Рішення

від 27.05.2024 по справі 922/707/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/707/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/707/24

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119)

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю Марічка (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 90, код ЄДРПОУ 24678557);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Небозвід (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 90, код ЄДРПОУ 31060557);

про стягнення солідарно вартості спожитої теплової енергії в розмірі 87383,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

КП "Харківські теплові мережі" звернулося до Господарського суду Харківської області через підсистему Електронний Суд ЄСІТС з позовною заявою (вх. № 707/24 від 05.03.2024) до ТОВ Марічка (відповідача 1) та ТОВ Небозвід (відповідача 2), в якій просить суд стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача вартість спожитої теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 в сумі 99383,11 грн за період з січня 2022 року по квітень 2022 року, а також просить покласти на відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 2 своїх зобов`язань в частині сплати вартості спожитої теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021, укладеним між КП "Харківські теплові мережі" (Теплопостачальною організацією) та ТОВ Небозвід (Споживачем), а також неналежним виконанням відповідачем 1 своїх зобов`язань за договором поруки № б/н від 01.11.2021 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021, що був укладений між КП "Харківські теплові мережі" (Кредитором), ТОВ Марічка (Поручителем) та ТОВ Небозвід (Боржником) з метою забезпечення виконання зобов`язань Боржника щодо сплати за спожиту теплову енергію по вищезазначеному договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 у справі № 922/707/24, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзивів на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзивів для подання відповідей на відзиви та встановлено відповідачам 5-денний строк з дня отримання відповідей на відзив для подання заперечень на відповіді на відзив.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено в електронному вигляді до зареєстрованих в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС електронних кабінетів всіх учасників справи, якими отримано ці копії 22.03.2024 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів.

Отже, встановлений судом 15-тиденний строк для подання відповідачами відзивів на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження сплинув 08.04.2024, тобто в перший робочий день після дати, на яку припав останній день процесуального строку 06.04.2024 (субота).

Відповідач 1 - ТОВ Марічка своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день ухвалення судом даного рішення не подав відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, із заявами або клопотаннями по суті справи чи з процедурних питань до суду не звертався, на зв`язок із судом будь-яким чином не виходив.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, за змістом зазначених норм, подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком відповідача, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

Відповідач 2 - ТОВ Небозвід 27.03.2024 за вх. № 8218/24, тобто в межах встановленого судом строку, через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подав заяву про розстрочення виконання рішення суду (вих. № б/н від 27.03.2024), в якій визнає заявлені до нього позовні вимоги КП "Харківські теплові мережі" в повному обсязі. Проте, посилаючись на те, що в силу надзвичайних обставин, зокрема введення воєнного стану у зв`язку з повномасштабною військовою агресією РФ проти України, закриття філіалу та скрутного фінансового стану ТОВ Небозвід, товариство не може виконати в повному обсязі судове рішення у даній справі та сплатити одразу всю заборгованість за спожиту теплову енергію, відповідач 2 просить розстрочити виконання рішення суду в порядку ст. 331 ГПК України, а саме: розстрочити на 3 календарних місяці виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/707/24 щодо стягнення з ТОВ Небозвід та ТОВ Небозвід вартості спожитої теплової енергії по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 в сумі 87383,11 грн, що утворилась з січня 2022 року по квітень 2022 року, - по 29127,70 грн щомісячно, з дня винесення рішення.

До зазначеної заяви про розстрочення виконання рішення суду відповідач 2 - ТОВ Небозвід надав платіжну інструкцію від 25.03.2024 № 1043 на суму 2422,40 грн, яка свідчить про сплату ним на рахунок позивача - КП "Харківські теплові мережі" судового збору по справі № 922/707/24 на суму 2422,40 грн, дата проведення платежу банківською установою (ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК») - 25.03.2024. Вказану заяву, враховуючи, що вона відповідає вимогам чинного законодавства та подано її в межах встановленого судом строку, було прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи разом з доданими до неї доказами, розгляд по суті цієї заяви здійснено судом нижче у даному судовому рішенні.

