Рішення

від 15.05.2024 по справі 922/21/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2024м. ХарківСправа № 922/21/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Желтухіна А. М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова (вул. Сумська, 76, м. Харків, 61002) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495)

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ОКТАВА» (61057, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 99, оф. 3Б, код ЄДРПОУ 24671377)

про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників учасників справи:

прокурора - Пєскової Ю. В.,

позивача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

відповідача - не з`явився, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач по справі) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ОКТАВА» (відповідач по справі), в якому просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 30.08.2004, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ фірмою «ОКТАВА», який зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 30.08.2004 за № 6950/04 в сумі 30 958,75 грн.;

- розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:06:008:0006, яка знаходиться по проспекту Героїв Сталінграду 146/1 у м. Харкові, від 30.08.2004, укладений між Харківською міською радою та ТОВ фірмою «ОКТАВА», який зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 30.08.2004 за № 6950/04;

- зобов`язати ТОВ фірму «ОКТАВА» (61057, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 99, оф. 3Б, код ЄДРПОУ 24671377) повернути земельну ділянку загальною площею 0,0296 га з кадастровим номером 6310136900:06:008:0006, яка знаходиться по проспекту Героїв Сталінграду 146/1 у м. Харкові, Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243).

В обґрунтування заявленого позову прокурор посилається на те, що ТОВ фірма "ОКТАВА" в порушення укладеного з позивачем договору оренди землі, який зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 30.08.2004 за № 6950/04, до теперішнього часу не виконуються зобов`язання за договором оренди землі щодо здійснення будівництва торговельного комплексу в строк до 01.02.2007 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), як це передбачено п. 15 вказаного договору; взагалі відповідач не розпочинав будівництво та не отримував дозвільних документів; відповідач має податковий борг з орендної плати в розмірі 30 958, 75 грн. (борг виник з 30.11.2018); Харківська міська рада не може передати вказану земельну ділянку іншому добросовісному забудовнику, який зможе побудувати необхідні об`єкти нерухомості, сплачуватиме орендну плату та здійснюватиме утримання території в належному стані. Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду в інтересах Харківської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/21/24; справу № 922/21/24 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 07 лютого 2024 року; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495), залученій третій особі встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання господарському суду пояснень щодо позову прокурора; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; прокурору та позивачу, згідно ст. 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачу, згідно ст. 167 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив, з дня його отримання; суд повідомив відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю фірму «ОКТАВА» - про його обов`язок відповідно до статті 6 ГПК України зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 08.01.2024: вручена Київській окружній прокуратурі м. Харкова, Харківській обласній прокуратурі, Харківській міській раді 09.01.2024, Головному управлінню ДПС у Харківській області 11.01.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до Електронного кабінету відповідних осіб; ухвала суду, надіслана на поштову адресу відповідача, повернулась на адресу господарського суду з довідкою відділення поштового зв`язку про те, що «адресат відсутній за вказаною адресою».

Протокольною ухвалою суду від 07.02.2024 відкладено підготовче судове засідання по справі на 06.03.2024. Ухвала суду вручена Київській окружній прокуратурі м. Харкова, Харківській міській раді Головному управлінню ДПС у Харківській області 08.02.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до Електронного кабінету відповідних осіб; ухвала суду, надіслана на поштову адресу відповідача, повернулась на адресу господарського суду з довідкою відділення поштового зв`язку про те, що «адресат відсутній за вказаною адресою». Також 05.03.2024 господарським судом з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи було направлено телефонограму відповідачу на номер телефону, визначений в ЄДРЮО, ФО-П та ГФ, проте абонент не відповів на дзвінок та не прийняв телефонограму.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 08.04.2024 та розгляд справи № 922/21/24 відкладено на 08.04.2024. Ухвала суду вручена Київській окружній прокуратурі м. Харкова, Харківській міській раді Головному управлінню ДПС у Харківській області 12.03.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до Електронного кабінету відповідних осіб; ухвала суду, надіслана на поштову адресу відповідача, повернулась на адресу господарського суду з довідкою відділення поштового зв`язку про те, що «адресат відсутній за вказаною адресою». Також господарським судом з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи було розміщено повідомлення про час та місце розгляду справи на сайті Господарського суду Харківської області; направлялась ухвала засновнику ТОВ фірми "ОКТАВА" Крупицькому Дмитру Едуардовичу, проте ухвала не була направлена в зв`язку з призупиненням АТ «Укрпошта» приймання та пересилання поштових відправлень до тимчасово окупованих територій України та районів ведення бойових дій, на території яких не працюють відділення поштового зв`язку у зв`язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, що підтверджується актом про неможливість відправки кореспонденції від 13.03.2024 № 162/2024; також шляхом направлення ухвал суду за місцезнаходженням земельної ділянки, яка була передана в оренду відповідачу за укладеним з позивачем договором оренди.

