків.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Згідно із частиною першою та пунктом 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, третьою статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві зазначено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат Позивача, які він поніс та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем додано до матеріалів справи ордер від 15.02.2024 серія ВН № 1196895 виданий на підставі Договору про надання правової допомоги від 02.03.2021 № 02/03-2020, Акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги № 02/03-2020 від 02.03.2020 на загальну суму 15 000,00 грн. та платіжну інструкцію від 14.02.2024 № 586 на суму 15 000,00 грн.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не було подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Суд враховує завдання господарського судочинства, особливості предмету спору, ціну позову, значення розгляду справи для сторін, а також час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Керуючись критерієм розумності і співмірності розміру витрат вважає за можливе здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню та стягненню з Відповідача у загальному розмірі 15 000,00 грн.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А відтак, сума судового збору покладається на Відповідача.

Керуючись, частиною першою статті 15, частиною першою, пунктом 8 частини другої статті 16, частинами першою, другою статті 22 Цивільного кодексу України, частинами першою, другою статті 216, частинами першою, другою статті 217, частинами першою, другою статті 218, статтею 224 Господарського кодексу України, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктом 187.1 статті 187, підпунктом а пункту 198.1, пунктом 198.6 статті 198, пунктами 201.1, 201.7 статті 201, підпунктами 69.1, 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, статтями 2, 5, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІГНА ТРЕЙД (65078, м. Одеса, вул. Валентини Терешкової, буд. 15, код ЄДРПОУ 40372322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСЕНЕРГОМОНТАЖ (65005, м. Одеса, вул. Болгарська, 51, код ЄДРПОУ 39030561) 514 033,04 грн. (п`ятсот чотирнадцять тисяч тридцять три гривні 04 коп.) суми збитків, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) та витрати на сплату судового збору в розмірі 7 710,50 грн. (сім тисяч сімсот десять гривень 50 коп.).

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 24 травня 2024 р.

Суддя Ю.А. Шаратов