29.03.2024 за вх. № 8413/24 від позивача - КП "Харківські теплові мережі" до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вих. № б/н від 28.03.2024), в якій позивач, посилаючись на часткову сплату боргу в загальному розмірі 12000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками від 17.01.2024, 16.02.2024 та 18.03.2024, зменшує суму позовних вимог до 87383,11 грн, а саме просить: стягнути солідарно з ТОВ Небозвід та ТОВ Марічка на користь КП "Харківські теплові мережі" вартість спожитої теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 в сумі 87383,11 грн за період з січня 2022 року по квітень 2022 року.

Водночас, у зазначеній заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач не просить покласти на відповідачів судові витрати, з посиланням на вже здійснену на його рахунок сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується банківською випискою від 25.03.2024.

Крім того, 02.04.2024 за вх. № 8761/24 від позивача - КП "Харківські теплові мережі" через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про долучення доказів (вих. № б/н від 02.04.2024), в якій позивач просить долучити до матеріалів справи докази направлення заяви про зменшення розміру позовних вимог відповідачу 1 та відповідачу 2. Також, у вказаній заяві про долучення доказів позивач повідомляє, що він не заперечує проти задоволення заяви, поданої відповідачем 2 - ТОВ Небозвід, про розстрочення виконання рішення від 27.03.2024.

Ухвалою суду від 04.04.2024 у справі № 922/707/24, враховуючи, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, з урахуванням заяви про долучення доказів, відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін у справі, подана в межах строків, встановлених п. 2 ч. 2 ст. 46 та ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України, було прийнято до розгляду вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим спір вирішується відповідно до позовних вимог, викладених у зазначеній заяві, а саме: позовних вимог про стягнення солідарно з ТОВ Небозвід, ТОВ "Марічка" на користь КП "Харківські теплові мережі" вартості спожитої теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 в сумі 87383,11 грн за період з січня 2022 року по квітень 2022 року.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено в електронному вигляді до зареєстрованих в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС електронних кабінетів всіх учасників справи, якими отримано ці копії 04.04.2024 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів.

Таким чином, судом вчинено необхідні заходи для належного повідомлення учасників справи про розгляд даної судової справи й надання їм можливості висловити свою позицію щодо заявлених позивачем вимог, з урахування заяви про зменшення розміру позовних вимог, та звернутись до суду із відповідними заявами по суті справи, а також із заявами чи клопотаннями з процесуальних питань.

Втім, після винесення судом ухвали від 04.04.2024 у справі № 922/707/24 від учасників справи станом на день ухвалення судом даного рішення на адресу суду не надходило будь-яких заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом; учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що судом вчинено необхідні заходи для належного повідомлення учасників справи про розгляд даної судової справи й надання їм можливості висловити свою позицію щодо заявлених позивачем вимог, з урахування заяви про зменшення розміру позовних вимог, та звернутись до суду із відповідними заявами по суті справи, а також із заявами чи клопотаннями з процесуальних питань, а також враховуючи, що позивачем у позовній заяві та в заяві про зменшення розміру позовних вимог, а відповідачем 2 у заяві про розстрочення виконання рішення суду, - досить повно висловлено свої позиції по суті заявлених позовних вимог, і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для прийняття об`єктивного та законного рішення по даній справі, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані позивачем та відповідачем 2 докази, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 - ТОВ Марічка є власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 89-96 в літ. «А-6», загальною площею 68,7 м кв., розташованих за адресою: м. Харків, майдан Павлівський (раніше майдан Рози Люксембург), 8, що підтверджується наданими позивачем копіями договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 13.09.1999 № 1550-В-С та Акту прийому-передачі нежитлових приміщень від 16.09.1999 № 1550-В-С.

