ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1214/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/1214/24
за позовом: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова , 13, код ЄДРПОУ 04704790)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС ЮГ" (65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 253, код ЄДРПОУ 26343594)
про стягнення 105 380,62грн.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Морський торговельний порт "Південний" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС ЮГ" про стягнення 105 380,62грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2024р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1214/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "за закінченням терміну зберігання"
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Також, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.
12.09.2018 між Державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" (23.05.2023 року здійснено державну реєстрацію змін відомостей про підприємство, зокрема, назви з ДП "МТП "Южний" на ДП "МТП "Південний") (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС ЮГ" (Виконавець) було укладено договір № Т/ВМ-150/18 (про закупівлю послуг), за умовим якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується протягом 2018 року надати замовнику послуги з ремонту та діагностики електродвигунів портових кранів (далі - послуги), а замовник зобов`язується оплатити такі послуги. Найменування послуг визначається згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 (п.п.1.1, 1.2 договору).
Згідно п. 2.1 договору загальна вартість послуг за договором складає 2 364 286,68 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 394047,78 грн., яка включає в себе вартість витратних матеріалів, змінно-запасних частин (далі ЗЗЧ), сировини, необхідних для надання послуг, та всі обґрунтовані витрати виконавця, шо пов`язані з наданням послуг за договором, та визначається на підставі Додатку № 1 до договору (Перелік та вартість послуг), який складається з калькуляцій та є невід`ємною частиною договору.
Відповідно до п. 2.2 договору у випадку зміни податкового законодавства види та ставки податків будуть застосовуватися відповідно до таких змін шляхом укладання додаткової угоди.
Положеннями п. 3.1 договору передбачено, що оплата вартості послуг здійснюється за кожну фактично надану окрему послугу прямим банківським переводом коштів на рахунок виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання сторонами акту здавання-приймання наданих послуг згідно з виставленим виконавцем рахунком. До рахунку додається акт здавання-приймання наданих послуг.
В п.п. 6.1.1 п. 6.1 договору сторони погодили, що замовник зобов`язаний в повному обсязі оплачувати надані послуги відповідно до умов договору.
Пунктом 6.3 договору визначено, що виконавець зобов`язаний, зокрема: забезпечити надання послуг у строк, встановлений договором (п.п. 6.3.1); надати замовнику податкову накладну, складену належним чином, оформлену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений законодавством України строк. Податкова накладна надається за допомогою програмного забезпечення "M.E.Doc Іs.", або іншої спеціалізованої програми на електронну адресу: medoc@port-yuzhny.com.ua виключно в електронній формі після її реєстрації В ЄРПН (п.п. 6.3.12).
У випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, винна сторона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до діючого законодавства України та умов, викладених у цьому договорі (п. 7.1 договору).
Згідно п. 7.8 договору у разі втрати права замовника на податковий кредит внаслідок відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виконавцем протягом 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, замовник протягом 10 (десяти) календарних днів, наступних за 1095-м календарним днем з дати складання податкової накладної, має право на компенсування збитків у розмірі суми втраченого податкового кредиту на підставі письмової претензії з наданням документів, що обґрунтовують факт заподіяння збитків.
Відповідно до п. 10.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
28.12.2018 року між Державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС ЮГ" (Виконавець) було укладено Додаткову угоду № 1 до договору (про закупівлю послуг) № Т/ВМ-150/18 від 12.09.2018, пунктами 1, 2 якої сторони, керуючись ч. 5 ст. 36 Закону України від 25.12.2015 № 922-VІІІ "Про публічні закупівлі", п. 11.2 та п. 11.13 договору, досягли згоди продовжити дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, але не пізніше, ніж по 31.03.2019, в обсязі, що не перевищує 20% суми, в значеної у договорі. Усі інші умови договору, не порушені цією угодою, залишаються без змін та сторони підтверджують свої зобов`язання по ним.
