Іменем України
РІШЕННЯ
16 травня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/908/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., за участі секретаря судового засідання Ткачової А.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури Чернігівської області, вул. 1-го Травня, 50А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, e-mail: priluki.prok@chrg.gp.gov.ua, в інтересах держави в особі: Чернігівської обласної державної адміністрації, (Чернігівської обласної військової адміністрації) вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 00022674, e-mail: post@regadm.gov.ua, до відповідача: Срібнянської селищної ради, вул. Миру, 54, смт. Срібне, Прилуцький район, Чернігівська область, 17300, код ЄДРПОУ 04412573, e-mail: sribnesrada@cg.gov.ua, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, вул. П`ятницька, 11-А, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39764881, e-mail: chernihiv@land.gov.ua, про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками Представники сторін: позивача: Ковальова О.В. відповідача: не прибув, третьої особи: не прибув, прокурор: Лепська Н.П. Заступником керівника Прилуцької окружної прокуратури Чернігівської області подано позов в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (Чернігівської обласної військової адміністрації) до Срібнянської селищної ради про усунення перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельними ділянками площею 6,0292 га з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669, площею 7,5595 газ кадастровим номером 7425155400:05:001:0665 шляхом:
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 6,0292 га з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669,
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 7,5595 га з кадастровим номером 7425155400:05:001:0665,
- зобов`язання Срібнянської селищної ради (код ЄДРПОУ 04412573) повернути земельну ділянку площею 6,0292 га з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669 державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації,
- зобов`язання Срібнянської селищної ради (код ЄДРПОУ 04412573) повернути земельну ділянку площею 7,5595 га з кадастровим номером 7425155400:05:001:0665 державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірного отримання Срібнянською селищною радою земельних ділянок історико-культурного призначення, на яких розташовані пам`ятки археології місцевого значення, держава позбавлена можливості повноцінно реалізовувати права власника щодо свого майна. Згідно зі ст. 53, 54 Земельного кодексу України, ст. 17, 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» земельні ділянки з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669, площею 6,0292 га та з кадастровим номером 7425155400:05:001:0665, площею 7,5595 га не можуть вибувати із державної власності, не підлягають передачі з державної до комунальної або іншої форми власності, наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.12.2018 №25-10012/14-18-сг у частині передачі у комунальну власність Срібнянської територіальної громади земельних ділянок з кадастровими номерами 7425155400:05:001:0665 та 7425155400:05:001:0669 є незаконним, оскільки прийнятий усупереч вимог Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України «Про охорону культурної спадщини», порушує виключне право власності держави України на земельну ділянку обмеженої оборотоздатності, створює реальні ризики пошкодження (знищення) частини археологічної спадщини України у результаті беззастережної передачі ділянки місцевій громаді для цілей товарного сільськогосподарського виробництва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023 справу №927/908/23 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою суду від 10.07.2023, серед іншого, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 07.08.2023 року на 09:00.
25.07.2024 від ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області на адресу суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Третя особа зазначила про те, що належним позивачем у справі має бути Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, як орган уповноважений здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель. З урахуванням положень ст.226 Госпордарського процесуального кодексу України, суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання.
26.07.2023 на адресу суду від Срібнянської селищної ради надійшов відзив на позов 302-14/2867, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив.
02.08.2023 на адресу суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив №54-75-5/32вих.23 від 21.04.2023, в якому в яких прокурор не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
07.08.2024 від прокуратури до суду надійшла заява про зміну предмету позову, в якій прокурор просить розглядати позовні вимоги в наступній редакції:
усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельними ділянками площею 6,0292 га з кадастровим номером 7425155400:05:001:0,669, площею 7,5595 га з кадастровим номером 7425155400:05:001:6665 шляхом:
-скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 6,0292 га з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669;
-скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 74^5155400:05:001:0669 площею 6,0292 га за територіальною громадою в особі Срібнянської селищної ради Прилуцького району (колишній Срібнянський район) Чернігівської області (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1803839174251);
-зобов`язання Срібнянської селищної ради (код ЄДРГІОУ 04412573) повернути земельну ділянку площею 6,0292 га з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669 державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації;. '
-скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 7,5595 га з кадастровим номером 74251*55400:05:001:0665;
-скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7425155400:05:001:0665 площею 7,5595 га за територіальною громадою в особі Срібнянської селищної ради Прилуцького району (колишній Срібнянський район) Чернігівської області (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1803779274251);
-зобов`язання Срібнянської селищної ради (код ЄДРПОУ 04412573) повернути земельну ділянку площею 7,5595 га з кадастровим номером 7425155400:05:001:0665 державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.
З урахуванням положень ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, заява про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду, про що зазначено у протоколі судового засідання від 11.09.2023.
Справа розглядається з урахуванням поданої заяви.
07.08.2023 від прокуратури до суду надійшли заперечення на клопотання третьої особи, про залишення позовної заяви без розгляду.
07.08.2023 від Чернігівської обласної державної адміністрації надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає про те, що правомірно визначений позивачем у справі, тому що є розпорядником оспорюваних земельних ділянок, оскільки такі ділянки належать до земель історико-культурного призначення.
28.08.2023 від Чернігівської обласної державної адміністрації надійшли пояснення до клопотання про залишення позову без розгляду, в яких третя особа зазначає про те, що правомірно визначений позивачем у справі, тому що є розпорядником оспорюваних земельних ділянок, оскільки такі ділянки належать до земель історико-культурного призначення.
11.09.2023 на адресу суду від третьої особи надійшли пояснення 3 9-25-0.6-3763/2-23 від 26.07.2023, в яких ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області зазначає, що в разі задоволення позову існує загроза передачі Чернігівській ОВА сільськогосподарських ділянок більше ніж 9га безпідставно. За твердженням третьої особи, жодним документом не підтверджено відношення спірної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення і згідно наказу сама пам`ятка не передавалася, право комунальної власності не реєструвалося. Цільове призначення спірних земельних ділянок сільськогосподарське призначення. Позивач не порушував питання про зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам`ятки місцевого значення та її зон охорони, науково-практичної документації з визначення режиму використання пам`яток місцевого значення немає. Крім того, на думку третьої особи, порівняти місце розташування земельної ділянки, на яку розроблено систему просторових координат з нанесенням до Державного земельного кадастру з місцем розташування ділянки, у якої немає системи просторових координат і яку не занесено до Державного земельного кадастру технічно неможливо.