Протокольною ухвалою суду від 08.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.04.2024, 15.04.2024 суд відкрив розгляд справи по суті та протокольною ухвалою суду від 15.04.2024 оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 15.05.2024.

В призначене 15.05.2024 судове засідання з`явився прокурор, інші представники учасників справи в судове засідання не з`явись, будь-яких письмових заяв по суті спору до господарського суду не подавали. Позивач, третя особа про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до Електронного кабінету відповідних осіб; відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвал на його поштову адресу, які були повернути на адресу суду з довідкою відділення поштового зв`язку про те, що «адресат відсутній за вказаною адресою»; шляхом направлення телефонограм; шляхом направлення ухвал на адресу засновника відповідача; шляхом розміщення повідомлення про час та місце розгляду справи на сайті Господарського суду Харківської області; також шляхом направлення ухвал суду за місцезнаходженням земельної ділянки, яка була передана в оренду відповідачу за укладеним з позивачем договором оренди.

Суд зазначає про те, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В силу ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін. Заслухавши присутнього в судовому засіданні прокурора, суд закінчив розгляд справи по суті та в нарадчій кімнаті постановив судове рішення за результатом розгляду спору сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, вислухавши присутнього в судовому засіданні прокурора, об`єктивно оцінивши надані суду документальні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі рішення Харківської міської ради від 28.04.2004 №18/04 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів» між Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ фірма "ОКТАВА" (орендар) 25.01.2005 укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 30.08.2004 за № 6950/04.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою м. Харків, просп. Героїв Сталінграду 146/1. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 0296 га, кадастровий номер 6310136900:06:008:0006 (п. 2 договору оренди). Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить: 29466 грн. на період будівництва та 147332 грн. на період експлуатації (п. 5 договору ).

Договір укладено строком: на період будівництва до 01.02.2007 року (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на період експлуатації - до 01.02.2029 (п. 8 договору).

Пунктом 15 договору оренди землі передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва торговельного комплексу (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації.

Таким чином, зі змісту п. 15 договору оренди землі вбачається, що земельна ділянка надавалася відповідачу саме для забудови цієї земельної ділянки.

В подальшому, на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2014 по справі №922/5233/14 визнана укладеною додаткова угода до договору оренди землі, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 30.08.2004 за № 6950/04 в частині зміни розміру орендної плати.

Департаментом земельних відносин Харківської міської ради листом від 30.01.2023 за № 554/0/225-23 повідомлено обласну прокуратуру, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:06:008:0006, яка знаходиться по просп. Героїв Сталінграду 146/1 у м. Харкові до земель запасу міста за актом приймання-передачі не поверталася. Договір оренди не припинений.

Департаментом складено акт обстеження земельної ділянки від 26.01.2023 та зазначено, що виїздом на місцевість встановлено, що земельна ділянка частково огороджена дерев`яним парканом та хмизом під літній майданчик магазину. Будівельні роботи не ведуться.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до теперішнього часу речові права на будь-які об`єкти нерухомості по АДРЕСА_1 , за ТОВ фірма «ОКТАВА» не зареєстровано.

В Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи ХМР відсутня інформація стосовно наявності документів дозвільного та декларативного характеру по земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:06:008:0006.

Згідно з витягом з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо запиту на інформацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:06:008:0006 відсутні будь-які дозвільні документи.

Не отримання дозволів на виконання будівельних робіт ТОВ фірма "ОКТАВА" та не здача об`єкту будівництва до експлуатації підтверджується вивченням інформації з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (e-construction.gov.ua).

Відсутність будь-якого будівництва на спірній земельній ділянці по АДРЕСА_1 підтверджується листом Департаменту земельних відносин Харківської міської ради №554/0/225-23 від 30.01.2023 та актом обстеження земельної ділянки Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 26.01.2023.

Крім того, відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 12.12.2023 № 5553/5/20-40-04-02-13 ТОВ фірма "ОКТАВА" станом на 07.11.2023 має податковий борг з орендної плати в розмірі 30 958, 75 грн., податковий борг виник з 30.11.2018.

Отже, ТОВ фірма "ОКТАВА" до теперішнього часу не виконуються зобов`язання за договором оренди землі щодо здійснення будівництва торговельного комплексу в строк до 01.02.2007 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), як це передбачено п. 15 вказаного договору, а також систематично не сплачується встановлена договором орендна плата.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

За змістом статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 та частини другої статті 651 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України і при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дає змоги потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 № 925/1074/17.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Як встановлено судом, договір оренди укладено строком на період будівництва до 01.02.2007 року (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на період експлуатації - до 01.02.2029 (п. 8 договору).