Як вказує позивач, на виконання умов договору відповідачем на користь позивача було надано передбачені договором послуги, про що сторонами складено та підписано наступні акти: Акт № 93 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.11.2018 р. на суму 10 920,22 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 820,04 грн.) та Акт № 92 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.11.2018 р. на суму 204 561,97 грн. (в т.ч. ПДВ - 34 093,66 грн.),
За проведені роботи (надані послуги) за Актами №92 та №93 ДП МТП «Южний» була здійснена оплата, згідно умов Договору та загальну суму 215 482,19грн. ( у т.ч ПДВ - 35 916,70грн.) що підтверджується платіжним дорученням №10693 від 14.11.2018р.
За посиланнями позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС ЮГ" були складені наступні податкові накладні: № 2 від 02.11.2018 року на загальну суму 10 920,22 грн. з урахуванням ПДВ 1 820,04 грн. та № 1 від 02.11.2018 року на загальну суму 204 561,97 грн. з урахуванням ПДВ 34 093,66 грн.
Водночас, за посиланнями позивача згідно даних з Електронного кабінету платника податків вказані податкові накладні №1 та №2 мають статус «Відмовлено за рішенням Комісії. «Скаргу не задоволено»» та у відповідності до витягу з ЄРПН № 244983 відсутня реєстрація таких податкових накладних №№ 2,1.
Крім того, як зазначає позивач, на виконання умов договору відповідачем на користь позивача було надано передбачені договором послуги, про що сторонами складено та підписано Акт № 99 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.11.2018 р. на суму 204 561,97 грн. (в т.ч. ПДВ - 34 093,66 грн.).
За проведені роботи (надані послуги) за Актом № 99 ДП МТП «Южний» була здійснена оплата, згідно умов Договору та загальну суму 204 561,97грн. ( у т.ч ПДВ - 34 093,66грн.) що підтверджується платіжним дорученням №22765 від 05.12.2018р.
Також, на виконання умов договору, як вказує позивач, відповідачем на користь позивача було надано передбачені договором послуги, про що сторонами складено та підписано акт № 5 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.09.2019 р. на суму 212 239,54 грн. (в т.ч. ПДВ - 35 373,26грн.).
За проведені роботи (надані послуги) за Актом № 5 ДП МТП «Южний» була здійснена оплата, згідно умов Договору та загальну суму 223 159,76грн. (у т.ч ПДВ - 37193,30грн.) що підтверджується платіжним дорученням №687 від 25.01.2019р. Загальна вартість робіт послуг за Актом №5 складає 212 239,54грн. з урахуванням ПДВ 35 373,26грн.
За посиланнями позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС ЮГ" були складені наступні податкові накладні: № 7 від 27.11.2018 року на загальну суму 204 561,97 грн. з урахуванням ПДВ 34 093,66 грн. та № 5 від 16.01.2019 року на загальну суму 212 239,54 грн. з урахуванням ПДВ 35 373,26 грн.
Проте, як зазначає позивач, згідно даних з Електронного кабінету платника податків податкові накладні № 7 та №5 має статус "Реєстрацію зупинено" та у відповідності до витягу з ЄРПН № 244983 відсутня реєстрація таких податкових накладних №№ 7,5.
Як зазначає позивач, 13.12.2022 за вих. № 2337/6/34-00-04-02-02 Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України надало ДП "МТП "Южний" відповідь на його листи від 22.11.2022 р. № 4235/01/103/22, від 25.11.2022 р. № 4319/01/103/22 та від 25.11.2022 р. № 4318/01/103/22, в якій, зокрема, повідомило, що податкові накладні № 7 від 27.11.2018 року на суму 204 561,97 грн. в т.ч. ПДВ 34 093,66 грн., № 5 від 16.01.2019 року на суму 212 239,54 грн. в т.ч. ПДВ 35 373,26 грн., виписані ТОВ "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС ЮГ" на адресу ДП "МТП "Южний" згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних зареєстровані, але мають статус - "Реєстрацію зупинено"; а податкові накладні № 2 від 02.11.2018 року на суму 10 920,22 грн. в т.ч. ПДВ 1 820,04 грн., № 1 від 02.11.2018 року на суму 204 561,97 грн. в т.ч. ПДВ 34 093,66 грн. згідно даних ЄРПН зареєстровані, але мають статус «відмовлено за рішенням Комісії. «Скаргу на задоволено»».
Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України №399 від 12.05.2023р. було вирішено перейменувати ДП "МТП "Южний" у ДП "МТП "Південний" та внести зміни до Статуту ДП "МТП "Южний", виклавши його в новій редакції, що додається. Відомості про перейменування позивача були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується випискою від 23.05.2023р.
Звертаючись з відповідним позовом до суду ДП "МТП "Південний" було наголошено, що відповідачем в порушення зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору № Т/ВМ-150/18 (про закупівлю послуг) від 12.09.2018р., не було подано належним чином оформлених податкових накладних в ЄРПН, що призвело до неможливості реалізації позивачем права на отримання податкового кредиту у розмірі 105 380,62грн.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів є відшкодування збитків.
За приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ст. 22 ЦК України).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За змістом ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.
Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України).
При заявлені вимог про стягнення збитків позивач має довести факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг.
За умовами п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За п. 198.5. ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації.
Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2018 по справі №917/877/17 дійшов висновку, що в результаті позбавлення права позивача включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, свідчить про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
У постанові від 01.03.2023р. по справі №925/556/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з 1 січня 2015 року ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ. У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду нагадує, що в пункті 25 постанови від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 вона вже звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (див. також постанову об`єднаної палати КГС ВС від 03.08.2018 у справі № 917/877/17). Ураховуючи викладене, Велика Палата доходить висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту. Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може. Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов`язку з проведення перевірки, оскільки цей обов`язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків. Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій. Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом (п. 8.23-п.8.27 Постанови).
Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що ДП "МТП "Південний" мало законне очікування на отримання податкового кредиту у разі виконання ТОВ "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС ЮГ" обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, реєстрація яких надавала позивачу право на отримання податкового кредиту у розмірі 105 380,62 грн.
Відповідачем, у зв`язку з виконання на корить відповідача робіт на підставі договору від 12.09.2018, складались податкові накладні №№1, 2 від 02.11.2018, №7 від 27.11.2018, №5 від 16.01.2019, які були скеровані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 56.1, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Доказів реалізації відповідачем права на оскарження в судовому порядку рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних до суду не подано.
Отже відповідач, з порушенням вимог пункту 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 105 380,62 грн., яка фактично є збитками позивача.
З огляду на викладені обставини та нормативно-правове обґрунтування, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на цю суму.
Підсумовуючи вищевикладене, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів, які можуть підтвердити факт реалізації позивачем права на отримання податкового кредиту у розмірі 105 380,62 грн., господарський суд доходить висновку про доведеність позивачем у діях ТОВ "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС ЮГ" таких елементів складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою та завданими збитками, розмір яких відповідає сумі ПДВ, який не міг бути включений позивачем до складу податкового кредиту. Таким чином, ДП "МТП "Південний" було понесено збитки у розмірі 105 380,62 грн., які є сумою втраченого позивачем податкового кредиту.
В силу положень ч. ч. 1-3 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про наявність у діях ТОВ "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС ЮГ" всіх елементів складу цивільного правопорушення, що свідчить і про наявність правових підстав для присудження до стягнення із відповідача на користь ДП "МТП "Південний" збитків у розмірі 105 380,62 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова , 13, код ЄДРПОУ 04704790) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС ЮГ" (65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 253, код ЄДРПОУ 26343594) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС ЮГ" (65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 253, код ЄДРПОУ 26343594) на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний" (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова , 13, код ЄДРПОУ 04704790) збитків в сумі втраченого податкового кредиту в розмірі 105 380 (сто п`ять тисяч триста вісімдесят)грн. 62коп. та сумовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім)грн.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 24 травня 2024 р.
Суддя К.Ф. Погребна
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2024 |
Оприлюднено | 29.05.2024 |
Номер документу | 119307912 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Погребна К.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні