Рішення

від 20.05.2024 по справі 921/151/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 травня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/151/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляска І.І.

розглянув справу

за позовом Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бульв. Т. Шевченка, 21, м. Тернопіль, 46001

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 5", вул. Д. Нечая, 31, м. Тернопіль, 46003

про стягнення заборгованості в сумі 28 488, 80 грн

за участі представників

позивача: Сухарської А. В.

відповідача: не прибув

В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз`яснення прав та обов`язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.

Суть справи:

12.03.2024 Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради", далі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 5", далі відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 24 488, 80 грн, з яких: 23 029, 69 грн - заборгованість по орендній платі; 3 990, 26 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання; 1 468, 85 грн - 3 % річних від простроченого боргу.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належать до комунальної власності №4013 від 09.06.2021.

В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: рішення виконавчого комітету №459 від 08.06.2021; договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 4013 від 09.06.2021; акту приймання-передачі в оренду майна комунальної власності від 09.06.2021; акту передавання нежитлових приміщень Орендодавцю від 31.12.2021; претензій за №5272 від 22.02.2022, №28173/2023 від 21.12.2023, №5366/2024 від 06.03.2024, рахунків №4013 від 31.01.2022, №4013 від 21.12.2023, №4013 від 31.01.2024 з доказами їх надіслання відповідачу; банківських виписок тощо.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 13.03.2024 головуючим суддею для розгляду справи №921/151/24 визначено суддю Гирилу І. М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 921/151/24; постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі № 921/151/24 призначено на 14:00 год. 08.04.2024; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті спору чи з процесуальних питань при наявності.

З огляду на оголошену 08.04.2024 о 13:23 на території України, в т. ч. і у Тернопільській області, повітряну тривогу, призначене у справі № 921/151/24 на 14:00 год. 08.04.2024 судове засідання не відбулось. Враховуючи наведене, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.04.2024 судове засідання у справі № 921/151/24 було призначено на 09:05 год. 24.04.2024.

У судовому засіданні, яке відбулось 24.04.2024 за участі представника позивача, враховуючи неявку відповідача та відсутність відомостей щодо належного його повідомлення про дату, час та місце судового засідання, суд відклав розгляд справи № 921/151/24 по суті на 16:00 год. 20.05.2024, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Присутнього у судовому засіданні 24.04.2024 представника позивача про судове засідання 20.05.2024 повідомлено під розписку (в матеріалах справи): відповідача - ухвалою суду від 24.04.2024.

В судове засідання 20.05.2024 повноважний представник позивача прибув. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи письмові докази.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 20.05.2024 не забезпечив, причин неприбуття не повідомив, відзиву на позов не надав.

Слід зазначити, що усі процесуальні документи у даній справі були направлені судом на юридичну адресу відповідача, яка значиться в ЄДРЮО ФОП та ГФ, а саме: вул. Нечая, буд. 31, м. Тернопіль, 46003 (витяг в матеріалах справи), та, відповідно, вказана позивачем у позовній заяві.

Станом на день проведення даного судового засідання ухвали суду від 15.03.2024 про відкриття провадження у справі та від 24.04.2024 повернуті підприємством зв`язку на адресу господарського суду із відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання". Ухвала від 08.04.2024 про відкладення розгляду повернута підприємством зв`язку із відміткою пошти: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за № 755-IV від 15.05.2003, з наступними змінами (далі Закон № 755-IV), єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ч. 1 ст. 7 Закону № 755-IV).

П. 10 ч. 1 ст. 9 Закону № 755-IV визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Ч. 11 ст. 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 Верховний Суд вказав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Застосовуючи ст. 3 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод" при розгляді даної справи, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Приписами ст. 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За даних обставин, беручи до уваги закінчення визначеного ч. 1 ст. 248 ГПК України процесуального строку розгляду справи, зважаючи на те, що усі процесуальні документи у даній справі були направлені судом на адресу відповідача, відомості про яку значаться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що отримання кореспонденції залежить від волі адресата, що наявних у матеріалах справи документів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за доцільне розглянути спір у даному судовому засіданні, без участі відповідача, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

09.06.2021 між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, від імені якого діє Управління обліку та контролю за використанням комунального майна, як уповноваженим органом по укладенню договорів оренди (Орендодавець), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 5" (Орендар), з іншої сторони, укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №4013 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету міської ради №459 від 08.06.2021 передав, а Орендар 09.06.2021 прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності, площею 887,8 кв. м, розміщене за адресою: вул. Полковника Д. Нечая, 31, м. Тернопіль (цоколь, І поверх), що знаходиться на балансі Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, для використання під надання послуг з обслуговування та утримання об`єктів житлового фонду.