В підготовчому засіданні 11.09.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, прийняв заяву про зміну предмету позову, постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 календарних днів та оголосив перерву в судовому засіданні до 19.09.2023, 11:00.
19.09.2023 від прокуратури надійшла відповідь на пояснення третьої особи №54-75-6225вих-23 від 18.09.2023, в якій прокурор вважає пояснення ГКУ Держгеокадастру у Чернігівській області безпідставними та необґрунтованими. Наголошує на тому, що отримання громадянами та юридичними особами у власність земельної ділянки історико-культурного значення, на якій розташована пам`ятка археології суперечить вимогам законодавства.
19.09.2023 на адресу суду від позивача надійшли заперечення на пояснення третьої особи № 05-07/16235-вих від 18.09.2023, в яких Чернігівська ОДА зазначає, що матеріалами справи спростовується твердження третьої особи, що охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини ніколи не відносилася до земель історико-культурного призначення. А повноваженнями на здійснення правомочностей власника щодо земель історико-культурного призначення, розташованих за межами населених пунктів, наділені відповідні обласні державні адміністрації. А отже, Чернігівська ОДА правомірно визначена позивачем у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.09.2023 провадження у справі зупинено відповідно до п. 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення в подібних правовідносинах у справі № 927/1206/21.
12.03.2024 Великою Палатою Верховного Суду прийнята постанова в справі № 927/1206/21, повний текст якої оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.03.2024.
Ухвалою від 11.04.2024 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 24.04.2024, 10:00.
16.04.2024 від відповідача до суду надійшла заява про визнання позову, у якій Срібнянська селищна рада просить прийняти заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та задовольнити позовні вимоги.
За наслідками розгляду справи у підготовчому засіданні 24.04.2024 суд постановив, із занесенням до протоколу судового засідання про відмову у прийнятті заяви відповідача про визнання позову, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.05.2024, 09:00.
07.05.2024 на адресу суд від Департаменту культури і туризму, національностей і релігій надійшла заява №15-1292/85 від 07.05.2023 про розгляд справи без участі представника.
У судове засідання 16.05.2024 прибув представник позивача та прокурор, представник відповідача та третьої особи не прибув.
У судовому засіданні 16.05.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів №551 від 17.11.1980 «Про взяття під державну охорону пам`яток археології, історії та культури» взято на облік пам`ятки археології місцевого значення, які підлягають паспортизації, згідно з додатками №1-3.
У п.268 додатку до згаданого рішення до пам`яток археології місцевого значення, які підлягають паспортизації, включено в тому числі, у Срібнянському районі курганний могильник ІІ-І тис. до н.е., с. Іванківці, о-в Рудьків.
На пам`ятник історії та культури СРСР курган, ІІ-І тис. до н.е., Чернігівська область, Срібнянський раон, Дігтярівська сільска рада, с. Іванківці, за 0,5 км на пд-сх від пн-сх околиці, складено облікову картку та паспорт.
Згідно з обліковою карткою та паспортом пам`ятника «Поселення «Острів Рудьків» епохи бронзи, ІІІ-ІV ст. н.е. XI - XIII ст., складеним 15.11.1980 (місцезнаходження: Чернігівська область, Срібнянський район, с. Іванківці, за 0,5 км. на пд-сх від пн-сх. околиці), Остів Рудьків розташований на річці Лисогір, за 0,5 км. від північно-східної околиці с. Іванківці. З південного боку острова проходить сучасне русло річки Лисогір, а з інших - старе русло. Площа його біля 30 га. В північно-східній частині острова, по ріллі, на площі біля 1,5 га, в значній кількості знайдено кераміку епохи бронзи та культури київського типу. До останнього часу ця частині острова знаходилась під сучасною забудовою. В південно-східній частині острова, підвищеній до 4-5 м. від рівня річки, у великій кількості, на площі біля 2,5 га, знайдені уламки горщиків ХІ-ХІІІ ст., пічина, кістки тварин. Залишки валу не простежуються. Цей об`єкт культурної спадщини дає додаткові дані про заселення південних районів Чернігівщини в різні історичні періоди.
Археологічний пам`ятник на острові Рудьків, біля с. Іванківці вперше згадується М.Ю. Макаренком у 1917 році, як городище округлої форми, що вже тоді розорювалось. В 1980 році о. Рудьків обстежений О. Шекуном.
До вказаного паспорта додано схематичний план поселень о. Рудьків, на якому графічно зображено площу зайняту поселенням бронзи, ІІІ-ІУ ст. н.е. (у північно-східній частині острова) та площу заняту давньоруським поселенням (у південно-східній частині острова).
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 19.02.1985 № 75 «Про взяття під державну охорону нововиявлених пам`ятників історії та культури, археології, архітектури» затверджено списки пам`ятників історії та культури, археології, архітектури місцевого значення, виявлені на території області у 1982-1985 р.р., згідно з додатками 1 -3.
Згідно з додатком №2 до згаданого рішення, на облік нововиявлених пам`ятників археології Чернігівської області взято поселення, 2 тис. до н.е., 9-13 ст. (за адресою: с. Іваніківці, Дігтярівська сільська рада Срібнянського району).
У листі Чернігівського обласного історичного музею №359 від 09.11.1993 направленого на адресу Чернігівського філіалу інституту землеустрою, направлено інформацію відповідно до якої на карту землекористування КСП «Перемога» с. Іванківці Срібнянського району нанесені пам`ятки археології, в тому числі пам`ятка археології місцевого значення: поселення «Острів Рудьків» (№2680), та наголошено, що всі види земельних робіт, пов`язані з переміщенням ґрунту на території пам`яток та вилучення таких земель, заборонено.
При погодженні проекту роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» с. Іванківці Срібнянського району на карту землекористування було нанесено 11 об`єктів археології, в тому числі пам`ятка археології місцевого значення - поселення «Острів Рудьків» №2680.