Актом обстеження земельної ділянки від 26.01.2023, зокрема, виїздом на місцевість встановлено, що земельна ділянка частково огороджена дерев`яним парканом та хмизом під літній майданчик магазину, будівельні роботи не ведуться.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до теперішнього часу речові права на будь-які об`єкти нерухомості по АДРЕСА_1 , за ТОВ фірма «ОКТАВА» не зареєстровано.

В Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи ХМР відсутня інформація стосовно наявності документів дозвільного та декларативного характеру по земельній ділянці з кадастровим номером 6310136900:06:008:0006.

Згідно з витягом з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо запиту на інформацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:06:008:0006 відсутні будь-які дозвільні документи.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Харківській області від 12.12.2023 № 5553/5/20-40-04-02-13 ТОВ фірма "ОКТАВА" станом на 07.11.2023 має податковий борг з орендної плати в розмірі 30 958, 75 грн., податковий борг виник з 30.11.2018.

Як свідчать матеріали справи, забудовник (відповідач по справі) не розпочав та не закінчив будівництво на земельній ділянці територіальної громади м. Харкова у строки визначені рішеннями Харківської міської ради, про що свідчить акт обстеження земельної ділянки.

Пунктом 7 договору оренди землі передбачено, що у випадку не здачі об`єкту до експлуатації у встановлені в рішенні строки, а також не отримання дозволів на виконання будівельних робіт, зазначене рішення втрачає чинність і договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню у встановленому порядку.

Таким чином, ТОВ фірма "ОКТАВА" з моменту укладення договору оренди землі до теперішнього часу не тільки не виконала будівництво, передбачене п. 15 договору, але й взагалі не розпочинала його та не отримувала необхідних дозвільних документів, крім того, ТОВ фірма "ОКТАВА" має податковий борг з орендної плати в розмірі 30 958, 75 грн.

Також суд зазначає, що Харківська міська рада при наданні земельної ділянки в оренду з метою здійснення будівництва конкретно визначеного об`єкту нерухомого майна, об`єктивно зацікавлена у задоволенні певного суспільного інтересу та у виконанні орендарем свого зобов`язання. Мета надання земельної ділянки в оренду для здійснення будівництва визначеного договором об`єкту нерухомого майна - торговельного комплексу є такою, що слугує загальносуспільному інтересу, забезпечує розвиток інфраструктури міста, облаштування прилеглої території. Невиконання умов спірного договору оренди землі порушує принцип раціонального використання земельної ділянки. Не забудова земельної ділянки прямо порушує вимоги умов договору та наносить шкоду Харківській міській раді, порушує законні інтереси територіальної громади. Крім того, Харківська міська рада надавала земельну ділянку в оренду для будівництва, встановивши на період будівництва мінімальну ставку річної орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Отже, Харківська міська рада виконала всі зобов`язання, передбачені договором оренди землі, зокрема передала земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови для будівництва, недоліки, які могли б перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки за цільовим призначенням, відсутні (п. 6 договору оренди землі). Харківська міська рада, передаючи в оренду земельну ділянку, розраховувала не лише на своєчасне виконання орендарем своїх зобов`язань у вигляді своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати, але і на цільове використання земельної ділянки, її забудову та як наслідок поліпшення інфраструктури міста та подальше утримання земельної ділянки в належному стані.

Наведене дає підстави для висновку про те, що оскільки ТОВ фірма "ОКТАВА" не розпочало будівництво, не здійснило будівництво на орендованій земельній ділянці, не сплачує орендну плату, тобто орендарем не виконуються істотні умови договору оренди землі, відтак в результаті того, що відповідачем порушено істотну умову договору оренди землі щодо використання земельної ділянки для завершення будівництва в строки, встановлені договором, вказана земельна ділянка ТОВ фірма "ОКТАВА" використовується з порушенням вимог земельного законодавства.

Схожий висновок про наявність передбачених частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України підстав для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності в зв`язку з невиконання орендарем обов`язку із забудови земельної ділянки у визначений договором строк викладено в постанові Верховного Суду від 24 10.2019 у справі № 905/799/18.

Враховуючи наведене, на переконання суду, існують необхідні та достатні підстави для розірвання укладеного Договору оренди землі в судовому порядку, відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, внаслідок порушення ТОВ фірма "ОКТАВА" його істотних умов.

За приписами частини першої статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Судом враховується, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 31.07.2020 по справі №479/1073/18.

Також суд зазначає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 ЗК України).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Таким чином, у разі розірвання договору оренди землі, у т.ч. на підставі рішення суду, орендодавець зобов`язаний повернути спірну земельну ділянку власнику, тобто Харківській міській раді, а також сплатити заборгованість з орендної плати, яка виникла з 30.11.2018 та згідно листа ГУ ДПС у Харківській області від 12.12.2023 № 5553/5/20-40-04-02-13 складає 30 958, 75 грн.