Згідно з п. 2.1-2.2, 2.4 Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном одночасно із підписанням сторонами Договору та акту приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається міська рада, а Орендар користується ним протягом строку оренди. У разі припинення цього Договору, або по закінченні терміну дії Договору оренди, якщо Договір не продовжений, Орендар зобов`язаний в 10-ти денний термін повернути Орендодавцю майно з проведенням санітарної побілки, збереженими всіма конструктивними елементами і оснащенням, без якого це приміщення не може бути надане іншому орендарю для негайного використання.

Відносини між Орендарем і Орендодавцем припиняються з дати, зазначеної в Договорі оренди та акті передачі-приймання орендованого майна від Орендаря до Орендодавця. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 2.7 Договору).

Відповідно до п. 5.1, 5.3, 5.18 Договору Орендар зобов`язався використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору. Своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування майном та плату за користування земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, також за право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, без визначення меж земельної ділянки на місцевості у відповідності до розділу 3 "Орендна плата" та розділу 4 "Плата за користування земельною ділянкою" даного Договору. У разі припинення або розірвання Договору в 10-ти денний термін повернути Орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент його передачі в оренду, разом з отриманим обладнанням та інвентарем і зі всіма зробленими у ньому невід`ємними поліпшеннями, відшкодувати Орендодавцеві збитки, у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря та сплатити орендну плату відповідно до умов Договору.

П. 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Положення про оренду комунального майна Тернопільської міської територіальної громади, затвердженого рішенням міської ради №6/9/14 від 20.06.2011 "Про удосконалення порядку оренди майна, що належить до комунальної власності Тернопільської міської територіальної громади", або за результатами конкурсу (аукціону) на право оренди комунального майна. У разі якщо неможливо зробити розрахунок орендної плати за перший місяць оренди (при відсутності інформації про індекс інфляції), орендна плата розраховується без ПДВ за базовий місяць (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) травень 2021 р. і становить 7 866, 52 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством і за базовий місяць становить 1 573, 31 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - червень 2021 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень 2021 р.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди і перераховується Орендарем на рахунок уповноваженого органу по укладенню договорів Орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Положенням про оренду комунального майна територіальної громади Тернополя. Орендна плата вноситься в грошовій формі: для юридичних осіб шляхом перерахування з рахунку Орендаря на рахунок уповноваженого органу по укладанню договорів Орендодавця, для фізичних осіб, в разі відсутності розрахункового рахунку, шляхом перерахування готівки через каси банків. Орендна плата за перший місяць оренди вноситься протягом 10 днів з дня підписання Договору (п. 3.2-3.4, 3.6 Договору).

П. 3.7 Договору сторони передбачили обов`язок Орендодавця підготувати рахунок на сплату орендної плати до 10 числа місяця, наступного за місяцем, за який сплачується орендна плата, а Орендар зобов`язався направити представника для отримання рахунку від уповноваженого органу по укладенню договорів оренди до 15 числа місяця. Рахунок вручається представнику Орендаря особисто під підпис або направляється рекомендованим листом.

Згідно з п. 3.10 Договору Орендодавець має право відмовитись від Договору оренди і вимагати повернення майна, якщо Орендар не вносить плату за користування майном протягом трьох місяців підряд.

У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції (п. 3.12 Договору).

П. 9.1-9.2, 9.4 Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умов Договору. За затримку повернення орендованого майна Орендар сплачує Орендодавцю неустойку в розмірі орендної плати (плата за фактичне користування майном). За несвоєчасне або не в повному обсязі внесення орендної плати Орендар сплачує пеню (від несплаченої суми) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно з п. 10.1 Договору останній діє з 09.06.2021 по 31.12.2021 включно.

П. 10.7 Договору передбачено, що його чинність припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку на який його було укладено.

09.06.2021 між сторонами у справі складено Акт приймання-передачі в оренду майна комунальної власності, відповідно до якого визначені у Договорі нежитлове приміщення комунальної власності, площею 887,8 кв. м, розміщене за адресою: вул. Полковника Д. Нечая, 31, м. Тернопіль, передано відповідачу.

31.12.2021, у зв`язку із закінченням строку дії Договору, між сторонами складено Акт передавання нежитлових приміщень Орендодавцю.

Однак, як стверджує позивач, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної слати орендних платежів у період дії Договору виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 01.01.2022 утворилась заборгованість в загальній сумі 23 029, 69 грн, яку Управління і просить стягнути в судовому порядку. Окрім того, зважаючи на допущені відповідачем порушення щодо належного виконання взятих на себе зобов`язань по своєчасній сплаті орендних платежів, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України та п. 9.4 Договору нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 3 990, 26 грн та 3% річних в сумі 1 468, 85 грн.

Ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що за своїм змістом і правовою природою між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди).

Ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Зважаючи на те, що предметом оренди є індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності, на правовідносини сторін за вказаним правочином поширюються приписи Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-IX від 03.10.2019 (далі - Закон № 157-IX).

П. 10-12 ч. 1 ст. 1 Закону №157-IX визначено, що: оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк; орендар - фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк; орендодавець - юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. При цьому п. 6 зазначеної норми визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 762 ЦК України, ч. 1 ст. 19 Закону № 2269-XII передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вже зазначалось вище, порядок нарахування, внесення та строки сплати орендних платежів сторонами визначено у р. 3 Договору. Зокрема, сума орендної плати за базовий місяць - травень 2021 р. становить 7 866,52 грн без ПДВ, ПДВ - 1 573, 31 грн. Орендна плата за перший місяць оренди червень 2021 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень 2021 р.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди і перераховується Орендарем на рахунок уповноваженого органу по укладенню договорів Орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця (п. 3.1-3.2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов укладеного правочину за період з червня по грудень 2021 року Орендар повинен був сплатити орендні платежів в загальній сумі 64 575 грн 17 коп., з якої: 6 936, 38 грн за червень 2021 року; 9 468, 17 грн за липень 2021 року; 9 449, 23 грн за серпень 2021 року; 9 562, 62 грн за вересень 2021 року; 9 648, 68 грн за жовтень 2021 року; 9 725, 87 грн за листопад 2021 року та 9 784, 22 грн за грудень 2021 року.

Однак, як стверджує позивач та вбачається із долученого до матеріалів справи помісячного розрахунку орендної плати згідно Договору оренди №4013, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного внесення орендної плати виконував неналежним чином, орендні платежі сплачував не своєчасно та не у повному обсязі, внаслідок чого станом на 01.01.2022 утворилась заборгованість по орендній платі в загальній сумі 23 029, 69 грн.

В судовому засіданні встановлено, що Орендодавець неодноразово звертався до Орендаря з відповідними вимогами (претензіями) про сплату боргу, до яких долучав рахунки на сплату орендних платежів (належним чином засвідчені копії в матеріалах справи).

Ч. 1-3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Факт передачі відповідачу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: вул. Полковника Д. Нечая, 31, м. Тернопіль в оренду відповідно до Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна підтверджено наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією Акта приймання-передачі в оренду майна комунальної власності від 09.06.2021, який підписано повноважними представниками сторін без заперечень та скріплено печатками юридичних осіб.

Долучена до позовних матеріалів копія Акту передавання нежитлових приміщень Орендодавцю свідчить про те, що 31.12.2021 нежитлові приміщення комунальної власності, площею 887,8 кв. м, за адресою: вул. Полковника Д. Нечая, 31, м. Тернопіль, повернуті Орендодавцю, у зв`язку із закінченням строку дії Договору.

Наведені позивачем у позовній заяві та відображені у помісячному розрахунку орендної плати згідно Договору №4013 відомості про часткову (на загальну суму 41 545, 48 грн) сплату відповідачем нарахованої за період з 09.06.2021 по 31.12.2021 орендної плати (64 575, 17 грн) підтверджені долученими до позовних матеріалів банківськими виписками з рахунку позивача.

Однак докази належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, своєчасного та повного внесення орендних платежів у період дії Договору, сплати існуючої станом на 01.01.2022 заборгованості в загальній сумі 23 029, 69 грн в матеріалах справи відсутні.

Відповідач в судове засідання не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів добровільної сплати боргу.

За даних обставин, позовні вимоги Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 5" існуючої станом на 01.01.2022 заборгованості по орендній платі за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №4013 від 09.06.2021, в загальній сумі 23 029 грн 69 коп. є правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Окрім того, предметом судового розгляду у даній праві є вимоги позивача про стягнення 3 990, 26 грн пені та 1 468, 85 грн 3% річних.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 610, 611 ЦК України).

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу ст. 546-551 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

У постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19 Верховний Суд зазначив, що: "Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

П. 9.4 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного або не в повному обсязі внесення Орендарем орендної плати, останній сплачує пеню (від несплаченої суми) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

На підставі наведених вище норм чинного законодавства та умов Договору, зважаючи на допущене відповідачем порушення взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного внесення орендних платежів з червня по грудень 2021 року, позивачем за період з 16.07.2021 по 15.07.2022, по кожному із платежів, з врахуванням здійснених відповідачем оплат, нараховано та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 3 990 грн 26 коп.

Окрім того, ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведених вище норм чинного законодавства, зважаючи на допущене відповідачем порушення взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного внесення орендних платежів з червня по грудень 2021 року та сплати наявної станом на 01.01.2022 заборгованості по орендній платі, позивачем за період з 16.01.2022 по 01.03.2024 нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних в загальній сумі 1 468 грн 85 коп.