Відповідно до умовних позначень на карті землекористування з плану роздержавлення земель КСП «Перемога», заштриховано та позначено по контуру червоним кольором як землі історико-культурного призначення 12 земельних ділянок.
Пам`ятка археології - поселення «Острів Рудьків» позначена на карті землекористування двома земельними ділянками зі східного боку від с. Іванківці (поряд із ділянкою лісового фонду відображеною зеленим кольором та ділянкою земель запасу позначених жовтим кольором): 1) ділянка невизначеної форми з позначеною площею « 5,6», 2) ділянка з невизначеної форми з позначеною площею « 7,8».
При цьому, розташування земельних ділянок на карті землекористування КСП «Перемога» та дані «Схематичного плану поселень «Острів Рудьков» свідчать, що в межах земельної ділянки з позначеною площею « 5,6» перебуває древньоруське поселення, а в межах ділянки з позначеною площею « 7,8» знаходиться поселення бронзи та ІІІ-ІV ст.
04.12.2013 представниками відділу культури і туризму Срібнянської райдержадміністрації проведено технічний огляд археологічної пам`ятки поселення «Острів Рудьків» II тис. до н.е., ІІІ-ІV, ІХ-ХІІІ ст., охоронний № 2680-Чр., про що складено відповідний акт.
04.12.2013 між Відділом культури і туризму Срібнянської райдержадміністрації та Дігтярівською селищною радою складено охоронний договір щодо охорони пам`ятки археології місцевого значення поселення «Острів Рудьків» II тис. до н.е., ІІІ-ІV, ІХ-ХІІІ ст., охоронний № 2680-Чр.
Відповідно до листів Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 24.10.2022 №15-1629/8, від 12.12.2022 № 15-1977/8, у березні 2019 року Департамент надав до Міністерства культури України матеріали щодо 95 об`єктів археологічної спадщини для розгляду та подальшого їх занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Протягом 2021 року Департаментом ОДА, з урахуванням зауважень Управління правового забезпечення Міністерства культури та інформаційної політики України, було подано до Міністерства перелік із 2209 пам`ятками археології Чернігівської області для занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, серед яких поселення «Острів Рудьків» II тис. до н.е., ІІІ-ІV, ІХ-ХІІІ ст., охоронний № 2680-Чр. На даний час зазначене подання перебуває на розгляді Міністерства культури та інформаційної політики України.
За інформацією Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, облікову картку, паспорт вказаної пам`ятки із доданим схематичним планом розміщення поселень встановлено: офіційний облік, надання статусу об`єкта культурної спадщини та дослідження пам`ятки археології місцевого значення «Острів Рудьків» розпочато в 1980 році; курганний могильник ІІ-І тис. до н.е., с. Іванківці, о-в Рудьків; поселення, 2 тис. до н.е., 9-13 ст. (за адресою: с.Іваніківці, Дігтярівська сільська рада Срібнянського району), поселення «Острів Рудьків», II тис. до н.е., ІІІ-ІV, ІХ-ХІІІ ст. є одним і тим самим об`єктом культурної спадщини; пам`ятка археології із розташованими на ній давніми поселеннями знаходиться в Чернігівській області, на даний час Прилуцький район, за межами населеного пункту за 0,5 км. на пд-сх від пн-сх. Околиці с.Іванківці Срібнянської селищної ради.
На підставі наказу Держгеокадастру №45 від 15.03.2018 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності» ДП «Центр державного земельного кадастру» Київської обласної філії проведено інвентаризацію несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Срібнянської ОТГ Срібнянського (на даний час Прилуцького) району Чернігівської області.
У подальшому наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-9176/14- 18-СГ від 26.11.2018 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, що розташовані на території Срібнянської ОТГ Срібнянського (на даний час Прилуцького) району Чернігівської області загальною площею 182,2107 га. В тому числі, в ході проведення інвентаризації були сформовані та зареєстровані в ДЗК як землі запасу сільськогосподарського призначення ділянки з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669 та кадастровим номером 7425155400:05:001:0665.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-10012/14-18-сг від 21.12.2018 передано Срібнянській селищній раді Срібнянського (Прилуцького на даний час) району Чернігівської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4546,1829 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Срібнянської селищної об`єднаної територіальної громади Срібнянського (Прилуцького на даний час) району Чернігівської області згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки.
21.12.2018 на виконання наказу керівниками ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та Срібнянської селищної ради підписано акт приймання - передачі земельних ділянок із державної у комунальну власність згідно з додатком.
Згідно з додатком до вказаного акту приймання-передачі, під №142 передано на користь Срібнянської територіальної громади земельну ділянку земель запасу площею 6,0292 га (кадастровий номер 7425155400:05:001:0669); під № 145 передано на користь Срібнянської територіальної громади земельну ділянку земель запасу площею 7,5595 га (кадастровий номер 7425155400:05:001:0665), які розташовані на території Дігтярівської селищної ради Срібнянського району (на даний час територія Срібнянської селищної ради Прилуцького району).
Наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-10012/14-18-сг від 21.12.2018 та акт приймання-передачі земельних ділянок стали підставою для реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669 та кадастровим номером 7425155400:05:001:0665.
Державним реєстратором Срібнянської селищної ради Чернігівської області Логоша Т.В. прийнято рішення: індексний номер №46323816 від 05.04.2019 про державну реєстрацію за територіальною громадою в особі Срібнянської селищної ради права комунальної власності на земельну ділянку площею 7,5595 га кадастровий номер 7425155400:05:001:0665, про що вчинено запис про право власності від 03.04.2019 №31040467, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1803779274251 (інформаційна довідка №311087824 від 28.09.2022); а також індексний номер №46324986 від 05.04.2019 про державну реєстрацію за територіальною громадою в особі Срібнянської селищної ради права комунальної власності на земельну ділянку площею 6,0292 га кадастровий номер 7425155400:05:001:0669, про що вчинено запис про право власності від 03.04.2019 №31041624, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1803839174251 (інформаційна довідка №311087684 від 28.09.2022).