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокуратурою, суд зазначає наступне.

Зі змісту пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Участь прокурора у судовому процесі також регламентовано статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове засування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Європейський суд з прав людини також звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).

При цьому, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

Відповідно, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Водночас Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Таким чином, ні норми Конституції України, ні Закону України "Про прокуратуру" не містять обов`язку прокурора з`ясовувати причини неналежного виконання органом своїх обов`язків щодо відшкодування шкоди підприємству, установі, організації, інтереси яких представляє прокурор чи надавати суду підтвердження того, що орган, який представляє прокурор погодився на таке представництво.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

У даному випадку прокурор зазначає, що прокуратура на виконання п. п. 2 п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 06.09.2022 №15/1-5020вих22 Харківська обласна прокуратура зверталась до Харківської міської ради в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» стосовно земельної ділянки, наданої ТОВ фірма «ОКТАВА».

Харківською міською радою надано відповідь від 30.01.2023 №554/0/225-22, що заходи реагування шляхом звернення до суду не вживались.

На виконання п. п. 2 п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою 31.03.2023 листом №50-103-1405вих23 повідомлено Харківську міську раду про представництво інтересів держави в її особі при зверненні із позовною заявою до Господарського суду Харківської області.

Окружною прокуратурою 05.07.2023 листом №50-103-3301вих23 направлено до Харківської міської ради повідомлення в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», що підтверджується штампом вхідної кореспонденції ХМР. Листом ХМР від 17.07.2023 №4824/0/225-23 повідомлено окружну прокуратуру, що міською радою буде вжито всіх дій щодо представництва інтересів територіальної громади під час розгляду даної справи в суді.

Отже, прокурором була надана можливість компетентному органу відреагувати на порушення інтересів держави щодо спірної земельної ділянки, зокрема, шляхом вчинення дій для виправлення ситуації та відновлення порушених інтересів держави.

Неналежне використання земельної ділянки відповідно до умов Договору залишилося поза увагою Харківської міської ради, що свідчить про бездіяльність Харківської міської ради якою до теперішнього часу не вживались заходи щодо розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки. Відповідні позови до відповідача з цим же предметом та з цих же підстав Харківською міською радою до судів не пред`являлись.

Враховуючи те, що вказані інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів Харківської міської ради, як представника держави у спірних правовідносинах, а відповідна позовна заява прокуратури є ефективним засобом захисту.

Беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку про те, що прокурором надано господарському суду достатні та вичерпні докази, мотивовані нормами права, які підтверджують законність та обґрунтованість позовних вимог прокурора, а саме, фактично підтверджено, що відповідач не приступив до використання земельної ділянки - не розпочав будівництво торговельного комплексу за умовами договору оренди землі, судом не встановлено об`єктивної неможливості забудови ТОВ фірмою "ОКТАВА" земельної ділянки відповідно до умов договору, з огляду на наявну заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати, відтак вимоги прокурора є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи документальними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі, в зв`язку із чим суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ фірми "ОКТАВА" на користь Харківської міської ради заборгованості з оренди земельної ділянки за договором оренди землі, розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:06:008:0006, яка знаходиться по просп. Героїв Сталінграду 146/1 у м. Харкові, від 30.08.2004, укладений між Харківською міською радою та ТОВ фірмою "ОКТАВА", та зобов`язання ТОВ фірму "ОКТАВА" повернути земельну ділянку Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради.

Також суд при прийнятті рішення виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідачем позовні вимоги прокурора не спростовано, в зв`язку із чим господарський суд позов задовольняє повністю.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що судом задоволено позов прокурора повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 052,00 грн. покладаються на ТОВ фірму "ОКТАВА".

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВ фірми "ОКТАВА" (61057, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 99, оф. 3Б, код ЄДРПОУ 24671377) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) заборгованість з оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 30.08.2004, укладений між Харківською міською радою та ТОВ фірмою "ОКТАВА", який зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 30.08.2004 за № 6950/04, в сумі 30 958, 75 грн.

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:06:008:0006, яка знаходиться по просп. Героїв Сталінграду 146/1 у м. Харкові, від 30.08.2004 укладений між Харківською міською радою та ТОВ фірмою "ОКТАВА", який зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 30.08.2004 за № 6950/04.

4. Зобов`язати ТОВ фірму "ОКТАВА" (61057, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 99, оф. 3Б, код ЄДРПОУ 24671377) повернути земельну ділянку загальною площею 0,0296 га з кадастровим номером 6310136900:06:008:0006, яка знаходиться за адресою: просп. Героїв Сталінграду 146/1, у м. Харкові, Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243).

5. Стягнути з ТОВ фірми "ОКТАВА" (61057, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 99, оф. 3Б, код ЄДРПОУ 24671377) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010) 8 052,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2024.

СуддяН.А. Новікова