Згідно із усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань "господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості".

Суд дослідив проведений позивачем та долучений до позовних матеріалів розрахунок заявленої до стягнення суми пені та встановив, що позивачем безпідставно нараховано пеню на заборгованість в сумі 6 936, 38 грн за 22.07.2021, оскільки саме у цей день вказана заборгованість сплачена відповідачем; на залишок заборгованості за липень 2021 року в сумі 4 464, 41 грн двічі нараховано пеню (окремо за 16.09.2021 та включено дану суму у період з 16.09.2021 по 15.10.2021); пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань по сплаті орендних платежів за жовтень 2021 року на залишок заборгованості в сумі 3 519, 60 грн та листопад 2021 року в сумі 9 725, 87 грн нарахована поза межами визначених ч. 6 ст. 232 ГК України строків (кінцевою датою нарахування є 16.05.2022 та 16.06.2022).

З врахуванням наведених обставин, суд за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", в межах визначених позивачем періодів, погодженого умовами укладеного Договору терміну внесення платежів, здійснених відповідачем 22.07.2021, 16.19.2021, 19.10.2021, 21.10.2021, 28.10.2021, 23.11.2021, 25.11.2021, 26.11.2021 та 29.11.2021 оплат, провів перерахунок заявлених до стягнення сум пені.

Згідно з проведеним судом перерахунком пені, в межах визначеного позивачем періоду, з 16.07.2021 по 15.07.2022, правомірним є нарахування такої в загальній сумі 3 361 грн 43 коп. зокрема, за період з 16.07.2021 по 21.07.2021 на суму заборгованості в розмірі 6 936, 17 грн, за період з 16.08.2021 по 15.09.2021 на суму заборгованості в розмірі 9 468, 17 грн, за період з 16.09.2021 по 15.10.2021 на суму заборгованості в розмірі 13 913, 64 грн, за період з 16.10.2021 по 18.10.2021 на суму заборгованості в розмірі 23 476, 26 грн, за період з 19.10.2021 по 20.10.2021 на суму заборгованості в розмірі 18 476, 26 грн, за період з 21.10.2021 по 27.10.2021 на суму заборгованості в розмірі 16 476, 26 грн, за період з 28.10.2021 по 15.11.2021 на суму заборгованості в розмірі 13 476, 26 грн, за період з 16.11.2021 по 22.11.2021 на суму заборгованості в розмірі 23 124, 94 грн, за період з 23.11.2021 по 24.11.2021 на суму заборгованості в розмірі 12 519, 60 грн, за 25.11.2021 на суму заборгованості в розмірі 9 519, 60 грн, за період з 26.11.2021 по 28.11.2021 на суму заборгованості в розмірі 6 519, 60 грн, за період з 29.11.2021 по 15.12.2021 на суму заборгованості в розмірі 3 519, 60 грн, за період з 16.12.2021 по 15.01.2022 на суму заборгованості в розмірі 13 245, 47 грн, за період з 16.01.2022 по 16.05.2022 на суму заборгованості в розмірі 23 029, 69 грн, за період з 17.05.2022 по 16.06.2022 на суму заборгованості в розмірі 19 510, 09 грн та за період з 17.06.2022 по 15.07.2022 на суму заборгованості в розмірі 9 784, 22 грн (проведений судом перерахунок в матеріалах справи).

Пеня в сумі 628, 83 грн нарахована позивачем та заявлена до стягнення безпідставно.

З огляду на наведене, обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення суд визнає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 3 361 грн 43 коп.

В задоволенні позову щодо стягнення пені в сумі 628, 83 грн суд відмовляє.

Також суд дослідив проведений позивачем та долучений до позовних матеріалів розрахунок заявленої до стягнення суми 3% річних та встановив, що на заборгованість в розмірі 23 029, 69 грн за період з 16.01.2022 по 01.03.2024 правомірним є нарахування таких в сумі 1 468 грн 54 коп.

3% річних в сумі 0, 31 грн нараховані позивачем та заявлені до стягнення безпідставно.

З огляду на наведене, обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення суд визнає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 468 грн 54 коп. В задоволенні позову щодо стягнення 3% річних в сумі 0, 31 грн суд відмовляє.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 2 961 грн 13 коп., пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд покладає на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12-14, 73-79, 86, 123, 129, 165, 202, 232-233, 236-238, 240-242, 326, 327 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коменерго-Тернопіль 5", вул. Д. Нечая, 31, м. Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код 41750569, на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бульв. Т. Шевченка, 21, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код 37519833, 23 029 грн 69 коп. заборгованості по орендній платі, 3 361 грн 43 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов`язання, 1 468 грн 54 коп. 3% річних та 2 961 грн 13 коп. в повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.05.2024

Суддя І.М. Гирила