Водночас Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА інформація відносно пам`ятки археології місцевого значення - поселення «Острів Рудьков», II тис. до н.е., ІІІ-ІV, ІХ-ХІІІ ст., охоронний № 2680-Чр. та знаходження її на земельних ділянках, сформованих для передачі у комунальну власність, надавалась до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області (відповідні дані містяться у складі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Срібнянської селищної ОТГ).
Відповідно до довідки від 07.12.2018 № 309-П Департаментом за зверненням Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із урахуванням застережень та обмежень, визначених законодавством у сфері охорони культурної спадщини, було погоджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Срібнянської селищної ОТГ з урахуванням Перспективного плану формування території Чернігівської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 12.08.2015 № 899 (в редакції розпорядження КМУ від 01.02.2017 № 57-р) із змінами, внесеними згідно з розпорядженням КМУ № 555-р від 09.08.2017).
Згідно з зазначеною довідкою на земельній ділянці №1 площею 6,0292 га та ділянці №4 площею 7,5595 га, які знаходяться на території Дігтярівської селищної ради, розташована частина пам`ятки археології місцевого значення поселення «Острів Рудьків», II тис. до н. е., ІІІ-ІV, ІХ-ХІІІст. (№ 2680-Чр, взятого на облік рішенням виконкому Чернігівської обласної Ради народних депутатів від 19.02.1985 № 75).
У довідці вказано, що відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», п. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, пам`ятки археології та земельні ділянки, на яких вони розташовані, є державною власністю і не підлягають передачі в комунальну чи приватну власність.
Згідно з технічною документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Срібнянської селищної ОТГ, земельній ділянці №1 площею 6,0292 на території Дігтярівської селищної ради було присвоєно кадастровий номер 7425155400:05:001:0669, земельній ділянці №4 площею 7,5595 га на території Дігтярівської селищної ради було присвоєно кадастровий номер 7425155400:05:001:0665.
У витягах з Державного земельного кадастру: на земельну ділянку з кадастровим номером 7425155400:05:001:0665 (витяг НВ-7407777352018 від 22.11.2018) та земельну ділянку з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669 (витяг НВ-7407778792018 від 22.11.2018) на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено обмеження у використанні «Охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини», та технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Срібнянської ОТГ Срібнянського району, Чернігівської області, виконаної у 2018 році ДП «Центр Державного земельного кадастру».
У «Пропозиції щодо узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель», та даних за результатами проведення польових робіт в натурі (на місцевості) встановлено, що земельні ділянки, а саме - «Ділянка № 1» (Дігтярівська селищна рада) площею 6,0292 га, та «Ділянка №4» площею 7,5595 га (Дігтярівська селищна рада) - мають обмеження у виді - охоронної зона навколо об`єкта культурної спадщини, код 01.02», які передбачені Класифікатором обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок, затвердженого наказом Держкомзему від 29.12.2008 № 643, у відповідності до додатку 6 Порядку ведення ДЗК, затвердженого Постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012. Межі та площі вказаних земельних ділянок зображено на їх ортофотопланах та викопіюваннях, наявних у вищевказаній технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.
В Акті перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності від 07.11.2018, встановлено що при складанні даної документації, через земельні ділянки, в тому числі через земельну «Ділянка № 1» (Дігтярівська селищна рада) площею 6,0292 га, та «Ділянка №4» площею 7,5595 га (Дігтярівська селищна рада) проходять межі охоронної зони навколо об`єкта культурної спадщини.
У Перелік обмежень щодо використання земельних ділянок на території Срібнянської ОТГ Срібнянського району, Чернігівської області від 07.11.2018, включено Ділянку № 1 (Дігтярівська селищна рада) площею 6,0292 га та Ділянку №4 (Дігтярівська селищна рада) площею 7,5595 га, які мають охоронну зону навколо об`єкта культурної спадщини.
На кадастровому плані Ділянки № 1 (Дігтярівська селищна рада) площею 6,0292 га, кадастровий № №7425155400:05:001:0669, зазначено, що ділянка на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини» по всій площі має обмеженні у використанні - «Охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини».
На кадастровому плані Ділянки № 4 (Дігтярівська селищна рада) площею 7,5595 га, кадастровий № №7425155400:05:001:0665, зазначено, що ділянка на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини» по всій площі має обмеження у використанні - «Охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини».
При виготовленні до технічної документації щодо інвентаризації земель викопіювань про місце розташування спірної земельної ділянки № 1 (Дігтярівська селищна рада) площею 6,0292 га та спірної ділянки № 4 (Дігтярівська селищна рада) площею 7,5595 га, використано графічну частину проекту роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» (с. Іванківці), яка була надана ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області до Прилуцької окружної прокуратури відповідно до листа від 10.01.2023 №10-25-0.3-167/2-23.
Порівняння опису місця розташування пам`ятки «Острів Рудьків», яке зазначено в паспорті і доданій до нього схемі, та зіставлення викопіювань з матеріалів інвентаризації про місце розташування спірних земельних ділянок з їх кадастровими планами та схематичним зображенням земельних ділянок історико-культурного призначення, нанесених на графічній частині проекту роздержавлення КСП «Перемога», свідчить, що місце розташування спірних земельних ділянок, їх форма та конфігурація співпадають із ділянками історико-культурного призначення під пам`яткою археології місцевого значення - давнім поселенням «Острів Рудьків».