Також, відповідач 1 - ТОВ Марічка є власником нежитлових приміщень 1-го поверху в літ. «А-7» №№ 13, 1 4, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 3к, 13л, 13м, антресолі №№ 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 м кв., розташованих за адресою: м. Харків, майдан Павлівський (раніше майдан Рози Люксембург), 10, що підтверджується наданими позивачем копіями договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 13.09.1999 № 1551-В-С та Акту прийому-передачі нежитлових приміщень від 16.09.1999 № 1551-В-С.

Відповідач 2 - ТОВ Небозвід орендує нежитлові приміщення, розташовані в будинках за адресами: м. Харків, майдан Павлівський, 8 та м. Харків, майдан Павлівський, 10, на підставі відповідних договорів оренди нежитлових приміщень, укладених між відповідачем 1 - ТОВ Марічка (орендодавцем) та відповідачем 2 - ТОВ Небозвід (орендарем).

Позивач - КП Харківські теплові мережі на підставі відповідних розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювального сезону 2021-2022 років здійснює постачання теплової енергії в гарячій воді, зокрема на потреби опалення в період опалювального періоду в будинки міста Харкова, в тому числі будинки за адресами: м. Харків, майдан Павлівський, 8 та м. Харків, майдан Павлівський, 10, в яких знаходяться нежитлові приміщення, що належать на праві власності - ТОВ Марічка (відповідачу 1) та орендуються ТОВ Небозвід (відповідачем 2).

01.11.2021 між КП Харківські теплові мережі (Теплопостачальною організацією) та ТОВ Небозвід (Споживачем) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії гарячій воді № 22008 (далі по тексту Договір), згідно з умовами якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно додатком 1 до цього Договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляція - в період опалювального періоду; гаряче водопостачання протягом року; кондиціювання повітря - по мірі необхідності та наявності технічної можливості

Пунктом 3.2.6 Договору сторони передбачили обов`язок Споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені цим Договором.

За змістом п. 5.1 Договору, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом, згідно з додатком 4 до цього Договору.

Згідно з умовами п. 5.3 Договору, Споживач, що має прилади комерційного обліку теплової енергії, щомісячно подає до Теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 5 до цього Договору.

Додатком 1 до Договору сторони узгодили обсяги постачання теплової енергії Споживачу та визначили орієнтовну вартість теплової енергії, що постачається Споживачу за поточний рік.

Згідно з Додатком № 4 до Договору, об`єктом теплопостачання за вказаним Договором є приміщення Медичного центру, загальною площею 314,6 м кВ, облік споживання теплової енергії здійснюється по приладу обліку, особовий рахунок споживача 17800 та 9319.

Додатком 5 до Договору сторони визначили порядок обліку теплової енергії при наявності засобу обліку теплової енергії (вузла обліку).

Сторони передбачили, що Додатки № 1, 2, 3, 4, 5 є невід`ємними частинами цього Договору (п. 11.5 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться шляхом перерахування коштів на рахунок Теплопостачальної організації, вказаний в цьому Договорі, відповідно до встановлених тарифів, діючих в період постачання теплової енергії та на підставі показів приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.3 Договору).

У відповідності до п. 6.4 Договору, Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує Теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до цього Договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію Споживач здійснює: до 28го числа поточного місяця - при розрахунках за показниками приладів обліку; до 18-го числа місяця, наступного за рахунковим - при відсутності приладів комерційного обліку.

Згідно з п. 6.10 Договору, Споживач з 12 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, отримує від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: акт виконаних робіт; рахунок-фактуру; акт звіряння розрахунків.

Відповідно до п. 10.1, 10.4 Договору, цей Договір він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2026 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

У матеріалах справи відсутні докази звернення будь-якої зі сторін до іншої сторони щодо припинення дії зазначеного Договору, отже Договір був пролонгований на наступні роки, в т.ч. на 2024 рік, та є діючим.

Також, 01.11.2021 з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Небозвід щодо сплати за спожиту теплову енергію по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 між позивачем - КП "Харківські теплові мережі" (Кредитором), відповідачем 1 - ТОВ Марічка (Поручителем) та відповідачем 2 - ТОВ Небозвід (Боржником) був укладений договір поруки № б/н до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 (далі по тексту - Договір поруки).

Згідно п. 1.1 Договору поруки, Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язань Боржника по сплаті за спожиту теплову енергію по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 (особовий рахунок 17800-9319), укладеного між Кредитором та Боржником.

Відповідно п. 2 Договору поруки, у разі невиконання Боржником своїх обов`язків перед Кредитором вчасно, Поручитель відповідає перед Кредитором своїми грошовими коштами та належним йому майном як солідарний боржник.

Пунктом 4.1 Договору поруки передбачено, що Кредитор вправі висунути вимогу до Поручителя в будь-який час з моменту настання строку оплати по забезпеченому зобов`язанню до моменту повного погашення заборгованості Боржником.

Порука припиняється з припиненням дії забезпеченого нею зобов`язання та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п. 4.2 Договору поруки).

Згідно з п. 5 Договору поруки, цей договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами, прийнятих на себе зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - КП "Харківські теплові мережі" належним чином виконав умови Договору, протягом опалювального сезону 2021-2022 років здійснив постачання теплової енергії в приміщення, орендовані ТОВ Небозвід (відповідачем 2).

Факт споживання теплової енергії відповідачем 2 - ТОВ Небозвід підтверджується Актом від 09.12.2021 № 178/12745 про підключення опалення споживачу ТОВ Небозвід, розташованому за адресою: майдан Павлівський, 8 та майдан Павлівський, 10, у м. Харкові та Актом від 13.04.2022 № 178/13475 про відключення опалення споживачу ТОВ Небозвід, розташованому за адресою: майдан Павлівський, 8 та майдан Павлівський, 10, у м. Харкові. Вищезазначені акти підписані представниками КП Харківські теплові мережі та балансоутримувачем вказаних будинків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем листом від 14.09.2023 № 53/ТП-1467 були направлені на адресу Споживача - ТОВ Небозвід (відповідача 2) рахунки-фактури № 17800-9319 за спожиту теплову енергію за період з січня 2022 року по серпень 2022 року, згідно з якими заборгованість Споживача за теплову енергію, спожиту протягом опалювального сезону 2021-2022 років в період з січня 2022 року по квітень 2022 року, з урахуванням часткової оплати спожитої у зазначений період теплової енергії та з урахуванням проведених позивачем перерахунків, складає 99383,11 грн.

Відповідач 2 не оплатив вартість спожитої теплової енергії в сумі 99383,11 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою з вимогами про стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 вартості спожитої теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 в сумі 99383,11 грн за період з січня 2022 року по квітень 2022 року.

Після відкриття провадження у даній справі за вказаною позовною заявою позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог від 29.03.2024 за вх. № 8413/24 (вих. № б/н від 28.03.2024), в якій зменшив розмір позовних вимог до 87383,11 грн у зв`язку зі сплатою відповідачем 2 частини заборгованості в розмірі 12000,00 грн, про що свідчать надані позивачем банківські виписки від 17.01.2024, 16.02.2024 та 18.03.2024.

Таким чином, станом на момент прийняття даного судового рішення заборгованість відповідача 2 - ТОВ Небозвід за спожиту теплову енергію по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 становить 87383,11 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

За змістом ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Згідно з ч. 1-3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 265 ГК України, ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом ст. 655 ЦК України, передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону, комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За змістом ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до обов`язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 зазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Враховуючи вищезазначені обставини, проаналізувавши правовідносини, які склались між позивачем - КП Харківські теплові мережі та відповідачем 2 - ТОВ Небозвід, на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання (теплової енергії в гарячій воді на потреби опалення) та відповідає вимогам чинного законодавства України, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначений договір є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач - КП Харківські теплові мережі належним чином виконав зобов`язання за вказаним Договором про постачання щодо здійснення теплопостачання в опалювальний сезон 2021-2022 років у нежитлових приміщеннях відповідача 2 - ТОВ Небозвід за адресою: майдан Павлівський, 8 та майдан Павлівський, 10, у м. Харкові.

