Рішення

від 21.05.2024 по справі 916/1019/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1019/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88, код ЄДРПОУ 42114410)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ (65048, м. Одеса, вул. Геранієва, буд. 8, код ЄДРПОУ 41005199)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Корчевський М.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Жосан Т.Ю. на підставі довіреності №12/22/11 від 22.11.2023р.;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ (далі - ТОВ «ООЕК»), звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 508 972 грн 55 коп.

Ухвалою суду від 14.03.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 09.04.2024р. Ухвалою суду від 09.04.2024р. відкладено судове засідання на 30.04.2024р. Ухвалою суду від 30.04.2024р. відкладено судове засідання на 21.05.2024р.

Позивач ТОВ «ООЕК», позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, що надійшла до суду 29.04.2024р.

Відповідач ТОВ ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ, проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 05.04.2024р.

Суд вважає за необхідне зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи все викладене вище, матеріали справи, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач у справі вказує, що за п.3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. (далі - Правила, ПРРЕЕ) договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається в паперовій формі. При цьому, сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформляються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Пунктом 1.2.7 ПРРЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими правилами порядку.

Публічний Договір про постачання електричної енергії споживачу та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії викладені ТОВ «ООЕК» на офіційному веб-сайті.

Згідно п.3.1.8 ПРРЕЕ договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником і споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Позивач зазначає, що 29.12.2020р. ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» звернулась до ТОВ «ООЕК» із заявою-приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах обраної комерційної пропозиції. Датою початку постачання в заяві-приєднання Споживачем зазначено 01.01.2021р.

Згідно Заяви-приєднання до Договору було визначено ЕІС-код точки комерційного обліку об`єкту Споживача 62Z8094963247873.

У зв`язку з фактичним укладенням між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу ТОВ «ООЕК» для ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» було відкрито особовий рахунок №8042 (Південний міський підрозділ).

Пунктом 13.1 Договору передбачено, що договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та/або сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

Позивач зазначає, що надалі між ТОВ «ООЕК» та ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» було підписано Комерційну пропозицію до Договору ПВЦ-Попередня оплат/Б/Р.

Відповідно до п. 11 Комерційної пропозиції термін дії дійсної комерційної пропозиції: з 01.07.2022р. до 30.09.2022р. Комерційна пропозиція вважається продовженою на кожний наступний квартал, якщо не пізніше ніж за 20 днів до кінця кварталу Постачальник не повідомив Клієнта про внесення змін до комерційної пропозиції та/або викладення її в новій редакції.

Згідно п.12 Комерційної пропозиції Договір набирає чинності з дати підписання Клієнтом заяви- приєднання до договору і укладається на строк до 31.12.2022р., а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи нарахування пені та штрафних санкцій) договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки жодною із сторін не заявлялось про припинення договору та перегляд його умов, позивач вважає, що Договір разом з комерційною пропозицією було пролонговано на 2023 рік.

Позивач зазначив, що за п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. На даний час, на підставі п. 10 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме АТ «ДТЕК Одеські Електромережі».

За розрахунковий період червень-вересень 2023р. ТОВ «ООЕК» від АТ «ДТЕК Одеські Електромережі», як оператора системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ», з яких вбачається, що за особовим рахунком № 8042 у червні вересні 2023р. ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» було спожито 86 894 кВт./год.

На підставі вищезазначених даних ТОВ «ООЕК» було виставлено, а ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» отримано рахунки за спожиту електричну енергію на загальну вартість 613 660 грн 21 коп. (у т.ч. ПДВ), а саме: №01-8042Z-ПВЦ/1 від 06.07.2023р.; №01-8042Z-ПВЦ/1 від 04.08.2023р.; №01-8042Z-ПВЦ/1 від 05.09.2023р.; № 01-8042Z-ПВЦ/1 від 18.09.2023р.

Згідно п. 4 Комерційної пропозиції ПВЦ-Попередня оплат/Б/ Р Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ТОВ «ООЕК».

В силу п. 4.24 Правил у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі реквізитів призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Позивач зазначає, що 14.08.2023р. Споживачем було здійснено оплату в розмірі 158 923 грн 60 грн. без зазначення в призначенні платежів посилань на періоди, в погашення яких підлягають зарахуванню сплачені кошти.

Таким чином, з урахуванням вимог п. 4.24 Правил, зі сплаченої 14.08.2023р. суми 158 923 грн 60 коп. кошти розподілені наступним чином: 154 235 грн 94 коп. зараховано в рахунок погашення залишку заборгованості травня 2023р., яка не входить в період заборгованості, що складає предмет позовних вимог; 4 687 грн 66 коп. зараховано в рахунок часткового погашення заборгованості червня 2023 р.

Також, із врахуванням вимог п. 4.24 Правил, сплачені 09.10.2023р. кошти в розмірі 100 000 грн. були зараховані в рахунок часткового погашення заборгованості червня 2023р.

Із врахуванням вищевикладеного, позивач зазначає, що ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» частково було оплачено рахунок за спожиту у червні 2023р. електроенергію і були перераховані грошові кошти в загальному розмірі 104 687 грн 66 коп.

З урахуванням зазначеного, за розрахунком позивача заборгованість ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» перед ТОВ «ООЕК» за спожиту у червні-вересні 2023р. електричну енергію складає 508 972 грн 55 коп., які позивач просить суд стягнути з відповідача, посилаючись на положення ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, п.5.2.1 та п.5.5.5. ПРРЕЕ.

Відповідач - ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ», проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022р. «Про продовження дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022р. строком на 90 діб, і в подальшому цей строк неодноразово продовжувався.

Порушення строків оплати є наслідком військової агресії РФ проти України та введенням з 24.02.2022р. воєнного стану, що на думку відповідача, є форс мажорними обставинами.

Відповідач зазначив, що ст. 617 Цивільного кодексу України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Дослідивши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, судом встановлено, що взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальниками та споживачами, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. (далі -Правила, ПРРЕЕ).

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «Про електроенергетику».

Згідно зі ст. ст. 1, 26 Закону України «Про електроенергетику» постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору. Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

За приписами ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За п.3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. (далі - Правила, ПРРЕЕ) договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається в паперовій формі. При цьому, сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформляються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Пунктом 1.2.7 ПРРЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими правилами порядку.

Публічний Договір про постачання електричної енергії споживачу та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії викладені ТОВ «ООЕК» на офіційному веб-сайті.

Згідно п.3.1.8 ПРРЕЕ договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником і споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Судом встановлено, що 29.12.2020р. ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» звернулась до ТОВ «ООЕК» із заявою-приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах обраної комерційної пропозиції. Датою початку постачання в заяві-приєднання Споживачем зазначено 01.01.2021р.

Згідно Заяви-приєднання до Договору було визначено ЕІС-код точки комерційного обліку об`єкту Споживача 62Z8094963247873.

У зв`язку з фактичним укладенням між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу ТОВ «ООЕК» для ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» було відкрито особовий рахунок №8042 (Південний міський підрозділ).

За умовами п.13.1 Договору він укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви -приєднання, яка є додатком №1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

Додатком 2 до Договору та комерційна пропозиція.

Відповідно до п. 11 Комерційної пропозиції термін дії дійсної комерційної пропозиції: з 01.07.2022р. до 30.09.2022р. Комерційна пропозиція вважається продовженою на кожний наступний квартал, якщо не пізніше, ніж за 20 днів до кінця кварталу, Постачальник не повідомив Клієнта про внесення змін до комерційної пропозиції та/або викладення її в новій редакції.

Відповідно до п. 12 Комерційної пропозиції, Договір набирає чинності з дати підписання Клієнтом заяви-приєднання до договору і укладається на строк до 31.12.2022р., а в частині розрахунків (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи нарахування пені та штрафних санкцій) договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки жодною із сторін не заявлялось про припинення договору та перегляд його умов, Договір разом з Комерційною пропозицією було пролонговано на 2023 рік.

Відповідно до п. 5 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.201р. Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам.

За пп. 8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, що затверджений постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018р., зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Відповідно до п.5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

За умовами п.5.5 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Пунктом 5.6 Договору визначено, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на рахунок Постачальника.

При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно п.5.7 Договору оплата рахунку Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п.6.2 Договору Споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Як вже зазначалося вище, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, підставою для оплати вартості отриманого товару є факт такого отримання.

