Ухвала

від 20.05.2024 по справі 916/1017/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"20" травня 2024 р. Справа № 916/1017/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Христенко А.О.

при розгляді справи за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (с. Чкалова, 37, м. Херсон, 73008)

до відповідача: Виконавчого комітету Новокаховської міської ради (пр. Дніпровський, 23, м. Нова Каховка, Херсонська область, 74900)

про розірвання договору,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради, в якій просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до власності територіальної громади м. Нова Каховка, від 01.09.2021 № 464/825, укладений між сторонами у справі.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину неможливості використання орендованого майна за вищевказаним договором з лютого 2022 року, оскільки останнє знаходиться на тимчасово окупованій військами РФ території.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсон було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1017/24; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 18 квітня 2024 року о 14:00; викликано представників сторін у засідання суду.

Вищевказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету позивача 26.03.2024 о 15:52 (а.с. 65, т.1).

18.04.2024 представник позивача у підготовче засідання не з`явився, будь-яких письмових заяв чи клопотань суду не подав, водночас, при здійсненні позивачу секретарем судового засідання телефонограми представник позивача повідомив, що ним випадково не було направлено клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у зв`язку з чим просив здійснити розгляд справи без участі представника. Враховуючи отримані від позивача пояснення, відсутність в матеріалах справи відомостей щодо поважності причин неявки сторін у підготовче засідання, суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 20.05.2024 о 14:00. Про відкладення підготовчого засідання та виклик позивача у засідання суду останнього було повідомлено шляхом направлення відповідної ухвали до електронного кабінету останнього. Вказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету позивача 19.04.2024 о 18:55 (а.с. 72, т.1).

07.05.2024 до суду надійшли письмові пояснення від Новокаховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області, в яких остання довела до відома суду інформацію про утворення Новокаховської міської військової адміністрації та про припинення у зв`язку із цим повноважень Новокаховської міської ради Каховського району Херсонської області та її Виконавчого комітету (відповідача у справі) як самостійного суб`єкта господарювання до закінчення правового режиму воєнного стану. Внаслідок зазначених вище обставин, суду повідомлено про неможливість виконання Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради обов`язку, покладеного судом згідно ухвали від 18.04.2024 та направлення уповноваженого представника в судове засідання, яке відбудеться 20 травня 2024 року о 14:00.

Натомість, представник позивача у підготовче засідання 20.05.2024 о 14:00 знову не з`явився, про причини неявки 18.04.2024 і 20.05.2024 суд у процесуальний спосіб не повідомив, в тому числі не подав суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, вирішуючи питання щодо подальшого розгляду цієї справи, суд дійшов висновку про таке.

Так, згідно з статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою. Крім цього, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

При цьому п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1-3, 6 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17 жовтня 2023 року у справі № 910/25456/15).

У постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про таке:

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою. Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова може, має право, за власної ініціативи та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання суд залишає позов без розгляду, що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання суд залишає позов без розгляду, що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних. Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи імперативна заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду..

Отже, ч. 1 ст. 226 ГПК України визначає перелік рівнозначних підстав, за наявності будь-якої з них у суду виникає імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду. Однією із таких підстав є нез`явлення позивача (його представника) у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомлення позивачем про причини неявки, крім випадку якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому суд наголошує, що ГПК України максимально забезпечує можливість для учасників справи добросовісно і ефективно реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки, зокрема, учасники судового процесу завчасно повідомляються судом про час і місце судового засідання (мінімум за 5 днів); учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в паперовій формі через установи зв`язку (Укрпошта, кур`єрські служби тощо); учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в електронній формі у будь-який час за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля); учасники справи можуть залучити до представництва декількох представників або приймати участь у справі в порядку самопредставництва; учасники справи мають право дистанційно приймати участь в судовому засіданні поза межами суду або в приміщенні іншого суду в режимі відеоконференції.

При цьому суд зауважує, що позивач зареєстрований в підсистемі Електронний суд та має свій електронний кабінет, що вказує на можливість повідомити суд щодо наміру взяти участь у судовому засіданні особисто або неможливості з`явитись у визначені судом дати та час (через повітряну тривогу, зайнятість у інших справах тощо).

Таким чином, з урахуванням вищевказаних норм законодавства та висновків Верховного Суду, у разі нез`явлення позивача (його представника) у судове засідання або не повідомлення позивачем про причини неявки та неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов`язаний залишити позов без розгляду, адже іншого процесуальним законом не передбачено.

Як зазначалось, у судові засідання 18.04.2024 та 20.05.2024 представник позивача не з`явився, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не подав та не повідомив суду поважних причин неявки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона, як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів, не сприяла вирішенню спору та не виконала процесуальний обов`язок з`явитись в засідання суду за викликом суду або повідомити суд про причини неявки, а тому позов позивача підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

В цей же час, суд роз`яснює позивачу, що згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та враховуючи підстави залишення позову позивача без розгляду, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи, слід покласти на позивача.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона у справі № 916/1017/24 - залишити без розгляду.

2. Судові витрати позивача, пов`язані з розглядом справи, покласти на позивача.

Повну ухвалу складено 27.05.2024.

Ухвала набирає законної сили 27.05.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя Д.О. Бездоля