Відповідач 2 - ТОВ Небозвід свідомо підписав зазначений Договір, погодивши всі умови, передбачені зазначеним договором та усіма додатками до нього, які відповідно до п. 11.5 Договору є його невід`ємними частинами, тобто відповідач 2 взяв на себе зобов`язання належним чином виконувати всі умови договору, зокрема щодо здійснення оплати за спожиту теплову енергію в обсягах і в терміни, які передбачені цим Договором.

Втім, взяті на себе зобов`язання відповідач 2 належним чином не виконав, лише частково оплатив виставлені позивачем рахунки за спожиту теплову енергію за період з січня 2022 року по квітень 2022 року, у зв`язку з чим у нього залишилась заборгованість в сумі 87383,11 грн.

Докази звернення відповідача 2 до Теплопостачальної організації (позивача) щодо неналежного надання послуг з теплопостачання в матеріалах справи відсутні.

Більше того, відповідач 2 - ТОВ Небозвід у заяві про розстрочення виконання рішення суду від 27.03.2024 за вх. № 8218/24 (вих. № б/н від 27.03.2024) визнає заявлені до нього позивачем - КП "Харківські теплові мережі" вимоги в повному обсязі на суму 87383,11 грн, але просить розстрочити виконання рішення суду в порядку ст. 331 ГПК України, а саме: розстрочити на 3 календарних місяці виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/707/24 щодо стягнення з ТОВ Небозвід та ТОВ Небозвід вартості спожитої теплової енергії по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 в сумі 87383,11 грн, що утворилась з січня 2022 року по квітень 2022 року, - по 29127,70 грн щомісячно, з дня винесення рішення.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 610, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази, які б могли спростувати наявність у відповідача 2 - ТОВ Небозвід заборгованості перед позивачем зі сплати вартості спожитої теплової енергії по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 в сумі 87383,11 грн, а також доказів, які б свідчили про здійснення відповідачем 2 погашення вищезазначеної заборгованості, зважаючи на те, що сам відповідач 2 визнає факт наявності у нього заборгованості перед позивачем в сумі 87383,11 грн, суд дійшов висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 на користь позивача вартості спожитої теплової енергії в сумі 87383,11 грн за період з січня 2022 року по квітень 2022 року є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, тому суд задовольняє вказані позовні вимоги у повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення вартості спожитої теплової енергії в сумі 87383,11 грн за період з січня 2022 року по квітень 2022 року в солідарному порядку з відповідача 1 - ТОВ Марічка та відповідача 2 - ТОВ Небозвід, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За приписами ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вже зазначалося вище, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань відповідача 2 - ТОВ Небозвід щодо сплати за спожиту теплову енергію по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 між позивачем - КП "Харківські теплові мережі" (Кредитором), відповідачем 1 - ТОВ Марічка (Поручителем) та відповідачем 2 - ТОВ Небозвід (Боржником) був укладений договір поруки від 01.11.2021 № б/н до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 (далі по тексту - Договір поруки).

Згідно п. 1.1 Договору поруки, Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язань Боржника по сплаті за спожиту теплову енергію по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 (особовий рахунок 17800-9319), укладеного між Кредитором та Боржником.

Відповідно п. 2 Договору поруки, у разі невиконання Боржником своїх обов`язків перед Кредитором вчасно, Поручитель відповідає перед Кредитором своїми грошовими коштами та належним йому майном як солідарний боржник.

Пунктом 4.1 Договору поруки передбачено, що Кредитор вправі висунути вимогу до Поручителя в будь-який час з моменту настання строку оплати по забезпеченому зобов`язанню до моменту повного погашення заборгованості Боржником.

Порука припиняється з припиненням дії забезпеченого нею зобов`язання та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п. 4.2 Договору поруки).