За твердженням прокурора, зазначене свідчить, що спірні ділянки площею 6,0292 га та площею 7,5595 га накладаються на ділянки, на яких розташовані давні поселення (пам`ятки археології місцевого значення «Острів Рудьків», а тому в силу ст. 53 Земельного кодексу України і ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» ці земельні ділянки (під поселенням) за основним цільовим призначенням на день видання спірного наказу належали до земель історико-культурного призначення державної власності. Незважаючи на зазначене, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області затверджено технічну документацію щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, та видано наказ від 21.12.2018 № 25-10012/14-18-сг про передачу до земель комунальної власності Срібнянської ОТГ, в тому числі, вказаних вище двох земельних ділянок історико-культурного призначення, підписано відповідний акт приймання-передачі земель, які стали підставою для реєстрації права комунальної власності на спірні земельні ділянки. На думку прокурора, знаючи про знаходження на спірних земельних ділянках пам`ятки археології та імперативні норми статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» про перебування землі, на якій розташовані пам`ятки археології, виключно у державній власності, відповідач усвідомлено вчинив неправомірні дії щодо їх передачі у комунальну власність, за таких обставин наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.12.2018 №25-10012/14-18-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» у частині передачі у власність Срібнянської селищної ради земельної ділянки площею 7,5595 га з кадастровим №7425155400:05:001:0665 та земельної ділянки площею 6,0292 га з кадастровим № 7425155400:05:001:0669 та акт їх приймання-передачі, прийняті усупереч вимог Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України «Про охорону культурної спадщини», порушують виключне право власності держави Україна на земельні ділянки обмеженої оборотоздатності відповідної категорії, створює реальні ризики пошкодження (знищення) частини археологічної спадщини України у результаті беззастережної передачі ділянки місцевій громаді для цілей товарного сільськогосподарського виробництва без попереднього проведення археологічних досліджень та вилучення предмету охорони.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі з таких підстав.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):
"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.
Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).
Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Чернігівської обласної військової (державної) адміністрації у зв`язку із невиконанням нею своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.
Прокурор вважає, що порушення інтересів держави у даному випадку полягає у протиправному оформленні права комунальної власності на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташовані пам`ятки археології місцевого значення, та є власністю держави.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Указом Президента України "Про утворення військових адміністрацій" № 68/2022 від 24.02.2022 утворено, зокрема, Чернігівську обласну військову адміністрацію. У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.
Таким чином, уповноваженою особою, яка має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою, є Чернігівська обласна військова (державна) адміністрація.
Листом від 04.04.2023 № 54-75-2377вих-23 Прилуцькою окружною прокуратурою повідомлено Чернігівську обласну державну адміністрацію про встановлення обставин перебування у комунальній власності земельних ділянок історико-культурного призначення, на яких розташована пам`ятка археології місцевого значення «Острів Рудьків». У вказаному листі Прилуцька окружна прокуратура просила повідомити чи вживалися та будуть вживатися заходи для захисту порушених інтересів держави щодо пам`ятки «Острів Рудьків» й пов`язаних із нею земельних ділянок.
Тобто прокурором було повідомлено позивача про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.
У відповідь Чернігівська обласна державна адміністрація листом від 14.04.2023 № 01-01-21/7221 повідомила про те, що для обласної державної адміністрації не передбачено здійснення контролю за використанням та охороною земель, у тому числі за правомірністю вибуття земель із державної до комунальної власності. Облдержадміністрація в межах наданих повноважень не може здійснити перевірку правомірності дій ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та моніторинг його наказів, у тому числі щодо спірних ділянок. За таких обставин, облдержадміністрація не вбачає підстав для вжиття будь-яких заходів на викладені прокурором у листі факти порушення законодавства про охорону культурної спадщини.
За доводами прокурора, Чернігівська обласна військова адміністрація як орган державної влади, уповноважений на захист інтересів держави у сфері використання спірної земельної ділянки, будучи належним чином поінформована про суть порушеного права у спірних правовідносинах, відмовилась захищати такі інтереси. Не вжиття належних та достатніх заходів компетентним та уповноваженим органом, яким являється Чернігівська обласна військова адміністрація щодо усунення порушень вимог законодавства свідчить про бездіяльність уповноваженого органу.
Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є компетентним органом у спірних правовідносинах, і у разі виявлення порушень законодавства має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів, однак цього не зробив.
Зважаючи на викладене та виходячи із предмету і підстав позову, сформульованих прокурором, суд доходить висновку, що він правильно визначив Чернігівську ОВА позивачем, оскільки він є компетентним органом, втім не звернувся до суду з позовом з метою захисту порушених інтересів держави.
У порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор листом №54-75-4317виз23 від 26.06.2023 повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Чернігівської ОВА про усунення перешкод у користуванні спірними земельними ділянками.
За таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності Чернігівської військової (обласної) державної адміністрації, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.
Щодо суті спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно із ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 14 Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється в спосіб установлений законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України визначено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
За приписами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки і набуття нею статусу об`єкта цивільних прав пов`язується законодавством з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розроблення ДП Центр Державного земельного кадастру (Київська філія) на замовлення Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області в 2018 році технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Срібнянської селищної ОТГ Срібнянського району, Чернігівської області встановлено, що в межах земельної ділянки площею 182,2107 га, в тому числі і земельні ділянки площею 6,0292га та 7,5595га, яким у подальшому присвоєно кадастровий номер 7425155700:05:001:0669 та кадастровий номер 7425155400:05:001:0665 наявне обмеження у використанні у вигляді охоронної зони навколо об`єкта культурної спадщини.
Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, погоджуючи технічну документацію, у довідці №309-П від 07.12.2018 звертав увагу на те, що на земельній ділянці №1, яка знаходиться на території Дігтярівської сільської ради ділянка №1 площею 60,0292га, - розташовані щойно виявлений об`єкт культурно спадщини городище «Острів Рудьков» (с. Іванці), ХІ-ХІІІ ст. (№7184-Чр), занесене до Переліку об`єктів культурної спадщини Чернігівської області наказом управління культури Чернігівської облдержадміністрації від 15.08.2005 №184) та частина пам`ятки археології місцевого значення поселення «Острів Рудьков», ІІ тис. до н.е., ІІІ-ІV, ІХ-ХІІІ ст. (№2680-Чр, взято на облік рішенням виконкому Чернігівської обласної Ради народних депутатів від 19.02.1985 №75 та на земельній ділянці, яка знаходиться на території Дегтярівської сільської ради, - ділянка №4 площею 7,5595га, - розташована пам`ятка археології місцевого значення поселення «Острів Рудьков» (с. Іванківці) ІІ тис. до н.е. ІІІ-ІV, ІХ-ХІІІ ст. (№26080-Чр, взятого на облік рішенням виконкому Чернігівської обласної Ради народних депутатів від 19.02.1985 №75). Департамент вказував, що відповідно до частини 2 та 5 статті 17 Закону України Про охорону культурної спадщини, п.2 ст.83 Земельного кодексу України та роз`яснень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, пам`ятки археології та земельні ділянки, на яких вони розташовані, є державною власністю і не підлягають передачі в комунальну чи приватну власність.
