Ухвала

від 27.05.2024 по справі 916/515/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"27" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/515/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

При секретарі судового засіданні Меленчук Т.В.

Розглядаючи справу №916/515/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор енергії (67300, Одеська обл., м. Березівка, вул. Пристанційна, 1; код ЄДРПОУ 43418783)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Таврида-Плюс (75832, Херсонська обл., Каланчацький район, село Гаврилівка Друга, вул. Миру, буд. 22 А; код ЄДРПОУ 35836784)

Про стягнення 659881,66 грн.

За участю:

Від позивача: Вєтрова В.О., самопредставництво

Від відповідача: Корнелюк В.В., ордер

Встановив: В провадженні господарського суду Одеської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор енергії до Товариства з обмеженою відповідальністю Таврида-Плюс про стягнення 659881,66 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, 01.08.2020р. між постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю Оператор енергії та споживачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Таврида-Плюс укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу (публічний) 552/44-ОЕ, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

За посиланням позивача, згідно даних бухгалтерського обліку постачальника, станом на січень 2024 року, за підприємством, існує прострочена заборгованість у розмірі 659881,66грн. з ПДВ, а саме: за липень 2022 року - 126620,00 грн з ПДВ; за серпень 2022 року -11919,07 грн з ПДВ; за вересень 2022 року -119 165,71 грн з ПДВ; за жовтень 2022 року -402 176,88 грн з ПДВ.

Також позивачем було зазначено суду, що позивачем від Акціонерного товариства «Херсонобленерго», як оператора системи розподілу, було отримано лист № 20-001061-12 від 31.01.2024р. року, з якого вбачається, що обсяги споживання електричної енергії відповідлача, які покладені на постачальника за розрахунковий період липень - жовтень 2022 року склали 151988 кВт/год. Також у вказаному листі зазначено, що для підтвердження обемів споживання електричної енергії за вказаний період необхідно зняти фактичні показання лічильників, що не можливо на даний час, так як точки обліку Споживача знаходяться на окупованій території у Чаплинському районі, Херсонської області. Інформацію можна надати тільки після деокупації захоплених територій Херсонської області.

Також за текстом поданого позову позивач посилався, зокрема, на ч.1 , ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Отже, предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 659881,66 грн. за період з липня 2022р. по жовтень 2022р.

Як встановлено судом, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2024 справу №908/1162/23 передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Передача справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зумовлена тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважала, що положення статей 13 та 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 прийнято до розгляду справу №908/1162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023, призначено розгляд справи №908/1162/23 у відкритому судовому засіданні 07.06.2024.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/8358/19 наголосив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

За умовами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи зміст правовідносин у справі №908/1162/23 та у справі, що розглядається, суд зазначає, що прийняття рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23 має суттєве значення для вирішення спору в цій справі та для єдності судової практики у спорах з подібними правовідносинами.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі закінчення розгляду справи №908/1162/23 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Водночас, ГПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, господарський суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що: відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019р. у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.

Також, близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №204/6085/20 від 05.10.2022.

Отже, враховуючи необхідність зупинення провадження у даній справі закінчення розгляду справи №908/1162/23 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, суд вважає за необхідне повернутися до стадії підготовчого провадження.

Керуючись п. 7 ч.1 ст. 228, ст. ст. 229, 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1.Повернутися до стадії підготовчого провадження у справі №916/515/24.

2.Зупинити провадження у справі №916/515/24 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Повний текст ухвали складено 27 травня 2024р.

Ухвала набрала законної сили 27 травня 2024р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Суддя Т.Г. Д`яченко