Згідно з п. 5 Договору поруки, цей договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами, прийнятих на себе зобов`язань.

Таким чином, з огляду на положення ст. 554 ЦК України, позивач - КП "Харківські теплові мережі" має право вимагати виконання зобов`язання щодо сплати за спожиту теплову енергію по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 в повному обсязі як від Споживача - ТОВ Небозвід (відповідача 2) так і від Поручителя - ТОВ Марічка (відповідача 1).

Станом на день прийняття судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем 2 заборгованості по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 зі сплати вартості спожитої теплової енергії в сумі 87383,11 грн за період з січня 2022 року по квітень 2022 року.

На підставі зазначеного, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, зважаючи на порушення відповідачем 2 зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021, які забезпечені порукою на підставі договору поруки від 01.11.2021 № б/н до вищезазначеного договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідача 2 (як з боржника) та з відповідача 1 (як з поручителя) вартості спожитої теплової енергії в сумі 87383,11 грн за період з січня 2022 року по квітень 2022 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню, тому суд задовольняє зазначені позовні вимоги в повному обсязі.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Як вбачається з матеріалів позову, позивачем - КП "Харківські теплові мережі" при поданні до суду позову з вимогами майнового характеру на загальну суму 99383,11 грн було сплачено по платіжній інструкції від 28.08.2024 № 3525 судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що становить мінімальний розмір, встановлений ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (з урахуванням подання позову в електронній формі, внаслідок чого має застосовуватись коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Сплачений позивачем судовий збір зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною Випискою про зарахування зазначеного судового збору, наявною в матеріалах справи.

У подальшому, позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, в якій, посилаючись на часткову сплату суми основного боргу в загальному розмірі 12000,00 грн (що підтверджується банківськими виписками від 17.01.2024, 16.02.2024 та 18.03.2024), позивач зменшив розмір позовних вимог до 87383,11 грн.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені в повному обсязі в розмірі 87383,11 грн, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, на відповідачів у солідарному порядку мали б бути покладені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн, тобто у мінімальному розмірі, який передбачено ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з урахуванням подання позову в електронній формі, в зв`язку з чим до застосовування підлягає коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду судом даної справи відповідачем 2 - ТОВ «Небозвід» було сплачено на рахунок позивача - КП "Харківські теплові мережі" судовий збір по справі № 922/707/24 на суму 2422,40 грн, що підтверджується наданою відповідачем 2 платіжною інструкцією від 25.03.2024 № 1043 про сплату судового збору на суму 2422,40 грн (дата проведення платежу банківською установою - ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», - 25.03.2024) та наданою позивачем банківською випискою від 25.03.2024.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем 2 вже відшкодовано позивачу сплачений останнім судовий збір за подання до суду позовної заяви у даній справі в сумі 2422,40 грн, підстави для покладення на відповідачів судових витрат зі сплати судового збору станом на момент прийняття судом цього судового рішення відсутні.

Стосовно заявленого відповідачем 2 клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 3 календарних місяці по 29127,70 грн щомісячно, з дня винесення рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України та ч. 1 ст. 326 ГПК України передбачають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині рішення суд вказує про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд може розстрочити виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).

З системного аналізу вказаної норми вбачається, що підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Таким чином, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки повинні визначатись господарським судом.

Питання про задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника і для стягувача.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, має бути підтверджена відповідними засобами доказування, а до заяви повинні бути додані докази щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Надання відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява № 22774/93, пункт 74).

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

Як вбачається із заяви відповідача 2 - ТОВ Небозвід про розстрочення виконання рішення суду, в обґрунтування підстав для розстрочення відповідач 2 посилається на наявність надзвичайних обставин, зокрема введення воєнного стану у зв`язку з повномасштабною військовою агресією РФ проти України та скрутний фінансовий стан ТОВ Небозвід, що унеможливлює виконання в повному обсязі судового рішення у даній справі, а саме: унеможливлює сплату одразу всієї заборгованості за спожиту теплову енергію.