Судом встановлено, що відповідно до наданих Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, матеріалів облікової картки об`єкту культурної спадщини, відомостей до облікової картки, складеної 15.11.1980, паспорту пам`ятника поселення «Острів Рудьків»», графічної частини (плану) проекту роздержавлення земель Колективного сільськогосподарського підприємства «Перемога» (с. Іванківці) (заштриховано та позначено червоним кольором земельні ділянки): земельна ділянка №1 та земельна ділянка № НОМЕР_1 на карті позначені землі історико-культурного призначення.
Пам`ятка археології - поселення «Острів Рудьків» позначена на карті землекористування двома земельними ділянками зі східного боку від с. Іванківці (поряд із ділянкою лісового фонду відображеною зеленим кольором та ділянкою земель запасу позначених жовтим кольором): 1) ділянка невизначеної форми з позначеною площею « 5,6», 2) ділянка з невизначеної форми з позначеною площею « 7,8».
При цьому, розташування земельних ділянок на карті землекористування КСП «Перемога» та дані «Схематичного плану поселень «Острів Рудьков» свідчать, що в межах земельної ділянки з позначеною площею « 5,6» перебуває древньоруське поселення, а в межах ділянки з позначеною площею « 7,8» знаходиться поселення бронзи та ІІІ-ІУ ст.
04.12.2013 представниками відділу культури і туризму Срібнянської райдержадміністрації проведено технічний огляд археологічної пам`ятки поселення «Острів Рудьків» II тис. до н.е., ІІІ-ІУ, ІХ-ХІІІ ст., охоронний № 2680-Чр., про що складено відповідний акт.
04.12.2013 між відділом культури і туризму Срібнянської райдержадміністрації та Дігтярівською селищною радою укладено охоронний договір щодо охорони пам`ятки археології місцевого значення поселення «Острів Рудьків» II тис. до н.е., ІІІ-ІУ, ІХ-ХІІІ ст., охоронний № 2680-Чр.
Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
За приписами статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Суб`єктом права на землі державної власності, згідно статті 80 Земельного кодексу України, є держава, яка реалізує це право на землі державної власності через відповідні органи державної влади.
Враховуючи зміст статей 53, 54 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби. Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь врегульовано положеннями Закону України Про охорону культурної спадщини №1805-ІІІ від 08.06.2000.
Законом України Про охорону культурної спадщини закріплено, що охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
За дефініцією, наведеною у статті 1 Закону України Про охорону культурної спадщини, пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Частиною 2 ст. 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що археологічний об`єкт культурної спадщини - це рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.
Пунктом 3 розділу Х "Прикінцеві положення" Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 34 Закону України Про охорону культурної спадщини території пам`яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.
Таким чином, умовою належності земельної ділянки до земель історико-культурного призначення є розташування на ній об`єктів, передбачених положеннями статті 53 Земельного кодексу України, статті 34 Закону України Про охорону культурної спадщини.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами встановлено факт, на земельній ділянці №1 площею 6,0292 га та ділянці №4 площею 7,5595 га, які знаходяться на території Дігтярівської селищної ради, розташована частина пам`ятки археології місцевого значення поселення «Острів Рудьків», II тис. до н. е., ІІІ-ІV, ІХ-ХІII ст. (№ 2680-Чр, взятого на облік рішенням виконкому Чернігівської обласної Ради народних депутатів від 19.02.1985 № 75).
Окрім того, відомості щодо розташування у межах земельних ділянок з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669 та кадастровим номером 7425155400:05:001:0665 пам`яток археології місцевого значення - поселень «Острів Рудьків» (охоронний номер 2346-Чр) підтверджуються графічною частиною (плану) проекту роздержавлення земель КСП «Перемога» с. Іванківці Срібнянського району Чернігівської області.
Департамент культури і туризму, національностей і релігій Чернігівської ОДА у листі №15-92/8 від 10.01.2023 вказав про те, що поселення «Острі Рудьків», ІІ тис. до н.е., ІІІ-ІV, ІХ-ХІII ст. (охоронний номер 2680-Чр) було нанесено на карту землекористування як землоі історико-культурного призначення з підтвердженням у статистичній звітності 6-зем у 1993 році при погодженні проекту роздержавлення земель сільськогосподарського підприємства «Перемога» с. Іванківці.
Вказані відомості підтверджуються також листом Чернігівського обласного історичного музею №359 від 09.11.1993, направленим на адресу Чернігівського філіалу інституту землеустрою, з інформацією відповідно до якої на карту землекористування КСП «Перемога» с. Іванківці Срібнянського району нанесені пам`ятки археології, в тому числі пам`ятка археології місцевого значення: поселення «Острів Рудьків» (№2680), та наголошено, що всі види земельних робіт, пов`язані з переміщенням ґрунту на території пам`яток та вилучення таких земель, заборонено.
Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА інформація відносно пам`ятки археології місцевого значення - поселення «Острів Рудьков», II тис. до н.е., ІІІ-ІV, ІХ-ХІІІ ст., охоронний № 2680-Чр. та знаходження її на земельних ділянках, сформованих для передачі у комунальну власність, надавалась до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області.
Відповідно до довідки від 07.12.2018 № 309-П Департаментом за зверненням Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із урахуванням застережень та обмежень, визначених законодавством у сфері охорони культурної спадщини, погоджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Срібнянської селищної ОТГ з урахуванням Перспективного плану формування території Чернігівської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 12.08.2015 № 899 (в редакції розпорядження КМУ від 01.02.2017 № 57-р) із змінами, внесеними згідно з розпорядженням КМУ № 555-р від 09.08.2017).
Згідно з згаданою довідкою на земельній ділянці №1 площею 6,0292 га та ділянці №4 площею 7,5595 га, які знаходяться на території Дігтярівської селищної ради, розташована частина пам`ятки археології місцевого значення поселення «Острів Рудьків», II тис. до н. е., ІІІ-ІУ, ІХ-ХІИ ст. (№ 2680-Чр, взятого на облік рішенням виконкому Чернігівської обласної Ради народних депутатів від 19.02.1985 № 75).