Пунктом 4.12 ПРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку.

На даний час функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своєї ліцензованої діяльності на АТ «ДТЕК Одеські електромережі», яке крім функцій оператора системи розподілу також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку (в силу Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018р.).

Відтак, АТ «ДТЕК Одеські електромережі» отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита споживачем та надає цю інформацію Постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу в розрахунковому місяці. На підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії, постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів до яких приєднався споживач, та виставляє споживачу рахунки на оплату.

ТОВ «ООЕК» отримало від АТ «ДТЕК Одеські електромережі» дані про обсяги спожитої ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» електричної енергії, згідно яких у червні-вересні 2023р. ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» спожило 86 894 кВт.год електричної енергії, що підтверджується листом.

Таким чином, суд вважає доведеним факт поставки позивачем у справі на користь ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» у червні-вересні 2023р. 86 894 кВт.год електричної енергії.

На підставі отриманих даних споживачу було виписано рахунки №01-8042Z-ПВЦ/1 від 06.07.2023р.; №01-8042Z-ПВЦ/1 від 04.08.2023р.; №01-8042Z-ПВЦ/1 від 05.09.2023р.; № 01-8042Z-ПВЦ/1 від 18.09.2023р., загалом на суму 613 660 грн 21 коп.

Згідно п. 4 Комерційної пропозиції ПВЦ-Попередня оплат/Б/ Р Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку, грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ТОВ «ООЕК».

Пунктом 4.24 Правил встановлено, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізитів призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватися згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Відповідно до п. 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п.4 Комерційної пропозиції по закінченню розрахункового періоду (місяця) Постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії та надає клієнту рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді не пізніше 20 календарного дня з дати завершення розрахункового періоду. Клієнт здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку, грошовими коштами, на рахунок ТОВ «ООЕК».

Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2023р. Споживачем було здійснено оплату в розмірі 158 923 грн 60 грн., у призначенні платежу за електроенергію (за вільними цінами) Постачальником не було зазначено посилань на періоди, в погашення яких підлягають зарахуванню сплачені кошти, у зв`язку із чим, з урахуванням вимог п. 4.24 ПРЕЕ, зі сплаченої 14.08.2023р. суми 158 923 грн 60 коп. ТОВ «ООЕК» кошти розподілені наступним чином: 154 235 грн 94 коп. зараховано в рахунок погашення залишку заборгованості травня 2023р., яка не входить в період заборгованості, що складає предмет позовних вимог; 4 687 грн 66 коп. зараховано в рахунок часткового погашення заборгованості червня 2023 р..

Також, із врахуванням вимог п. 4.24 Правил, сплачені 09.10.2023р. кошти в розмірі 100 000 грн. були зараховані в рахунок часткового погашення заборгованості червня 2023р.

За таких обставин, ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» частково було оплачено рахунок за спожиту у червні 2023р. електроенергію, і були перераховані грошові кошти в загальному розмірі 104 687 грн 66 коп.

Таким чином, враховуючи часткову оплату ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» заборгованості перед ТОВ «ООЕК» за спожиту у червні вересні 2023р. електричну енергію складає у розмірі 508 972 грн 55 коп.

Враховуючи все викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ООЕК» щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 508 972 грн 55 коп.

Судом не приймаються до уваги твердження ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» щодо неможливості виконання відповідачем зобов`язань в результаті обставини непереборної сили, а саме у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, з огляду на наступне.

Згідно із ст. 14-1 Закону України Про Торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021р. у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

З вищевикладеного вбачається, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України шляхом видачі сертифіката.

Але, відповідачем до справи не надано індивідуального сертифіката, виданого Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами щодо наявності форс-мажорних обставин. які унеможливили виконання ТОВ «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» своїх зобов`язань перед ТОВ «ООЕК» щодо оплати вартості спожитої у червні 2023р. електроенергії.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 р.у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 508 972 грн 55 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» (65048, м. Одеса, вул. Геранієва, буд. 8, код ЄДРПОУ 41005199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88, код ЄДРПОУ 42114410) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 508 972 грн 55 коп. та судовий збір у розмірі 6 107 грн 67 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 27 травня 2024 р.

Суддя Н.В. Рога