Суд зазначає, що існування на території України надзвичайних обставин, зокрема введення з 24.02.2022 у зв`язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/20 22 "Про введення воєнного стану в Україні", який в подальшому відповідними Указами Президента України був неодноразово продовжений та триває по теперішній час, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності між суб`єктами господарювання, є загальновідомим фактом та підтверджене, зокрема листом Торгово-промислової палати України (далі по тексту - ТПП України) № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

Зазначеним листом ТПП України на підставі ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР та Статуту ТПП України засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Тобто, вказаним листом ТПП України визнала форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року, та підтвердила, що зазначені обставини, починаючи із зазначеної дати (24.02.2022), до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно зі ст. 1 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Саме ж місто Харків, на території якого знаходиться та здійснює свою господарську діяльність відповідач 2 - ТОВ Небозвід, із початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України та введення в зв`язку з цим в Україні воєнного стану і по теперішній час потерпає від постійних авіаційних, ракетних та артилерійських обстрілів ворожими військами, що негативно впливає на господарську діяльність відповідача 2 - ТОВ Небозвід і його фінансове становище, а відтак, і на можливість відповідача 2 належно виконувати свої грошові зобов`язання перед іншими особами, зокрема зобов`язання перед позивачем - КП "Харківські теплові мережі" за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021.

При цьому, позивач - КП "Харківські теплові мережі", який також знаходиться та здійснює свою господарську діяльність у місті Харкові в умовах постійних авіаційних, ракетних та артилерійських обстрілів ворожими військами, у поданій до суду заяві про долучення доказів від 02.04.2024 за вх. № 8761/24 (вих. № б/н від 02.04.2024) не заперечує проти задоволення заяви відповідача 2 - ТОВ Небозвід про розстрочення виконання рішення від 27.03.2024.

Відтак, оцінивши в сукупності надані сторонами докази, з огляду на тривання в Україні воєнного стану в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та постійні обстріли ворожими військами території України, в тому числі міста Харкова і Харківської області, враховуючи функціонування відповідача 2 - ТОВ Небозвід в умовах воєнного часу, судом встановлено наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду по даній справі у разі його негайного виконання відповідачем 2 - ТОВ Небозвід, а тому, зважаючи на поведінку відповідача 2, спрямовану на поступове та систематичне погашення заборгованості, та враховуючи, що позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, з метою забезпечення повного виконання судового рішення та запобігання настання в значній мірі обтяжливих для стягувача та боржника обставин, які може зумовити необґрунтовано затягнуте або негайне виконання судового рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення, тому вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача 2 про розстрочення виконання судового рішення та розстрочити виконання рішення суду у даній справі строком на 3 календарних місяці з дня винесення рішення зі сплатою щомісячно по 29127,70 грн.

При цьому суд враховує, що надання розстрочки виконання судового рішення надасть боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів частинами із певним інтервалом у часі.

Суд також звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.

Слід мати на увазі також, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З урахуванням вищезазначеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, ст. 4 Закону України Про судовий збір, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Марічка (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 90, код ЄДРПОУ 24678557) та з Товариства з обмеженою відповідальністю Небозвід (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 90, код ЄДРПОУ 31060557) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119, на р/рахунок НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ Ощадбанк, МФО 351823) вартість спожитої теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 22008 від 01.11.2021 в сумі 87383,11 грн за період з січня 2022 року по квітень 2022 року.

3.Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Небозвід про розстрочення виконання рішення суду від 27.03.2024 за вх. № 8218/24 (вих. № б/н від 27.03.2024).

4.Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2024 у справі № 922/707/24 на 3 календарних місяці з дня винесення рішення, починаючи з 28.05.2024 по 27.08.2024 включно, зі сплатою щомісячних платежів рівними частинами в розмірі 29127,70 грн.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

У зв`язку з відпусткою судді повний текст рішення складено і підписано 27.05.2024.

СуддяН.А. Новікова