Згідно з технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Срібнянської селищної ОТГ, земельній ділянці №1 площею 6,0292 на території Дігтярівської селищної ради було присвоєно кадастровий номер 7425155400:05:001:0669, земельній ділянці №4 площею 7,5595 га на території Дегтярівської селищної ради було присвоєно кадастровий номер 7425155400:05:001:0665.
Вказані відомості також підтверджуються витягами з Державного земельного кадастру, відповідно до яких: на земельну ділянку з кадастровим номером 7425155400:05:001:0665 (витяг НВ-7407777352018 від 22.11.2018) та земельну ділянку з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669 (витяг НВ- 7407778792018 від 22.11.2018) на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено обмеження у використанні «Охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини», та технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Срібнянської ОТГ Срібнянського району, Чернігівської області, виконаної у 2018 році ДП «Центр Державного земельного кадастру».
Статтею 6 Закону УРСР Про охорону і використання пам`яток історії та культури №3600-IX від 13.07.1978 до пам`яток археології віднесено городища, кургани, залишки стародавніх поселень, укріплень, виробництв, каналів, шляхів, стародавні місця поховань, кам`яні скульптури, наскальні зображення, старовинні предмети, ділянки історичного культурного шару стародавніх населених пунктів.
Згідно статті 8 Закону УРСР Про охорону і використання пам`яток історії та культури виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів у межах прав, наданих законом, забезпечують виявлення, облік, охорону і використання пам`яток історії та культури, що знаходяться на території Ради, залучають громадськість до проведення заходів по охороні, використанню і пропаганді цих пам`яток, організують шефство підприємств, установ, організацій над ними, забезпечують додержання законодавства про охорону і використання пам`яток історії та культури.
Виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів затверджують переліки пам`яток історії та культури місцевого значення (стаття 17), встановлюють зони їх охорони (стаття 29), а також вирішують інші питання в галузі охорони і використання пам`яток історії та культури, віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Отже, зазначена пам`ятка була і є пам`яткою культурної спадщини відповідно до Закону України Про охорону культурної спадщини, а спірна земельна ділянка, на якій розміщена пам`ятка, є землею історико-культурного призначення.
Статтею 17 Закону України Про охорону культурної спадщини №1805-ІІІ урегульовано питання суб`єктів права власності на пам`ятки. Згідно частини 1 та 2 цієї статті, пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. У свою чергу, частина 6 вказаної норми визначає, що землі на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.
Отже, діюче законодавство безальтернативно визначає для пам`яток археології та земель, на яких вони розташовані, єдину форму власності - державну, а у випадку, якщо така земельна ділянка не перебуває у державній власності, - остання підлягає обов`язковому вилученню або викупу державою.
Згідно зі ст. 34 Закону України Про охорону культурної спадщини території пам`яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України землі історико-культурного призначення відносяться до особливо цінних земель.
Враховуючи принцип використання земельних ділянок за цільовим призначенням (ст. 96 Земельного кодексу України), на землях історико-культурного призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.
Як встановлено судом, на земельній ділянці №1 площею 6,0292 на території Дігтярівської селищної ради кадастровий номер 7425155400:05:001:0669, земельній ділянці №4 площею 7,5595 га на території Дігтярівської селищної ради кадастровий номер 7425155400:05:001:0665, розташована частина пам`ятки археології місцевого значення поселення «Острів Рудьків», II тис. до н. е., ІІІ-ІV, ІХ-ХІII ст., № 2680-Чр, взятої на облік рішенням виконкому Чернігівської обласної Ради народних депутатів від 19.02.1985 № 75, на підставі положень діючого на той час законодавства.
З огляду на наведені обставини земельна ділянка площею 6,0292 кадастровий номер 7425155400:05:001:0669 та земельна ділянка площею 7,5595 га кадастровий номер 7425155400:05:001:0665, протиправно вибули із державної власності, оскільки земельні ділянки, на яких знаходиться пам`ятка археології, не підлягають передачі з державної до комунальної або приватної власності.
За приписами положень ст. 20 Земельного кодексу України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту. Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.
Судом враховано той факт, що третя особа погодивши технічну документацію щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, а отже усвідомлювала, що на спірній земельній ділянці знаходиться охоронна зона саме навколо об`єкта культурної спадщини - пам`ятки археології.
Таким чином, достеменно знаючи про знаходження на спірній земельній ділянці пам`ятки археології та імперативні норми статті 17 Закону України Про охорону культурної спадщини про перебування землі, на якій розташовані пам`ятки археології, виключно у державній власності, відповідач та третя особа усвідомлено вчинили неправомірні дії щодо передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність.
Закон України Про охорону культурної спадщини №1805-ІІІ від 08.06.2000 (набув чинності 12.07.2000) є спеціальним нормативним актом у відношенні до Земельного кодексу України №2768-ІІІ від 25.10.2001 (набув чинності 01.01.2002).
Частина 1 статті 54 Земельного кодексу України передбачає, що землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Дана норма встановлює загальне правило відносно форм власності земель віднесених за цільовим призначенням до категорії земель історико-культурного призначення. Натомість спеціальна норма, закріплена в статті 17 Закону України Про охорону культурної спадщини, передбачає виключення із загального правила, за змістом якої землі на яких розміщенні пам`ятки археології перебувають виключно в державній власності.
За висновком суду до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення спеціального законодавчого акту Закону України Про охорону культурної спадщини №1805-ІІІ від 08.06.2000.
Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Прокурором заявлені вимоги до Срібнянської селищної ради про усунення перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669 площею 6,0292 га, та земельною ділянкою з кадастровим номером 7425155400:05:001:0665 площею 7,5595 га шляхом зобов`язання Срібнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669 площею 6,0292 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 7425155400:05:001:0665 площею 7,5595 га державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.
Отже, вимога прокурора є різновидом негаторного позову та відповідає способу захисту, передбаченому статтею 391 ЦК Украі?ни та пунктом б частини третьої? статті 152 ЗК Украі?ни.
Згідно з ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).
Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частині 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним з яких є відновлення становища, що існувало до порушення.
Обраний спосіб захисту має забезпечити ефективне поновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів, або попередити їх порушення на майбутнє.
У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні за змістом висновки наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).
Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти встановлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.
У разі протиправної передачі цих об`єктів у приватну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.
У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.
Предмет негаторного позову становить вимога власника, який володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.
Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.
У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій). У
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №927/1206/21 наведені висновки про те, що зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, потрібно розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави; у такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку доцільно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.
Повернення у власність держави спірної земельної ділянки має легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом землі.
Суспільний інтерес у поверненні спірної земельної ділянки у власність держави спрямований на задоволення соціальної потреби у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права на землі історико-культурного призначення, недопущення зміни цільового призначення таких земель та їх передання у приватну власність.
З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669 площею 6,0292 га, та спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7425155400:05:001:0665 площею 7,5595 га вибули з державної власності поза волею власника, відтак позов в частині зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669 площею 6,0292 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 7425155400:05:001:0665 площею 7,5595 га державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, підлягає задоволенню.
Щодо скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну суд зазначає таке.
Як встановлено судом, право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою в особі Срібнянської селищної ради, наслідком чого є перешкоди держави в особі Чернігівської ОДА у користуванні та розпорядженні пам`ятками археології та земельною ділянкою, на якій вони розташовані.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Враховуючи викладене, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права комунальної власності на об`єкт за територіальною громадою, яка протиправно його набула у комунальну власність, є перешкодою для реалізації державою речових прав на зазначений об`єкт.
Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Аналогічна правова позиція закріплена у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №910/10963/19, від 23.06.2020 у справі № 906/516/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 23.06.2020 у справі № 905/633/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 14.07.2020 у справі №910/8387/19.
У розумінні положень наведеної норми судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав є належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи.
При цьому з метою ефективного захисту порушених прав ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Скасування державної реєстрації права власності Срібнянської селищної ради на нерухоме майно - земельну ділянку площею 6,0292 га кадастровий номер 7425155400:05:001:0669, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1803839174251 та земельну ділянку площею 7,5595 га кадастровий номер 7425155400:05:001:0655, реєстраційний номер нерухомого майна 1803779274251 - призведе до повернення спірного нерухомого майна у стан, що існував до реєстрації права власності за селищною радою, що узгоджується з приписами ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав па нерухоме майно та їх обтяжень».
Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 6,0292 га кадастровий номер 7425155400:05:001:0669, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1803839174251 та земельну ділянку площею 7,5595 га кадастровий номер 7425155400:05:001:0655, реєстраційний номер нерухомого майна 1803779274251 за територіальною громадою в особі Срібнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (код 04412573).
Щодо скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Частиною 1 статті 79 ЗК України визначено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
За приписами статті 79-1 цього кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №10-25-0.3-167/2-23 від 10.01.2023 земельні ділянки з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669 площею 6,0292 га та 7425155400:05:001:0662 площею 7,5595 га зареєстровані в Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності як землі сільськогосподарського призначення із видом обмеження у використанні - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини.
Згідно з даними у витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7407777352018 та НВ-7407778792018, призначення - землі сільськогосподарського призначення.
Такі відомості про цільове призначення спірних земельних ділянок суперечать правовому режиму ділянок як таких, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки, за законом, такий правовий режим пов`язаний із фактом перебування на ділянці пам`ятки археології.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31.07.2019 у справі №813/4701/16, від 22.10.2021 у справі № 160/7922/20, зазначивши, що земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. Неприйняття міською радою рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки та приведення його у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки, за законом, такий правовий режим пов`язаний з фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури, а не рішенням органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Враховуючи викладене для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації земельних ділянок, відомості про які містяться у Державному земельному кадастрі.
При цьому скасування державної реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки. Зважаючи на те, що спір стосується прав на земельну ділянку, а не оскарження рішень чи дій державного реєстратора, він не вважається таким, що порушує права третіх осіб на земельну ділянку, тому залучення реєстратора до участі у справі як співвідповідача не вимагається.
Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №361/4307/16.
Отже, вимога про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірних земельних ділянок заявлена прокурором до належного відповідача.
З огляду на зазначене, скасування державної реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки, а тому вимога прокурора про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669 та кадастровим номером 7425155400:05:001:0662 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене вище у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі.
Усі інші доводи та міркування сторін взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 10736 грн.
Керуючись ст.123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (Чернігівської обласної військової адміністрації) до Срібнянської селищної ради про усунення перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, у користуванні та розпорядженні земельними ділянками площею 6,0292 га з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669 та площею 7,5595 газ з кадастровим номером 7425155400:05:001:0665 задовольнити.
2. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 6,0292 га з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669.
3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669 площею 6,0292 га за територіальною громадою в особі Срібнянської селищної ради Прилуцького району (колишній Срібнянський район) Чернігівської області (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1803839174251).
4. Зобов`язати Срібнянську селищну раду (код ЄДРПОУ 04412573) повернути земельну ділянку площею 6,0292 га з кадастровим номером 7425155400:05:001:0669 державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.
5. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 7,5595 га з кадастровим номером 7425155400:05:001:0665.
6. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7425155400:05:001:0665 площею 7,5595 га за територіальною громадою в особі Срібнянської селищної ради Прилуцького району (колишній Срібнянський район) Чернігівської області (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1803779274251).
7. Зобов`язати Срібнянську селищну раду (код ЄДРПОУ 04412573) повернути земельну ділянку площею 7,5595 га з кадастровим номером 7425155400:05:001:0665 державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.
8. Стягнути з Срібнянської селищної ради (код ЄДРПОУ 04412573, вул. Миру, 54, смт. Срібне, Прилуцький район, Чернігівська область, 17300, код ЄДРПОУ 04412573) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9; код 02910114) 10736 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2024.
Суддя М.В. Фесюра
Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2024 |
Оприлюднено | 29.05.2024 |
Номер документу | 119308538 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про усунення порушення прав власника |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Фесюра М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні